Залізо
Залізо — це найтвердіший метал, найдешевший (для купівлі) із шести видів металів, згаданих у Торі[1].
У Храмі
У жертовнику
Тора забороняє обтісувати камені жертовника залізом: «А якщо жертовник із каменів робитимеш Мені, не будуй їх тесаними, бо меч твій ти заніс над ним і осквернив його»[2]; «І збудуй там жертовник Г-сподові, Б-гові твоєму, жертовник із каменів; не заноси на них заліза. З цілих каменів збудуй жертовник Г-сподові, Б-гові твоєму»[3].
Щодо причини заборони мудреці пояснили, що залізо скорочує життя людини, а призначення жертовника — спокутувати гріхи і тим самим продовжувати життя людини. Тому не годиться заносити те, що скорочує, над тим, що продовжує[4]. Кілька коментаторів наводили інші причини: Ібн Езра[5] написав, що коли братимуть для жертовника частини обтесаних каменів, залишаться уламки цих каменів, і можливо, що їх використають для ідолопоклонства, а це образа жертовника. Рамбам у «Море невухім»[6] написав, що в ідолопоклонників був звичай будувати свої жертовники з тесаних каменів, і Всевишній звелів нам віддалятися від них. Ралбаг[5] написав, що, аби символізувати досконалість Всевишнього, і камені жертовника Всевишньому мають бути цілими самі по собі, без дотику людської руки. Рамбан[5] відкинув доводи Ібн Езри і Рамбама, стверджуючи, що за їхньою думкою обтесані камені мали б бути заборонені за будь-якого металу, а не лише за заліза; і тому причина того, що заборонено саме залізо, — у тому, що воно скорочує дні людини, як сказали мудреці.
Спосіб побудови жертовника був такий: брали цілі камені з незайманого ґрунту[7] або з дна ріки[8], і вкладали їх у велику дерев'яну форму за розміром жертовника, разом із вапном, смолою і кунією, і так виходив жертовник, рівний за своїми розмірами[9].
В іншій частині Храму
У пророка розповідається, що під час будівництва Першого Храму не було чути звуку заліза на території Храму[10]. Рамбан[5] пояснює, що це було особливе віддалення, яке зробив цар Шломо, щоб заліза не було не лише в жертовнику, як за законом, а й у всьому Храмі. І розійшлися танаї в думках, чи обтісували залізом камені Храму поза Храмом, і лише всередині території Храму не було чути звуку заліза, чи ж і зовні не користувалися залізом, а цар Шломо вдавався до допомоги шаміра, щоб обтесати камені[11]
Як галаху Рамбам постановив, що поза Храмом користувалися залізом, а обережність була лише всередині[12]. Дехто пояснив, що його причина в тому, що так випливає з трактату «Тамід»[13], що обтесали камені Бейт га-мокед поза Храмом, а потім внесли їх до будівлі[14]. А дехто пояснив, що немає можливості користуватися шаміром, оскільки він обтісує камені не гладко[15], і тому доводиться постановити згідно з думкою, що обтісували залізом, лише зовні[16].
Залізні посудини в Храмі
Попри сказане, у кількох місцях згадується залізо у зв'язку з Храмом[17]:
а. Лікоть «кале орев», який був над Гейхалом, а також над жертовником у Мішкані, був зроблений із заліза.
б. За часів Хасмонеїв зробили менору із заліза і покрили її дерев'яними рожнами.
в. У «Діврей га-ямім» розповідається, що цар Давид приготував залізо для Першого Храму[18]. Рамбан[5] написав, що залізо призначалося для посудин, але не для самої будівлі. А дехто написав, що залізо вбудовували в дворах Храму, а не всередині нього[19].
У Третьому Храмі
Ребе роз'яснює, що в Третьому Храмі залізо буде і в будівлі, оскільки тоді не буде застосовна причина скорочення днів[20].
У хасидуті
Гематрія слова «барзель» — двічі 120. В ученні хасидуту роз'яснюється, що причина цього в тому, що залізо відповідає аспекту 120 сполучень Імені Елокім святості і 120 сполучень інших богів, і тому воно приховує і затуляє повністю, у ньому немає жодної прозорості.
Це те, що наводиться в мідраші наприкінці тижневої глави «Трума» на вірш «І ось приношення, яке візьмете від них: золото і срібло і мідь», «золото — це царство Вавилону, срібло — це Мідія, мідь — це Яван», але залізо тут не написане, бо залізо — навпроти четвертого царства, яке є Амалек, і цей аспект царства неможливо відібрати зовсім, і як написали наші вчителі, благословенної пам'яті, у Мідраш раба там, що й у прийдешньому майбутньому не буде прийнято від нього приношення тощо, і це як написано «перший із народів Амалек, а кінець його — до загибелі», і це означає, що кінець Амалека, тобто нечестиве царство, неможливо відібрати зовсім, а «розбиття його — ось його виправлення»[21].
Крім того, у хасидуті наводиться, що залізо відповідає чотирьом праматерям (Білга Рахель Зілпа Лея). Однак ці початкові літери представляють головним чином невиправлений стан, бо служниці передують праматерям у порядку початкових літер[22].
Батько Ребе, рав Леві-Іцхак, роз'яснює[23] за Каббалою справу заліза (і міді) двома способами[24]: а. Мідь — це кліпат нога, а залізо — 3 нечисті кліпот. б. Мідь — це чоловіче начало кліпи, а залізо — жіноче начало кліпи.
Див. також
Додаткова література
- Ребе, «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5752
Зовнішні посилання
- Залізо, на сайті «Інституту Храму»
Примітки
- ^ Бемідбар 31, 22: «тільки золото і срібло, мідь, залізо, олово і свинець».
- ^ Шмот 20, 21.
- ^ Дварім 27, 5-6.
- ^ «Мехілта», Шмот там, наведено в Раші там.
- ^ 1 2 3 4 5 Шмот там.
- ^ Частина 3, розділ 45.
- ^ «Мідот», розділ 3, мішна 4.
- ^ Тосафот, Сука 49а, що починаються словами «ше-ейн».
- ^ Звахім 54а. Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 2, галаха 16.
- ^ Мелахім I, розділ 6, вірш 7: «і молота, і сокири, жодного залізного знаряддя не було чути в домі під час його будування».
- ^ Сота 48б.
- ^ Закони Бейт га-бхіра, розділ 1, галаха 8.
- ^ 26б.
- ^ «Кесеф мішне» там. І див. у «Лехем мішне», який дивується з нього; і так само роз'яснили Раавад і «Беер Шева» в «Тамід» там, не за думкою «Кесеф мішне».
- ^ Як написали Тосафот у Суці там.
- ^ «Мінхат хінух», заповідь 95.
- ^ Див. про все це «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5752, примітки 93, 102.
- ^ Діврей га-ямім I 29, 2; 7. 22, 14 (16).
- ^ Магарзав до Шмот раба, розділ 35, 5.
- ^ «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Ваєхі», згаданий вище.
- ^ «Торат Шмуель», с. 156
- ^ Білга, яка була служницею Рахелі, з'являється перед нею, а Зілпа, яка була служницею Леї, з'являється перед нею.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», примітки до «Танії», с. 4.
- ^ Ці два роз'яснення згадуються і роз'яснюються ширше в кількох місцях в «Ор га-Тора» Цемах Цедека та інших.