Перейти до вмісту

Зібрання Шнеєрсона

Матеріал з Хабадпедії
Одна з книг, що належать до зібрання
Частина книг, виставлених нині в Єврейському музеї в Москві

Зібрання Шнеєрсона — це зібрання друкованих книг, зібраних адморами Хабаду у перших п'яти поколіннях хасидизму Хабад; нині зібрання перебуває в Росії, а частина його — в Єврейському музеї в Москві.

Історія зібрання

З виникненням хасидизму Хабад його провідник, Алтер Ребе, почав збирати книгосховище; за роки бібліотека зазнала багатьох перетворень і передавалася від провідника до провідника.

З початком Першої світової війни Ребе Рашаб вирішив залишити містечко Любавичі, у якому був центр хасидизму, і перебратися до Ростова-на-Дону. Сам переїзд відбувся в неділю 16 хешвана 5676 (24 жовтня 1915), коли Ребе Рашаб залишив Любавичі зі своєю родиною, і приблизно через місяць вони прибули до Ростова-на-Дону.

З переїздом Рашаб вирішив передати зібрання книг на склад у місті Москві, щоб зберегти їх до закінчення війни[1].

Передане зібрання містило лише книги[2]; окрім основного зібрання Ребе Рашаба, до нього входило особисте зібрання Ребе Раяца; офіційні цифри свідчать про 12 000 переданих книг[3], але за оцінками було передано ще багато книг понад те[4].

Боротьба за повернення зібрання

Наприкінці воєнного часу відбувся відхід Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону, 2 нісана 5680 року (21 березня 1920), і провід Хабаду перейшов до рук його сина і наступника Ребе Раяца, адмора шостого покоління Хабаду, який почав цікавитися станом книг на складі та їх поверненням; але в той самий час комуністичний режим захопив владу, склади було націоналізовано, а книги забрали звідти й помістили до Бібліотеки Леніна в Москві.

У 5676—5689 роках (1915–1929) Ребе Раяц діяв і докладав зусиль, щоб отримати книги назад, але радянський уряд уперто відмовлявся їх повернути[5].

У 5740 році (1979/1980) нинішній Ребе почав займатися поверненням книг; Ребе звернувся до рава Шломо Куніна, щоб той поговорив з паном Армандом Хаммером, який мав зв'язки з людьми уряду в Москві, із проханням розшукати і повернути зібрання; після перевірки з Москви повідомили, що зібрання не знайдено, але погодилися на те, щоб фахівці від хабадської бібліотеки приїхали для перевірки.

У 5748 році (1987/1988) Ребе відрядив делегацію до Росії, щоб шукати книги. Члени делегації: рав Кунін, рав Нісан Міндель і рав Шалом-Дов-Бер Левін.

У Шабат перед від'їздом делегації Ребе виголосив сіху на щотижневому фарбрейнгені і поставився до викупу книг як до заповіді викупу полонених: «Тема викупу полонених стосується (не лише самих синів Ізраїлю, а) й посуду і речей Ізраїлю… і з особливим наголосом — коли йдеться про книги праведників. А якщо так, то, коли чують, що є речі, книги і рукописи тощо праведника і провідника в Ізраїлі, які перебувають у вигнанні та в полоні [не лише в місці, прямо протилежному, а навіть просто не на своєму справжньому місці], — слід докладати всіх зусиль, аж до самопожертви, щоб викупити їх із вигнання і полону — „викуп полонених“ — і повернути їх на їхнє справжнє місце, як сказано у вірші: „і повернуся з миром до дому батька мого“».

У понеділок 21 тевета 5748 року (11 січня 1988) делегація вирушила з Нью-Йорка до Москви; за ці дні вони знайшли книги під назвою «Зібрання Полякова», і на них були явні ознаки того, що вони належать до «Зібрання Шнеєрсона», назву якого, мабуть, було змінено; після того як делегація повернулася до Нью-Йорка, змінився міністр культури, і останній перешкодив передачі книг.

У місяці кислев 5751 року (листопад–грудень 1990) делегація вирушила знову, і цього разу до равів Левіна і Куніна приєдналися рави: рав Йосеф-Іцхак Ааронов і рав Іцхак Коган; за час свого приблизно річного перебування в Росії вони зробили багато в спробі повернути книги і навіть зустрічалися з президентом Горбачовим[6].

Наприкінці 5751 року (1990/1991) стався переворот в уряді Росії, і новий уряд передав питання про книги до суду. Суд постановив, що книги слід повернути, і було отримано також указ уряду повернути книги[7], але й це не допомогло, і книги залишилися в бібліотеці.

Мівцо тфілін поруч із Бібліотекою Леніна в межах дій з повернення книг у 5751 році (1990/1991)

У 5760 році (1999/2000) раву Левіну дозволили приїхати і перевірити, які з книг належать до зібрання. Після великої роботи з відбору та доведення ознак було затверджено позначати книги, ідентифіковані як такі, що належать до зібрання. На 4354 книги було наклеєно наліпку «Зібрання Любавич».

Хасиди Хабаду діяли через американський Сенат і міжнародні суди, щоб змусити уряд Росії повернути зібрання. Один із процесів відбувався у федеральному суді в Сполучених Штатах. Уряд Росії відмовився надіслати представника на процес, стверджуючи, що суд не має повноважень розглядати це питання, і слухання відбувалося за присутності однієї сторони[8]. Понад рік тому федеральний суд у Сполучених Штатах постановив, щоб уряд Росії протягом 30 днів передав усі томи бібліотеки Шнеєрсона, що перебувають у публічних бібліотеках Москви, до рук руху Хабад[9]. Це рішення спричинило дипломатичне напруження між Сполученими Штатами і Росією та відмову Росії дозволити судну, що належить уряду, заходити в порти Сполучених Штатів через побоювання, що його буде арештовано[10]

У місяці тамуз 5773 року (червень–липень 2013) уряд Росії вирішив, що передасть книги до рук Єврейського музею в Москві. Російська влада повідомила, що готується передати зібрання до музею поетапно: перший етап — 500 книг, до кінця календарного року — 4500 книг, які вже ідентифіковано. А потім — сортування і передача всього іншого.

Ілюстрація, що зображує слухання у федеральному суді в Сполучених Штатах

Президент Росії Володимир Путін скликав пресконференцію, на якій були присутні й шлухім Ребе в Росії на чолі з равом Берлом Лазаром, і оголосив про передачу книг до Єврейського музею в Москві[11].

Крок Путіна викликав широку полеміку серед членів делегації, призначених Ребе дбати про повернення книг. Адже це лише призвело до того, що зрештою було покликане зняти юридичний тиск з уряду Росії[12].

Додаткова література

  • Менахем-Мендл Адлер, «Зібрання Шнеєрсона», у збірнику «Легодот ле-шем Гашем» — тшура з місяця свят, видання організації «Ешель», Нью-Йорк, тішрей 5784 (вересень–жовтень 2023).

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, на полях сторінки до листа 297: «А для того, щоб вони були збережені, з Б-жою допомогою, від нещасних випадків, звичайних, хай не буде цього з нами, під час війни тощо, книги було відправлено на зберігання до столичного міста Москви в особливому вагоні й віддано на зберігання до одного зі сховищ, збудованих за всіма правилами охорони від лиха вогню, води і крадіжки. Через воєнний стан не було можливості перевезти книжковий скарб із Москви до Ростова-на-Дону»
  2. ^ Зібрання рукописів Ребе взяв із собою до Ростова-на-Дону
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 11, лист 3806
  4. ^ Рав Шалом-Бер Левін, «Сіфріят Любавич», розділ 5
  5. ^ Повну розповідь про ці зусилля див. у книзі «Сіфріят Любавич», розділ 6
  6. ^ Розповідь про цю місію написав рав Левін у «Йоман га-шліхут га-меюхедет»קובץ PDF
  7. ^ Рішення суду було перекладено й опубліковано в газеті «Кфар-Хабад», випуск 404, с. 39—42
  8. ^ ynet про розвиток боротьби за зібрання Шнеєрсона
  9. ^ Суд постановив: Росія має повернути книги
  10. ^ «Гаарец» повідомляє: Хабад спричинив кризу між Сполученими Штатами і Росією
  11. ^ Драматичний поворот: книги буде передано до Єврейського музею
  12. ^ «Передача книг до Єврейського музею для нас неприйнятна»
Упоминается также в статье «Архив Йосефа-Ицхака Шнеерсона».

Повідомити про помилку на цій сторінці