Суперечка
Термін суперечка зазвичай уживається щодо двох людей, між якими є розбіжність у думках, — тоді між ними суперечка. У цьому є кілька рівнів: суперечка в Мішні чи в Гемарі — це суперечка між танаями або амораями, вона не визначається як щось негативне, а як пілпула де-орайта — «звеличить Тору і прославить».
Суперечка також уживається для нижчого рівня — сварки (розбіжності в думках) між двома євреями (коли між ними є ненависть, що розділяє їх у серцях одне від одного).
Корінь суперечки
У хасидуті пояснюється, що корінь і створення суперечки — у другий день із шести днів Творіння, у який було створено суперечку. А у своєму корені вона — Перший цімцум.
Коли сини Ізраїлю були в пустелі, Корах тримався суперечки, він хотів, щоб суперечка мала існування. Але він помилився[потрібне уточнення].
Суперечка заради Неба
Багато разів ми знаходимо суперечку між танаями та амораями, у Мішні чи в Гемарі. Тому, хоча і ті, і ті — слова Б-га живого, галаха вирішується танаями чи амораями, які жили після них, і така суперечка — це суперечка заради Неба, якій судилося зберегтися, тобто друга думка не скасовується рішенням, оскільки рішення діє лише у світі дії, але друга думка теж є частиною Тори істини, хоча галаху й не було встановлено так.
І справді, у прийдешньому майбутньому галаха буде за Бейт Шамаєм, хоча в цьому світі галаху в більшості випадків вирішено за Бейт Гілелем[1].
Суперечка про реальність
Не може бути суперечки про реальність: або щось сталося, або ні, або ж станеться щось чи ні.
Ребе пояснює в багатьох сіхот, як багато суперечок у Гемарі чи Мішні тощо, хоча на перший погляд здаються суперечкою про реальність, оскільки так бути не може, пояснює, що вони сперечаються не про реальність речей, а про визначення тощо.
Ось кілька прикладів:
- Суперечка в Мішні про те, скільки воріт було в Храмі, — суперечка про те, які ворота мають статус воріт (щоб вони підлягали мезузі, щоб потребували охорони).
- Суперечка в Мішні про те, чи приходить пророк Еліягу оголошувати чистим і оголошувати нечистим, віддаляти і наближати, — суперечка про те, які з дій є частиною його діяльності як підготовки до приходу Мошіаха, а які з них пророк Еліягу здійснює не як частину цієї місії.
- Яка частка синів Ізраїлю вийшла з Єгипту (скільки з них повірили у визволення з Єгипту): чи один із п'ятисот, чи один із п'ятдесяти, чи один із п'яти, — Ребе пояснює, що це не суперечка про реальність, адже спочатку справді лише один із п'ятисот повірив у звістку про визволення від Моше Рабейну, а вони вплинули на більшу кількість євреїв, доки їх не став один із п'ятдесяти, а ті вплинули ще на євреїв, доки не став один із п'яти тих, хто повірив, і вони справді вийшли з Єгипту.
- До речі, те, що амора сказав, що бачив ціц і на ньому було написано «Святе для Г-спода» у два рядки, не вирішило галаху, бо можливо, що він бачив не справжній ціц, а також, можливо, іноді ціц був в один рядок, а іноді у два рядки.
У вченні наших Ребе, провідників поколінь
Основна стаття – Безпричинна ненависть
У книгах наших Ребе сказано різкі вислови на осуд суперечки, один із них — це вислів Мітлер Ребе:
Яка тяжка чвара — вона воістину пожирає до загибелі і в духовному, і в матеріальному
Суперечка — одна з причин, що спричинили виникнення вигнання, і вони затримують Геулу. У вченні хасидуту пояснюється, що оскільки руйнування Храму було спричинене безпричинною ненавистю, а коли усувається причина, само собою усувається наслідок, тому відразу, коли зникнуть безпричинна ненависть і суперечки з-поміж Ізраїлю, прийде Мошіах, і вся причина його затримки — справді через любителів суперечок, які примножують безпричинну ненависть.
У листі від 15 іяра 5728 (13 травня 1968) Ребе написав рабинові Кфар-Хабада раву Шнеуру-Залману Гареліку, у якому він пише, щоб вивчали «Кунтрес Гехалцу», щоб додати в єдності (і запобігти суперечці, яка була тоді в Кфар-Хабаді)
У сіхі[2] до рава Цві Кахани Ребе додав, що і сварки, і суперечки з нечестивцями — річ негідна, оскільки «той, хто бореться з брудним, сам забруднюється, як і він»[3].
Зовнішні посилання
- Рав Іцхак Каплан, Про це сперечалися праотці світу, журнал «Ор ве-хают», шват 5781 (січень–лютий 2021), сторінка 13
- Менахем Бронфман, Бе-май кміфлегі? Глибока бесіда з равом Еліезером Бродом про суперечку, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1863, сторінка 46
- Менахем-Мендл Коген, Коли, де і чому суперечку було дозволено в Ізраїлі?, збірник «Маян хай», випуск 5, сторінка 51
Примітки
- ^ «Сіхот кодеш» 5734 ч. 2 с. 13, (168).
- ^ Джерело
- ^ Згідно з «Лікутей амарим» — розділ 27.