Перейти до вмісту

Греція

Матеріал з Хабадпедії
Центр міста Афін, столиці Греції, з висоти

Греція — держава в Європі. В епоху Другого Храму і Хасмонеїв держава розвинула культуру мудреців і філософів, які любили мудрість Тори, але рішуче противилися й боролися, щоб відірвати її від її святості.

У війні Хануки

В епоху Другого Храму (у 3610 році) до влади прийшов цар Антіох, і під його владою почалися переслідування та гоніння проти Тори, і передусім: заборона здійснювати брит мілу, дотримуватися Шабату, освячення новомісяччя, а також осквернення Храму і перетворення його на осередок культу ідолопоклонства.

У хасидуті роз'яснюється[1], що війна між народом Ізраїлю та греками була війною духовною — греки хотіли прищепити єврейському народові свою культуру, культуру Греції, і в цьому суть війни, яку вели сини Хасмонеїв проти цієї культури.

Культура Греції символізує мудрість філософії, і тому греки не вірили в мудрість Б-жественної Тори, основа якої — віра в Б-га. І тому, хоча греки знали про існування Всевишнього і знали, що Він вічний, це було лише тому, що це також неминуче випливає з розуму, а не з віри, і, відповідно, у все, що є лише вірою, вони зовсім не вірили.

І тому греки заперечували вище провидіння і служили ідолам, бо, виходячи з розсудливих доводів, у їхньому розумі не вкладалося, як піднесений Творець наглядатиме за низькими творіннями; також вони заперечували всі заповіді Тори, оскільки не розуміли, яке діло Творцеві до виконання заповідей у низькому матеріальному світі.

Глибше: грекам заважав спосіб виконання заповідей, тобто і греки-філософи захоплювалися Торою, адже вона — дивовижна мудрість, і виконання заповідей їм теж не заважало, адже в заповідях є логічні, розумні причини; навіть заповіді, що є хукім, які не мають причини, теж не так уже заважали грекам — у розумінні, що той, хто заповів заповідь, напевно знає причину, оскільки він розумний і дивовижно мудрий.

Але єврей вивчає Тору з відчуттям і знанням, що вивчає Тору Всевишнього, і перед вивченням промовляє благословення «Той, Хто дає Тору», і вивчає з усвідомленням, що головне — не мудрість, а Тора Всевишнього, а заповіді єврей виконує в прийнятті ярма без жодного розуміння — він зовсім не прагне зрозуміти й виконує виключно тому, що так повелів Всевишній. Проти цього боролися греки: вони зовсім не погоджувалися, що існує щось вище за логіку і розум. І тому вони прищеплювали свою мудрість, щоб охолодити це відчуття.

Грецька мова

Грецька мова[2] особлива серед усіх інших мов, так що Тора, Пророки і Писання можуть бути написані тільки грецькою (окрім святої мови)[3]. У Гемарі[4] це виводять із вірша[5] «Хай поширить Б-г Єфета, і хай перебуває він у шатрах Шема»: «Краса Єфета (це грецька мова — його мова прекрасніша, ніж у всіх синів Єфета[6]) хай буде в шатрах Шема» — у Торі синів Ізраїлю.

У Єрусалимському Талмуді[7] сказано: «Дослідили й знайшли, що Тору можна перекласти повністю тільки грецькою» — що тільки грецькою переклад може вийти точним. Рамбам роз'яснює причину[8]: оскільки мудреці переклали Тору грецькою для царя Птолемея, вони були обізнані з цією мовою і говорили нею, як арамейською[9].

У 3515 році цар Птолемей переклав Тору грецькою. Щоб забезпечити точність перекладу, він скликав 72 єврейських мудреці й ізолював кожного окремо, щоб вони не змовилися між собою щось спотворити. Насправді старці виправили 70 місць, які могли б стати причиною помилки та єресі ідолопоклонства. Всевишній допоміг їм, і кожен виправив ті самі сімдесят місць, що виправили всі його товариші.

Про цей переклад мудреці сказали[10]: «Був той день тяжкий, як день, у який було зроблено тельця». І що «темрява прийшла у світ»[11]. Ребе роз'яснює[2], що сам по собі переклад був справою вельми позитивною, бо це притягнення й розкриття Тори ще нижче; однак проблема була в тому, що буде далі, — що через це могло бути спричинене щось негативне. Як і сталося насправді: в історії Хануки греки цінували в Торі лише розум, а не Б-жественність у ній — унаслідок наслідків перекладу.

У хасидуті

Центральний Бейт Хабад в Афінах, столиці Греції

Греки — це аспект Хохми кліпи — зовнішніх наук, які є протилежністю Хохми святості. Будучи мудрецями, філософами й ученими, вони дуже любили судження розуму та логіки. І тому вони дуже цінували Тору як дивовижний розум. Але вони не вірили в Б-жественність у ній і тому протистояли їй з усієї сили[12].

Ребе пов'язує це також із літерами, що складають назву Яван: слово починається з літери «йуд», яка вказує на аспект Хохми[13], однак потім ця мудрість опускає людину з одного щабля падіння на інший (як людину, що тоне в багні), доки вона не доходить до поганих якостей, на які натякає літера «вав»[14], і доки не падає вниз, у повне зло, як натякає кінцева літера «нун», що опускається «нижче рядка», — у кліпот[15].

І такий також буквальний зміст слова «Яван» — від значення «багно», тобто вода (що натякає на Тору й мудрість), змішана з прахом: коли матеріальність змішана з розумом, виходить мудрість кліпи[16].

Юдаїзм у Греції

Протягом років, ще з часів Грецького царства, у Греції жили євреї; до Голокосту центральна єврейська громада була в Салоніках.

שלוחי הרבי ביוון הם הרב מנחם מענדל הנדל הפועל בעיר הבירה אתונה, הרב יואל קפלן בסלוניקי, הרב שניאור טורנהיים בכרתים, הרב אורי מדינה ברודוס והרב עוזי פרידלנד במיקונוס.

Зовнішні посилання



Примітки

  1. ^ Друшім про Хануку. «Дерех міцвотеха», заповідь ханукальної свічки, аркуш 71б, маамар, що починається словами «Май Ханука», 5701, «Лікутей сіхот», том 3, сторінка 814 і далі. Та ін.
  2. ^ 1 2 Наведене нижче — з «Двар малхут» Мікец.
  3. ^ Мішна «Мегіла» 8, 2.
  4. ^ «Мегіла», 9б.
  5. ^ Ноах 9, 27.
  6. ^ Раші
  7. ^ Розділ 1, галаха 9.
  8. ^ У своєму коментарі до Мішни, початок розділу 2.
  9. ^ На неї був переклад від часу Дарування Тори, і його було оновлено в Онкелоса.
  10. ^ Трактат «Софрім», розділ 1, галаха 7.
  11. ^ «Мегілат тааніт», наприкінці.
  12. ^ «Тора ор», Мікец, 41а, «Дерех міцвотеха», заповідь ханукальної свічки, розділ 1, «Двар малхут» Мікец та ін.
  13. ^ Книга «Танія» — «Ігерет га-тшува», розділ 4.
  14. ^ Згідно зі словами Алтер Ребе там же, у «Танії», що «мідот загалом включаються в число шість»: Хесед, Гвура, Тіферет, Нецах, Год, Єсод.
  15. ^ «Лікутей Тора», глава «Насо», 23б.
  16. ^ «Решимот», брошура 3.

Повідомити про помилку на цій сторінці