Перейти до вмісту

Румунія

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Румунія — держава, розташована на південному сході Європи. Вона межує з Україною на півночі, з Молдовою на сході, з Болгарією на півдні та із Сербією і Угорщиною на заході.

Площа держави — близько 240 000 кв. км. Станом на 5785 рік населення країни налічує близько 19 мільйонів жителів, з них близько 10 000 євреїв.

До Голокосту в Румунії проживали близько 600 000 євреїв під час війни близько 290 000 із них було вбито.

Заснування громади Хабаду в Румунії

Є ті, хто вважає[1], що Бааль-Шем-Тов народився в Румунії або жив там короткий час.

У місті Ясси в Румунії рабином міста служив рав Іцхак-Моше з Ясс, хасид Хабаду, який наблизив багатьох до Хабаду. Одного разу спалахнуло між ним і адмором з Апти. Хасиди Хабаду в Молдові[2] славилися своєю побожністю, тож прізвисько «хабадник» у тих місцях стало означати побожну людину.

У той час більшість хасидів Хабаду була зосереджена в районі Бессарабії (яка тоді була частиною Румунії).

З Румунії вийшла більшість хасидських течій, таких як вижницький хасидизм, Сатмар, Садгора та інші.

Під час Голокосту загинула більшість євреїв країни. У 5709 році (1948/1949) Румунія приєдналася до комуністичного блоку, що ускладнило збереження юдаїзму в країні.

У 5708 році (1947/1948) за дорученням Ребе Раяца до Румунії прибув шаліах рав Залман-Товія га-Коген Абельський, шаліах і головний рабин Молдови та її столиці Кишинева; відтоді Ребе постійно пише йому, що Румунія — його країна від початку. І так само, призначаючи «послів країн», Ребе призначив рава Залмана Абельського послом Ребе в Румунії.

У 5733 році (1972/1973) до країни на короткий час прибув рав Ісраель-Цві Габер, а в 5744 році (1983/1984) рав Габер надрукував там «Танію»[3].

У 5749 році (1988/1989) рав Залман-Товія Абельський прибув до Молдови — головний шаліах країни і головний рабин Молдови та її столиці Кишинева

Ясси

Основна стаття – Ясси

Ясси (румунською: IASI — Яш. Їдишем — Яс) — важливе місто в історичному регіоні Молдова в Румунії, яке в Румунії називають «столицею Молдови».

Хасид Дов-Бер, син хасида Іцхака-Моше з Ясс, розповів Ребе Раяцу, що чув від батька, що про відомий арешт Алтер Ребе в Яссах дізналися лише через два тижні, а про звільнення, яке було 19 кислева 5559 (27 листопада 1798), дізналися тільки на другу свічку Хануки.

Хоча в Яссах був лише невеликий міньян хасидів Алтер Ребе, радість була така велика, що всі мешканці міста влаштовували «колес» на вулиці. З цього, каже Ребе Раяц, можна винести урок, що завжди знайдуться ті, хто допомагатиме хасидам.

Ребе сказав із цього приводу, що новизна не в тому, що допомагають хасидам за кілька доларів і на цьому допомога закінчується, а в тому, що влаштовують «колес» на вулиці разом із хасидами через те, що Ребе звільнився[потрібне джерело].

Бейт Хабади в Румунії

Зовнішні посилання


Країни колишнього Радянського Союзу

Росія — Вірменія — Україна — Білорусь — Латвія — Литва — Туркменистан — Грузія — Естонія — Азербайджан — Казахстан — Киргизстан — Молдова — Узбекистан — Таджикистан — • Єврейська автономна область •

Примітки

  1. ^ Метод рава Яакова Німіровера, головного рабина румунського єврейства
  2. ^ яка тоді була частиною Румунії
  3. ^ Див. слова Ребе про надрукування в: «Ігрот кодеш», том 33 (видання рава Шалома-Дов-Бера Левіна), с. 391. «Лікут маанот кодеш» доповнення, том 4, с. 605, запис рава Ісраеля-Цві Габера про церемонію роздавання лекаху в збірнику «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», двохсотий випуск, тижнева глава «Матот-Масей» 5784, с. 24. Опис надрукування в: Шнеур-Залман Бергер, «Шліхут бе-Романія га-комуністіт», с. 146 і далі. «Тшура» Лемберг, 20 елула 5759 (1 вересня 1999), с. 53 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці