Відбите світло
| Порядок сходження світів |
|---|
| До цімцуму |
| Ацмут у-мегут (Сутність) • Спроможність (Маор, як він міститься в Ацмуті) • Маор • Світло Ейн Соф, як воно міститься в Маорі • Світло Ейн Соф • Хафец хесед • Десять прихованих сфірот • Яхід • Ехад ве-яхід • Кадмон • Тегіру ілаа • Шіер бе-коах • Ала бе-рацон |
| Цімцум і кав |
| Перший цімцум • Тегіру татаа • Вільний простір • Решимо • Точка, лінія, площина • Кав і хут (лінія і нитка) • Ігулім і йошер (кола і прямизна) • Навколишнє світло • Внутрішнє світло • Рош, тох, соф (голова, середина, кінець) |
| Загальні БЕА |
| АБЕА (загальний порядок сходження)
Адам Кадмон • Світ Акудім • Світ Тогу • Пряме світло • Відбите світло • Ім'я АБ • Ім'я САГ • Ім'я МА • Ім'я БАН |
| Часткові АБЕА |
| Світи Ацилут, Брія, Єціра, Асія
Світ Ацилут • Світ Брія • Світ Єціра • Світ Асія • БЕА • Парса |
| Види сходження |
| Єш ме-аїн (щось із нічого) • Причина і наслідок • Стрибок і скок • Неспівмірність |
Ор хозер — це Б-жественне світло, що повертається знизу вгору — від нижніх щаблів до вищих світів; це Б-жественне світло, яке вище за порядок сходження світів, що сходить униз — у нижні щаблі творінь, і перебуває там більшою мірою, ніж у вищих світах. А від нижніх щаблів воно повертається і світить також вищим світам. Як сказали мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Початок їхній устромлений у їхній кінець, а кінець їхній — у їхній початок». Ор хозер — це аспект дінім.
Суть
Причина сходження вищого світла саме в нижні щаблі полягає в тому, що вони — головна мета задуму, адже Святий, благословенний Він, побажав мати, благословенний Він, оселю в нижніх світах. Оскільки сходження вищих світів існує заради нижнього світу, щоб він обернувся з темряви на світло і розкрив царство Всевишнього, бо немає царя без народу, — це нижні щаблі, що називаються «народ». «Ам» — від слова «омемут», тьмяність і темрява. Вони являють собою відокремлені, чужі й далекі від гідності царя сутності, і тільки над ними можливе царське піднесення, на відміну від близьких, таких як сини чи навіть самі лише міністри, — і хоч би скільки їх було, до них не застосовне поняття «царювання», бо саме «у множестві народу — велич царя». І в цьому мета сходження і створення — щоб «Цар» було Його ім'я, наречене над ними. Тому розкриття Його, благословенний Він, волі — світло Ейн Соф — розкривається саме в нижніх, а звідти повертається і світить також вищим світам, бо воля Всевишнього в існуванні вищих світів випливає з Його, благословенний Він, волі до нижніх. Тобто вищі існують заради нижніх і завдяки їм.
Приклад цього — фізичне дзеркало, яке показує людині те, що позаду неї. А саме: завдяки тому, що скло вкрите срібним покриттям, яке покриває і приховує скло та перешкоджає проходженню світлових променів крізь скло, — через цю перешкоду виникає відбите світло великої сили, і людина навіть бачить те, що позаду неї. Але все це тільки тоді, коли покривний шар «тонкий і слабкий» (ніжний і чистий), як срібло, а не товстий і темний, — бо тоді в ньому нічого не буде видно.
А сенс цього в духовному: Ім'я Гаває — це аспект сходження світла згори вниз. А аспект Його, благословенний Він, царства, що називається Ім'ям Елокім, — це аспект цимцуму і приховування, в якому світіння приховується і затаюється, щоб більше не поширюватися і не розкриватися. І внаслідок цього цимцуму і приховування світло повертається і підіймається вгору, вище за рівень сили джерела світіння, що поширюється від Імені Гаває. А якщо сфіра Малхут сходить і вбирається в кліпат нога, щоб здійснювати бірурім, і обертає темряву на світло, то ор хозер стає ще потужнішим, і «підноситься слава Святого, благословенний Він, в усіх світах».
Але все це тільки якщо покрив — приховування і затаєння — це сфіра Малхут, яка є покривом «тонким і слабким», а не товстим, грубим і темним; і навіть кліпат нога перебуває в аспекті дозволеного — вона не зв'язана і не скута зовнішніми силами і може вийти й піднятися звідти. Тому вона може повертати світло в аспекті Ейн Соф, яке вище за сходження світів. Інакше з цілком нечистими кліпот, у яких світло «поглинається» — ніби всередині них, оскільки вони цілком темні і не повертають світла.[1]
Бааль тшува
Про щабель бааль тшува в аспекті ор хозер пише Мітлер Ребе[2]:
Любов «усією силою твоєю» («бе-холь меодеха») — це любов цілком без меж, в аспекті самої сутності душі, що називається «Володар волі», яка цілком вища за аспект волі, тобто вся сутність душі знемагає і прагне вийти і прилипнути, а не лише в аспекті волі; і тому вона називається «меодеха» — без меж, бо така велика любов не походить з аспекту меж сил душі — з волі тощо, а з усього аспекту її сутності, яка «гіюлі», цілком не обмежена.
Однак таке збудження всієї сутності душі цілком можливе тільки в аспекті «ор хозер» до Ацмуту, а це — коли посудини душі не можуть умістити збудження, оскільки воно надто велике для цимцуму посудин сил душі — розуму і серця; і тому таке збудження неминуче залишається в аспекті макіфа над розумом, і також воля залишається в сутності душі — Володарі волі тощо.
Цей щабель досягається саме баалей тшува, бо бааль тшува був дуже-дуже далеким від світла і насолоди близькості до Всевишнього, що називається «світлом лиця Царя життя». Бо через свої численні гріхи той, хто чинить провини, дуже сильно віддалився, і це віддалення викликає в його душі дуже велику гіркоту від великої віддаленості, так що його повернення до Всевишнього виходить із глибини серця, як відома історія про рабі Ельазара бен Дурдаю, у якого вийшла душа в плачі тощо, тобто якість посилення прагнення прилучитися до Всевишнього посилилася в ньому в усій точці серця, так що посудини мозку і серця зовсім не можуть осягнути[3]
Це прагнення називається аспектом ор хозер, і воно виходить з аспекту віддаленості, через яку людина збуджується в точці серця, на відміну від досконалих праведників, чиє збудження виходить лише з їхнього осягнення і насолоди Всевишнім у Торі й молитві; і навіть збудження «усією душею твоєю» в Шма — це не в усій точці сутності душі, а лише аспект світла, що виходить із сутності душі, тобто воля; але прагнення баалей тшува — в аспекті самозабуття душі: «знемогла душа моя», як у рабі Ельазара бен Дурдаї.
У Зогарі сказано, що Мошіах прийде, щоб повернути до тшуви праведників, тобто пробудити той щабель і піднесену життєвість також у праведниках, з боку внутрішньої суті душі.
Див. також
- (Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)
Примітки
- ^ Джерела для вивчення:*«Ігерет га-кодеш», 20. 31., «Тора ор», 5а, 33а, і див. «Дерех міцвотеха», заповідь ціціт, гл. 1, наприкінці.
- ^ «Шаарей тшува», «Хінух». Зрозуміти різницю між молитвою і Торою. Садап, 129, 3.
- ^ І це те, що написано в Зогарі, що баалей тшува притягують Святого, благословенний Він, великою силою; пояснення: «більшою силою» — це міць великої сили, яка в сутності душі і яку мозок і серце взагалі не можуть вмістити.