Перейти до вмісту

Від Кабали до хасидуту (історія)

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Історичний перехід від каббали до хасидуту (що виявився також у поступовому переході від таємного вивчення тайн Тори обраними одиницями до широкого вивчення після розкриття хасидуту) відбувся в кілька етапів. Спершу вчення каббали переходило від людини до людини, а починаючи з епохи Арізаля тайни почали розкриватися багатьом, було засновано різні методи розуміння і пояснення тайн каббали, утворилося братство праведників і прихованих (в епоху бааль-шемів), було засновано вчення хасидуту Бааль-Шем-Товом — і аж до головного поширення тайн Тори, що почалося з Алтер Ребе (із заснуванням вчення хасидуту Хабад), і до нашого покоління — Сьомого покоління, останнього покоління вигнання і першого покоління Визволення.

Опис історичної спадкоємності з'являється в різних місцях у писаннях Ребе Раяца — у «Сефер га-зіхронот», у «Лікутей дібурім» та інших.

Передісторія

[1]Книгу «Зоар» уперше надрукували 5318 року в Італії (зусиллями каббаліста Моше де Леона), через кілька десятків років після того, як учення каббали почало поширюватися серед багатьох (головним чином зусиллями Рабейну Бах'є і Рамбана та їхніх учнів, які діяли наприкінці п'ятого тисячоліття).

Приблизно через двадцять років у святому місті Цфаті розкрилися дві основоположні школи в каббалі: школа Арі та школа Рамака, і обидві вони виховали великих учнів у відкритій і в таємній частині Тори, які поширювали каббалу згідно з методом тих єшив, з яких вони вийшли. Попри те що Арі та Рамак мали різні школи в каббалі, у них була спільна мова, і в той період, коли вони були разом у Цфаті, вони в багатьох питаннях знайшли єдиний шлях і навіть збагачували вчення одне одного.

Спадкоємність поколінь

[2]Тим, хто поширював учення каббали з великим успіхом попри сильний спротив, був гаон р. Еліягу Бааль-Шем із Вормса[3]. Він був одним із володарів великих розумів, що сприйняли і ввібрали вчення каббали, і ще до того, як став бар-міцвою, вивчав Тору з уст пророка Еліягу (на чиє ім'я він і названий). Завдяки йому в багатьох єшивах того часу почали вивчати каббалу, а надто після того, як у нього побував Магараль із Праги, щоб випробувати його, і публічно оприлюднив свою позитивну думку про богобоязливість і праведність шляху р. Еліягу[4].

[5]Р. Мордехай Яффе (автор «Левушім») пообіцяв перед своїм відходом Ісраелю-Йосефу (обраному зі своїх учнів), що якщо той вивчатиме каббалу, у нього народиться син, і наказав йому, що, коли його синові виповниться двадцять років, він має послати його вчити каббалу в рава, видатного в цьому вченні. Коли цей його син народився і досяг двадцяти років, р. Мордехай з'явився Ісраелю-Йосефу уві сні і наказав йому послати свого сина, гаона р. Йоеля, навчатися в р. Еліягу Бааль-Шема із Замостя.

[6] Перед своїм відходом з життя р. Йоель передав керівництво братством прихованих праведників до рук одного зі своїх учнів, р. Адама Бааль-Шема, який походив із Ропшиць у Галичині.

[7]Уже у віці вісімнадцяти років Бешт був почесним членом братства прихованих праведників під керівництвом рабі Адама Бааль-Шема, а зі відходом з життя рабі Адама керівництво перейшло до його рук.

Див. також

Баалей-Шем, що передували появі хасидизму

Зовнішні посилання

  • Єгуда-Лейб Вайсглас, «Розвиток каббали», випуск «Пнімійут», місяць елул 5782 (серпень–вересень 2022), випуск 118, сторінка 4

Примітки

  1. ^ «Сефер га-зіхронот», розділ 55.
  2. ^ До цього абзацу див. посилання на джерела в попередній примітці.
  3. ^ Слід підкреслити, що це не р. Еліягу, син Моше Лоанца Ашкеназі, якого також називали р. Еліягу Бааль-Шем і який також діяв у Вормсі приблизно в ту саму епоху.
  4. ^ «Лікутей дібурім», частина 4 (лашон га-кодеш), лікут 32).
  5. ^ «Сефер га-зіхронот», розділ 60.
  6. ^ «Сефер га-зіхронот» на лашон га-кодеш, частина 2, с. 298
  7. ^ «Сефер га-зіхронот», частина 2, розділ 107.

Повідомити про помилку на цій сторінці