Перейти до вмісту

Ємен

Матеріал з Хабадпедії
Єврейські репатріанти з Ємену чекають на рейс до Ерец-Ісраель в аеропорту міста Аден. Хешван 5710

Ємен — держава на Аравійському півострові. У цій державі жила найдавніша єврейська громада.

Єменське єврейство

Єврейська громада в Ємені існує, згідно з переказом, з часів руйнування Першого Храму, і члени громади ведуть своє походження від колін Єгуди і Леві.

Після того як Рамбам допоміг скасувати накладені на них переслідування, євреї Ємену прихилилися до Рамбама, листувалися з ним і навіть прийняли його над собою як своєрідного «мара де-атра». Багато течій у єменському єврействі зазнали впливу вчення Каббали й чинили згідно з ним, але інша невелика течія, що називається «дардаїм», повністю від неї відмежувалася.

Звичаї та молитовні устави Ємену, про які Ребе висловився, що «у них у чистоті збереглися звичаї Ізраїлю сотні років тому» [1], поділяються на дві основні течії: «шамі», засновану на звичаях Ерец-Ісраель, і «баладі», укладену рабі Ях'єю Цалахом, Магаріцем, одним із мудреців Ємену. Молитовний устав Магаріца ґрунтується на тексті, наведеному в книзі «Мішне Тора» Рамбама.

Алія євреїв Ємену до Ерец-Ісраель

У 5642 році (1881/1882) велика група євреїв з Ємену здійснила алію до Ерец-Ісраель; цю алію назвали «Еєле ва-тамар» за віршем з Пісні пісень («ва-тамар» за перестановки літер = 5642).

До 5708 року (1947/1948) до Ерец-Ісраель здійснили алію близько 35 000 євреїв, що становило близько 40 % євреїв Ємену.

Після створення Держави Ізраїль почалися погроми євреїв Ємену, і внаслідок цього в 5709 — 5710 роках (1948–1950) до Країни здійснили алію ще понад 50 000 євреїв.

Хабадська діяльність серед репатріантів

Після алії до Ерец-Ісраель були ті, хто намагався відвернути від віри багатьох дітей єменських репатріантів і перевести їх у кібуци, які не дотримуються Тори і заповідей.

У листі до керівництва єшиви Хабаду в Лоді Ребе вказав, як діяти серед репатріантів, щоб зміцнити їх у Торі та заповідях:

І якщо є місця, де за допомогою відкритих указів чи облудними хитрощами хочуть «захопити синагоги й доми навчання», щоб «змусити, не дай Б-г, забути Тору Г-спода і Його заповіді та відвернути їх, не дай Б-г, від Б-жественності», то треба знати, що саме під час указу, коли множаться приховування й утаювання, так що обертають світло на темряву […], саме тоді дається сила згори обернути темряву на світло, яке добре». І коли ми оберігатимемо — аж до самопожертви — маленьких хлопчиків і дівчаток, то, за словами Мідрашу, коли є малі, є великі, є мудреці, є старці, є Тора, є синагоги й доми навчання

— «Ігрот кодеш», том 4, лист 949

У межах цієї вказівки до єшиви в Лоді прийняли вісімдесят учнів — вихідців з Ємену. Єшива навіть офіційно називалася «Єшива для репатріантів з Росії та Ємену».

Організація «Хевер га-паїлім», що складалася переважно з хасидів Хабаду, багато діяла заради репатріантів і дбала про те, щоб залучати нових учнів до єшиви в Лоді. На певному етапі керівництво єшиви в Лоді відмовилося й далі приймати дітей репатріантів через брак бюджету, але Ребе вказав приймати їх попри це.

Ребе уважно стежив за вихованням репатріантів. У листі до керівництва єшиви Ребе писав, що «особливої уваги в усьому вищезгаданому потребують наші брати, сини Ємену . . у яких, з одного боку, поки що немає жодного знання про рух хасидизму, його вчення і шляхи, а з другого боку, вони щонайбільше здатні, з огляду на властиву їм богобоязливість та їхній зв'язок із вченням Каббали й вірою в праведників, прийняти будь-яку істину, якої їх навчать у вченні хасидуту, яке залишили нам у спадок найсвятіші наші провідники, наші святі Ребе, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга».

Справа єменських дітей

У роки після алії євреїв Ємену до Ерец-Ісраель було викрадено щонайменше 350 (число, назване Ребе[потрібне джерело]) дітей єменських репатріантів. У більшості випадків дітей госпіталізували в таборах для репатріантів або в лікарнях, а їхнім батькам казали, що вони померли й були поховані.

Протягом років було створено кілька слідчих комісій для розслідування цієї справи, але жодній з них не вдалося докопатися до істини.

Ребе торкався цієї справи в низці випадків. На фарбрейнгені 20 хешвана 5747 року (22 листопада 1986) Ребе сказав :

Відомо і знане всім, що сталося тридцять-сорок років тому під час алії єменських дітей і тегеранських дітей до Святої Землі: маленьких дітей, які здійснили алію разом зі своїми батьками до Святої Землі, приховали від їхніх батьків під різними й дивними безпідставними приводами, ніби діти потребують медичного лікування, і їхній стан тяжкий тощо, аж поки їм не повідомили, що діти померли… І все це навіщо — тому що не хотіли, щоб вони виховувалися у своїх батьків, які дотримувалися Тори і заповідей, а щоб можна було виховувати їх на свій розсуд, з повним відривом від єврейської спадщини! . . Свята повинність кожного, хто має змогу, — зробити все, що від нього залежить, щоб запобігти викраденню дітей, яке відбувається тепер, і зупинити його, а крім того, намагатися виправити також те, що було зроблено в минулому. Ті, хто не має змоги діяти в цій справі, — хай посилять діяльність у справі виховання, як сказано, намагатися, щоб діти Ізраїлю отримували єврейське виховання в дусі Тори, і не шкодувати жодних зусиль і старань тощо (як можна навчитися від протилежної сторони…), адже йдеться про порятунок життів!

— сіха 20 хешвана 5747 (22 листопада 1986)

На єхідуті журналістові Шмуелю Авідору га-Когену Ребе сказав йому:

Ось постало питання про зниклих дітей єменських репатріантів. Адже подібне мало б сколихнути державу і не давати їй спокою, доки справа не проясниться, доки не з'ясується, яка доля спіткала цих дітей. Але з якою байдужістю ставляться до цієї жахливої справи? Через справу хлопчика Йоселе Шухмахера сполошили весь світ. А що, по суті, там сталося? Дід хотів, щоб його онук виховувався в Торі. Усі знали, що хлопчик живий і існує, що він здоровий і перебуває в добрих руках. Чи пам'ятаєш ти, що тоді коїлося в Ерец-Ісраель? Як про це писали в газетах? Як вирували пристрасті? І ось виявляється, що зникли триста п'ятдесят «Йоселах», і ніхто не вражений і не волає, а в пресі про це майже не пишуть

— книга «Га-Ребе», том 1, с. 94

Серед родин, діти яких були викрадені, є також хабадські родини.

Єменське єврейство і наші Ребе, провідники поколінь

«Шулхан арух» Алтер Ребе часто наводиться в галахічних творах гаонів Ємену, і Алтер Ребе називається в них «га-Рав га-Шнеур», а «Шулхан арух» Алтер Ребе називали за його іменем — «Шулхан арух Шнеур» [2]. Також називали Алтер Ребе «га-Рав Шнеур» [3] або скорочено «га-Шнеур», а також «святий рав га-Шнеур» тощо[4]. . Рав Йосеф Кафіх писав [5], що в усьому Ємені був лише один примірник «Шулхан аруху» Алтер Ребе, який перебував у домі навчання діда рава Кафіха, і кожен, хто потребував цієї книги, звертався до його діда. Однак насправді відомо, що «Шулхан арух» Алтер Ребе був поширеною книгою в Ємені, і багато гаонів Ємену згадували його, і він згадується вже в галахічному респонсі рава Ях'ї га-Когена, одного з мудреців Ємену, написаному не пізніше 5589 року (1828/1829)[6]. Ба більше, уже в рукописі судової постанови рабинів Ємену 5581 року (1820/1821) згадується «Шулхан арух» Алтер Ребе, а звідси випливає, що невдовзі після його першого видання «Шулхан арух» Алтер Ребе вже дійшов до Ємену і на нього там цілковито покладалися[7].

У листі до Ісраеля Єшаягу, уродженця Ємену, який був головою Кнесету і дослідником єменського єврейства, Ребе пише йому про сідур «Тіклаль» — молитовник євреїв Ємену, який Єшаягу подарував Ребе: «Користуючись нагодою, ще раз дякую йому за сідур „Тіклаль“, і особливо він допоміг мені нещодавно у з'ясуванні звичаю щодо семи благословень»[8]. У листі 5736 року (1975/1976) Ребе пише панові Єшаягу також у зв'язку з допомогою євреям Ємену, а також заохочує його видати у світ учення євреїв Ємену з рукописів[9]. Ребе часто посилається в «Лікутей сіхот» (та в інших місцях) на єменські рукописи «Мішне Тора» Рамбама, і особливо на видання Рамбама рава Кафіха (докладно див. у статті про нього). У сіхі 5747 року (1986/1987) Ребе сказав: «А останнім часом виявилися і виявляються рукописи твору Рамбама пізнішої редакції, і особливо єменські рукописи, бо, згідно з прийнятим у Ємені, євреї Ємену підтримували тісний зв'язок із Рамбамом через посланців тощо, і час від часу посилали, щоб оновити й виправити свої книги згідно з останніми виправленнями та доповненнями Рамбама, аж до найостанніших, так що, за їхніми словами, видання, яке в них, — найвиправленіше і найточніше»[10].

14 хешвана 5750 року (12 листопада 1989) на роздавання доларів на цдаку прийшла пані Далія Тавіль і передала Ребе фотографії євреїв Ємену, зроблені в Ємені в той час, і попросила благословення для своєї діяльності разом із чоловіком з порятунку євреїв Ємену і вивезення їх з Ємену, де вони перебувають в ізоляції та без духовного керівництва, і доставлення їх до Ерец-Ісраель. Ребе відповів: «Тоді Б-г, благословенний Він, дасть вам успіх, оскільки це справа порятунку життів»[11].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Сіха Шабату тижневих глав «Хукат-Балак» 5742.
  2. ^ Див., наприклад, у респонсі р. Ях'ї га-Когена, надрукованому в «Оцрот Тейман, тшувот у-псакім — 1», Бней-Брак, 5745, с. 89, параграф 32. «Анаф хаїм» р. Аврагама Альнадафа, с. 127. І в багатьох місцях у «Тіклаль Ец хаїм», єрусалимське видання 5654 року (1893/1894).
  3. ^ Див. «Оцрот Тейман», там само, с. 73. «Асуфат маамарім», з рукопису р. Хаїма Кораха, с. 125. А іноді рабини Ємену помилково писали «Сніор» замість «Шнеур». Див.: «Іш ємині», книга пам'яті рабі Ях'ї-Іцхака га-Леві, Бней-Брак, 5771, частина 1, с. 11, примітка 24. І вказане там.
  4. ^ Див. у книзі «Гакіцу ве-ранену» р. Яакова Мензелі з Адена, с. 83. Там само, с. 87. Там само, с. 123.
  5. ^ Наводиться в «Сіфрей га-галаха шель Алтер Ребе» за редакцією рава Єгошуа Мондшайна, с. 80.
  6. ^ } «Іш ємині», книга пам'яті нашого вчителя... Ях'ї-Іцхака га-Леві, том 1, Бней-Брак, 5771, «Тшувот ве-хідушей рабейну Іцхак-Ях'я га-Леві», с. 11, примітка 24. І див. у першій примітці тут посилання на респонс р. Й. га-Когена.
  7. ^ Р. Й. Мондшайн, доповнення до книги «Сіфрей га-галаха шель Алтер Ребе», надруковані у збірнику «Ягділь Тора» (Нью-Йорк), ав-елул 5744, випуск 6 (61), с. 361.
  8. ^ Частина 24, лист 9126.
  9. ^ «Ігрот кодеш», частина 31, с. 331-332. І див. там, с. 332, що Ребе згадує і тут «Тіклаль», який пан Єшаягу надіслав йому.
  10. ^ «Сефер га-сіхот» 5747, частина 1, с. 310.
  11. ^ Операція «Естер»: врятувати євреїв Ємену קישור לאתר בית חב"ד.

Повідомити про помилку на цій сторінці