Перейти до вмісту

Яаков-Зхарья Маскалик

Матеріал з Хабадпедії
Рав Яаков-Зхарья Маскалик
Рав-хасид Яаков-Зхарья га-Леві Маскалик
Основна інформація
Відомий якЯнкл Журавичер
Дата народження5646
Місце народженняЩедрин
Дата смерті5698
Місце смертіКазахстан (найімовірніше)
КраїнаРосія
Місце діяльностіЖуравичі, Москва, Малахівка
НалежністьХасид Хабаду
Рід діяльностірабин, шаліах Ребе Раяца
Освіта«Томхей Тмімім Любавич»
Посадарабин містечка Журавичі, секретар Рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц), шаліах Ребе Раяца
Інші посадиРабин, секретар Ребе Раяца, шаліах Ребе Раяца, десять присягнулих
УчителіРебе Рашаб, Ребе Раяц
Подпись«Різе»
Сім'я
БатькоЗеєв-Вольф га-Леві Маскалик
МатиЮдіт
ДружинаМір'ям-Рахель (дочка р. Єшаї-Товії Марголіна), Сіма Клібанов
ДітиМенахем-Мендл, Фрейда Раскін, Блума Гальперін
Родовід

הרב החסיד יעקב זכריה הלוי מסקאליק, המכונה ר' יענקל זוראוויצ'ער[1] (כ"ג בתשרי תרמ"ו – תרח"צ), היה מגדולי החסידים בברית המועצות, מהקבוצה הראשונה שלמדה בתומכי תמימים בליובאוויטש, היה ידוע כבעל אהבת ישראל עצומה, שימש תקופה כמזכיר אדמו"ר הריי"צ, והיה מעשרת המושבעים שאדמו"ר הריי"צ כרת איתם ברית למסור את נפשם "עד טיפת הדם האחרונה" על החזקת היהדות ברוסיה. לאחר יציאת הרבי הריי"צ מרוסיה היה אחראי על רוב החזקת היהדות במדינה, נאסר בשנת תרצ"ה הוגלה ונעלמו עקבותיו, ויש עדות שנהרג.

Біографія

Народився в Сімхат Тора[2] 5646 року (1885/1886) у містечку Щедрин у батька, рава Зеєва-Вольфа га-Леві Маскалика, і матері, пані Юдит.

Коли він був одним зі старших «тмімім» у «Томхей Тмімім», йому дали прізвисько «маме (мама) тмімім», бо він піклувався про кожного хворого юнака, готував йому склянку чаю, кашу, зручну постіль тощо. Хасид рав Ісраель Джейкобсон (який був тоді одним із наймолодших юнаків у Любавичах) свідчив[3] про нього, що коли він хворів, р. Янкл дуже про нього піклувався.

Деякий час був хаврутою р. Іче дер Масміда.

Вирізнявся величезною любов'ю до євреїв; Ребе Рашаб відгукнувся про нього, що він у своєму поколінні подібний до рабі Леві-Іцхака з Бердичева.

Рабин у Журавичах

У 5671 році (1910/1911) р. Янкла було послано Ребе Рашабом бути рабином у містечку Журавичі[4]. Однак більшу частину часу він не перебував у містечку, бо займався дорученнями Ребе із самопожертвою.

Розповідають, що через його часту відсутність мешканці думали звільнити його з посади рабина, але оскільки він майже не бував у містечку, вони навіть не могли його знайти, щоб звільнити...

У комуністичній Росії

Р. Янкл займався будівництвом міквот, заснуванням талмуд-тор і дбав про платню для меламедів і голів єшив.

Крім того, він регулярно передавав Ребе Раяцу повідомлення про стан міквот і синагог у різних містечках. Дуже вирізнявся своєю якістю милосердя[5].

Ребе Раяц сказав про нього: «Якби в мене було двадцять „Янклів“, я б завоював Росію»[6].

Якось р. Нісан Неменов відгукнувся про нього: «Можна з повним правом сказати, що, подібно до того як мудреці сказали про Аврагама, праотця нашого: „Аврагам, праотець наш, виконав усю Тору ще до того, як її було дано“, так і „р. Яаков Журавичер виконував мівцоїм ще до того, як їх дав Любавицький Ребе“».

На фарбрейнгені свята Пурим 5686 року (28 лютого 1926) Ребе Раяц похвалив його за хедер, який він створив і в якому навчалися 222 дитини, але наполягав, щоб він відкрив їх ще більше, і сказав йому: «„Рехев“ — це добре, але „ріботаїм“ — ще краще»[7].

А на фарбрейнгені 19 кислева наступного року Ребе Раяц сказав: «Москва нині — мати міст Ізраїлю, і р. Й. га-Леві хай не задовольняється тим, що там навчаються 300 дітей, і не каже на це: досить. Але в кожних 3 дворах хай буде синагога й хедер, і замість трьохсот учнів хай буде три тисячі».

Р. Янкл був одним із десяти, з якими Ребе Раяц уклав союз, що вони підуть за ним у дорученнях тощо у вогонь і у воду.

Протягом (приблизно) близько шести тижнів наприкінці літа 5687 року (1926/1927) служив секретарем Ребе Раяца, який перебував тоді в Малахівці.

Після виїзду Ребе Раяца з Росії саме р. Яаков керував більшою частиною роботи з підтримання єврейства в Росії[8].

Коли народилася його дочка пані Фрейда, батько дуже хотів дати їй ім'я на честь Ребе Рашаба (хай перебуває душа його в раю), який відійшов роком раніше, але оскільки народилася дочка, вирішив дати їй ім'я «Фрейда», що в перекладі на іврит означає «радість», з наміром, щоб була радість серед хасидів.

Багато займався вихованням дітей. Розповідають, що коли р. Йоелю Кагану було п'ять років, він сказав у присутності Ребе (який був тоді зятем у домі провідника покоління): «Р. Янкл Маскалик — ребе дітей-хлопчиків, р. Меїр Авцон — ребе дівчаток, а Ребе (Раяц) — ребе всіх ребе». Ребе сподобалася мудрість дитини, і він приніс їй плитку шоколаду.

Коли його близького друга хасида р. Рафаеля-Нахмана Кагана було заслано КДБ до Сибіру, р. Янкл дуже дбав про його родину. Наприклад: на Песах він пішов до дому р. Фоле і провів седер для дружини й дітей р. Фоле, і лише після цього пішов до себе додому проводити «седер» зі своєю родиною. [9]

Арешт

Р. Яаков Маскалик на фотографії, зробленій під час його арешту. Зі слідчої справи.

Був серед «розшукуваних» НКВС. Його багато разів намагалися заарештувати, але щоразу, коли приходили його арештовувати, він доводив їм, що не має жодного стосунку до того, кого вони шукають, аж поки його не заарештували під час хвилі арештів у Москві в 5695 році (1934/1935).

Розповідають, що його чатували біля дому з його фотографією, а тим часом в одному з хедерів учитель покарав одного учня, і цей учень вийшов на вулицю роздратований і сказав їм, що той, кого вони шукають, — це р. Янкл. Вони заарештували р. Янкла й заслали його до Казахстану разом із р. Шломо Матусовим, р. Меїром Авцоном, р. Хаїмом-Елазаром Гореліком, р. Менахемом-Мендлом Гореліком і р. Іцхаком Гольдіним.

І ось що сказав р. Шломо Матусов: ..і з великих і найстаріших хасидів не вдалося схопити жодного, і навіть великого «левіафана», за яким так гонилися, рава-хасида Аврагама Дризіна. Окрім «єдиного фахівця», рава-хасида «р. Яакова-платника», який сплатив великий борг за всіх. Вдалося схопити лише кількох «маленьких лисиць». Я дуже сумніваюся, чи були вони в списку розшукуваних, яких шукали. Лише «удостоїлися за жеребом» бути «козлами відпущення за інших» і були відправлені в землю відрізану. І їхня заслуга та праведність стоять і стоятимуть вічно. Бо вони впали жертвою «заміни», і «буде і він, і заміна його святинею».

Розповідають, що одного разу, коли обвинувачених хасидів переводили з однієї в'язниці до іншої, це було в Сімхат Тора. Вони чекали на площі біля будівлі в'язниці, поки приїде машина, щоб відвезти їх на заслання. Усі були зламані й пригнічені, а р. Янкл сказав їм: «Гайнт із дох Сімхас Тойре! Мен дарф зайн бе-сімхе!» Адже сьогодні Сімхат Тора, і треба бути в радості! Він підвівся й пустився в танок разом із товаришами. Поліцейські, що були на місці, були певні, що вони, мабуть, збожеволіли, і тому не заважали їм танцювати, а насправді це була радість Сімхат Тора.

Йому надсилали аркуші хасидуту всередині книжок для читання російською мовою; одного разу, коли він був зайнятий вивченням хасидуту, його впіймав охоронець, і його відокремили від товаришів.

Загинув за освячення Імені Всевишнього

Під час заслання в Казахстані хасиди бачили, як його везли у відкритій машині без даху. Через кілька днів одна з неєврейських жінок, що працювала там, розповіла, що його розстріляли за освячення Імені Всевишнього; це було влітку 5698 року (1937/1938).

Р. Мотл Козлінер розповідав, що перед загибеллю р. Янкл танцював і казав: «Мене вбивають за те, що я дотримувався Шабату, і за те, що обрізав своїх синів тощо»[10].

24 тевета

Коли р. Сімха Городецький уперше поїхав до Ребе, члени родини попросили його запитати Ребе, як бути з днем йорцайту, оскільки вони нічого не знають про день його відходу з життя. Коли він поставив це питання Ребе, Ребе відповів: «Ем фейлт гарніт... ер із шойн ланг ін ді гойхе ойлумес (інша версія: у Ган Едені)... ойб ді мішпохе віл — кен мен општелн 24 тевета». Йому нічого не бракує... він уже давно перебуває у вищих світах (інша версія: у Ган Едені)... якщо родина хоче — можна встановити день йорцайту на 24 тевета.

Коли дочка р. Яакова, пані Блума Гальперін, поїхала до Ребе, вона запитала, чому саме 24 тевета, а не 10 швата, що здавався їй доречнішою датою, оскільки він пов'язаний із Ребе Раяцем. Після того як Ребе дав їй кілька відповідей, а вона все ще не була переконана через горе, завдане комунізмом, та інше, обличчя Ребе стало серйозним, він трохи підвівся й сперся кулаками на стіл. Його кулаки змінювали колір із червоного на білий і з білого на червоний, і тоді він сказав: «А ід вос гот ойсгефірт дем Алтн Ребнс кавоне!» («Як же може бути інакше?! Адже він був євреєм, який здійснив задум Алтер Ребе!»)

Родина

Його дружина від першого шлюбу:

  • Пані Мір'ям-Рахель (дочка р. Єшаї-Товії Марголіна)

Його син:

Його дочки:

  • Пані Фрейда Раскін (дружина р. Шауля).
  • Пані Блума Гальперін (дружина р. Шимона). Народилася 17 нісана 5671 року (15 квітня 1911) у Жлобині[11].
  • Його онук р. Реувен Гальперін.

Його дружина від другого шлюбу:

Додаткова література

  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775

Зовнішні посилання


Міньян укладення союзу

Його святість Ребе Раяц | Моше Аксельрод | Єрахміель Беньямінсон | Сімон Яковшвілі | Іцхак-Яаков Мінкович | Яаков-Зехар'я Масклік | Ельханан-Дов Морозов | Бенціон Шемтов

(у порядку єврейської абетки)

Примітки

  1. ^ Названий так за містечком, у якому служив рабином, — Журавичі
  2. ^ Дату встановлено за його словами, сказаними під час зустрічі з членами родини перед переведенням із в'язниці до міста заслання, що цей день, Сімхат Тора, — його день народження.
  3. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», розділ 3
  4. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», розділ 6, примітка 56
  5. ^ Розповідають про одну з його дочок, що в юності вона зібрала зі своєї платні багато грошей, щоб купити собі дорогу хутряну шубу. Коли в неї назбиралася вся сума, р. Янкл сказав своїй дочці: «Доню моя дорога, адже для чого тобі потрібна шуба — щоб тобі було тепло; то яка різниця, чи вона зі шкури леопарда, яка коштує дорого, чи з простої шкури, яка коштує значно дешевше; тож принеси мені різницю, і я віддам її вдовам і бідним, щоб їм було що їсти». Дочка розповідала, що їй було дуже тяжко, але врешті вона погодилася, і батько взяв гроші й роздав їх меламедам, вдовам тощо.
  6. ^ Наводиться в «Любавич ве-хаялея», с. 353.
  7. ^ Запис сказаного на фарбрейнгені. На основі слів вірша в Тегілім: «Колісниць Б-жих — десятки тисяч».
  8. ^ Так пише рав Шалом-Дов-Бер Левін у своїй книжці «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт»: роботу зі зміцнення єврейства в Росії наш Ребе продовжував і після виїзду з країни. І робив він це через своїх відважних посланців, які за його вказівками їздили з міста до міста, засновуючи хедери, єшиви, мікви та інші релігійні заклади, що всі на той час пішли в підпілля. Одним з особливих, хто присвятив себе цій роботі (після арешту посланця рава р. Бенціона Шемтова в 5687 році (1926/1927) і після втечі рава р. Сімхи Городецького), був рав Яаков-Зхарья Маскалик з Журавичів. Після виїзду нашого Ребе з Росії саме він керував основною частиною цієї роботи».
  9. ^ Ось що писав рав Янкл Журавичер раву Фоле Кагану, коли р. Фоле перебував на засланні в Сибіру, — захопливий і повчальний документ дивовижної хасидської любові до ближнього: «... Можу передати привіт від твого дому, і домашні твої, хай живуть вони. На Пурим, під час трапези, я був у твоєму домі, щоб виконати слова про дні Пурима — бенкет і веселощі. Із посудини [= пляшки], яка була повна, залишилося лише трохи, щоб дочекатися тебе й допити її, коли ти незабаром щасливо повернешся. Твоя Рівка (= дружина р. Рафаеля-Нахмана) була в піднесенні, у доброму настрої, з надією і міцною вірою у Всевишнього, благословенний Він, що спасіння близько. Хашке (пані Хася Паріз), Фрідке (пані Фрейда Сегаль) і Гітеле (пані Гіта Ганзбург), а найбільше — твій син Йоель, хай живе він (р. Йоель Каган), співали й танцювали, і картина ця була ніби початком тих танців і нігунів, які, якщо захоче Б-г, співатимуть і танцюватимуть, коли наші очі побачать твоє щасливе повернення додому. Що мені тобі написати. Ес гот зіх гетрункен ун гезунген, ун ес гот зіх гетанцт (= пиття, спів і танці йшли ніби самі собою). І який прекрасний був вигляд когена, тобто обличчя твого дорогого сина Йоелке, хай живе він. Відблиск рум'янцю видно було на його обличчі, очі його випромінювали світло радості — радості єврея, що радіє радістю Пурима без жодного розумного пояснення... І Всевишній, благословенний Він, зміцнить тебе і дасть тобі силу й міць, як сказано: „Дає втомленому силу“, і незабаром виведе тебе до визволення — повної Геули, і ти побачишся з домашніми разом у великій радості й вічній радості. З благословенням того, хто любить тебе любов'ю відтепер і навіки, Яаков-Зхарья».
  10. ^ Зі слів рава Іссахара-Давида Клаузнера
  11. ^ Запис про народження в місті
Яаков-Зхарья Маскалик згадується ще в 32 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162608800

Повідомити про помилку на цій сторінці