Бааль-Шем
Бааль-Шем — це прізвисько праведника, що творить чудеса за допомогою святих Імен.
У період, що передував розкриттю вчення хасидуту Бааль-Шем-Товом, був ланцюг поколінь праведників «баалей-шем», які вивчали і викладали вчення каббали своїм учням (що називалися «прихованими праведниками») і творили чудеса за допомогою святих Імен. Вчення хасидуту є своєрідним продовженням цього вчення баалей-шем і прихованих праведників. Його заснував Бааль-Шем-Тов, який був учнем рабі Адама Бааль-Шема та його учнів, братства прихованих праведників, у яких він вивчав учення каббали.
Баалей-Шем, що передували появі хасидизму
Передісторія
У традиції Хабаду описується ланцюг прихованих праведників, що називалися «баалей-шем», які передавали внутрішню традицію таємниць каббали з покоління в покоління, доки хасидут не був розкритий рабі Ісраелем Бааль-Шем-Товом.
Цей ланцюг[1] був передднем явної появи хасидуту. Кожен із чотирьох баалей-шем (Еліягу Бааль-Шем, Йоель Бааль-Шем, Адам Бааль-Шем і Бааль-Шем-Тов) був відомий сам по собі своєю праведністю і своїми діяннями, однак їхнє справжнє історичне значення набагато ширше від цього, оскільки разом вони становлять безперервний золотий ланцюг, що проклав шлях до розкриття внутрішньої частини Тори. Спочатку розкриття шляху загального хасидуту святим Бештом і продовжувачем його шляху Магідом з Межиріча, а пізніше хасидизм Хабад, який «це і є вчення Бешта».
Р. Еліягу Бааль-Шем[2]
Народився в Кракові в Польщі[3]. 5350 року (1589/1590) оселився у Вормсі в Німеччині, де заснував єшиву для вивчення каббали і прославився як бааль-шем. 5381 року (1621) заснував братство прихованих праведників і приблизно через три роки (5384) переїхав до Праги, де діяв до свого відходу у віці понад 118 років[4].
Основна стаття – Еліягу Бааль-Шем
Р. Йоель Бааль-Шем[5]
Рабі Йоель Гальперін із Замостя (прозваний рабі Йоелем Бааль-Шемом) був видатним учнем р. Еліягу, провідником другого покоління табору прихованих праведників і вчителем рабі Адама Бааль-Шема, який навчав Бааль-Шем-Това. За його часів у прихованих праведників відновився метод наближати простий народ до Тори і заповідей через розповіді та агадот Тори[6] і цим пробуджувати їхні серця і запалювати іскру їхньої душі.
Р. Йоель прибув до єшиви р. Еліягу в Празі неодруженим і 5394 року (1633/1634) був приєднаний до братства прихованих праведників. 5399 року (1638/1639) повернувся до Замостя в Польщі[7] і там був проголошений бааль-шемом і керував єшивою близько 50 років. Рабі Йоель прославився в єврейському світі не лише вчиненими ним чудесами, а головним чином своїми численними справами — особливо в галузі поширення Тори. Серед іншого він відкрив єшиву в Замості, яка вирізнялася тим, що в ній добре вивчали і нігле, і ністар. У нігле рабі Йоель Бааль-Шем із Замостя вів шлях навчання свого вчителя рабі Йоеля Сіркіша[8], що ґрунтувався на заглибленні в сугію для її розуміння на місці логічним чином.
Основна стаття – Йоель Бааль-Шем
Р. Адам Бааль-Шем
Рабі Адам Бааль-Шем із Ропшиць (його повне ім'я було Адам-Нахум) був великим каббалістом, провідником прихованих праведників у період, що передував розкриттю хасидуту, учнем р. Йоеля Бааль-Шема і вчителем Бааль-Шем-Това[9].
До єшиви рабі Йоеля він прийшов у віці близько 33 років[10], і приблизно 5449 року (1688/1689) прийняв провід над прихованими праведниками[11]. Рабі Адам служив рабином і головою рабинського суду в кількох єврейських громадах? спочатку в місті Луцьк, де виконував також обов'язки голови ради гаонів «Чотирьох земель», через кілька років у Пінську, а 5452 року (1691/1692) був призначений служити в Острозі, після того як попередній його рабин, р. Нафталі га-Коген, перейшов до міста Познань. 5494 року (1734) рабі Адам Бааль-Шем відмовився від проводу над прихованими праведниками і передав його рабі Ісраелю Бааль-Шем-Тову. Незадовго до свого відходу з життя був обраний головою рабинського суду у Львові, щоб посісти місце гаона рабі Нафталі-Гірца, але 4 тішрея 5474 (24 вересня 1713) помер, перш ніж зайняв рабинське крісло, і спочиває в Острозі в Україні.
Основна стаття – Адам Бааль-Шем
Р. Ісраель Бааль-Шем-Тов
Бешт був учнем і продовжувачем шляху рабі Адама, спочатку головою табору прихованих праведників, а потім засновником і творцем руху і вчення хасидуту, від якого розгалузилися й розвинулися всі хасидські двори. Бешт народився 18 елула 5458 (25 серпня 1698), відійшов зі світу 6 сівана 5520 (21 травня 1760) (перший день свята Шавуот), а місце його поховання в містечку Меджибіж.
Основна стаття – Бааль-Шем-Тов
Див. також
Від Кабали до хасидуту (історія)
Примітки
- ^ описана головним чином у «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяца
- ^ «Сефер га-зіхронот», глави 55, 96, 135-137.
- ^ Рік його народження невідомий, і також невідомо, де він перебував від 5310, коли покинув Краків, до 5350, коли раптово розкрився у Вормсі в Німеччині.
- ^ Ця відомість наводиться в «Сефер га-зіхронот», т. 2, с. 133, розділ 91, у такій фразі: «Коли помер р. Шмуель, р. Еліягу було сто вісім років (вочевидь, друкарська помилка, і має бути: сто вісімнадцять. Автор). І коли треба було — як сказано вище — піти на могилу Магараля і нагадати йому про могилу, яку він залишив для свого онука, р. Еліягу послав десятьох своїх учнів нагадати Магаралю про його обіцянку онукові, р. Шмуелю, а сам він теж пішов на його похорон і виголосив по ньому надгробну промову.
- ^ «Сефер га-зіхронот» глави 60, 75, 93.
- ^ «Лікутей дібурім» ч. 3 с. 550
- ^ За вказівкою його вчителя.
- ^ Більш відомий під прізвиськом Бах («Байт хадаш») за назвою його великого твору на «Тур».
- ^ Рабі Адам Бааль-Шем згадується в «Сефер га-зіхронот» багато разів (у главах 51-52, 60, в усіх главах 74-79, а також 99, 107), але майже виключно в оповідних/змістових контекстах без зазначення років — і його біографія оповита туманом.
- ^ «Сефер га-зіхронот», глава 75.
- ^ Розрахунок ґрунтується на наведеному в попередньому абзаці, що його вчитель керував єшивою з 5399 року (1638/1639) протягом близько 50 років. Автор.