Перейти до вмісту

Менахем-Мендл з Перемишлян

Матеріал з Хабадпедії
Менахем-Мендл з Перемишлян
Основна інформація
Дата народження5486 (1725/1726)
Місце проживанняПеремишляни, Тверія
УчителіБааль-Шем-Тов
УчніБарух із Косова, Мешулам-Файвіш Гелер зі Збаража та інші
Сім'я
БатькоЕліезер
ДітиДавид та інші

Рабі Менахем-Мендл, син рабі Еліезера, з Перемишлян був з учнів Бааль-Шем-Това.

Біографія

Народився приблизно в 5486 році (1725/1726) у рабі Еліезера. Був з учнів Бааль-Шем-Това і другом Магіда з Межиріча та рабі Єхіеля-Міхла із Золочева. Серед його учнів — рабі Барух з Косова і рабі Мешулам-Файвіш Геллер зі Збаража, який описав його як володаря святого духу[1]. У книзі «Шівхей га-Бааль-Шем-Тов» наводяться кілька історій, що описують його гідність і особливе становище серед учнів Бааль-Шем-Това.

Його алія до Ерец-Ісраель

У 5524 році (1764) піднявся до Землі Ізраїлю разом зі своїм сином рабі Давидом у каравані, який налічував близько 30 душ. Дорогою до Землі Ізраїлю проїжджав через дім рабі Яакова-Йосефа з Полонного, який виявив до нього надзвичайну гостинність, попри його молодий вік, затримав його на кілька днів, до закінчення Шабату, і навіть змінив заведений у себе порядок молитви, «і дуже хвалив молитву рабі Мендлі». Також він віддав йому свою особисту кімнату, а сам перейшов до суки і навіть спав у ній, «а час ще холодний». Також у місті Старокостянтинові «всі мешканці міста вийшли йому назустріч». Вочевидь, із поваги до його особистості та з особливого ставлення до того, хто піднімається до Святої Землі[2].

27 тамуза прибули до берегів Константинополя, а через два місяці, 18 елула, сіли на корабель до Землі Ізраїлю. Разом із ними на кораблі були також багато паломників з євреїв Туреччини і балканських країн. Напередодні Рош га-Шана 5525 (26 вересня 1764) прибули до порту Яффо. Члени каравану залишалися на кораблі протягом свята, а в піст Гдальї відпливли в напрямку Акко. Через бурю, що знялася на морі, вони досягли мети лише через дев'ять днів, 12 тішрея. 13 тішрея залишили Акко і за допомогою віслюків і мулів дісталися до Тверії.

У листі із Землі Ізраїлю своєму братові рабі Цві із Золочева він пише:

«Ось, доки ти сидітимеш у діаспорі і слухатимеш голос тих, хто говорить неправду про цю Святу Землю, перед якою весь простір світу нічого не вартий. Треба молитися багатьма молитвами, щоб звикнути до її святості, і тоді він зуміє цінувати в собі те, що він ходить із Б-гом»[3].

Рабі Нахман з Городенки недовго прожив у Тверії і помер у 5525 або 5526 році (1765/1766). Підпис рабі Менахема-Мендла з Перемишлян уперше можна знайти на рекомендаційному листі ашкеназів у Тверії від 5528 року (1767/1768) громаді Меца. Точний рік його відходу з життя невідомий, але в кунтресі «Йошер діврей емет» рабі Мешулама-Файвіша Геллера від 5537 року (1776/1777) він згадується як такий, що вже відійшов у інший світ[4]. Ще один доказ — той факт, що немає свідчення про його зустріч із рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська, який піднявся до Країни в 5537 році (1776/1777).

Його книги

Короткий кунтрес, який він написав, «Дархей єшарім», був дуже популярним і друкувався багато разів. Найімовірніше, його написання передувало написанню книжок рабі Яакова-Йосефа з Полонного, оскільки книжку було написано до його сходження до Країни в 5524 році (1763/1764). Схвалення рабі Менахема-Мендла було надруковане на книжці його учня рабі Баруха з Косова «Єсод га-авода нехмад ве-наїм». Його учень рабі Мешулам-Файвіш Геллер зі Збаража наводить його слова, як він чув їх «з його святих уст», у своїй книжці «Лікутім єкарім».

У святому братстві

Найімовірніше, рабі Яаков-Йосеф з Полонного попросив його прийти втішити членів братства після відходу з життя Бааль-Шем-Това, і звідси його особлива важливість. Це ми бачимо з наступного листа з Херсонської генізи[5]:

Цьому великому, дорогому, святому мужеві, князеві Тори, великому когенові, панові, гаонові і святому, нашому вчителеві равові Яакову-Йосефу, хай світить його свіча, зі святої громади Полонного.

Всюдисущий утішить нас, праотець Яаков не помер, і пішов Ізраїль, живий і сущий, грізний, Всюдисущий і святий, я готовий прийти до Меджибожа втішити святе братство у втраті нашого вчителя Бааль-Шем-Това, хай буду я спокутою за його ложе, через кілька днів[6].

Той, хто пише в сльозах, Менахем-Мендл з Перемишлян, з учнів рава, хай буду я спокутою за його ложе».

Його звичаї

Він мав звичай підперезуватися гартлом саме перед трапезою, а не заради молитви. Коли одного разу його запитали про цей звичай, рав відповів і сказав: «Те, що молитва потребує підготовки, щоб вона була „тільки для Г-спода одного“, знає навіть простий селянин, але що трапеза теж має бути тільки заради Небес, не кожен знає, для цього до неї потрібна особлива підготовка»...

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Мешулам-Файвіш Геллер, «Лікутім єкарім», 23б.
  2. ^ Х. Штіман Кац, «Початок алій хасидів», Яд Бен-Цві, с. 11. Описи з «Шівхей га-Бааль-Шем-Тов»
  3. ^ Барух га-Коген Кагана, «Хібат га-арец», аркуш 72
  4. ^ «Початок алій хасидів», с. 27
  5. ^ Лист 188.
  6. ^ Можливо, має бути: два дні.
Менахем-Мендл з Перемишлян згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6068611700

Повідомити про помилку на цій сторінці