Шмуель-Бецалель Шефтель
| Шмуель-Бецалель Шефтель | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце народження | Свенцяни |
| Дата смерті | 15 сівана 5665 (18 червня 1905) |
| Місце поховання | Кладовище в Любавичах |
| Рід діяльності | шадар, хозер, меламед, машпіа |
| Посада | шадар Ребе Магараша в Кременчуці, Вітебську, Мінську, Чернігові, Полтаві, Херсоні та Миколаєві (5627–5631), вихователь і наставник Ребе Раяца (5654–5660), машпіа єшиви «Томхей Тмімім» (з 5660) |
| Учителі | Міхл Апацкер, Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш) |
| Учні | Ребе Раяц |
| Сім'я | |
| Батько | р. Шломо-Шабтай |
הרב החסיד שמואל בצלאל שפטיל (מכונה הרשב"ץ; תקפ"ט לערך – ט"ו סיון תרס"ה) היה מחשובי החסידים אצל אדמו"ר הצמח צדק ומגדולי החסידים של אדמו"ר המהר"ש ואדמו"ר הרש"ב.
Біографія
נולד לר' שלמה שבתי בשווינציאן והתייתם מאביו בצעירותו, לאחר פטירת אביו התחתנה אמו עם אדם קשה שהיה מפשוטי המתנגדים. הרשב"ץ נחשב כעילוי בצעירותו, כשנתוודע ונמשך לתורת החסידות עבר סבל רב מצד הסובבים אותו, באחד הפעמים הכו את הרשב"ץ מכות נמרצות עד כדי פיקוח נפש וכמעט הרגוהו, וכל ימיו היה לו חריץ בקדקדו, רושם ממכה שהכוהו המתנגדים בקאצעלקע (בול עץ), בשעה שמצאו אצלו ספר התניא.[1]
Був прийнятий для вивчення хасидуту громадою хасидів Хабаду у Вільні, і серед хасидів побої, яких він зазнав за своє наближення до вчення хасидуту, вважалися йому «заслугою».
Уперше Рашбац прибув до Любавичів у п'ятницю тижневої глави «Мішпатім», у перший день Рош ходеш адара I 5608 року (лютий–березень 1848).
Дорогою до Любавичів він заїхав до хасида рабі Міхеле Апацкера, у якого здобув виховання.
У 5622 році (1861/1862) надрукував книжку «Тора ор» у житомирській друкарні, у якій уперше було надруковано «Госафот ле-Тора ор».
У 5627 році (1866/1867) Ребе Магараш призначив Рашбаца шадаром у Кременчуці, Вітебську, Мінську, Чернігові, Полтаві, Херсоні та його губернії і Миколаєві та його губернії,[2] і в цій якості був також хозером хасидуту в єврейських громадах. На цій посаді служив до 5631 року (1870/1871).
У 5654 році (1893/1894) Ребе Рашаб призначив Рашбаца вихователем і наставником свого сина Ребе Раяца; на цій посаді він служив до 5660 року (1899/1900), коли Рашбаца було призначено машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» замість рава Ханоха-Гендля Когеля, який тоді помер. На цій посаді служив до свого відходу з життя.
Помер 15 сівана 5665 року (18 червня 1905).
Згідно з його проханням, похований на кладовищі в Любавичах у межах п'ятдесяти ліктів від огелів Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша.
Додаткова література
- «Удостоївся наставляти трьох Адморів у їхній юності», Рафаель Бахар, книжка «Дмуто шель хасид», с. 193–198.
- Залман Рудерман, книжка «Хасидім аншей маасе», с. 51–57.
Зовнішні посилання
- דברי ימי החסידים רשימת אדמו"ר הריי"צ בגיליון התמים גיליון א' עמ' סז ואילך.
- Його біографія в обробці для дітей: Розділ перший — коли Шмуель-Бецалель потрапив до хасидської синагоги • Розділ другий — велика таємниця розкривається

Примітки
- ^ רשימות, חוברת קכב, עמ' 90
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 2, с. 368; див. також «Сефер га-сіхот» 5704, с. 20.
Код особи: № 8451850900