Перейти до вмісту

Тижнева глава «Шофтім»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Тижнева глава «Шофтім» — п'ята тижнева глава книги Дварім (від розділу 16, вірша 18 до розділу 21, вірша 9).

Глава коротко

Вступ: тижнева глава «Шофтім» присвячена основним аспектам єврейського керівництва. Вона починається із суддів, а потім — про царів Ізраїлю і про пророків.

  • Рішон — Тора наказує призначати суддів у всіх міських брамах. Їм заповідано судити справедливо і стерегтися викривлення суду через узяття хабара, який, як каже Тора, засліплює навіть очі мудреця і праведника. Далі Тора наказує не приносити в жертву тварин з вадою, а також Тора повторює заборону ідолопоклонства.
  • Шені — виклад частини законів про царя Ізраїлю. Тора каже, що Всевишній обере царя. Цареві заборонено тримати для себе багато коней, а також брати багато дружин чи володіти великим багатством срібла і золота. Цар має написати для себе два сувої Тори, один з яких тримати завжди при собі і вивчати його щодня.
  • Шліші — Тора говорить про наділ, який отримають левіти і когени, як уже було написано, і ця думка повторюється тут. У когенів і левітів немає частки і наділу в Землі Ізраїлю, оскільки Всевишній — їхній наділ. Тора продовжує законами про жертву, яку приносить єврей і яку їдять когени і левіти.
  • Реві — закони про заборонені пророцтва, як-от віщуни майбутнього і чаклуни. Тора називає такі вчинки гидотою.
  • Хаміші — написано про пророків Ізраїлю. Оскільки під час події на горі Синай сини Ізраїлю стверджували, що не можуть чути слово Всевишнього безпосередньо, Всевишній каже, що Він поставить пророка і вкладе Свої слова в його уста. Нам заповідано слухатися пророків. Далі Тора повторює наказ облаштувати міста-сховища для того, хто вчинив убивство з необережності, і наводяться також інші закони, пов'язані з убивством.
  • Шіші — наводяться закони про розширення кордону країни шляхом завоювання. Також наводяться закони про свідчення, і Тора встановлює, що потрібні два свідки, щоб вони мали силу. У разі неправдивого свідчення закон такий: як він замишляв — так нехай буде зроблено йому. Далі Тора описує порядок виходу на війну; Тора каже, що нам не слід боятися, оскільки Всевишній з нами.
  • Швії — Тора докладно розбирає порядок ведення війни, і насамперед — кого і що можна взяти як здобич у переможеному місті. Тора також вказує, що нам заборонено рубати плодове дерево, коли ми нападаємо на місто, і цим показати ставлення пошани до рослинного світу і, звісно, до жителів міста. Тора вживає слова «бо людина — дерево польове». Наприкінці глави Тора розглядає закони про нерозкрите вбивство. Процедуру виконують старійшини міста, найближчого до місця, де знайдено тіло.

Див. також

Зовнішні посилання

Повідомити про помилку на цій сторінці