Перейти до вмісту

Хабадпедія:Фарбрейнген/Архів 2

Матеріал з Хабадпедії

Ця сторінка — архів старих фарбрейнгенів; для нових фарбрейнгенів слід перейти на «А хасидіше фарбрейнген».

Ідея

Кожному з нас випадає, благословенний Всевишній, відкривати щотижня хоча б одну сіху Ребе на тижневу главу Ребе. Майже в кожній такій сіхі можна знайти погляд Ребе на якусь тему тижневої глави. Наприклад, цього тижня Ребе бере Кораха й пояснює, як саме літери к, р, х символізують запитання та претензії Кораха, у чому саме полягала його проблема і яку вказівку в служінні Всевишньому можна винести з Кораха. («Лікутей сіхот», т. 8, перша сіха на главу «Корах»).

Можливо, варто щотижня викладати статтю, яка міститиме хасидський погляд на якесь питання тижневої глави на основі роз'яснень вчення хасидуту, Ребе і роз'яснень хасидів (на хасидських фарбрейнгенах...). --Лал (говоримо) 06:27, 8 червня 2010 (UTC)

Приєднуюся. Цікаво подивитися обговорювану сіху. Але, на мою скромну думку, насамперед потрібно зосередитися на частинах 1–4 «Лікутей сіхот», які є основою й головним у всьому вченні Мошіаха. ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня
Чому і звідки відомо, що вони основа? --Потрібен бот замін! Якщо можна, до приходу Мошіаха, сьогодні 26 сівана 5770 Шалом — Євреї розмовляють 07:40, 8 червня 2010 (UTC)
Серед хасидів прийнято, і дехто каже, що в самого Ребе були висловлювання про це, що в перших чотирьох частинах «Лікутей сіхот» містяться основи вчення Мошіаха; основи єврейського світогляду; основи хасидського світогляду; і основи того, що з'являється в усіх «Лікутей сіхот». Р. Йоель Каган, хай живе він, називає ці частини «Шулхан арух Ребе»; були й є хасиди, які не починали молитися Кабалат Шабат, поки не закінчували всі сіхот на ту саму тижневу главу зі згаданих частин, і так чинить до сьогодні велика кількість хасидів Хабаду, і автор цих рядків серед них. ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня
Передуватиму словам Хасида тим, що сам той факт, що це перші томи, — це тому, що вони основоположні, адже спершу закладають основи, а потім будують будівлю, як відомо в усякій справі (і див. «Лікутей сіхот», т. 5, сіха 1 на главу «Берешит» про перший коментар Раші). --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 16:20, 8 червня 2010 (UTC)
Варто зауважити й пояснити, що, безумовно, є важлива справа в перших томах, званих «Шулхан арух Ребе», але не можна забувати також вивчати щотижня сіхот «Двар малхут» 51–52, де Ребе передає нам усі основи, зокрема «головне — дія». І, як я чув від імені рава Ганца з Морристауна: немає нікого у світі, хто повторював би й вимовляв пару слів «практична дія» так, як наш Ребе. Пожива для роздумів --Хай лехахайот — обговорення 03:34, 19 червня 2011 (UTC)
Я чув «з уст хасидів», що «Лікутей сіхот» — це «Шулхан арух» хасидуту, а перші частини — це «Кіцур Шулхан арух» хасидуту.--Хабад (обговорення) 22 сівана 5771 03:28, 24 червня 2011 (UTC)

Аврагам Паріз

Той, хто цінує р. Аврагама Паріза, отримає задоволення від цієї історії:

На одній із трапез у «Бейт-Йосеф» на другому поверсі 770 Ребе, як відомо, сидів ліворуч від крісла найсвятішого Ребе Могарайяца, у західній частині їдальні, присутні анаш сиділи вздовж столу, а р. А. Паріз (мир праху його) сидів — за своїм звичаєм — зіщулившись на краю, в кінці столу. Біля східного краю столу, поруч із кухнею там.

Публіка сиділа, Ребе сидить на своєму місці, і ось вийшла з кухні пані М. (дружина «онука») і побачила р. А. Упізнавши р. А. за довгими роками, які він провів у домі Ребе, — вона крикнула в його бік: «О, р. Аврагаме, ти приїхав? Ласкаво просимо» (або подібними словами), а потім продовжила й сказала —

«Колись ти говорив, що ось цей — Мошіах» (їдиш), — вказуючи на місце, де сидів найсвятіший Ребе Могарайяц,

«Сьогодні ти говориш, що ось цей — Мошіах» (їдиш), — вказуючи в бік Ребе, — «що ти скажеш потім?...» (їдиш)

Нагадаю — кімната повна хасидів, і Ребе сидить на своєму місці...

Публіка втупилася обличчями в тарілки, це була дуже напружена мить — і тоді миттю р. Аврагам потужно підвівся в її бік і закричав їй в обличчя, розмахуючи рукою: «Шикса — геть!» (їдиш)!!!

Мені здається, що таку історію можна розповісти лише про р. Аврагама... --Шмуель Мункес 16:39, 8 червня 2010 (UTC)

Жахлива історія. Яке її джерело? --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 17:08, 8 червня 2010 (UTC)
Потрапив до мене діалог від «людей Щедріна» --Шмуель Мункес 17:50, 8 червня 2010 (UTC)
Відповідає характеру р. Аврагама і характеру Міни Гурарі.
До речі, р. Мордехай Ментлік не піднімався туди на трапези, бо не хотів приходити до місця, де Ребе не сидить на чолі столу.
Бенче Шемтов — скоро йорцайт — теж не піднімався, бо не хотів бачити Ребе у вигнанні. ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня

Я не зареєстрований учасник і тому не наважуюся вилучати. Але якщо мета сайту, що зветься Хабадпедією, — поширення джерел і приємність для Ребе Мелех га-Мошіаха, то останні рядки мають бути вилучені. Я дуже за такі історії, але це має бути на закритому форумі, право входу на який даватиметься лише після певної перевірки, що той, хто просить, перебуває в русі вже кілька добрих років. Якщо зробите таке, я першим приєднаюся.

Зареєстрований учасник теж не має права вилучати. Місце тут досить «внутрішнє», тим паче що історія на їдиші. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 1 швата 5771 00:53, 6 січня 2011 (UTC)

Хаїме, що вдієш, якщо частина тих, кого я називаю «зовнішніми», розуміє їдиш? ―Анонім не підписавсяУчасник:Анонім ‌ 00:00, 10 січня 2000 (IST)

У тих «зовнішніх», які розуміють їдиш, схоже, є і вхід на закритий форум. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 9 швата 5771 18:26, 14 січня 2011 (UTC)

Роздуми про тижневі глави (Хасид)

Виходячи з глави «Шлах», коли ми перебуваємо в главі «Корах», я викладаю деякі зі своїх роздумів без жодної відповідальності!

Етап 1 — розвідники

Розвідники, князі громади, глави синів Ізраїлю вони[1], і за всього цього впали в таку тяжку помилку, затримали нас у пустелі на сорок років, і Святий, благословенний Він, украй обурився на нас. Так що до Святої Землі прийшли лише двоє чи четверо людей[2] з тих, хто бачив розкриття Святого, благословенний Він, у цьому світі! І все це через десятьох[3] із глав синів Ізраїлю!

А чому це —

Пояснює Ребе[4], що це було тому, що вони були «радою», «радою розвідників». Якщо вони просувають власні особисті погляди й тлумачать ними слова насі — Моше Рабейну [5] — за своїм розумінням, із «пшетлах» тощо, і в них є міцні основи[6], і це «точка»[7] для багатства їхнього широкого розуму —

Якщо вони вносять свій згаданий широкий розум у слова насі —

Вони грішать, поширюють лихий поголос про Землю і стають причиною такого...

Етап 2 — Корах

Корах! Знатного роду! Багач! Знавець Тори![8], про якого учитель Ізраїлю свідчить, що «він був розумний» —

Сперечається з Моше Рабейну у такий грубий спосіб! Як? Через «посаду»? Чи можливо сказати, що така піднесена людина, яка удостоїлася того, що тижнева глава в Торі називається її ім'ям[9], з покоління знання, яка бачила на власні очі Творця, хай буде благословенне Його ім'я, —

Сперечатиметься зі своїм двоюрідним братом і насі покоління?

І я подумав про це, що це етап 2 розвідників[10] —

Якщо починають домішувати особисті думки й «пшетлах» із майстерні твоєї —

Можна дійти, хай врятує нас Милосердний, до самої преісподньої — відкрито сперечатися з Моше, і аж до — під землю...

І можна ще розширити це, але стихія праху разом із годиною тиснуть на мене зараз.

[Усе сказане написано виключно на думку автора, без жодного наміру суперечити агават Ісраель, хай убереже Б-г[11].

Лехаїм, хасиди! ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня

Мораль, яка роз'яснюється тут, коли домішують навіть трохи особистої зацікавленості, приголомшлива, і не потрібно додавати ані слова! --Чекаємо приходу Мошіаха, сьогодні 28 сівана 5770 Шалом — Євреї розмовляють 23:26, 10 червня 2010 (UTC)
Прекрасна думка, що випливає з твоїх слів: коли вносять думки в Моше Рабейну, спершу це у святості, а потім опиняються «під землею», шукаючи, як із ним сперечатися.. Єшар коах. -Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 09:59, 11 червня 2010 (UTC)
Етап 3 — Хукат
«Святий рукопис»

Зараз ми перебуваємо в главі «Хукат», і, можливо, варто пов'язати главу з темою.

Окей, ми зрозуміли, що не можна вносити свої «пшетлах» у слова Моше Рабейну.

Але що нам робити, якщо раптом приходить Моше, наш любий Ребе, і раптом кидає «бомбу» в повітря — червону корову.

Це, якось, виглядає трохи незрозуміло. У чому сенс? І відповідає Моше: «Закон»! Без причини![12]. Без підстави!

Чи це Моше? Адже ти вчив нас, що наше «і ми впали» — у тому, що ми запитуємо, вдумуємося, не покладаємося на самого лише праведника. Адже це ти подбав дати нам скуштувати від моря твоєї Тори: «і роз'яснення справи». Ти пояснив нам — через наших машпіїм-твоїх шлухім, — що якщо ми задовольнимося простою вірою, то можемо закрити Гемари. Навіщо запитувати «Звідки ці слова?», відповімо: «Так ми отримали з уст мудреців, які отримали з уст Моше Рабейну, який отримав з уст Всемогутнього», і мир Ізраїлю[13]!. Ми повинні розуміти, осягати, вдумуватися. І хто, як не ти, повторював безліч разів слова Алтер Ребе в його «Шулхані», що потрібно вивчати саме «закони з їхніми обґрунтуваннями»[14], і подбав «узгодити» з цим Рамбама, благословенної пам'яті[15] —

То Владико світу, що змінилося?!

І ще, адже ця червона корова (жовта?...) прямо суперечить іншим речам, які ти говорив[16] —

Ти розповідав нам про жертвопринесення, наближення чуттів до Всевишнього, благословенний Він[17], — логічно, зрозуміло. І раптом ця корова — вона не жертва[18], її приготування в усіх деталях має бути саме зовні[19], її заповідь — через заступника[20](так! не великими главами покоління, праведниками і поважними, а саме цими маленькими заступниками[21]...[22], окроплюють нею до входу Шатра зібрання, і взагалі — вона подібна до святинь[23]. (І тому вона вважається в юдаїзмі найбільшим законом, який тільки є[24].) Коротше кажучи — нічого тут не зрозуміло.

І тут вчить нас Тора життя, якщо прочитаємо її задом наперед — не вийдемо: «Не будьте як розвідники»! Не починайте з тлумачень, тонкощів і уточнень! Моше сказав вірити — вірте! Моше сказав публікувати — публікуйте. Моше сказав «жити цим» — живіть! —

То що з того, що він колись сказав навпаки...[25]., зараз він каже так — виконуйте без «пшетлах»!

[Усі заключні зауваження — і щодо продовження, і щодо агават Ісраель тощо — стосуються й цього].

Радісного 3 тамуза! ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня

Дуже сильно!! Продовжуй наводити тут свої чудові роздуми. --Чекаємо приходу Мошіаха, сьогодні 2 тамуза 5770 Шалом — Євреї розмовляють 14:47, 14 червня 2010 (UTC)
Просто захопливо )-: Менделе, 444 — поштова скринька 10:35, 17 червня 2010 (UTC)
Менделе, ти образився? Не хвилюйся, я не мав на увазі тебе...---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня
Я чув колись просту відповідь на уявну суперечність між словами Ребе до 5752 року (1991/1992) — і після. Одна з відомих ознак Мелех га-Мошіаха, як відомо, — те, що він повний ран і страждань, і одна з ознак, про які сказав пророк Еліягу рабі Єгошуа бен Леві, — що Мелех га-Мошіах сидить біля воріт Рима й перев'язує свої рани, див. там, і це наводиться в трактаті «Санедрін», глава «Хелек», і немає потреби докладно наводити докази на цю тему (і див. Раші й Магаршу в Гемарі до слів «Якщо з живих» тощо). І тому Ребе вірив про Ребе Раяца, що він Мошіах, і також говорив про нього кілька разів, оскільки Ребе Раяц, як відомо, страждав усе життя і був заарештований 7 разів, як відомо, на відміну від Ребе, який ніколи не страждав (наскільки відомо) до 5752 року (1991/1992). Лише з 5752 року (1991/1992), коли Ребе почав страждати, тоді Ребе заднім числом погодився з можливістю, що він Мелех га-Мошіах згідно з Галахою. --Скарлет 03:17, 20 червня 2010 (UTC)
Потребує великого вивчення, адже і в 5752 році (1991/1992) буває, що Ребе говорив про Ребе Раяца, що він Мошіах, і також до 52 — «наші хвороби він поніс». --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 15:47, 20 червня 2010 (UTC)
Скарлет якраз пише по суті, адже до 5752 року (1991/1992) Ребе прямо говорив лише про Ребе Раяца, який, як сказано, страждав усе життя, і лише з 5752 року (1991/1992) прийшли прозорі натяки, що Ребе сам Мошіах, і він заохочував спів «Єхі адонейну», у повну протилежність тому, проти чого сам його святість протестував приблизно за рік до цього! --Чекаємо приходу Мошіаха, сьогодні 8 тамуза 5770 Шалом — Євреї розмовляють 18:55, 20 червня 2010 (UTC)
І ще потребує вивчення, адже й до 52 були натяки, і після 52 натяки були не такі вже «прозорі». --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 20:42, 20 червня 2010 (UTC)
Наш Ребе все життя страждав від жахливих хвороб і страждань: починаючи з тридцятих років у Європі, коли в нього випали всі зуби, крім одного. Випадок у 5725 році (1964/1965), застуда на початку 5730-х років, через яку Ребе жахливо страждав, поки не прийшли лікарі, і тут не місце для цього, Шміні Ацерет 5738, «жар», який був у Ребе багато разів. Сказати, що він не страждав до 27 адара I?! ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Фарбрейнген 28 сівана

Необхідно провести фарбрейнген з нагоди початку сімдесятого ювілею порятунку найсвятішого Адмора Мелех га-Мошіаха з його родиною 28 сівана 5701 (23 червня 1941).

Великий фарбрейнген відбувся у «770». Я не дуже зрозумів промови, виголошені найстаршими хасидами, які пам'ятають той період (ви напевно розумієте, скільки їм сьогодні років і скільки вони пам'ятають... Більшу частину промови доповнили присутні на фарбрейнгені, які чули ці історії 20 років тому..).

Ведучий Шнеур-Залман Герцль сказав, серед іншого, що цей день — це 19 кислева нашого покоління. Як тоді було: а) порятунок Ребе; б) дарування Тори вчення хасидуту, — так і в нас: і Ребе було врятовано, і почалося нове піднесення в поширенні джерел у нижній півкулі.

У «770» залишилося багато сельтерської (содової води), крекерів і оселедця з фарбрейнгену. Я притягнув трохи сюди для всіх нас. Тож лехаїм, лехаїм і на благословення! --Лал (говоримо) 07:40, 11 червня 2010 (UTC)

Лехаїм, лехаїм! У минулому я чув від р. Мордехая-Дова Альтейна, що р. Давид Шифрін — хасид Ребе Магараша, засновник хасидизму Хабад у США і людина дуже критична, — бачив Ребе Мелех га-Мошіаха, який молився в Рош ходеш тамуза 5701 (червень–липень 1941). Коли його запитали: «Що ти скажеш про зятя, який приїхав?», він сказав: «Виглядає добре» (або щось подібне). Це був величезний комплімент..---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня

І коли співали «Єхі адонейну Мелех га-Мошіах», дуже ймовірно, що Ребе мав на увазі (також) Ребе Раяца.--193.108.195.249 05:51, 15 грудня 2011 (UTC)

Або так, або ні. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 19 кислева 5772 09:40, 15 грудня 2011 (UTC)

3 тамуза 5770 (15 червня 2010)

Ой, Ребе! Рятуйте! (їдиш)

Досить чвар!

Тепер ми повинні виступити із закликом до всіх анаш, хай будуть вони здорові, — тільки не «тов»! Тільки б нам не дійти до 3 тамуза «тов», а становище залишиться як є (як Ребе пояснює, що у внутрішній суті це, безумовно, добро, але, попри пояснення, за всього цього..)!!.

Нігун — звісно — «Шаміль». ---Мошіах зараз! Хасид Хабаду — Вітальня

Буря віри в «Бейт хаєйну»

Особливий у своєму роді фарбрейнген відбувся у «770». Це перший фарбрейнген за нинішньої каденції габаїв, слід зазначити, що вони приємно дивують. Велика радість разом з однією-єдиною вимогою — ми хочемо бачити нашого Царя!!!. За традицією опівночі вривається велика група близьких із Бразилії, і починаються бурхливі танці «Єхі» протягом довгих(!) годин.--Лал (говоримо) 05:56, 16 червня 2010 (UTC)

Єшар коах за короткий і діловий звіт. Будемо раді, якщо час від часу повідомлятимеш про те, що відбувається в домі нашого Ребе шліта. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова) 07:56, 16 червня 2010 (UTC)
Ще про єдність

Яка ваша думка?. ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня


Тижнева глава «Пінхас»

Тижнева глава продовжує розповідь із кінця попередньої глави про Пінхаса, який заколов насмерть Зімрі, князя коліна Шимона, і мідіянітянку Козбі, коли вони грішили на очах у народу, і тим зупинив мор, що лютував. Мудреці розповідають, що в ті миті, які передували удару, панувало велике замішання, і сини Ізраїлю на чолі з керівництвом, яке було на місці, не знали, як діяти. Тим часом Пінхас — онук Агарона-когена — звернувся до Моше Рабейну і нагадав, що за Галахою «ревнителі вражають його». Сенс закону в тому, що якщо людина осквернила святе (наприклад, прокляла Всевишнього за допомогою чаклунства або згрішила з неєврейкою), то в реальному часі цей випадок не розглядається системою правозастосування, а людині із суспільства дається дозвіл уразити осквернителя святого. Дозвіл окремій людині взяти закон у свої руки — винятковий і крихкий, адже якщо людина піде до суду й попросить дозволу діяти, вона його не отримає. У цьому випадку від людини вимагається діяти самостійно (з належною обережністю, лише згідно із законом Тори, упевнившись, що йдеться тут про справжню ревність заради мети, а не про інші особисті причини), будучи готовою заплатити особисту ціну. Зрештою Пінхаса не було покарано за його вчинок, а він удостоївся вічного священства для себе й свого потомства — небесний дар, що не має прецеденту в історії.

Як усяка розповідь у Торі, і цей рідкісний випадок несе послання для нас. Коли перебуваємо в останньому поколінні й зобов'язані зробити все, що в наших силах, щоб привести до розкриття на ділі, Ребе вже показав нам усе, що потрібно зробити, без нових винаходів, без постанов для самих себе, а Ребе каже: я не можу зробити інакше, як вашими руками, навіть руками одного з вас!!!

Мошіах нау--Йосі (обговорення). 15:50, 2 липня 2010 (UTC)

Мені здається, що ніколи ще не був краще пояснений вигук Ребе «Робіть, що можете!» (їдиш)[26] --Чекаємо приходу Мошіаха, сьогодні 20 тамуза 5770 Шалом — Євреї розмовляють 16:23, 2 липня 2010 (UTC)

«І робіть усе, що можете» (їдиш), із сіхи 28 нісана 5751--Йосі (обговорення). 18:32, 3 липня 2010 (UTC)

«Дні Мошіаха» — заради статті про «Мошіаха»!

Це вже обговорювали в багатьох місцях (див. безліч зауважень і пілпулім р. Шааса Вільшанського у збірниках зауважень і пілпулім Цфата і «770», зауваження Берле Вольфа, тамім Тішрей Ш. З., пілпуль Грановтера в «Бе-тох рабім агалелену», т. 2 (:', та інші), і я прийшов лише викласти свої думки.

І попередньо:

Схожа відповідь — 11 нісана 5751 (26 березня 1991), Рашдабу Вольпо.

У сіхі 20 кислева 5752 (27 листопада 1991) (відредагованій) насі нашого покоління каже, і ось його святі слова: «...І особливо в ці наші дні — дні Мошіаха, — у яких ми перебуваємо зараз, і потрібно лише „відкрити очі“», і там у примітці 1 пояснює, що це подібно до вказівки Ребе Раяца багато років тому, що вже завершили всі справи служіння тощо.

І на перший погляд дивно, адже в іншому місці[27] Ребе пояснює, що з 11 швата 5711 (18 січня 1951) почався новий період у проводі (мого тестя, найсвятішого Адмора) — дні Мошіаха[28]. А із сіхи 20 кислева випливає, що цей період почався ще за днів Ребе Раяца, під час його проголошення, що «минули всі терміни», «будьте всі готові», у 5701 році (1940/1941) і далі!

І ще важче, адже галахічне і засноване на Торі (і вище за те) прийняте визначення днів Мошіаха — таке, як докладно викладає Рамбам у «Законах про царя Мошіаха», глава 12: «Того часу не буде там ні голоду, ні війни, ні заздрощів, ні суперництва, і благо буде в достатку» тощо, «І не буде заняття в усього світу, крім як пізнавати Всевишнього, як сказано: „І наповниться земля“» тощо. Чи існують ці передбачення зараз? Очевидно, що ні!

І можна сказати[29], на основі слів Гемари «дві тисячі років — дні Мошіаха[30]» і згідно з роз'ясненням Адмора про це, що це час, придатний для приходу Мошіаха.

І на цій основі можна сказати, що є три аспекти в «наших» днях Мошіаха, і всі вони пов'язані з тим, що існує можливість і реальність Мошіаха[31] —

а) Початок часу, коли «залишилося лише почистити ґудзики», тобто після того, як виконано обов'язок у Війні Гога і Магога, і Мошіах бен Йосеф врятувався від їхнього знищення... І Ребе Раяц, хай захистить нас його заслуга, почав із заклику «Негайно до Визволення», тобто залишилося лише «будьте всі готові» —

Однак ще бракує основних умов для Мошіаха бен Давида, визволителя Ізраїлю, «постане цар» тощо.

б) З 11 швата 5711 (18 січня 1951) почалося становище «його душа в мені», коли керівник першого етапу разом із керівником останніх етапів («дев'яте покоління», «десяте покоління» — див. нижче[32].) діють разом заради поширення джерел. Тут починає вимальовуватися етап «царя з дому Давида» — «який уже цар»[33], «який розмірковує над Торою» тощо, «примушує весь Ізраїль», «веде війни Всевишнього» — починає створюватися підготовка й приготування, така реальність царя, Мошіаха[34], тощо (і слід зауважити, що того часу Ребе весь час «наближаємося до днів Мошіаха»[35], і в такому стилі).

в) Етап, який (на мою скромну думку, як само собою зрозуміло) почався в 5750-5751-5752 роках (1991/1992). Спочатку в 5750 році (1989/1990) Ребе весь час говорив близько 10 швата про «серце, щоб пізнати», «сорок років — дні Мошіаха» і з усіма речами (їдиш). У 5751 році (1990/1991) —

«починається з „чудес“, які вже бачили (на додачу до тих, які побачать у майбутньому, „покажу йому“) на ділі й відкрито на очах у всіх народів цього року, у яких справдилися слова „Ялкут Шимоні“
„У рік, у який відкриється цар Мошіах, усі царства народів світу ворогують одне з одним, цар Персії тощо, цар Аравії тощо, і каже їм (Святий, благословенний Він, — Ізраїлю): „Сини Мої, не бійтеся, усе, що Я зробив, Я зробив лише заради вас . . настав час вашого визволення“, і відтоді (і особливо в місяці нісані, місяці визволення) уже стоять „у час, коли цар Мошіах приходить („ось він іде“).. і сповіщає Ізраїлю і каже: „Смиренні, настав час вашого визволення“[36]“.

„. . І додаткове нововведення в самому цьому нашому поколінні — цього року:

Крім того, що перебуваємо в безпосередній близькості до істинного й повного Визволення, цей рік — „(хай буде) рік: чудеса покажу йому“ (за початковими літерами літочислення, що поширилося в розсіяннях Ізраїлю), рік, у який здійсниться передбачення „Як у дні виходу твого із землі Єгипетської, покажу йому чудеса“, і вже побачили на ділі „чудеса“, що свідчать, що це „рік, у який відкриється цар Мошіах“, і аж до „часу, коли цар Мошіах приходить . . і він сповіщає Ізраїлю: смиренні, настав час вашого визволення“ (за словами „Ялкут Шимоні“), і аж до проголошення, що „ось він (цар Мошіах) іде“, що вже прийшов, тобто вже стоять на порозі початку днів Мошіаха, на порозі початку Визволення, і негайно й одразу ж його продовження і завершення[37]“.

Що починається розкриття існування царя Мошіаха, і «уже бачать (подобу і) початок діяльності царя Мошіаха»[38]. Є не лише така реальність, є вже «розкриття реальності», що «уже стоять на порозі Геули, на порозі днів Мошіаха (галахічне поняття)».

(Усе це я написав поспіхом і без обережності, і можна ще розширити це, але стихія праху діє сильно...)

Навіщо я вставив сюди цей виснажливий пілпуль? Щоб ми знали й пам'ятали «Топор да плаха», Мелех га-Мошіах, якого ми чекаємо вже 1940[39] років, — біля входу, ми на порозі!!

Усе має виглядати зовсім інакше! (І я не можу не говорити про себе —) стаття про Мошіаха має бути порталом, вибраною статтею!

А головне — дія, і в самій Хабадпедії — прийдіть на допомогу Всевишньому разом із героями, прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

І слід зауважити зі слів його святості Адмора шліта, Мелех га-Мошіаха, у сіхі глави «Бехукотай» 5749: «. . У днях Мошіаха є кілька періодів, починаючи від того часу, коли „постане цар із дому Давида тощо“, і до „у статусі ймовірного Мошіаха“, і аж до „напевно Мошіаха“». ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Пропозиція

Щодо стислого викладу й розуміння періодів — нам залишається сказати лише одне слово: «Слова уст мудрого — милість»!
А щодо вимоги, я пропоную, щоб те, що написано зараз, стало сторінкою порталу, а звідти відсилатимуть до всіх статей, присвячених Геулі й Мошіаху, — сотень статей! Багато десятків статей про сам лише Храм, деякі з яких популярний сайт «Хабад в Ізраїлі» нещодавно скопіював... --З благословенням, сьогодні 26 тамуза 5770 Шалом — Євреї розмовляють 19:04, 8 липня 2010 (UTC)
Це й було моїм наміром від самого початку, але — те, що написано зараз, це зовсім ніщо! На мою скромну думку, потрібно об'єднати (гідним чином) багато статей у цю статтю, і тому, хто розуміє, досить, і тут не місце для цього. Блі недер, завтра розширю статтю про Мошіаха. ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня


Хто це?

Хто це?
Хто це?
Яка подія?

Хто це? --Багато успіху й радісного дня (їдиш), сьогодні 26 ава 5770 Шалом — Євреї розмовляють 16:32, 6 серпня 2010 (UTC)

Другий, як мені здається, п. Шварц, редактор «Джуїш прес»; третє — фарбрейнген у перші роки, один із тих, що проводилися в залах. ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Дещо приємне, що я побачив цього тижня

Із сіхи глави «Бо» (минулої суботи) 5744 року (1983/1984) (виділення в оригіналі):

Роз'яснення в примітках мого пана, батька, учителя й наставника до «Зогару» на главу «Ваера» — про „Ти — мир, і дім твій — мир, і все, що в тебе, — мир“:
Тлумачення вірша „Ти — мир тощо“ було сказано у зв'язку з ученням Рашбі, і в цьому зв'язок із поняттям миру — адже суть Рашбі в поєднанні відкритої частини Тори із внутрішньою частиною Тори, подібно до поняття миру, що поєднує дві протилежності тощо.
І в цьому (ученні Рашбі) — три щаблі: учення самого Рашбі — „Ти — мир“, учення його учнів — „Дім твій — мир“, і Тора, яку вивчають учні його учнів, породження породжень, як роз'яснюється в «Ор га-Тора» («Бегар», с. 601), що це подібно до поняття самосіву, що залишається від посіву тощо, подібно до духу, який він залишив у ній тощо, — „І все, що в тебе, — мир“.
І в цьому вказівка для практики — у зв'язку з поширенням внутрішньої частини Тори, учення Рашбі, як його було розкрито й роз'яснено Алтер Ребе у вченні хасидуту Хабад:
Крім вивчення вчення самого Алтер Ребе — „Ти — мир“, і крім вивчення його вчення через його учнів — „Дім твій — мир“, є також аспект „Усе, що в тебе, — мир“ — поширення внутрішньої частини Тори через учнів його учнів тощо, у вигляді породжень породжень тощо, аж до цього покоління — сьомого покоління, восьмого тощо.
І це було вже за часів Алтер Ребе — адже після того, як чули вчення з його уст, чули його ще раз з уст його учнів, і на додачу до цього Алтер Ребе вимагав, щоб записували вчення й поширювали їх у кунтресах і тому подібному, завдяки чому здійснюється поширення у вигляді породжень породжень тощо.
І в цьому вказівка для практики — що поширення джерел назовні має бути в усіх трьох згаданих видах.

Моє запитання: із сіхи видно, що Ребе шліта бачить себе в третьому виді, учні його учнів, сьоме покоління. Але чому він продовжує перелічувати восьме покоління (подивіться в оригіналі — так це там з'являється)? Хасид шоте — Бейт моед. 5771 = прихід Мошіаха. Нема приходу без Мошіаха, нема Мошіаха без приходу. 5 швата 5771 (10 січня 2011).

Під восьмим поколінням мається на увазі починаючи з 3 тамуза 5754 (12 червня 1994), коли Ребе сховався від наших очей, так що стосовно того, хто отримує, є, по суті, нове покоління, але стосовно того, хто дає, немає зміни, Яаков Авіну не помер. З благословенням, Шалом — Євреї розмовляють 5 швата 5771, за загальним літочисленням 18:13, 10 січня 2011 (UTC)

Хоча «Яаков Авіну не помер», але й після того, як він «не помер», постав у народу Ізраїлю Моше Рабейну, «Раая меемна», який на ділі і є той, хто вивів Ізраїль з Єгипту. ―Анонім не підписавсяУчасник:Анонім ‌ 00:00, 10 січня 2000 (IST)

Сіху було сказано в 5744 році (1983/1984), і за твоїми словами сенс сказаного в сіхі в тому, що Ребе натякнув, що 10 років потому йому належить сховатися. Це для мене прийнятно, але я не зрозумів, згідно з цим поясненням, що означає «поширення внутрішньої частини Тори через учнів його учнів... аж до цього покоління, сьомого покоління, восьмого тощо», що це за поширення вчення восьмого покоління? Хасид шоте — Бейт моед. 5771 = прихід Мошіаха. Нема приходу без Мошіаха, нема Мошіаха без приходу. 5 швата 5771 (10 січня 2011).
Мається на увазі не вчення восьмого покоління, а поширення, здійснюване восьмим поколінням, як само собою зрозуміло. З благословенням, Шалом — Євреї розмовляють 6 швата 5771, за загальним літочисленням 00:44, 11 січня 2011 (UTC)
Справді цікаво. Потрібно подивитися в оригінал. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 6 швата 5771 01:03, 11 січня 2011 (UTC)
Це саме те, що я запитав: якщо поширення восьмого покоління — це те, що робимо ми, то це велике нововведення, що Ребе бачить себе разом із нами на одному щаблі! А якщо поширення восьмого покоління — це те, чого Ребе вчить після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994), то це потребує роз'яснення! Хасид шоте — Бейт моед. 5771 = прихід Мошіаха. Нема приходу без Мошіаха, нема Мошіаха без приходу. 6 швата 5771 (11 січня 2011).
У маамарі, що починається словами «Баті ле-гані» 5748 року (1987/1988) (останньому на цей момент) Ребе висловлюється так, що з приходом нашого праведного Мошіаха ми всі переходимо в «десяте покоління» (тобто — від Бешта), і подібно до цього можна сказати й тут, що йдеться про восьме покоління від Алтер Ребе, яке — із приходом нашого праведного Мошіаха негайно, просто зараз[40]. І так слід уточнювати у вислові. І тут не місце для цього. ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня
Якщо так, то згідно з цим поясненням, що восьме стосується приходу Мошіаха, який сенс «тощо» після восьмого? Хасид шоте — бейт мідраш. 5771 = прихід Мошіаха. Нема приходу без Мошіаха, нема Мошіаха без приходу. 12 іяра 5771 (16 травня 2011).
Насамперед потребує вивчення, яким був святий вислів нашого Ребе і чи були точні ті, хто записував (у «восьмому» і також, і головним чином, у «тощо», адже, як відомо, у цьому вкралося безліч помилок, і навпаки, хай кожен порівняє ганахот буденних днів із записом і побачить, що подібні слова додавалися й пропускалися тощо). І навіть якщо приймемо «тощо», можна просто сказати, що це стосується — або другого періоду днів Мошіаха, або світу воскресіння, або світу прийдешнього тощо. ---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Перший у 5772 році (2011/2012)

Яка велика і яка величезна моя радість від того, що я удостоївся і я перший, хто відкриває фарбрейнген у 5772 році (2011/2012) [буду радий побачити нормальну абревіатуру для цього року]. Правду кажучи, у голові в мене зовсім порожньо і мені нема чого писати, але знання того, що я перший цього року, змушує мене щось написати.

Я чув це від людини, яка була присутня на місці. У старості р. Аврагам Паріз увійшов на виході Йом Кіпуру до залу, схопив кількох бахурім: «Ну, треба сказати лехаїм» (їдиш), — постановив він і сів поруч із ними. Миттю роздобули машке, і було поставлено найнагальніше запитання: «Для чого ця радість?». І р. Аврагам розповідає, що напередодні Йом Кіпуру в нього виникла «дика думка» [це його вислів, не пам'ятаю, як кажуть «дика» на їдиші]. Яка думка? Лікарі заборонили йому постити в Йом Кіпур, а він не постуватиме? Така «дика думка» навіть не приходить йому на самий кінчик айсберга свідомості. І так він провів фарбрейнген усю ніч і казав лехаїм за те, що удостоївся і зумів постити весь Йом Кіпур.

[Скажу правду, на мою думку, йому потрібно було постити, але сама історія — на мою думку — дуже сильна]. Лехаїм, лехаїм!!! Р'увен — обговорення 10:08, 30 жовтня 2011 (UTC)

Теге шнат «аїн бе-аїн». Хасид шоте — бейт мідраш. 5772 = зроблю йому помічника, відповідного йому. «Зроблю» — про Святого, благословенний Він, «йому» — праведник, «помічника» — бейноні, «відповідного йому» — лиходій. 2 хешвана 5772 (30 жовтня 2011).
а) Абревіатура для року: «Теге шнат Брітіш Ейрвейз» (за зразком «Теге шнат Ель Аль» у «5771»), або одна нормальніша: «Теге шнат ацмут бе-гілуй»
б) «Дикий» на їдиші = «вілде».
в) На мою думку, теж йому потрібно було постити, адже за Галахою тому, кому дозволено не постити, заборонено постити, але такі хасиди...--Хабад (обговорення) 2 хешвана 5772 16:58, 30 жовтня 2011 (UTC)

5772 = Теге шнат ашірут ба-коль.

5772 = Шнат таво алейну браха (є щось про Бешта — така абревіатура для року 472 = «таво алейну браха». Мені здається, це в одній із сіхот Ребе Раяца у зв'язку з розкриттям Бешта або його призначенням главою прихованих праведників.--193.108.195.249 05:58, 15 грудня 2011 (UTC)

«Ве-дук»

Чи знає хтось усі розшифрування цієї абревіатури [наскільки я пам'ятаю, їх було п'ять і одна на їдиші]? Р'увен — обговорення 07:04, 21 листопада 2011 (UTC)

«Ве-дайєк / ве-дакдек ве-тімца каль / кушта», «Ве-дук ве-каль» і «Ве-аєн дівреї ве-тімцаем калім» — на противагу «Ве-дохак кцат». Загальне правило: потрібно знати стиль написаного, щоб зрозуміти сенс абревіатури. На їдиші йдеться про жарти: «Віфл ду вілст / вест квечн / кенен / кріхн / крацн», і немає цьому кінця. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 24 хешвана 5772 08:24, 21 листопада 2011 (UTC)
Поки що я не дуже орієнтуюся в мові нашого Ребе, буду радий побачити переклад. Р'увен — обговорення 08:26, 21 листопада 2011 (UTC)

Скільки захочеш / зможеш тиснути / шкребти / дертися, або скільки у твоїх силах / у твоїх здібностях. Жарти стосуються здатності видобути зміст із тексту. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 24 хешвана 5772 08:37, 21 листопада 2011 (UTC)

Лехаїм

Чи є тут хтось? Я проводжу фарбрейнген найближчі півтори години. Усі запрошені. Шалом — Євреї розмовляють 6 кислева 5772, за загальним літочисленням 00:11, 2 грудня 2011 (UTC)

Я тут. Можеш починати. Лехаїм, лехаїм. Р'увен — обговорення 09:51, 2 грудня 2011 (UTC)

Штрихи до портрета хасидського машпіа Аврагама Майора

Після того як Хаїм Нагар попросив, щоб обговорення перемістилося (зі статті «Аврагам Дризін») сюди, я прошу знову почати обговорення, яке було розпочато там: чи був якийсь випадок із р. Аврагамом Майором, коли Ребе не дозволив приїжджати до «770», а він усе-таки приїхав, і тут починається суперечка: чи кричав на нього Ребе і навіть не звертав на нього уваги протягом певного періоду, чи ж Ребе, навпаки, підбадьорював його й усміхався йому, коли помітив його, попри те що той намагався ховатися весь місяць. Буду радий почути вашу думку--Хацкл — обговорення 12:05, 19 квітня 2012 (IDT)

Уточнення. Я не писав, що Ребе усміхався йому чи звертав на нього увагу, Ребе запитав габая, чому той не отримав алію, і він зрозумів із цього, що його намір був угодним. Р'увен — обговорення 12:38, 19 квітня 2012 (IDT)

Перепрошую за помилку, дякую за виправлення (поки що, схоже, ми єдині тут, хто заходить до Хабадпедії останніми днями (крім Хаїма Нагара))--Хай живе Цар!, Хацкл — обговорення 13:22, 19 квітня 2012 (IDT)

Так, у цьому щось є, крім того, що Хабадпедія — порівняно занедбаний проєкт, який має від двох до п'яти постійних редакторів, ми ще й сильно тупцюємо на місці: якщо подивишся на свіжі редагування, виявиш, що, крім «Тижневої глави „Шміні“», не було відкрито жодної нової статті з 10 нісана; зверни увагу, що близько половини редагувань — це вандали, яких уже давно не вдається заблокувати. Р'увен — обговорення 13:51, 19 квітня 2012 (IDT)
Наскільки я зараз пам'ятаю, у нього був величезний успіх, коли він був у Землі Ізраїлю, і Ребе звелів йому залишатися в Землі Ізраїлю, але він не втримався й поїхав до Ребе, де не отримав належного йому ставлення, і коли один витлумачив це як відштовхування з боку Ребе, Ребе показав якраз наближення, ніби кажучи: хоча я не задоволений тим, що він не в Землі Ізраїлю, але я його не відштовхую. Так — за чутками й за пам'яттю. До речі, варто розрізняти тих, хто пише, і глядачів. Хоча останнім часом тих, хто пише, стало менше, але глядачів стає більше й більше з кожним днем. Ви зможете побачити це, стежачи за статистикою. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда і розмова), 27 нісана 5772 20:08, 19 квітня 2012 (IDT)

а) Наскільки мені здається, той, хто витлумачив неправильно, був із братів родини Ш. Т., відомих своєю недоречною «шпіцкайт». б) І все ж назва статті — «Фарбрейнген», тому я хочу відкрити обговорення: чи справді у випадку, коли Ребе пише або натякає, що бажано, щоб він залишився в Землі Ізраїлю, є місце все-таки приїхати, як в історії, що була в Зембині, коли на Шавуот усі машпіїм їздили до Любавичів, і двоє тмімім запитали р. Гронема, чи можуть вони приєднатися до нього, і не отримали дозволу, але все ж поїхали без дозволу, і, наскільки мені здається, розповідають, що Ребе прямо знав, що вони не мали дозволу, і все ж Ребе виявив до них дуже прихильне ставлення. Чи можна з цього щось винести? Хай живе Цар!, Хацкл — обговорення 21:32, 19 квітня 2012 (IDT)

Див. спогади Іцхака Ганзбурга (мир праху його), якою була реакція Ребе, коли він приїхав без дозволу...---Прийдіть на допомогу й для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня


Примітки

  1. ^ Є переказ від імені Ребе Цемах Цедека, що Нахшон бен Амінадав був із їхнього числа, і було з цього приводу обговорення, і тут не місце для цього (див. у додатку «Га-авода га-єхіда» до тижневика «Бейт Мошіах», 5762 (як мені здається), та в інших місцях. Колись я чув щось від рава р. Й.-Й. Вільшанського, хай живе він, і не пам'ятаю ясно.).
  2. ^ Просто «котяча голова»! Не пам'ятаю найпростішого!...
  3. ^ Громада з Ізраїлю! А Алтер Ребе роз'яснює в «Танії», що про таку групу — навіть якщо вони не займаються Торою — «на всякій десятці перебуває Шхіна», і тим паче про князів Ізраїлю.
  4. ^ «Лікутей сіхот».
  5. ^ Яке в поколінні..
  6. ^ Див. у «Шліта» рава Шнеура-Залмана Герцля, розділ «Метод точності».
  7. ^ Хабадська.
  8. ^ Див. сіху Ребе 11 нісана 5736 (11 квітня 1976) (як мені здається), і тут не місце для цього.
  9. ^ Див. також моє припущення в Обговорення:Шіт.
  10. ^ Ще про зв'язок між Корахом і розвідниками див. також «Лікутей сіхот», т. 4, на главу «Корах», та в інших місцях.
  11. ^ І я не злодій, і в мене зараз немає шапки... і тому, хто розуміє, досить.
  12. ^ Див. докладно в кунтресі «Гідран шель міцвот» Ребе, і вказане там.
  13. ^ Див. докладно в книзі «Нешама ім ацма» р. Менахема-Мендла Брода.
  14. ^ «Закони вивчення Тори».
  15. ^ Див. у «Рамбам Хазак» у вступі.
  16. ^ [Аврагаму Парізу у 5725 році (1964/1965), Шалому-Дов-Беру Вольпо у 5745 році (1984/1985), усій громадськості в 5752 році (1991/1992), та інші (:].
  17. ^ Див. в усій книзі «Сефер га-маамарим Баті ле-гані», і особливо в маамарі, що починається словами цими, 5710 (1949/1950) і 5730 років (1969/1970).
  18. ^ Див. у нашій главі 19, 5.
  19. ^ Див. «Сефер га-хінух» про цю заповідь
  20. ^ Раші, наша глава 19, 5.
  21. ^ 5 див. (також) тут.
  22. ^ (Мені здається, що слід) див. у «Біурім ле-Піркей авот» про мішну рабі Ханіни, заступника первосвященника.
  23. ^ Раші 19, 9
  24. ^ З усієї цієї теми див. у «Лікутей сіхот», т. 8, сіха 1 на главу «Хукат».
  25. ^ Про таких казали, що коли прийде Мошіах, вони стануть посеред Азари і закричать «Ад матай?!», а коли до них прийде сам Мелех га-Мошіах власною персоною, вони скажуть йому: адже ти говорив і кричав про важливість цього проголошення...
  26. ^ Не пам'ятаю точного формулювання.
  27. ^ Як мені здається, «Тобою благословлятиме Ізраїль».
  28. ^ І слід зауважити, що про колишні періоди він каже «як перед даруванням Тори» і тому подібне, а тут — «дні Мошіаха», у прямому сенсі.
  29. ^ Як він висловлюється в багатьох місцях
  30. ^ «Санедрін», 97б.
  31. ^ Див. про все це в «Кетер малхут» тощо.
  32. ^ І див. у маамарі, що починається словами «Баті ле-гані» 5748 — відредагованому: «12) І ось, як сказано вище, завдяки тому, що насі розкрили нам усе це, ще більше додалося в даруванні сили кожному з воїнства Гаває [і особливо воїнства Гаває нашого покоління, сьомого покоління від Алтер Ребе і дев'ятого покоління від Бешта, і одразу ж це покоління (останнє покоління вигнання) стає поколінням Визволення, десятим поколінням, яке йде назустріч нашому праведному Мошіаху], щоб його служіння було в силі, без змін (оскільки кожен з Ізраїлю пов'язаний з Атіком, у якому не буває зміни)...».
  33. ^ Додаток найсвятішого Адмора його святою рукою — див. фотокопію в «Цадик ла-мелех», брошура 7.
  34. ^ Як у словах «Пісні Визволення», опублікованої на початку першого етапу: «Він цар і він помазаник, власник могутності й також людина духу» («Ху мелех ве-ху машуах, бааль зроа ве-гам іш руах»)..
  35. ^ Сімхат Тора 5711, та в інших місцях.
  36. ^ (Шабат глави «Насо» 5751, «Сефер га-сіхот», т. 2, с. 595)
  37. ^ (Шабат глави «Балак» 5751, «Сефер га-сіхот», т. 2, с. 690).
  38. ^ «Мішпатім» 5752.
  39. ^ Або 1942, залежно від версії.
  40. ^ І цікаво, що, на перший погляд, звідси випливає, що є два покоління й один насі.

Повідомити про помилку на цій сторінці