Справа Бейліса

Справа Бейліса — загальна назва кривавого наклепу на євреїв Росії у 5671 році (1910/1911), який викликав величезну антисемітську хвилю по всій Росії.
Наклеп
У 5671 році (1910/1911) поблизу Києва було знайдено тіло українського хлопчика-християнина 12 років на ім'я Андрій Ющинський. Хоча влада мала інформацію, що вбивця — жінка на ім'я Віра Чеберяк, вона вирішила звинуватити у вбивстві єврея, і це на тлі рішення третьої Думи[1] створити комісію, яка обговорить скасування смуги осілості. Єврея на ім'я Менахем-Мендл Бейліс на підставі неправдивого свідчення звинуватили в тому, що він убив хлопчика, щоб приготувати з його крові мацу на Песах.
Бейліса заарештували й віддали під суд у Києві. Його процес почався в 5673 році (1912/1913). На тлі вбивства і суду було організовано кампанію підбурювання проти євреїв.
Православне духовенство не співпрацювало з кривавим наклепом, і ініціаторам процесу довелося викликати Юстинаса Пранайтиса, католицького священника з Ташкента. Пранайтиса, відомого своїми антисемітськими поглядами, представили як фахівця з Шасу, і він засвідчив, що вбивство Ющинського було частиною єврейського релігійного обряду.
Посол Росії у Ватикані зірвав спробу захисту представити папську буллу[2], яка спростовувала кривавий наклеп.
Провідники Хабаду в боротьбі з наклепом
Діяльність сіоністського руху із захисту Бейліса координував д-р Лео Моцкін з Берліна. Відомий єврейський адвокат Оскар Грузенберг очолював команду захисту. Вирішальне значення мали експертні свідчення рава Яакова Мазе щодо кривавого наклепу. Ребе Рашаб через «Таємну палату» допомагав захисту і свідченням рава Мазе в отриманні різних документів. І призначив команду з трьох рабинів для допомоги захисту на процесі на чолі зі своїм сином Ребе Раяцем[3] і равом Леві-Іцхаком Шнеєрсоном, батьком Ребе.
У листі Ребе Раяца він пов'язує дії та успіх на процесі з «Таємною палатою», яку заснував Ребе Рашаб.
Також допоміг журналіст Бен-Ціон Кац, який переконав команду захисту запитати експерта з боку обвинувачення, священника Пранайтиса: «Коли жила Бава Батра?» (бава російською: бабуся) На це запитання Пранайтис відповів: «Я не знаю». Відповідь довела його неуцтво в законах юдаїзму і завдала тяжкого удару по достовірності обвинувачення.
Після майже трьох років ув'язнення Бейліса виправдали на процесі й звільнили.
У 5678 році (1917/1918), після революції, було створено слідчу комісію у справі про вбивство. З'ясувалося, що хлопчика вбили через злочинну діяльність, про яку він знав, і що це було відомо владі під час слідства. Свідчення довели, що всі рівні влади, від царя до міністра юстиції, були причетні до наклепу. Радянський режим стратив частину ініціаторів і організаторів процесу, а також саму вбивцю.
Сьогодні могила вбитого хлопчика в Києві є місцем паломництва антисемітів. Влада України внаслідок міжнародного скандалу прибрала табличку, яка проголошувала, що «Тут похований хлопчик, закатований жидами» (жид — образлива назва євреїв у слов'янських мовах).
Бейліс репатріювався до Землі Ізраїлю в 5674 році (1913/1914), однак не влаштувався в плані роботи та економічно, і тому в 5680 році (1919/1920) емігрував із родиною до Сполучених Штатів і оселився в Нью-Йорку. Бейліс виклав свої поневіряння в період перебування у в'язниці в місцевій газеті мовою їдиш, і їх було перекладено івритом.
У 5686 році (1925/1926) видав у Нью-Йорку власним коштом, англійською, свою історію: «The Story of My Sufferings», історію, що розтяглася на 285 сторінок.
Бейліс помер у тамузі 5694 і був похований на кладовищі Саратога-Спрінгс у Нью-Йорку.
Справа Бейліса як приклад
Іноді Ребе згадував[4] цей процес як приклад людини, яка знайде і шукатиме найнезначнішу деталь, щоб ухопитися за неї і сказати те, що в неї на серці.
Додаткова література
- Шауль-Шимон Дойч, Участь Ребе у справі Бейліса, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 547, сторінка 20 і далі.
- Шнеур-Залман Бергер, Провідники Хабаду борються з наклепом Бейліса, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 829, сторінка 60 і далі.
- Шнеур-Залман Бергер, Процес, що викликав бурю в єврейському світі, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 830, сторінка 86 і далі.
- Шалом-Яаков Хазан, Нові відкриття у справі Бейліса, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 926, сторінка 36 і далі.
Зовнішні посилання
- Єгошуа Мондшайн, Сто років справі Бейліса: хасидизм на лаві підсудних на сайті «Крамім»
- Історичний документ: Ребе Раяц дає інтерв'ю російській газеті у зв'язку зі справою Бейліса — перекладено івритом
15 кислева 5775 (07.12.2014)
Примітки
- ^ Нижня палата російського парламенту.
- ^ Особливий роз'яснювальний лист від папи.
- ^ Додаткові подробиці про його участь див. в «Оцрот Любавич», випуск 10.
- ^ «Сіхот кодеш» 5732 с. 14, «Гітваадуйот» 5743 частина 3 с. 1329.