Десять колін
Десять колін — назва більшої частини народу Ізраїлю, що охоплює нащадків десяти з дванадцяти колін, синів праотця Яакова (крім колін Єгуди і Біньяміна), які утворили Царство Ізраїль після їхнього відокремлення від Царства Єгуди. Ці коліна називаються також «десятьма втраченими колінами», після того як вони були вигнані до царства Ашур Шалманесером, царем Ашуру, приблизно за 133 роки до зруйнування Першого Храму, і відтоді їхня доля невідома. Під час Геули всі вони повернуться і об'єднаються з народом Ізраїлю в Землі Ізраїлю.
Створення Царства Ізраїль та його зруйнування
У Мелахім[1] описується, що наприкінці царювання царя Шломо «жінки його схилили серце його[2]», і Єровам бен Нават, який був сановником у царстві Шломо, дорікав йому за низку речей. Тоді Ахія га-Шилоні пророкував Єроваму, що Святий, благословенний Він, відбере царство над десятьма колінами з руки Шломо через гріх ідолопоклонства (який був поставлений йому на карб, оскільки він не протестував проти своїх жінок), і тоді як Рехавам залишиться царем в Єрусалимі над одним коліном, Єровам вестиме їх після розколу царства. Після цього Єровам утік до Єгипту зі страху перед Шломо. Після смерті Шломо народ попросив у Рехавама, його сина, — на чолі з Єровамом, — щоб він полегшив їхнє ярмо, але Рехавам не погодився на це, — що призвело до створення Царства Ізраїль. Протягом років його існування багато хто з царів Ізраїлю чинив зло в очах Вс-вишнього.
Зрештою[3] Шомрон, столицю Царства Ізраїль, зруйнував Шалманесер, цар Ашуру, під час царювання Гошеа бен Ели, останнього царя Ізраїлю, який чинив зло в очах Вс-вишнього[4]. Гошеа був рабом Шалманесера і платив йому данину, а коли Шалманесер виявив, що Гошеа хоче повстати проти нього, він ув'язнив його в темниці[5]. Тоді Шалманесер піднявся, щоб завоювати всю Землю Ізраїлю, і обложив Шомрон, аж поки на дев'ятий рік царювання Гошеа не взяв Шомрон і не вигнав десять колін із Царства Ізраїль до Ашуру, де поселив їх у містах Халах, Хавор, річка Гозан і міста Мадаю[6]. Відтоді як їх вигнали до Ашуру, їхні сліди загубилися.
Їхнє повернення в прийдешньому майбутньому
Основна стаття – Повернення міст Сдома і Шомрона в прийдешньому майбутньому
Основна стаття – Збирання вигнанців
У словах пророка Єшаягу ми знаходимо, що в прийдешньому майбутньому десять колін повернуться з Ашуру:
«І буде того дня: засурмлять у великий шофар, і прийдуть загублені в землі Ашур».
— Єшаягу, розділ 27, вірш 13
У Гемарі ми знаходимо суперечку: рабі Аківа вважає, що десять колін не повернуться в прийдешньому майбутньому, як написано: «До Вавилону будуть принесені, і там будуть». Але мудреці не погоджуються з ним і вважають, що в прийдешньому майбутньому повернеться весь Ізраїль. Одна з ознак Мелех га-Мошіаха — «збирання розсіяних Ізраїлю».
У Мідраші сказано[7]: «Святий, благословенний Він... у майбутньому збере Ізраїль з чотирьох кінців світу. Першою Він збере половину коліна Менаше».
Також сказано, що десять колін пішли у вигнання за річку Самбатіон.
Діяльність рава Еліягу Авіхаїля і ставлення до неї Ребе
За останні п'ятдесят років рав Еліягу Авіхаїль почав досліджувати місцеперебування десяти колін у наші дні. Для цього він заснував організацію «Амішав» і почав шукати десять утрачених колін. Він почав з'ясовувати місцеперебування племен, які виводять себе від колін Ізраїлю, і, серед іншого, такі були знайдені серед афганських племен. 5738 року (1977/1978) він написав про це Ребе й отримав відповідь святим рукописом на полях листа[8]:
«Щодо племен Афганістану — напевно радяться з фахівцями в цій важливій галузі».
5742 року (1981/1982) рав Авіхаїль надіслав Ребе брошуру, яку він випустив про діяльність організації «Амішав», під назвою «Загублені з землі Ашур»; на це Ребе відповів листом, у якому подякував йому за це словами «щиро дякую» і додав[8]:
«Напевно, він особисто поговорив з великими рабинами Святої Землі, шліта, про проблему "загублених", як він висловлюється, адже, безсумнівно, такому, як він, немає потреби пояснювати, наскільки заплутане все це питання, питання галахічне, найсуворіше, і потребує знання всіх подробиць тощо».
Рав Авіхаїль учинив за вказівкою Ребе і порадився з головними рабинами Ізраїлю, після чого почав репатріювати членів коліна Менаше з Індії до Землі Ізраїлю, ретельно дотримуючись галахи щодо подібних випадків. 5744 року (1983/1984) рав Авіхаїль підготував лист до Єврейського агентства з проханням допомогти в абсорбції репатрійованих членів племен і попросив рабинів міст у Країні підписати цей лист-прохання, щоб надати йому належної сили. Рав Йосеф Гехт запитав Ребе, чи підтримати це, після того як побачив листи, які рав Авіхаїль отримав від Ребе, і отримав відповідь[9]:
«Хай учинить так, як чинять нинішні головні рабини у Святій Землі».
Поселення Бней га-Менаше в Гуш-Катіфі
Відтоді як рав Еліягу Авіхаїль почав репатріювати Бней га-Менаше до Країни, він дбав про їхнє поселення в селищах Гуш-Катіфу. В облаштуванні їхнього поселення раву Авіхаїлю допомагав шаліах Ребе в Гуш-Катіфі рав Ігаль Кіршензафт[10], який продовжує допомагати Бней га-Менаше і сьогодні.
5753 року (1992/1993), після того як почався період, коли Ребе говорив про початок діяльності Мелех га-Мошіаха у світі, зокрема збирання розсіяних Ізраїлю, рав Авіхаїль привіз ще одну групу до Гуш-Катіфу і, перш ніж продовжити діяти в привезенні наступних груп, запитав про це Ребе: а. Чи привозити додаткові групи до Гуш-Катіфу і проводити їхній гіюр у Країні. б. Чи проводити їхній гіюр за кордоном. в. Чи привозити неодружених чи сім'ї. Ребе затвердив рухом своєї святої голови написане ним: «Привозити додаткові групи неодружених на цей момент і проводити їхній гіюр у Святій Землі» і додав «благословення на успіх».
Поїздка рава Авіхаїля з р. Елі Йоною
Фотограф при дворі р. Елі Йона зрозумів, що Ребе згоден з усією цією справою, і вирішив приєднатися до поїздки рава Авіхаїля. Ще до завершення приготувань до поїздки надійшла звістка, що кілька рабинів порушили питання щодо всієї цієї справи, і р. Елі поспішив повідомити Ребе про розвиток подій. Через кілька годин надійшло благословення від Ребе, а через два дні рав Авіхаїль повідомив йому, що ті рабини зняли свої заперечення проти репатріації членів племені до Країни, і обидва вирушили в дорогу.
Коли вони прибули до місця призначення в Індії, для них обох було влаштовано особливий прийом, під час якого р. Елі Йона роздавав присутнім портрети Ребе і намагався навчити їх пісні, яка була хітом того часу, — «Мошіах, Мошіах». Дівчина-підліток, яка брала участь у прийомі, доти була відома як німа. Р. Елі підійшов і до неї та дав їй портрет Ребе, і, на подив усіх, дівчинка почала вимовляти кілька слів івритом. Через деякий час у місцевій газеті на видному місці було опубліковано фотографію Ребе Мелех га-Мошіаха.
Під час їхньої поїздки рав Авіхаїль виявив багато ознак єврейства, зокрема захопливі відкриття щодо звичаїв і походження місцевих племен, які виводять себе, згідно з наявним у них переказом, від колін Ізраїлю. Усі подробиці візиту і знахідки р. Елі Йона виклав на письмі й надіслав повний звіт Ребе. Звіт був зачитаний перед Ребе, і після цього секретар описав, що на його святому обличчі було видно усмішку задоволення на знак схвалення.
Сьогодні ще кілька організацій і приватних осіб діють у галузі репатріації членів загублених колін, але вони не такі авторитетні, як рав Еліягу Авіхаїль, який діяв у тісній відповідності до вказівок Ребе і з великою ретельністю згідно із законами галахи.
Див. також
Додаткова література
- «Загублені в землі Ашур» — брошура, видана організацією «Амішав».
- «Великим зібранням повернуться сюди» - огляд у збірнику «Тішрей у Любавичах — 5783» — 3.
Зовнішні посилання
- «І прийдуть загублені із землі Ашур»
(посилання не працює) - Доля десяти колін
(посилання не працює) - Що з десятьма колінами?
(посилання не працює) - Ребе у відповідях про єврейство коліна Бней га-Менаше

Примітки
- ^ Мелахім I, розділ 11.
- ^ Там само, вірш 4.
- ^ Див. Мелахім II, розділ 17, вірш 1 і далі.
- ^ Але менше, ніж царі до нього, оскільки вже були скасовані золоті тельці, яким служив Ізраїль, і були зняті сторожі доріг, яких поставив Єровам, щоб не давати синам Ізраїлю здійснювати паломництво до Єрусалима. — Раші до вірша 2.
- ^ Там само, вірші 3–4.
- ^ Там само, вірші 5–6.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», розділ 17.
- ^ 1 2 З фотокопії листа — Тшура Гехт 5780, с. 40
- ^ Тшура Гехт 5780, с. 38
- ^ Див. збірник «Тішрей у Любавичах — 5783» — 3, «Великим зібранням повернуться сюди».