«Нешама ім ацма»
| «Нешама ім ацма» | ||
|---|---|---|
| Обкладинка книги | ||
| Загальні відомості | ||
| Автор | Менахем Брод | |
| Видавництво | ||
| Видавництво | «Юдаїка» | |
| Рік видання | 5765 | |
| Кількість сторінок | 256 | |
«Нешама ім ацма» — книга, написана Менахемом Бродом, що описує духовну мандрівку трьох учнів єшив до хасидизму Хабад. Книга заснована на реальних персонажах, які пройшли подібну духовну мандрівку.
Видання
Оповідання публікувалося частинами в 5744 році (1983/1984) у тижневику «Кфар-Хабад».
У період публікації оповідання в литовському середовищі панувала велика протидія Хабаду, і оповідання спонукало багатьох читачів не з Хабаду змінити своє ставлення до вчення Хабаду й до хасидуту, а деякі навіть заявляли, що оповідання було одним із чинників, які вплинули на їхнє наближення до Хабаду.
У 5765 році (2004/2005) письменник Менахем Брод випустив оповідання книгою.
Короткий зміст сюжету
Книга описує трьох юнаків-єшиботників, Агарона, Бен-Ціона й Елімелеха, які вчаться в литовській єшиві. На початку книги Агарон і Бен-Ціон помічають, що їхній товариш Елімелех переживає зміну в житті й починає поводитися інакше, ніж товариші; Елімелех розповідає Агарону про свою участь у хасидському фарбрейнгені машпіа на ім'я р. Давид-Лейб; на фарбрейнгені машпіа роз'яснив фразу: «Я створений лише для того, щоб служити Творцеві моєму» за вченням хасидуту і пояснив, що людина вчить Тору не для того, щоб отримати після цього Ган Еден, а тільки заради Святого, благословенний Він. Ці слова вплинули на нього, і він почав знаходити новий шлях життя в служінні Всевишньому.
Далі Елімелех залишає єшиву й переходить до єшиви, поміркованішої у ставленні до Хабаду; він почав брати участь в уроці з «Танії», який давав машпіа на ім'я р. Йосеф-Іцхак; участь в уроках привела його до ще більшого зближення.
Далі Елімелех і Аарон зустрілися, і між ними розгорілася суперечка про хасидут: Аарон дивувався з того, що Елімелех залишив шлях своїх батьків, а Елімелех пояснює йому те, що чув від р. Йосефа-Іцхака, — що хасидут розкриває внутрішнє.
Далі Агарон сперечається з третім товаришем, Бен-Ціоном, який почав вивчати метод дослідження; Агарон вважає, що не слід займатися таємницями творіння й намагатися зрозуміти Святого, благословенний Він, а просто вчитися, тоді як Бен-Ціон вважає, що слід розуміти кожну річ і подробицю у творінні; вони звертаються до р. Йосефа-Іцхака, який відкидає метод дослідження і каже, що він веде до заперечення віри — через думку, ніби віра у Святого, благословенний Він, є розумовою, — і спонукає його вивчати хасидут, який розв'яже йому питання й не приведе його до думок заперечення.
Бен-Ціон починає вивчати урок із «Танії» разом з Елімелехом, який, зі свого боку, вкладається в молитовне служіння.
Бен-Ціон намагається переконати Агарона вивчати хасидут, пояснюючи йому, що вивчення хасидуту не зашкодить вивченню нігле, оскільки тільки через хасидут можна зрозуміти Тору.
Агарон, навпаки, каже йому про своє побоювання, що внаслідок цього в нього почнеться занепад у вивченні Тори; Бен-Ціон, однак, відповідає йому, що тільки з хасидутом можна зрозуміти Тору, і внаслідок цього Агарон теж починає вивчати хасидут.
Оповідання завершується потрійним фарбрейнгеном юнаків через роки в 770; Бен-Ціон служить рамом у хабадській єшиві, Елімелех — машпіа, а Аарон — главою єшиви; під час фарбрейнгену вони проголошують, що, якби не відкрили світло хасидуту, не знають, де були б сьогодні.