Перейти до вмісту

«Меор ейнаїм»

Матеріал з Хабадпедії
Титульний аркуш першого видання — видання Славути

«Меор ейнаїм» — книга хасидуту, написана рабі Менахемом-Нохумом з Чорнобиля, засновником цього хасидського двору, учнем Бааль-Шем-Това і найстаршим з учнів Магіда з Межиріча.

Книгу відредагував його учень рав Еліягу з метою зміцнити й поширити в народі учення хасидуту, і вона побудована як коментар у дусі драші й мусару на тижневі глави та свята.

Зміст книги

У книзі згадується близько тридцяти висловів, які він наводить як цитати, почуті з уст Бааль-Шем-Това або від його імені; багато з них не згадуються в інших книгах учнів Бааль-Шем-Това, як, наприклад, вислів Бааль-Шем-Това про іскру Мошіаха. Рабі Менахем-Нохум вважається одним із найвидатніших учнів продовжувача Бешта, Магіда з Межиріча, якого він багато цитував у книзі (здебільшого під найменуванням «мій учитель»).

Наприкінці книги надрукована також книга «Їсмах лев», що містить проповіді на трактати Шасу. (У першому виданні — Славута, 5558 — цю книгу було надруковано окремо, але нині в більшості видань їх друкують разом.)

Обидва твори названо за віршем: «світло очей радує серце», сказаним про Тору, і він же — «вірш» його першого імені, і двох його імен разом.

Про книгу

«Меор ейнаїм» вважається шанованою хасидською книгою — настільки, що були адмори, які вказували своїм хасидам тримати цю книгу в торбі для таліта і тфіліну як засіб для захисту та успіху. Частина з них і самі намагалися вивчати її щодня.

Згідно з хасидським переказом, книга спочатку була у 18 разів товща, але рабі Нохум спалив більшу частину рукопису і дозволив до друку лише малу жменьку. Рабі Нохум пояснив, що на спалених аркушах були слова Тори, які він пам'ятає і які були сказані попередньо в думці, за задумом, і що він не бажає їх друкувати; а та мала жменька, яку він погодився надрукувати, — це слова Тори, які «не були сказані з уст», а були сказані в аспекті «Шхіна говорить з його гортані», а тому він бачить у цьому знак із Небес надрукувати їх і поширити.

Наші Ребе, провідники поколінь, дуже заохочували друкування цієї книги, як задокументовано в томах «Лікутей сіхот». У 5707 році (1946/1947) рабі Йоханан з Тального радився з Ребе Раяцем у зв'язку з друкуванням книги «Меор ейнаїм». Ребе Раяц надіслав йому листа, що ця справа дуже правильна і що це заслуга для багатьох, і навіть надіслав сто шекелів як внесок за участь[1].

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці