Перейти до вмісту

З'їзд рабинів 5670 року (1909/1910)

Матеріал з Хабадпедії
Термін «Рабинська конференція» перенаправляє сюди. Про статтю, присвячену зібранню, що відбувалося в присутності Ребе Цемах Цедека, див. Рабинське зібрання 5603.
Групова фотографія частини рабинів, які брали участь у зібранні; докладніше див. нижче

Рабинське зібрання 5670 року (1909/1910) — зібрання, скликане російською владою, у якому брали участь 42 представники єврейських громад Росії і за підсумками якого було визначено низку питань, і передусім — статус релігійних рабинів в очах урядових відомств.

Під керівництвом Ребе Рашаба об'єдналися всі групи й течії вірного традиції єврейства, виступили єдиним фронтом з усіх питань, що обговорювалися, і зуміли домогтися низки досягнень у сфері державного визнання в справах релігії.

Передісторія з'їзду

Департамент у справах релігій у Росії був заснований відповідальними особами Міністерства внутрішніх справ від імені уряду Росії за часів царя. Цей департамент кожні кілька років проводив зібрання з представниками єврейських громад, щоб з'ясувати становище громад і просувати цілі російського уряду.

На ці зібрання зазвичай запрошували не рабинів громад, а голів громад і подібних осіб, але в 5668 році (1907/1908) уряд вирішив змінити склад учасників зібрання і вирішив скликати рабинів громад, щоб вони запропонували російському урядові нові пропозиції щодо справ релігії та становища євреїв.

Запрошення було надіслано головним чином рабинам, визнаним урядом («казенним рабинам»), але запрошення потрапило і до рук багатьох інших рабинів, і навіть до Ребе Рашаба.

Під час проведення зібрання територія Польщі також була приєднана до Росії, і рабини з усієї Польщі теж брали участь у цьому зібранні.

Підготовча конференція богобоязливих рабинів

Щоб створити єдиний фронт представників вірного традиції єврейства, Ребе Рашаб[1] діяв задля того, щоб зібрати запрошених на зібрання рабинів у Вільні і там обговорити, порадитися й дійти спільної згоди всіх рабинів з питань, що обговорювалися.

Як попередній крок до цього, у місяці хешван 5669 року (жовтень–листопад 1908) Ребе Рашаб скликав у Любавичах особливе зібрання рабинів і громадських діячів із хасидів Хабаду, щоб вони допомогли йому в розгалуженій діяльності з об'єднання всіх течій і груп вірного традиції єврейства, щоб домогтися єдиного фронту на рабинському зібранні в Петербурзі.

Щоб уможливити прибуття всіх рабинів до Вільни, що перебувала тоді поза межами смуги осілості, Ребе Рашаб послав до Вільни особливого посланця, щоб той поклопотався в губернатора про отримання необхідних дозволів; і після отримання дозволу, у місяці іяр 5669 року (квітень–травень 1909) у Вільні зібралися всі релігійні рабини з усієї Росії і засідали разом протягом дев'яти днів[2] (12-20 іяра).

Під час зібрання відбулося тринадцять засідань, на яких обговорювалися різні питання. Наприкінці зібрання було складено загальний протокол, і його передали до рук рава Хаїма-Озера Гродзенського, причому всі присутні уповноважили його передати його відповідальному за зібрання в Петербурзі. У протоколі наводяться вісім пунктів:

  • а. Завдання рабина — наставляти народ у словах Тори й заповідей, і тому необхідно, щоб уряд визнавав лише релігійних рабинів і вручив лише їм усі громадські повноваження.
  • б. Скасувати обмеження щодо початкових навчальних закладів і дозволити створення та існування навчальних закладів виключно релігійного характеру, не примушуючи їх викладати світські предмети.
  • в. Запобігання порушенню Шабату єврейськими юнаками в школах шляхом звільнення їх від занять цього дня, щоб вони не впливали на інших своїх однолітків порушенням Шабату.
  • г. Прохання про дозвіл заснувати визнаний урядом союз рабинів, завданням якого буде зміцнення релігії.
  • д. Загальна незгода із встановленням неділі загальним днем відпочинку для всіх громадян Росії (на додачу до Шабату).
  • е. Публікація протесту проти рішення уряду Фінляндії заборонити шхіту.
  • є. Прохання до уряду обирати представниками на майбутнє рабинське зібрання лише людей, які дотримуються Тори й заповідей.
  • ж. Прохання про скасування смуги осілості.

Ці пункти були викладені в протоколі докладно й обґрунтовано і склали рукопис на десятки аркушів[3].

Таке саме за складом учасників і цілями зібрання відбулося у Варшаві за участю рабинів Польщі на чолі з Гурським Ребе і за участю представників Хабаду — рава Шмар'ї-Лейба Медальє (з Вітебська) і рава Менахема-Мендла Хена з Ніжина.

Підготовка до конференції велася в суворій таємниці, щоб «казенні рабини» не дізналися про дії, яких уживали богобоязливі рабини, і не спробували їм завадити[4].

Єдиним питанням, у якому харедимні рабини й «казенні рабини» були єдині, було питання розширення смуги осілості, і у зв'язку з цим навіть відбулася зустріч між представниками «казенних рабинів» і представниками харедимних рабинів — Ребе Раяцом і равом Єгудою-Лейбом Цирельсоном.

Учасники зібрання

Вибори

Наприкінці 5669 року (1908/1909) уряд поділив територію Росії на сорок два округи й оголосив вибори, які мали відбутися на початку зими 5670 року (1909/1910), на яких єврейські мешканці оберуть бажаного кандидата на рабинське зібрання.

Ребе Рашаб провів розгалужену передвиборчу агітацію і посилав представників у містечка Росії, щоб вони спонукали мешканців обирати представниками релігійних рабинів, і опублікував «відозву»[5] щодо виборів.

Щоб не допустити втрати голосів, і згідно з тим, про що було домовлено на зібранні у Вільні, у кожному окрузі балотувався лише один рабин із числа релігійних рабинів, і результати були задовільними[6].

Список учасників

Володимир-Зеев Тьомкін (казенний рабин Єлисаветграда), адвокат Сліозберг (Петербург), двоє чиновників Міністерства внутрішніх справ, адвокат Моше Мазор (Київ), Менахем Бронштейн (казенний рабин у Катеринославі), рав Менахем-Мендл Хен (рабин Ніжина), рав Іцхак Шнеєрсон (казенний рабин у Чернігові), Калман Френкель (Остраа), Леон Сапір (Вінція), рав Еліезер-Моше Мадеєвський, (рабин Хорола), рав Моше-Нахум Єрушалимський (рабин Кельців), Моше-Цві Гріобарт, рав Шимшон-Дов Єрушалмський (урядовий чиновник), рав Йосеф Гальперін (член рабинської палати в Одесі), радник Шмуель Поляков (Москва), Платоніков (представник Міністерства внутрішніх справ), барон Давид Гінзбург (голова зібрання), Мамонтов (представник Міністерства внутрішніх справ), рав Яаков Мазе (казенний рабин у Москві), рав Єгуда-Лейб Цирельсон (голова рабинської комісії на зібранні й рабин Кишинева), рав Шмуель Полінковський (член рабинської палати в Одесі), рав Хаїм-Лейб Іткін (рабин Олександрії Херсонської губернії), рав Іцхак-Яаков Рабінович (рабин Понєвежа), рав Хаїм-Озер Гродзенський (рабин Вільни), рав Іцхак Бік (рабин Могильова), рав Іцхак-Йоель Рафалович (рабин Кременчука)

Перебіг з'їзду

У 5670 році (1909/1910) у Петербурзі зібралися сорок два представники губерній і засідали протягом місяця, з 4 адара II по 6 нісана.

Під час відкриття першого засідання зібрання Ребе Рашаб виголосив розлогу промову про історію єврейства Росії і про неспроможність «казенних рабинів» і красномовно пояснив, чому слід зважати саме на думку рабинів, які дотримуються Тори й заповідей, щодо духовного й матеріального становища єврейського народу[7].

Зібрання поділилося на чотири головні комісії, і в них обговорювалися всі окремі пропозиції, висунуті рабинами, запрошеними на зібрання[8]:

  1. Питання рабинства.
  2. Організація громад.
  3. Релігійні питання.
  4. Питання освіти.

Основні обговорення на конференції стосувалися статусу рабинів у Росії, і рабини вимагали від уряду визнавати свідоцтва про народження і шлюб, підписані релігійними рабинами, не примушуючи їх здобувати широку світську освіту, і дозволити релігійним рабинам отримувати ті самі права, які уряд надає «казенним рабинам».

Головою конференції був рав Єгуда-Лейб Цирельсон[9], а секретарем конференції — пан Шнеур-Залман Рубашов, згодом президент Держави Ізраїль.

Підсумки зібрання

Після зібрання було складено підсумковий протокол з питань, що обговорювалися на зібранні, і його мали передати департаментові Міністерства внутрішніх справ, відповідальному за справи релігії.

Закінчивши складати протокол і підписавши його, барон[потрібне уточнення] захворів на свою останню хворобу, і протокол був переданий до відповідних відомств лише через рік, у 5671 році (1910/1911).

У 5674 році (1913/1914) уряд мав намір скликати ще одне рабинське зібрання, щоб остаточно визначити питання, що обговорювалися на зібранні, але тоді вибухнула Перша світова війна, і наступна конференція не відбулася, а рішення уряду в подальші роки ґрунтувалися на підсумковій записці зібрання 5670 року (1909/1910).

Зовнішні посилання

Див. також

Примітки

  1. ^ Це було вирішено, коли він перебував у Кенігсберзі, після того як він зустрівся з р. Хаїмом-Озером Гродзенським і говорив з ним про рабинське зібрання, яке планував уряд.
  2. ^ У середині конференції прибув і Гурський Ребе, рав Аврагам-Мордехай Альтер, щоб ушанувати зібрання своєю присутністю й брати участь в обговореннях.
  3. ^ Протокол надруковано в книжці «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 4, с. 329 і далі.
  4. ^ Казенні рабини теж провели підготовчу конференцію, яка відбулася в місті Ковно.
  5. ^ Складену равом Моше Розенблюмом.
  6. ^ У листі того періоду Ребе Рашаб писав раву Шломо-Єгуді-Лейбу Еліезерову: «Війна між партіями вельми велика, і, як видно, на виборах переможемо ми, якщо побажає Всевишній, тож більшість їх будуть гідними... і багато зусиль ми докладаємо, щоб пробудити й зробити те, що в наших силах». («Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 2, лист 247).
  7. ^ Чернетка промови, як її написав для себе Ребе Рашаб, надрукована в «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 4, с. 510 і далі.
  8. ^ Повний список пропозицій, погоджених на рабинському зібранні у Вільні та висунутих богобоязливими рабинами під час конференцій, надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 2, с. 516.
  9. ^ Лист Ребе Раяца раву Нісану Телушкіну.

Повідомити про помилку на цій сторінці