Шмуель Гурарі
| Шмуель Гурарі | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце народження | Кременчук |
| Дата смерті | 25 адара I 5681 (5 березня 1921) |
| Місце поховання | Ростов-на-Дону |
| Місце проживання | Любавичі |
| Учителі | Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш), Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), Ребе Раяц |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Гурарі |
| Дружина | Сара |
| Діти | Іссер-Єгуда Гурарі, Яаков Гурарі, Менахем-Мендл-Міхаель Гурарі, Дов-Бер Гурарі, Натан Гурарі |
Рав Шмуель Гурарі був одним із видатних хасидів Ребе Магараша, Ребе Рашаба і Ребе Раяца.
Біографія
Народився в Кременчуці у рава Шнеура-Залмана Гурарі, сина рава Давида Гурарі і онука рава Натана Гурарі, родоначальника розгалуженої родини Гурарі.
Деякий час був серед «йошвім» у Любавичах у Ребе Магараша.
Щедрість і громадська діяльність
Був надзвичайно багатим і багато жертвував дому Ребе, удостоївшись великої близькості до Ребе Рашаба і його сина Ребе Раяца. У 5678 році (1917/1918) купив значну частину рукописів Херсонської генізи і подарував їх Ребе Рашабу, який переглянув рукописи і підтвердив їхню автентичність. Він був також одним із найдовіреніших людей Рашаба і допомагав йому в багатьох справах.
Після відходу з цього світу Ребе Рашаба Ребе Раяц доручив йому знайти заповіт, у якому той передав йому провід. Р. Шмуель доклав багато зусиль для поширення заповіту Ребе Рашаба і спонукав хасидів до гіткашрут із Попереднім Ребе. Крім того, Ребе Раяц подарував йому шовкову хустку свого батька.
Ребе Рашаб якось сказав про нього, що так само, як Расаг (рабі Саадья Гаон) був «виправленням розуму», так Рашаг — р. Шмуель Гурарі — «виправлення якостей»[1].
Відхід з життя

Помер у Шабат 25 адара I 5681 року (5 березня 1921) під час вивчення «Лікутей Тора» і був похований усередині усипальниці Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону, як сказав про нього Ребе: «Зі мною, у моїй межі» [= там, де буду я, буде і він]. Коли усипальницю перенесли, перенесли і його могилу, і він залишився похованим поруч із Ребе Рашабом.
Прийнято вважати, що коли Ребе Рашаб помер, він «узяв» із собою міньян «видатних хасидів». Один із них — р. Шмуель Гурарі.
Родина
- Його брат, р. Натан Гурарі
- Його брат, р. Менахем-Мендл Гурарі
- Його дружина, Сара.
- Його син, р. Іссер-Єгуда Гурарі
- Його син, р. Яаков Гурарі
- Його син, р. Менахем-Мендл-Міхаель Гурарі. Народився в 5653 році (1892/1893). Дружина: Лея, дочка р. Шмуеля-Міхла Трейніна. Їхні діти: Єгудіт (нар. у 5675 році (1914/1915)), Олександр (5678), Шмуель (5681). Менахем-Мендла було депортовано до Бухенвальда в 5704 році (1943/1944).
- Його син, р. Дов-Бер Гурарі
- Його син, Натан Гурарі. Помер у Відні, ще будучи бахуром, 17 адара II 5689 року (29 березня 1929).
Додаткова література
- Менахем Зігельбойм, «Багачі Любавичів», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 869, с. 28
- Книга «Перші хасиди», с. 189–198.
- Життя хасида в журналі «А хасідішер дерхер» (англійською)
Примітки
Код особи: № 8451254000