Міхаель Шварц
| Міхаель Шварц | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5686 |
| Місце народження | Нью-Йорк |
| Дата смерті | 10 елула 5771 (9 вересня 2011) |
| Країна | США[В] |
| Місце діяльності | Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | художник |
| Освіта | єшива «Торат хаїм» у Брукліні, єшива «Яаков Йосеф» у Мангеттені, Нью-Йоркська школа мистецтв |
Міхаель Шварц (прізвисько Міхл; 5686 – 10 елула 5771 (9 вересня 2011)) був художником і наближеним до Ребе. Намалював картину «Дні Мошіаха». А також розробив і створив відомі хабадські емблеми, серед них емблему організації «Цівос Гашем».
Біографія
Народився в 5686 році (1925/1926) у горах Кетскілл у штаті Нью-Йорк у батька, який служив рабином. У юності навчався в єшиві «Торат хаїм» у Брукліні та в єшиві «Яаков Йосеф» у Мангеттені. Його видатний талант до мистецтва відкрили вчителі й члени родини ще з малих років, і в тринадцять років — пообіцявши паралельно продовжувати вивчення Тори — вступив до Нью-Йоркської школи мистецтв.
У 5700-ті роки навчався в 770 разом зі своїм братом Моше.
У 5701 році (1940/1941), коли йому було близько п'ятнадцяти років, Ребе попросив його намалювати кілька емблем для видавництв, і серед них обкладинку щомісячного журналу для дітей «Токс енд тейлс»[1]. У той період він зустрічався з Ребе двічі на місяць у «770», щоб обговорювати ілюстрації листка, і навіть багато разів малював у святій кімнаті Ребе під його безпосереднім керівництвом.
Шварц розробив емблеми для трьох центральних організацій, що перебували під керівництвом Ребе: «Махане Ісраель», «Мерказ ле-іньоней хінух» і «Кегот», причому Ребе давав йому докладні зауваження й виправлення в ході роботи. Крім того, він розробив і інші відомі хабадські емблеми, такі як емблема кемпу «Ган Ісраель», емблема ходи Лаг ба-Омеру і знаменита емблема «Цівос Гашем»[2].
Твори мистецтва Шварца виставлялися в резиденції президента, у Кнесеті та в мерії Єрусалима, у Білому домі (скульптура, яку подарував прем'єр-міністр Іцхак Шамір президентові Сполучених Штатів Рональдові Рейгану), а також у синагогах і в багатьох приватних колекціях по всьому світу.
Шварц відкрив у Краун-Гайтс інститут мистецтва під назвою «Галерея Хай». Ребе дав йому чек на суму 10 000$ для допомоги з витратами, вказав використовувати галерею для викладання мистецтва і доручив художникові р. Гендлу Ліберману давати в ній уроки мистецтва.
Одна з найпопулярніших його робіт — це зображення обличчя Ребе, складене з літер маамару «Баті ле-гані», а також плакат з написом «Ад матай», представлений Ребе.
Міхаель Шварц відійшов у понеділок, 10 елула 5771 (9 вересня 2011), і було йому 85. Його похорон відбувся в п'ятницю в Квінсі в Нью-Йорку за участі багатьох хасидів Хабаду.
Його робота і зв'язки з Ребе
Ілюстрації для «Сіхот ла-ноар»
Зв'язок Шварца з Ребе почався в 5702 році (1941/1942), коли щомісячник «Шмуесн міт кіндер ун югнт» почав виходити зусиллями «Мерказ ле-іньоней хінух» за редакцією Ребе.
Ребе попросив додати в листок нову ілюстровану рубрику, яка містила б 5–6 пунктів з особливими фактами та звичаями, з метою створити захопливий куточок для дітей. Рубрика отримала назву «Пінат га-сакранут».
Спочатку ідеями Ребе займався його секретар, рав Нісан Міндель, але за короткий час робота перейшла до Міхаеля. Зробивши первинні ескізи, він приносив їх до кімнати Ребе двічі на місяць, щоб отримувати зауваження й вказівки.
Першого разу, коли він увійшов до Ребе, Ребе сказав йому, що задоволений його роботою. Також він розмовляв з Міхаелем про своє бажання розвивати багато інших програм для дітей. Ребе сказав, що ілюстрація — це головний засіб візуального представлення написаного слова. За допомогою малюнків, що доповнюють текст, діти зможуть легше зв'язатися з інформацією, вираженою в тексті.
Ребе висловив велике задоволення його роботою і пояснив йому важливість ілюстрації як засобу наочного представлення, що пов'язує дітей з текстом. Описуючи характер бажаної рубрики, Ребе сказав (їдишем): «Ес заль ойсзен ві Ріплі» (щоб це виглядало як відома художня рубрика Роберта Ріплі)[3]. Іншого разу він попросив створити пригодницького персонажа в стилі знаменитого коміксу «Дік Трейсі».
Увесь процес роботи супроводжувався вказівками Ребе: Шварц готував сценарій і олівцевий ескіз з текстовими «бульбашками», і Ребе проходив кожну клітинку окремо й затверджував її для опрацювання й друку.
У 5785 році (2024/2025) почався проєкт сучасного перероблення цих малюнків[4].

Келих Еліягу
Протягом років Шварц займався також дизайном прикрас і юдаїки. Серед іншого він виготовив особливий келих Еліягу, на якому вигравіював слова пійуту «Еліягу га-наві Еліягу га-Тішбі».
Під час роздавання доларів 13 нісана 5750 (8 квітня 1990) Шварц підніс келих Ребе і представив йому подружжя Розенбойм, яке його пожертвувало[5]. Келих був дорогий серцю Ребе і зберігався на його столі[6].
Картина часів Мошіаха

Основна стаття – Картина «Дні Мошіаха»
24 елула 5749 (1989), під час роздавання доларів, Шварц пройшов перед Ребе разом з Єрахміелем Беньямінсоном напередодні вечері на користь організації «Цівос Гашем» Нью-Йорк. При цьому Ребе особливо попросив його намалювати картину, яка показала б, як виглядатиме світ у дні Мошіаха.
Спочатку Шварцові було важко сформулювати візуальну ідею. Під час ще кількох проходжень перед Ребе (наприклад, 25 іяра 5750 (20 травня 1990)) Ребе цікавився ходом роботи і квапив його. За вказівкою Ребе вивчити покажчик тем маамарів Цемах Цедека з питань Геули Шварц сформулював унікальну концепцію: монументальну картину, тло якої складається із сотень тисяч маленьких літер текстів і джерел Тори, присвячених Геулі, а поверх них — ілюстрації, що зображують пророцтва.
4 тішрея 5751 (23 вересня 1990) Шварц показав Ребе початок роботи (тоді вона містила близько 44 000 літер). 21 швата 5752 (26 січня 1992) Ребе поквапив його закінчити картину до 11 нісана, але внаслідок подій 27 адара завершення затрималося.
Зрештою картина містила близько 387 000 івритських літер із цитат з Танаху, Мішни, Талмуду, Рамбама і учення Хабаду. Твір було завершено Шварцем у прямій трансляції на церемонії всесвітнього «Сателіту» у «770» 10 швата 5753 (1 лютого 1993), коли він написав останнє слово на картині — «Мамаш». Сьогодні твір виставлено в Єврейському дитячому музеї в Краун-Гайтс.
Родина
- Його брат: р. Моше Шварц — наближений до Ребе і до Хабаду.
Див. також
Зовнішні посилання
- Ребе просить Міхаеля Шварца намалювати картину часів Мошіаха
(посилання не працює, 3 хешвана 5787 (14 жовтня 2026)) - Зібрання картин Міхаеля Шварца

- У Ребе з келихом Еліягу • з картиною часів Мошіаха
- У зворушливій постановці — «Ве-абіта ніфлаот» представляють: історія картини Геули

Примітки
- ^ Зрештою її намалював Нета Козоловський, чий підпис стоїть на малюнку обкладинки.
- ^ У 5741 році (1980/1981), коли Ребе заснував організацію, до нього додому в Квінсі о 22:00 вночі прийшли двоє тмімім – р. Менахем-Мендл Котлярський і р. Йосл Райчик – і попросили його від імені Ребе розробити емблему для нової організації. Шварц одразу сів робити ескіз і малювати, а тмімім поспішили назад до 770. Ребе зробив кілька зауважень, і о 00:00 вночі вони повернулися до нього змінити ескіз. Так було створено відому емблему.
- ^ Протягом багатьох років у багатьох газетах по всіх Сполучених Штатах з'являвся квадрат розміром близько 5 квадратних дюймів, який містив роботу Роберта Ріплі під заголовком «Хочете вірте, хочете ні», і Ребе попросив створити рубрику в стилі Ріплі.
- ^ 80 років потому: оновлене видання рубрики, намальованої в кімнаті Ребе
- ^ Келих Еліягу на сайті
- ^ Випуск «Бейт Мошіах» номер 176, сторінка 63.
Код особи: № 5971825700