Арешти хасидів у Радянській Росії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |

Арешти хасидів у Радянській Росії проводилися як поодинці, так і під час центральних хвиль арештів, серед яких хвиля арештів у Ленінграді в 5690 році (1929/1930), у Москві в елулі 5695 року (1934/1935), у Ленінграді в 5698 році (1937/1938) і після виїзду з Росії в 5708-5711 роках (1947–1951). Заарештованих засилали або вбивали невдовзі після цього, причому головним звинуваченням було поширення юдаїзму.
Передісторія
За кілька років до того діячі «Євсекції» почали посилювати переслідування хасидів, які жили в різних містах по всій Росії. Попри те що Ребе Раяц залишив Росію, діяльність із поширення Тори та юдаїзму в Росії не припинилася. Хасиди і тмімім продовжували займатися поширенням Тори серед єврейських дітей і дорослих
Діячі Євсекції, які знали про діяльність хасидів, вирішили раз і назавжди боротися з громадою хасидів, що залишилася в Росії.
Хвиля арештів у Ленінграді — 5690
У Ленінграді були поодинокі арешти, а також великі хвилі арештів. Рав Шимон Лазаров, рабин хасидської громади, його син рав Гершон-Еліезер і рав Нісан Неменов, голова місцевої єшиви «Томхей Тмімім», були заарештовані в 5690 році (1929/1930) й засуджені до десяти років заслання. Через деякий час покарання було пом'якшено до трьох років, однак сили рава Лазарова не витримали, і він помер невдовзі після закінчення заслання.
Хвиля арештів у Москві — елул 5695 (серпень–вересень 1935)

У місяці елул 5695 року (серпень–вересень 1935) співробітники НКВС почали широку хвилю арештів у Москві та її передмістях. Першим було заарештовано хасида р. Аврагама Майора, який був директором єшив «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі. Р. Аврагама Майора, щоправда, тоді заарештувати не вдалося, але під час тієї самої хвилі арештів було заарештовано сімох видатних хасидів, пов'язаних із заснуванням, керівництвом і викладанням у підпільних талмуд-торах, створених за вказівкою Ребе Раяца: р. Яаков Маскалик (відомий на прізвисько р. Янкл Журавіцер), р. Меїр Авцон, р. Іцхак Гольдін, р. Аба Левін, р. Хаїм-Елазар Горелік, його син р. Менахем-Мендл Горелік і р. Шломо Матусов.
Усіх заарештованих перевезли до штабу таємної поліції «Лубянка» в Москві, де їх катували слідчі НКВС, вимагаючи надати відомості про те, хто стоїть за створенням єшив; після закінчення допитів їх перевели до в'язниці «Бутирка», де вони чекали на винесення вироку.
Після довгих тижнів очікування було підготовлено обвинувальний висновок: «Обвинувачені організували для дітей і юнаків заняття, що називаються „хедер“ і „єшива“, у Малахівці під Москвою. Заняття відбувалися в квартирах контрреволюціонерів (так називали тих, хто діяв проти комуністичної революції). Вони збирали молодих людей такого інтелектуального рівня, що ті могли бути вчителями, і навчали їх, щоб ті могли служити вчителями. Вони викладали Талмуд і різні заповіді релігії»
В обвинувальному висновку, що займав шість сторінок, мали обґрунтувати остаточне звинувачення: стаття 85, тобто «зрада батьківщині». Значення цього звинувачення було: смерть через розстріл. Зрештою всі отримали порівняно «легке» покарання: три роки заслання в Казахстані.
Обвинувачені багато страждали на засланні, але зуміли вижити — крім рава Яакова Маскалика, чиї сліди «загубилися» в Казахстані.
Наступний масовий арешт був у місті Ростові-на-Дону. Починаючи з ночі 1-го дня Рош га-Шана було заарештовано багатьох хасидів, і серед них хасида рава Лейзера Нанеса, рава Давида Лабака, рава Шмуеля-Мендла Гальперіна, рава Мордехая-Агарона Фрідмана, рава Шамая Вігана та інших.
У той період найбільший осередок Хабаду був у Ленінграді, де була численна хасидська громада, яка попри все продовжувала молитися разом, влаштовувати фарбрейнгени і зберігати хасидський спосіб життя. І туди теж прийшла хвиля арештів. Починаючи з місяця елул 5697 року (серпень–вересень 1937) і до кінця зими було заарештовано багато десятків хасидів, частину з яких засудили на строк 10 років, більше чи менше; частина повернулася після закінчення строку заслання, а деякі з них, не витримавши страшних страждань, сконали від холоду й морозу, катувань і побоїв, виснаження й занепаду сил.
Хвиля арештів у Ленінграді — адар 5698
Найвідоміша і найтяжча хвиля арештів відбулася взимку 5698 року (1937/1938) у Ленінграді.
Ніч десяти страчених владою — так хасиди називали ту ніч, у яку було здійснено більшість арештів.
Після півночі, в ніч із середи, 1 адара I 5698 (2 лютого 1938), на четвер, 2 адара I, було заарештовано двадцять п'ять євреїв, здебільшого хасидів, серед них: р. Моше Сасонкін, р. Хаїм Сасонкін; р. Гіршл Зубін; р. Меїр Цінман; р. Шауль Фрідман; р. Єшая; р. Аврагам-Єшая Свердлов; рав Нахум Требник; р. Моше Лейн; р. Й.-Й. Лакшин і ще багато великих людей.
Заарештовані обіймали посади в єврейсько-хабадській громаді, частина з них брала участь в організації «Тіферет бахурім». Таємній поліції вдалося впровадити в організацію свою людину, і вона видала імена членів. У ніч на 2 адара I 5698 (3 лютого 1938) було заарештовано членів організації та інших визначних хасидів у Ленінграді.
В обвинувальному висновку кількох заарештованих хасидів було написано:
«Обвинувачені: Морозов Ельханан — Певзнер Б. Л. [р. Хоне Морозов мав паспорт на ім'я Певзнера], Раскін Іцхак, Альтгойз Пінхас — обвинувачуються за статтею 85 [зрада].. група націоналістичних контрреволюціонерів.. Їхня особлива діяльність полягала в організації націоналістичної контрреволюційної роботи з релігійною молоддю. Організація називається „Тіферет бахурім“.. отримували допомогу з-за кордону».
12 із заарештованих було розстріляно.
Протягом того самого року було заарештовано ще десятки хасидів.
Убиті

- Р. Пінхас Альтгойз — хасид р. Пінхас Альтгойз, або, як його називали його брати-хасиди, «Піня», був сином р. Еліягу-Хаїма Альтгойза. Р. Піня, як і його батько, був другом і довіреною особою дому Ребе Раяца. Його було заарештовано в молодому віці, коли йому було лише тридцять п'ять років[1].
- Р. Файвіш Естрін — р. Файвіш був габаєм синагоги в Ленінграді[2].
- Р. Шауль Каценеленбоген.
- Р. Меїр Фрідман (Ленінград)[3].
- Р. Іцхак Раскін[4].
- Р. Ельханан-Дов Морозов[5].
- Р. Ельханан Епштейн.
- Р. Шіє Голд[6].
- Р. Дов-Бер Кузнецов[7].
- Р. Яаков-Шмуель Голубчик
- Р. Шмуель Морозов.
- Р. Еліягу Белкінд[8].
(Р. Шмуеля Німотіна заарештували й розстріляли за пів року до цього. Його заарештували в ніч на 1 елула 5697 року (8 серпня 1937) і розстріляли через двадцять днів, 20 елула 5697 року (27 серпня 1937)).
Правда про розстріл цих хасидів довгі роки залишалася невідомою членам родин. Щоразу, коли члени родин приходили до управління таємної поліції, щоб з'ясувати, що сталося з їхніми близькими, їм відповідали, що їхнього близького засуджено до десяти років заслання.
У 1959 (5719) році КДБ надіслав родині Кузнецових довідку, яка засвідчувала, що він помер у 1943 (5703) році, однак ця довідка була брехливою від початку до кінця, оскільки, як сказано, усіх їх було вбито 9 квітня 1938 (8 нісана 5698 (9 квітня 1938)).
Хвиля арештів після виїзду з Росії — 5708-5711
На початку 5708 року (1947/1948) було заарештовано шістьох видатних хасидів у Москві: р. Йону Когена (Когана), р. Берла Рікмана, р. Мордехая Гурарі, р. Берла Левертова, р. Моше-Хаїма Дубравського і р. Хаїма-Еліезера Гуревича. Усіх їх звинуватили за одним головним звинуваченням: спроба втечі з Радянського Союзу через Львів.
Усіх цих хасидів було відправлено на тривале заслання. Деякі з них повернулися із заслання зламаними й розбитими тілесно, тоді як рав Йона Коген і рав Дов-Бер Левертов померли на засланні.
Див. також
- Натан Кук
- Хаїм-Еліезер Гуревич
- Меїр Авцон
- Шломо Матусов
- Дов-Бер Левертов
- Ельханан-Дов Морозов
- Мендл Футерфас
Додаткова література
- «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт» — усі хвилі арештів
- «Ягадут га-дмама» — хвиля арештів 5698
- «Толдот Хабад бе-Петербург» — хвилі арештів 5690, 5698 і 5708
- «Діяльність крізь кордони» — арешти після виїзду з Росії
- «Р. Мендл» — арешти після виїзду з Росії
- «Р. Нісан» — хвиля арештів 5690
- Тижневик «Бейт Мошіах», випуски 266 і 561.
- «Оцар га-хасидім» у Польщі та Радянському Союзі — Йосеф Ашкеназі.
Зовнішні посилання
- Шнеур Бергер, Чорний елул хасидів у Москві

- Викриття: секретні матеріали допитів КДБ на сайті

Примітки
- ^ Після того як р. Пінє заарештували, його дружина втекла з дому разом із дітьми, боячись, що заарештують і її. Згодом його дружина розповідала, що її син побував у співробітників НКВС у Ленінграді й розпитував у них, що сталося з його батьком, — оскільки він не має від нього жодних звісток. Старші з них відповіли йому, що йому нема чого розпитувати, бо його вбили пострілом — разом з усіма людьми групи Шнеєрсона, заарештованими того самого дня, яких ліквідували пострілом одного за одним!Через роки пані Бат-Шева Альтгойз розповіла, що згодом зустріла одного з хасидів, який жив у Невелі й теж був ув'язнений у той час. Цей хасид розповів їй, що коли він був ув'язнений, одного разу його вивели з камери, щоб перевести до іншої камери. Поки іншу камеру звільняли, його поставили в кінці коридору обличчям до стіни; стоячи там в очікуванні, він почув гучні крики із сусідньої кімнати: «Ти готовий говорити?» — кричав один зі слідчих, які були в кімнаті. Після короткого мовчання раптом почулися жахливі удари батога. «Я зрозумів, що допитуваний — один із хасидів», — розповів хасид.Через кілька хвилин двері відчинилися, і співробітники НКВС вийшли назовні з допитуваним. «Я не втримався, — розповідав далі цей чоловік, — і повернув голову, щоб побачити, хто допитуваний, і побачив постать р. Пінє Альтгойза, усього побитого, залитого кров'ю. З його стану здавалося, що навіть не треба було в нього стріляти, щоб його вбити...
- ^ За тиждень до арешту він отримав повідомлення від КДБ, що його викликають до них разом із хасидом р. Дов-Бером Кузнецовим, який завідував міквою. Вони вимагали передати їм ключі від мікви, але р. Файвіш разом із р. Дов-Бером відповіли їм з великою твердістю: «Ми не дамо вам ключі від мікви, щоб ви її закрили! Хочете закрити мікву — робіть, як хочете, але ключів ми в жодному разі не дамо! Краще закрийте синагогу, але не мікву!» Один із людей КДБ, почувши його рішучі слова, відповів їм у гніві: «Ви ще добре заплатите за свою впертість!»Наступного дня до мікви прийшов один молодий чоловік, років 18, і вимагав у нього передати йому ключі від мікви. Коли його запитали, хто він, він відповів йому, що він член комсомолу, і знову вимагав принести йому ключі. Р. Файвіш дізнався в нього адресу його батьків і пішов до його матері, яка була релігійною жінкою, і розповів їй про вчинок її сина. «Якщо ви хочете, щоб у нього не було бід у житті, — сказав він їй з великою твердістю, — то коли його пошлють узяти ключі від мікви, щоб її закрити, — нехай не йде!»Жінка розридалася, у розпачі сплеснула руками й вигукнула: «І що я можу вдіяти, якщо мені судилося побачити таке від моїх синів!»Минуло небагато часу, і громили гамселили у двері його дому глупої ночі, заарештували його й забрали до в'язниці, і відтоді його сліди зникли до сьогодні.
- ^ Хасид р. Меїр Фрідман протягом багатьох років листувався з Ребе Раяцем, і під час його арешту в його домі було виявлено записки, які він отримав від Ребе. Його звинуватили в тому, що він належав до того жахливого руху «людей Шнеєрсона — ворогів номер один держави».Після його арешту члени його родини намагалися з'ясувати, яка його доля. Минуло небагато часу, і з'ясувалося, що вбивці розстріляли його без суду й слідства. Його родину вислали з Ленінграда й заслали до Костроми, оскільки їм було заборонено й далі проживати в місті.
- ^ Після його арешту члени його родини намагалися з'ясувати, яка його доля. Лише через три місяці їм повідомили, що його засуджено до 10 років каторжних робіт у Сибіру без права листування з членами родини; відтоді його не бачили й нічого не було відомо про його місцеперебування. Однак через довгі роки його донька, пані Сара Раскін, з'ясувала, яка його доля, і тоді стало відомо, що його взагалі не було відправлено в ув'язнення, а засуджено скорим судом і присуджено до смертної кари. У місяці нісані 5698 року (1937/1938) його було розстріляно в темних підвалах НКВС і поховано на цвинтарі поблизу Ленінграда. Йому було лише сорок шість років, коли його вбили.
- ^ Після того як його заарештували, намагалися заарештувати і двох його синів, але одному з них, р. Пінхасу Морозову, вдалося вислизнути й утекти.
- ^ Про р. Єшаягу Голда відомо небагато. Відомо лише, що р. Єшаягу був тісно пов'язаний із хасидами і був великим громадським діячем. Він був бездітний, але був відомий цдакою й милосердям, які виявляв до багатьох людей. Його теж заарештували через його зв'язок із хасидами Хабаду, і кінець його був як в інших його товаришів, яких убили вбивці за освячення Імені Всевишнього.
- ^ Тієї ночі губителі вдерлися до його дому, конфіскували рукописи й дорогі цінні речі, які були в домі, як-от листи від Ребе Раяца та інші дорогі рукописи, потім наказали йому йти з ними й помістили його під арешт «за злочин» — зв'язок із «рухом шнеєрсонівців».
- ^ Убитий 8 нісана 5698 (9 квітня 1938). Розповідають, що невдовзі після його арешту вбивці розстріляли його на очах у його батька-праведника, щоб примножити його горе й душевні муки! Р. Еліягу Белкінд, вочевидь, також належав до цієї групи. У його документах чомусь забули вказати точні дати, але і його було заарештовано того самого місяця, коли було заарештовано групу, і розстріляно того місяця, коли було розстріляно решту членів групи.