Перейти до вмісту

Самарканд

Матеріал з Хабадпедії
Рав Еліезеров навчає Тори дітей бухарської громади в Самарканді (рав Звулун Левієв стоїть другим ліворуч)

Самарканд — третє за величиною місто в державі Узбекистан, у ньому проживає близько 400 000 осіб. У ньому діяли посланці Ребе Рашаба — рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров і рав Аврагам-Хаїм Нае, — а також посланець Ребе Раяца рав Сімха Городецький. У місті впродовж багатьох років велася хабадська діяльність. А під час Другої світової війни в ньому утворилася найбільша на той час хабадська громада. Після виїзду з Росії в ньому була громада з десятків хабадських родин, а в 5710-ті та 5720-ті роки це була найбільша хабадська громада в Радянському Союзі. У період падіння комуністичного режиму в ньому почали діяти шлухім Ребе, а сьогодні євреїв у ньому небагато і постійної хабадської діяльності в ньому немає.

Посланці наших Ребе в Самарканд

Рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров

Рава Шломо-Єгуду-Лейба Еліезерова було послано Ребе Рашабом до Самарканда, куди він часто приїжджав із Хеврона, де служив рабином.

У Самарканді він здійснив великі й дивовижні справи для зміцнення юдаїзму в дусі «Ісраель Саба»[1].

Рав Хаїм Нае

Рав Нае в бухарському вбранні в період, коли він служив рабином у Бухарі

Великого посека рава Хаїма Нае замолоду було послано Ребе Рашабом до Самарканда, де він навчав підлітків і дорослих та зміцнював становище юдаїзму[2].

У 5671 році (1910/1911), коли йому був 21 рік, рав Нае вирушив за дорученням Ребе Рашаба до міста Самарканд в Узбекистані, щоб замінити свого дядька, рава Шломо-Єгуду-Лейба Еліезерова, який був посланцем Ребе Рашаба в Узбекистані. Великі рабини Єрусалима написали йому тоді листи з благословеннями у зв'язку з його відрядженням у цю важливу місію[3].

Рав Хаїм Нае навчав дітей і дорослих, поряд із широкомасштабною діяльністю з виправлення становища зі шхітою в Самарканді.

Для місцевих євреїв він надрукував книгу «Ханох ла-наар», що містить закони тфілін святою мовою та бухарською[4]. У Бухарі рава Нае називали «Аврагам-Хаїм Мендлов Нае», і він носив особливий одяг бухарських євреїв.

Після завершення шліхуту в Самарканді рав Нае поїхав до Любавичів, де удостоївся увійти на єхідут до Ребе Рашаба.

Рав Сімха Городецький

Рав Сімха Городецький через кілька років після звільнення з ув'язнення

Рава Сімху Городецького було послано Ребе Раяцем до Самарканда, де він багато діяв для зміцнення юдаїзму та хасидуту аж до Другої світової війни.

Одразу після прибуття до Самарканда в 5686 році (1925/1926) він заснував велику «талмуд-тору», а також заснував об'єднання молодих людей від двадцяти років і старших, назване «Тіферет бахурім», і в ньому навчалося близько ста п'ятдесяти учнів. Заклад дуже розрісся, і в ньому навчалося близько тисячі учнів, над якими стояли двадцять п'ять меламедів — знавців Тори з місцевих жителів[5].

Комуністи переслідували його, і його кілька разів заарештовували; востаннє, коли його ув'язнили, його судили й засудили до смертної кари, яку замінили 25 роками заслання; у 5713 році (1952/1953) помер Сталін, і р. Сімху було звільнено із заслання[6].

Після звільнення із заслання р. Сімха Городецький прибув до Ташкента, а через кілька років переїхав до Святої Землі й продовжував діяти серед бухарських євреїв.

Під час Голокосту

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Під час Голокосту численні родини багатьох хасидів Хабаду, які втекли з окупованих нацистами районів по всьому Радянському Союзу, оселилися в місті Самарканд. На місці фактично склалася найбільша у світі любавицька громада. Оскільки переважна більшість хасидів Хабаду в Радянському Союзі втекли до Узбекистану і більшість із них оселилися в Самарканді[7].

Єшива «Томхей Тмімім» у місті Самарканд (Бухара)

Основна стаття – «Томхей Тмімім» Бухара (Самарканд)

У період Голокосту, влітку 5701 року (1940/1941), у місті зібралося багато хасидів Хабаду, для яких було відкрито відділення єшиви «Томхей Тмімім».

Виїзд з Росії

Після війни польські біженці залишили Радянський Союз, і багато хасидів Хабаду поїхали до Львова, видали себе за польських громадян і виїхали з Радянського Союзу в межах виїзду з Росії, а після короткого перебування в транзитних країнах, таких як Польща і Чехія, прибули до таборів переміщених осіб у Покінгу в Німеччині та до таборів та інших місць у Німеччині, Австрії і Франції, а в наступні роки одні переїхали до Святої Землі, а інші емігрували до Сполучених Штатів та інших країн.

Найбільша хабадська громада в Радянському Союзі

Після виїзду з Росії в Самарканді почався новий період. У хасидів у Самарканді цей період називався «Нохдем вен дер ойлем із авекгефорн» (= після того як люди виїхали)[потрібне уточнення]. Той період був дуже важким, адже великі хасиди виїхали з Росії, а залишилися лише нечисленні, у щоденному протистоянні комуністичному режимові, ворожому до всього єврейського. І в цей період у Самарканді була найбільша хабадська громада в Радянському Союзі.

Аж до початку перших 5730-х років хасиди Хабаду в Самарканді кожного Шабату тримали 3 міньяни для молитви в 3 різних місцях міста. А в Шабат мевархім і «йома де-пагра» проводилися також хасидські фарбрейнгени. Час від часу, кілька разів на рік, проводилися центральні хасидські фарбрейнгени, на яких збиралися разом усі хасиди Хабаду всього міста.

У 5720-ті роки р. Мендл Футерфас оселився в Самарканді, і анаш і тмімім перебували під його великим впливом на шляхах хасидуту, а він підбадьорював їх діяти з самопожертвою для зміцнення юдаїзму та вивчення хасидуту[8].

До 5730-х років існувала також єшива, до якої приїжджали юнаки й з інших міст.

У перші 5730-ті роки переважна більшість анаш переїхали до Святої Землі.

Хасиди Хабаду в місті Самарканд (неповний список)

Деякі з хасидів Хабаду, що перебували в Самарканді за комуністичного правління, після Другої світової війни — в алфавітному порядку:

Рабини Хабаду в Самарканді

Шлухім Ребе в Самарканд

У 5750-ті роки до Самарканда почали прибувати шлухім Ребе, і серед них рав Іммануель Шимонов, і вони зміцнили юдаїзм на місці.

Див. також

Додаткова література

Посланці наших Ребе в Самарканді

Період Голокосту

Голокост і час після Голокосту

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. у «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш»
  2. ^ Див. книгу його біографії «Нода ба-шіурім»
  3. ^ Листи наводяться на початку його книги «Ханох ла-наар»
  4. ^ Про місію докладно розповідається в «Нода ба-шіурім», розділ 4, і в книзі «Зарах кохав мі-Яаков»
  5. ^ «Ягадут га-дмама», частина 1, розділ про рава Сімху Городецького
  6. ^ «Ягадут га-дмама», частина 1, розділ про рава Сімху Городецького
  7. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», а також багато книжок і статей, що документують хасидів Хабаду в період Голокосту
  8. ^ «Самарканд» (книга)
Самарканд згадується ще в 313 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці