Ноах
| Ноах | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Головний персонаж оповіді про потоп у книзі Берешит |
| Сім'я | |
| Батько | Лемех |
| Дружина | Наама |
| Діти | Шем, Хам, Єфет |
Ноах — головний персонаж розповіді про потоп у книзі Берешит. Про його долю розповідається в розділах 6 — 9 і в тижневій главі, названій його ім'ям, «Ноах».
Ноах був сином Лемеха, сина Метушелаха, і був десятим поколінням від Адама га-Рішона. У Ноаха було троє синів: Шем, Хам і Єфет. Він жив 950 років, які почалися в 1056 році й завершилися в 2006 році.
Після потопу Ноах і його сини стали праотцями всього людства й отримали заповіді — сім заповідей синів Ноаха.
Про нього
Його народження
І жив Лемех сто вісімдесят два роки, і породив сина. І назвав його ім'ям Ноах, кажучи: цей утішить нас у праці нашій і в смутку рук наших, від землі, яку прокляв Г-сподь.
— Берешит 5, 27-28
Раші пояснює, що до того як Ноах прийшов у світ, земля родила колючки й будяки, коли сіяли в ній пшеницю, — через прокляття, яким було проклято Адама га-Рішона після гріха древа пізнання. Коли прийшов Ноах, він виготовив для них плуг, і земля заспокоїлася. Сказали люди його покоління: «Цей утішить нас», — усуне від нас прокляття землі[1].
У мідраші наведено[2], що Ноах народився обрізаним, і тієї години, коли Святий, благословенний Він, прокляв землю, Він сказав Адамові, що це триватиме доти, доки не народиться людина обрізаною, — і це причина, з якої Лемех сказав: «цей утішить нас».
Ще писали коментатори[3], що до днів Ноаха в людей не було розділення пальців і вони могли орати землю руками. Коли Лемех побачив, що Ноах народився з розділенням пальців і не зможе орати руками, він зрозумів, що тому судилося виготовити плуг.
Коли Ноахові виповнилося п'ятсот років, у Ноаха і його дружини Наами[4] народилися сини Шем, Хам і Єфет. Тора перелічує їх у такому порядку, хоча Єфет був старшим, щоб відзначити першим Шема, який був праведником і народився обрізаним і від сімені якого походить праотець Аврагам[5].
Його праведність
Покоління Ноаха зіпсувало свій шлях ідолопоклонством і кровозмішенням, і наповнили вони руки свої грабунком і розбоєм. Ноах же, на відміну від них, остерігався цих трьох злочинів: не звертався до ідолів, остерігався заборонених зв'язків, бо народився обрізаним і був непорочним[6], і не грабував того, що належить іншим[7]. І за свою праведність «знайшов милість в очах Г-спода»[8].
Тора описує Ноаха як «праведника у своїх поколіннях»:
Ось родовід Ноаха. Ноах був чоловіком праведним, непорочним був у своїх поколіннях; з Б-гом ходив Ноах
— Берешит 6, 9
Дехто з мудреців Ізраїлю[9] витлумачив це на похвалу: якби він жив у поколінні праведників, був би ще більшим праведником. Але є й ті, хто витлумачив це на осуд: порівняно з його злочинним поколінням він вважався праведником, але якби він був у поколінні Аврагама, не вважався б нічим[10].
Коментатори підкреслюють різницю між сказаним про Ноаха — «з Б-гом ходив Ноах» — і сказаним про Аврагама — «перед Яким я ходив»[11]. І пояснюють, що Ноах потребував допомоги від Всевишнього у своєму служінні, не так Аврагам, який ходив шляхом Всевишнього власними силами.
Мідраш також підкреслює відмінність між цими двома в усьому, що стосується впливу на людей їхнього покоління. Коли Ноах отримує звістку про потоп, не написано про спробу врятувати інших або застерегти їх. Аврагам же, навпаки, виходить за власні межі, щоб спробувати врятувати інших, і крайній приклад цього — розповідь про Сдом і Амору.
Раші наводить із мідрашу[12], що Ноах був із маловірних: вірив і не вірив, що прийде потоп. Це причина того, що він не ввійшов до ковчега, доки води не змусили його ввійти, як написано у вірші[13]: «І ввійшов Ноах.. до ковчега через води потопу».
У вченні хасидуту наведено, що Даніель був єдиним праведником у своєму поколінні, як Ноах у свій час[14].
Ноах і потоп
Основна стаття – Потоп
Потоп був головною подією в житті Ноаха. У тижневій главі «Ноах» Тора розповідає про аморальну поведінку людей того покоління, коли «наповнилася земля грабунком». Всевишній вирішив знищити їх потопом і залишити Ноаха та членів його родини живими — за праведність Ноаха, разом зі звірами, худобою і птахами кожного виду (сім самців і сім самок з чистих видів і по парі з нечистих видів). Для цього Всевишній повелів Ноахові збудувати ковчег.
Ноїв ковчег
Основна стаття – Ковчег Ноаха
Мудреці пояснюють, що спосіб порятунку Ноаха за повелінням Всевишнього — за допомогою ковчега, будівництво якого тривало 120 років[15], — був для того, щоб застерегти мешканців землі про прийдешню кару, якщо вони не повернуться з тшувою.
Всевишній повелів Ноахові точні подробиці про складові частини та розміри ковчега; Ноах справді виконав повеління з досконалою точністю і займався будівництвом з відданістю. Ковчег мав три поверхи: верхній поверх — для людей, середній поверх — для худоби, звірів і птахів, а нижній поверх — для їжі, причому під час потопу він служив для зберігання відходів.
Після років будівництва ковчега Ноах і всі, хто був з ним, увійшли до ковчега, коли настав призначений строк. А через рік — із закінченням потопу — він вийшов на зруйновану землю.
Після потопу
Ребе наводить щодо Ноаха, що він був «Адамом га-Рішоном» після потопу.
Після того як земля висохла, Всевишній повелів Ноахові та його синам вийти з ковчега — їм і решті тварин, що були в ковчезі, — і знову зайнятися плодючістю і розмноженням. Ноах збудував жертовник Всевишньому і приніс на ньому жертви Всевишньому. Всевишній поклявся, що не стане знову знищувати світ, як знищив покоління потопу. Святий, благословенний Він, благословив Ноаха і його синів — Шема, Хама і Єфета — благословенням «плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею» і почав заповідати їм сім заповідей синів Ноаха.
Потім Тора розповідає історію сп'яніння Ноаха. Ноах насадив виноградник, випив вина і сп'янів, і його син Хам відкрив його наготу, а Шем і Єфет устали і покрили її, обернувши обличчя назад. Після того як Ноах протверезів від вина, він прокляв Кнаана, сина Хама, що «рабом рабів буде він братам своїм», і благословив Шема і Єфета.
Ноах жив після потопу, який був у 600-й рік його життя, ще 350 років і помер у віці 950 років.
У вченні хасидизму
Душа Ноаха
У духовному плані Ноах належить до душ Ізраїлю, які є його нащадками. І тому у віршах «Зіхронот» на Рош га-Шана кажуть: «І також Ноаха з любов'ю Ти згадав», — щоб згадати сутнісну любов Всевишнього, яка була до Ноаха з огляду на нього самого — «з огляду на сутнісну гідність душ Ізраїлю»[16].
Ім'я Ноаха
Алтер Ребе[17] підкреслює в імені Ноаха слова Раші, що ім'я Ноах — від слова «спокій», і як сказано в мідраші[18] — «ніяха де-руха», що є аспектом припинення роботи, як людина, що припиняє свою роботу. І наводить про це вірш, сказаний про Шабат: «і припинив у день сьомий», а переклад цього вірша — «ве-нах бе-йома швіаа». А те, що Тора каже «Ноах Ноах», двічі, — це «ніяха де-ілаей» і «ніяха де-татаей», які є двома аспектами, що є в Шабаті: Шабат татаа і Шабат ілаа. Води потопу названо в гафтарі тижневої глави «Ноах»[19] «водами Ноаха», оскільки води потопу очистили землю і створили «ніяха де-руха», спокій і заспокоєння.
Так само і в духовному плані: тяготи заробітку і справи матеріальності світу, що порушують спокій кожного єврея, — вони як потоп і називаються «водами Ноаха», бо вони приховують у собі добрий намір. Саме завдяки труднощам і перешкодам, коли людина постає проти них і долає їх, їй вдається розкрити іскри святості, у них приховані, аж доки вони самі не обертаються на добро і на святість і навіть допомагають їй у служінні Всевишньому, і відбувається «ніяха де-руха», спокій і заспокоєння, у вищих і в нижніх.
Діяння Ноаха[20]
Сказано в книзі Зогар[21], що Ноах не молився за людей свого покоління, і тому потоп названо його ім'ям[22]. Пояснюється, що Ноах не молився за людей свого покоління і не захищав їх, оскільки до потопу у світі ще не існувало можливості тшуви. У той період були лише два крайні стани: з одного боку — праведники, які були в кожному поколінні, що дотримувалися заповідей, даних Адамові га-Рішону, і вивчали Тору, а з іншого боку — грішники, про яких сказано «наповнилася земля грабунком». Не було стану баалей тшува.
Винятком, у якого було явище тшуви, були Адам і Каїн. Їм вдалося повернутися з тшувою, оскільки вони деякий час були в Ган Едені: Адам був створений у Ган Едені, і Каїн теж народився в ньому. Їхній зв'язок із Ган Еденом дав їм можливість повернутися з тшувою і скасувати вирок, бо Ган Еден вищий за світ. Однак світ у ті дні не був здатний до тшуви.
Тому сказано в Гемарі, що Ноах докоряв людям свого покоління і отримав у відповідь глузування — «вони зневажали його». Тобто його докори не змогли вплинути на людей його покоління, щоб вони повернулися з тшувою, оскільки до потопу матеріальність світу була настільки сильною, що не давала можливості тшуви, уся суть якої — очищення.
Тшуву було запроваджено за допомогою потопу, який очистив світ від його матеріальності й просвітлив його, і тим самим зробив тшуву можливою. Тому сказано, що коли Ноах вийшов з ковчега — «побачив новий світ». Світ після потопу справді «новий світ» — світ, у якому є можливість повернутися з тшувою.
Це явище справді величезна новизна, якій немає подібної навіть у вищих світах. Тільки тут, у цьому світі, може існувати стан, за якого людина здатна згрішити і все ж повернутися з тшувою. Це виникло за допомогою потопу, який створив іншу дійсність світу — світ, у якому є можливість тшуви. Потоп розкрив нескінченну силу Б-га, всемогутнього, і тільки від Нього дається сила повернутися з тшувою і обернути умисні гріхи на заслуги.
Це пояснює протилежні ставлення до Ноаха: з одного боку, найменування потопу його ім'ям — річ негативна, що він не молився за людей свого покоління; а з іншого боку, потоп називається «водами Ноаха» в позитивному значенні, як сказано: «Як поклявся Я, що не перейдуть води Ноаха більше по землі, так поклявся Я не гніватися на тебе і не докоряти тобі», — позитивне пророцтво, сказане про час Геули.
Ці два полюси представляють два періоди в житті Ноаха — до потопу і після потопу. До потопу Ноах жив у світі, у якому немає можливості тшуви, і тому не молився за людей свого покоління. На відміну від цього, після потопу відкрився новий період — період, у якому було дано можливість повернутися з тшувою і навіть обернути зло на добро, аж до піднесеного добра Геули.
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Шнеур Ашкеназі, Чому Ноах — постать, що надихає нас? — на сайті «Бейт Хабад»
- Рав Шнеур Ашкеназі, Нам трохи незатишно з історією Ноаха... — на сайті «Бейт Хабад»
- Ноах, Аврагам, Моше і Давид — опрацьована сіха Ребе, з книжки «Суботній стіл»
Примітки
- ^ І далі в тижневій главі Ноах описується як «чоловік землі» — як частина цього його заняття. Ібн Езра
- ^ Мідраш Танхума, Берешит 11, 5
- ^ Коментар Роша від імені рабі Єгуди га-Хасида
- ^ Про вірш «а сестра Тувал-Каїна — Наама» (Берешит 4, 22) сказано в мідраші: сказав р. Аба бар Кагана — Наама була дружиною Ноаха; чому називали її Наама? Бо діла її були приємні.
- ^ Берешит раба, наведено в Раші
- ^ І так само в «Ялкут Шимоні»: «Ноах — чоловік праведний, непорочний». Це вчить, що він народився обрізаним.
- ^ «Клі якар». І пов'язує це з трьома чеснотами, сказаними про Ноаха: «чоловік праведний», «непорочним був», «з Б-гом ходив Ноах».
- ^ Берешит 6, 8
- ^ Реш Лакіш у Гемарі, «Сангедрін», 108а, наведено в Раші
- ^ Думка рабі Йоханана там само. У книзі Зогар перелічуються три покоління праведників, порівняно з якими Ноах не вважається нічим: покоління Аврагама, покоління Моше і покоління Давида. Див. «Лікутей сіхот», том 35, с. 15
- ^ Берешит 24, 40
- ^ Берешит раба 32, 6
- ^ Берешит 7, 7
- ^ «Торат хаїм», Берешит, частина 1, 121, Б
- ^ Мідраш «Леках тов», початок тижневої глави «Ноах», наведено в Раші. Пояснено в «Лікутей сіхот», том 15, с. 34
- ^ Гемшех 5672, частина 1, с. 408. Ці слова багато разів цитуються в сіхот Ребе
- ^ «Тора ор», початок тижневої глави «Ноах»
- ^ Берешит раба, розділ 30, 5 (і в «Матнот кегуна» там само)
- ^ Єшаягу 54, 9
- ^ Про дію Ноаха на покоління потопу і на весь світ, у кількох пластах (4), і про вказівку з цього див. Шабат тижневої глави «Ноах» 5745 року (1984/1985), «Гітваадуйот», с. 508 і далі.
- ^ Зогар, тижнева глава «Ноах», 67б і далі
- ^ І дехто тлумачить його на осуд через це. Див. «Лікутей сіхот», том 25, с. 19
Код особи: № 6360100000