Книга Дварім
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
Книга Дварим — п'ята книга П'ятикнижжя Тори, і називається Дварим за початком книги: «Ось слова, які говорив Моше всьому Ізраїлю по той бік Йордану, в пустелі, у степу, навпроти Суфу, між Параном і Тофелем, і Лаваном, і Хацеротом, і Ді-Загавом». У мудреців, благословенної пам'яті, книга називається також «Мішне Тора» — бо вона являє собою ніби повторення Моше, нашим учителем, чотирьох попередніх книг. Так само вона називається і в самій Торі[1]: «І напише він собі список цієї Тори».
Книгу Дварим було сказано між Рош ходеш швата і 7 адара сорокового року після виходу синів Ізраїлю з Єгипту, у степах Моава.
Тижневі глави книги
У книзі Дварим одинадцять тижневих глав:
Зовнішні посилання
- Текст книги Дварим з огласовками — сайт «Махон Мамре»
- Книга Дварим з коментарями — сайт «Торат емет»
- Ідеї до тижневих глав книги Дварим —
(посилання не активне)
| Тижневі глави Тори | ||
|---|---|---|
| Книга Берешит | Берешит • Ноах • Лех леха • Ваєра • Хаєй Сара • Толдот • Ваєце • Ваїшлах • Ваєшев • Мікец • Ваїгаш • Ваєхі | |
| Книга Шмот | Шмот • Ваера • Бо • Бешалах • Їтро • Мішпатім • Трума • Тецаве • Кі тіса • Ваякгель • Пкудей | |
| Книга Ваїкра | Ваїкра • Цав • Шміні • Тазрія • Мецора • Ахарей мот • Кдошім • Емор • Бе-гар • Бехукотай | |
| Книга Бемідбар | Бемідбар • Насо • Бегаалотха • Шлах леха • Корах • Хукат • Балак • Пінхас • Матот • Масей | |
| Книга Дварім | Дварім • Ваетханан • Екев • Ре • Шофтім • Кі теце • Кі таво • Ніцавім • Ваєлех • Гаазіну • Ве-зот га-браха | |
| Книги Танаху | ||
|---|---|---|
| Тора | Берешит • Шмот • Ваїкра • Бемідбар • Дварім | |
| Невіїм (Пророки) | Єгошуа • Шофтім • Книга Шмуеля • Млахім • Єшаягу • Ірміягу • Єхезкель •
Трей асар (Гошеа ⁃ Йоель ⁃ Амос ⁃ Овадья ⁃ Йона ⁃ Міха ⁃ Нахум ⁃ Хавакук ⁃ Цфанья ⁃ Хагай ⁃ Зхарья ⁃ Малахі) | |
| Ктувім (Писання) | Тегілім • Мішлей • Іов • Шір га-Ширім • Рут • Ейха • Когелет • Естер • Даніель • Езра і Нехемья • Діврей га-ямім | |
Примітки
- ^ Книга Дварим, розділ 17, вірш 18.