«Сефер га-маамарім 5663»


«Сефер га-маамарім 5663» — книга маамарім хасидуту Ребе Рашаба, які він виголосив або написав у 5663 році (1902/1903).
Про нього
Книга містить усі маамарім хасидуту Ребе Рашаба 5663 року (1902/1903), а також ганахот, сіхот і записи цього року, записані його сином, Ребе Раяцем.
Видання книги
Маамар, що починається словами «Ве-гу омед алейхем», 5663, було надруковано окремим кунтресом Ребе в 5713 році (1952/1953), із доданими ним примітками й посиланнями на джерела[1].
У 5745 році (1984/1985) маамари цього року було надруковано в «Сефер га-маамарим 5663–5664». У 5754 році (1993/1994), після того як було знайдено додаткові маамари цього та наступного року, книгу було поділено на дві частини: один том — 5663 року (1902/1903), другий — 5664 року (1903/1904).
Згодом до редакції «Оцар га-хасидім» потрапив «бух» — книга, написана рукою Ребе Раяца, що містить його ганахот маамарім 5663 року (1902/1903), зокрема маамарім, про існування яких не було відомо, і її було надруковано в 5763 році (2002/2003) видавництвом «Кегот» під назвою «Сефер га-маамарім 5663 — частина 2»[2].
Нове видання
У 5784 році (2023/2024) було надруковано нове видання, у якому книги було заново набрано великим зручним для читання шрифтом в одну книгу й виправлено численні помилки обох томів.
У новому виданні обидва томи об'єднано в один том, що містить маамарім за святим рукописом Ребе Рашаба, ганахот у тому вигляді, у якому їх було надруковано в другій частині, — з опущенням дублювальних ганахот із першої частини, записаних хасидами, — і доповнення з обох частин; усе це з додаванням докладних покажчиків[3].
Відповідно змінилися номери сторінок, при цьому на полях сторінок вказано номери сторінок у тому вигляді, у якому їх було надруковано в попередніх виданнях першої та другої частин.
Старий рукопис із хасидуту невідомого автора
Основна стаття – Старий рукопис із хасидуту невідомого автора
У попередніх виданнях у доповненнях до книги було надруковано маамар хасидуту, що починається словами «Зрозуміти відоме запитання: якщо вчення Бешта істинне», присвячений темам Геули й Мошіаха і кілька разів згадуваний у вченні Ребе[4], про який у рукописах записано, що його було сказано в Любавичах 19 кислева 5663 року (19 грудня 1902).
Свого часу справді вважали, ідучи за записаним у рукописі, що це справді маамар Ребе Рашаба 5663 року (1902/1903), сказаний «перед обраними», і справді маамар було надруковано в доповненнях до «Сефер га-маамарім 5663», частина 1, під заголовком «Маамар Адмора з Любавичів перед обраними». Але коли р. Шалом-Яаков Хазан удостоївся виявити архів Ребе Раяца в Росії, а в ньому — «біхл» ганахот Ребе Раяца за весь 5663 рік, побачили, що там немає й сліду цього маамару.
Рамад Рівкін розповідає (у передмові до своєї книги «Тіферет Ціон», примітка 17) про «Рашбаца (хай перебуває душа його в раю).. який постійно проповідував про кінець [вигнання] у 5666 році (1905/1906)». І справді, друга частина маамару докладно займається обчисленням кінця на 5666 рік. Звідси можна припустити, що його написав Рашбац[5].
Важливо підкреслити, що Ребе послідовно уникав явного приписування маамару Ребе Рашабу, навіть після 5745 року (1984/1985), коли маамар було надруковано з приписуванням Ребе Рашабу[6].
Услід за відкриттям, що маамар не належить Ребе Рашабу, у новому виданні (5784) цей маамар було опущено[7].
5663 рік
Цього року було найтриваліше перебування Ребе Рашаба в Австрії. Ребе пробув там близько двох місяців, від 14 швата до кінця першого тижня місяця нісана. Разом із ним перебував його єдиний син, Ребе Раяц.
На фарбрейнгенах у Шабат тижневої глави «Шміні» і в Шабат тижневої глави «Тазріа» 5744 року (1983/1984) Ребе сказав, що в 5663 році (1902/1903) було закладено основи «Гемшеху 5672»[8]:
«Одного разу Ребе Рашаб (хай перебуває душа його в раю) поїхав разом із моїм тестем і вчителем, Ребе, до Відня. За своїм звичаєм, вони зупинилися в готелі, кожен в окремій кімнаті, і, крім того, була спільна кімната для обох. Коли мій тесть і вчитель, Ребе, увійшов, він побачив Ребе (хай перебуває душа його в раю), який сидів на дивані з розплющеними очима, не помічаючи, що відбувається навколо.
За годину він увійшов знову й побачив, що той далі сидить у тому самому положенні, не рухаючись, і так повторювалося кілька разів — він входив до його кімнати й бачив, що той сидить нерухомо, як і раніше; і так він сидів на своєму місці протягом кількох годин, занурений у роздуми, наче перебував в іншому світі.
Опритомнівши, він не знав, який сьогодні день, у якому місці вони перебувають тощо, — як було зрозуміло з характеру запитань, які він ставив моєму тестеві й учителеві, Ребе, про сторонні речі, щоб у такий спосіб з'ясувати, який сьогодні день і в якому місці вони перебувають.
Зрозуміло, мій тесть і вчитель, Ребе, удав, ніби не звертає на це уваги, і відповідав на його запитання так, щоб не було помітно, що він розуміє його особливий стан.
І дехто каже, що згодом Ребе (хай перебуває душа його в раю) відкрив моєму тестеві й учителеві, Ребе, що теми хасидуту, над якими він розмірковував у ті години, стали основою відомого Гемшеху 5672».
Див. також
Видання в каталозі HebrewBooks
Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- «Сефер га-маамарім» 5663 (1902/03), частина 1 ספר המאמרים תרס''ג - חלק א
- «Сефер га-маамарім» 5663 (1902/03), частина 2 ספר המאמרים תרס''ג - חלק ב
Зовнішні посилання
Нове видання:
Старе видання:
Примітки
- ^ Цей маамар надруковано в «Сефер га-маамарім 5663», стор. 50; передмову Ребе до цього маамару надруковано в доповненнях до «Сефер га-маамарім 5663» («Кегот», 5784), стор. 557. Ганаху Ребе Раяца до цього маамару надруковано окремим кунтресом до 20 хешвана 5763 року (26 жовтня 2002) маамар, що починається словами «Ве-гу омед алейхем» — 5663, за святим рукописом Ребе Раяца). Згодом надруковано в «Сефер га-маамарім 5663» («Кегот», 5784), стор. 150 і далі (у виданні 5763 року (2002/2003) — «Сефер га-маамарім 5663», ч. 2, стор. 24 і далі).
- ^ «Сефер га-маамарим 5663 — частина 2», Бруклін, 5763.
- ^ З «Передмови» до нового видання — «Сефер га-маамарим 5663» (Бруклін, 5784).
- ^ Див. початок кунтресу «Іньяна шель торат га-хасидут», примітка 2 (у новому виданні («Кегот», 5785) надруковано у квадратних дужках: «Надруковано в „Сефер га-маамарім 5663“, ч. 1 („Кегот“, 5754), стор. 142 і далі. „Мігдаль оз“ (Кфар-Хабад, 5740), стор. 357 і далі»). І в інших місцях.
- ^ Див. «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»), випуск 38, стор. 25 і далі.
- ^ «Лікутей сіхот»: т. 18, с. 40, прим. 42; т. 15, с. 282, прим. 15. Сіхот після 5745 року (1984/1985): «Сефер га-сіхот» 5748, ч. 1, с. 197, примітка 29; 5751, ч. 1, с. 328, примітка 93.
- ^ «Передмова до видання 5784 року (2023/2024)», примітка 4.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 27, стор. 275.