«Га-Ктав ве-га-міхтав»

«Га-кетав ве-га-міхтав» — кунтрес, що містить думку Ребе Рашаба про сіонізм. Цей кунтрес став першою хабадською брошурою, надрукованою хабадськими хасидами в Сполучених Штатах.
Передісторія
У 5660 році (1899/1900) Ребе Рашаб оприлюднив свою категоричну думку, що відкидає приєднання до сіоністського руху. Цей лист спричинив великий галас, і під час поїздки Ребе Рашаба в 5663 році (1902/1903) для молитви на могилах Бааль-Шем-Това, Магіда з Межиріча, рабі Аврагама га-Малаха, рабі Леві-Іцхака з Бердичева, Алтер Ребе та Мітлер Ребе він проїжджав через Ніжин, де 1 швата з ним зустрівся хабадський рабин Шломо-Агарон Агаронсон у домі ребецн Хани-Хьєше, вдови Магаріна з Ніжина.
Рав Ааронсон намагався переконати Ребе Рашаба зняти свій спротив сіоністському рухові, і в нього було кілька доводів[1]:
- Саме відштовхування сіоністів обома руками може віддалити їх від громади Ізраїлю ще більше.
- Є такі, хто завдяки сіоністському рухові почав пишатися тим, що вони євреї.
- Якщо в нас немає сил перемогти сіоністський рух, який сенс із ним боротися.
Ребе Рашаб відповів йому на його доводи зі здоровим глуздом[2], а після повернення до Любавичів син Ребе, Ребе Раяц, записав сказане[3].
Після Першої світової війни сіоністський рух поширився всім єврейським світом і захопив за собою багатьох молодих людей, що багаторазово посилилося з оприлюдненням підтримки британським урядом прагнень сіоністського руху в документі, який здобув відомість як «Декларація Бальфура».
Хоча здебільшого приєднання молоді до різних сіоністських рухів супроводжувалося скиданням ярма Тори й заповідей, було також багато богобоязних євреїв, які бачили в поверненні до Сіону та в піднесенні політичного сіоністського руху здійснення волі Всевишнього й висловлювали підтримку сіоністській ідеї.
Тому в 5677 році (1916/1917) хабадські хасиди в Сполучених Штатах вирішили надрукувати кунтрес зі словами Ребе Рашаба, що відкидають приєднання до сіоністського руху, і включили до нього запис Ребе Раяца, у якому він виклав зміст бесіди між своїм батьком і равом Ааронсоном[4], і додали до нього листи про зміцнення виховання в дусі Тори й богобоязності.
На відміну від тексту, наведеного в «Ігрот кодеш», у листі в тому вигляді, у якому його наведено в кунтресі «Га-кетав ве-га-міхтав», відповіді тому, хто запитує, дано від першої особи («І на це я відповів йому...»), а наприкінці наведено додатковий уривок: «І ще хочу я зазначити, що анаш, хасиди Всевишнього, зобов'язані... вступати до товариства сіоністів і, якщо є можливість, також брати участь у їхніх зібраннях, щоб діяти задля того, щоб відвернути масу від шляху дурнів...».
Поряд із листом, що містить відповідь Ребе раву Ааронсону, у кунтресі надруковано також лист Ребе до рава Магарі Черткова з Херсона від 10 тамуза 5659 року (18 червня 1899)[5] про те, що не слід приєднуватися до сіоністського руху, оскільки ми не вправі квапити кінець, бо ми віримо, що наше Визволення прийде через Святого, благословенний Він, а не нашими силами, і вже звісно не може бути, щоб Визволення прийшло через тих, хто скинув ярмо, а коли богобоязні люди беруть участь разом із ними, це приносить лише шкоду й служить ніби схваленням їхніх дій.
Цей кунтрес, надрукований у Нью-Йорку в 5677 році (1916/1917), є першим виданням, надрукованим хабадськими хасидами в Сполучених Штатах, і його було поширено десятками тисяч примірників по всіх єврейських громадах[6].
Відповіді Ребе Рашаба
- На довід, що не слід відштовхувати їх обома руками, щоб не віддалити їх зовсім, Ребе відповів, що слова мудреців про Гехазі, якого не слід було відштовхувати, стосувалися лише часу, поки його ганьба не відкрилася публічно, але після того як метод сіонізму та його мета вже стали відомі, необхідно рішуче виступити проти їхнього методу, щоб вони не захопили за собою нових людей.
- На довід, що тепер є євреї, які пишаються своїм єврейством завдяки сіоністському рухові, Ребе відповів, що в цьому зближенні немає нічого істотного, оскільки воно нічого не додає їм у дотриманні Тори й заповідей, а навпаки — віддаляє їх від віри у Всевишнього[7].
На довід, що не варто боротися, оскільки в нас немає сил перемогти, Ребе відповів, що є багато богобоязних євреїв, які йдуть за сіоністським рухом, не знаючи його поганих намірів, і коли рабини рішуче виступлять проти руху, вони утримаються від участі в цьому русі.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 290.
- ^ Ребе завершив свої слова, сказавши: «Своїм спротивом сіонізму ми служимо гальмом проти нового духу, що опановує покоління», але рав Ааронсон не прийняв слів Ребе й відповів, що гальмо — це, звісно, річ велика, але їздять на моторі, а не на гальмі. Газета «Давар», 20 тамуза 5705 року (1 липня 1945). А в іншій версії: «Потяг без гальма — це проблема, але гальмо без потяга — це ніщо».
- ^ Лист надруковано в «Ігрот кодеш», зазначених у попередній примітці, і він займає дев'ять сторінок.
- ^ Цей запис надруковано в «Ігрот кодеш», згаданих вище, а також у редакторському скороченні та з різними змінами у вступі до «Кунтрес у-мааян» і в «Сефер га-толдот», с. 296.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 206.
- ^ А. А. Фрідман, «Сефер га-зіхронот», Тель-Авів, 5686, с. 262.
- ^ Відповідь на цей довід наведено розлого, і вона займає більшу частину листа.