Перейти до вмісту

Раббан Йоханан бен Закай

Матеріал з Хабадпедії
Раббан Йоханан бен Закай
Основна інформація
Рід діяльностіТанаї
Посадаодин із голів Санедріну, насі Санедріну в Явне
УчителіГілель га-Закен

Рабі Йоханан бен Закай був одним із великих танаїв, жив і діяв у період зруйнування Другого Храму, був одним із глав Синедріону. Переніс Синедріон до Явне і служив його насі (звідси титул «Раббан»). Був учнем Гілеля га-Закена.

Біографія

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Під час тієї зустрічі з ворогом римський командувач сказав йому відому фразу: «А якщо я цар, то де ти був досі?» (у махзорі Хабаду наводиться, що коли рабі Агарон Великий з Карліна згадував цей вислів, проказуючи «га-Мелех», він непритомнів).

У годину свого відходу з життя він плакав і сказав, що не знає, яким шляхом його поведуть — до Ган Едену чи, не дай Б-г, у протилежне місце. Поясненню цього місця Гемари присвячено багато маамарів хасидуту. Цар Хізкіягу прийшов провести його у світ істини, і він звелів приготувати для нього престол[1]

У Гемарі розповідається[2], що рабі Йоханан бен Закай ще до зруйнування клопотав про те, щоб єшива в «Явне» продовжувала існувати і її не зачепили, оскільки Рібаз був певен, що, доки в синів Ізраїлю будуть єшиви і Тора, вони зуміють вистояти перед усіма гоніннями і всіма труднощами вигнання та удостояться повного Визволення і відбудови Храму[3]

Його служіння на посаді

Раші в трактаті «Шабат»[4] пише: «Він теж був когеном, як ми кажемо в Тосефті „Пара“[5]: „Те, що зробили мої руки, .. я забув“» — тобто він сам займався принесенням червоної корови, і це доказ того, що він був когеном.

Однак барайта каже[6]: Сказав рабі Єгуда: Сказав .. Раббан Йоханан бен Закай: .. всякий коген, який не вносить шекель, — грішник; але когени тлумачать цей вірш на свою користь: «І всяке хлібне приношення когена спалюється повністю, не повинно бути з'їдене», і якщо омер, два хліби і хліби присвячення — наші, то як же їх їдять? І Тосафот звертають увагу на слова Раббана Йоханана й кажуть, що з цього випливає, що Раббан Йоханан бен Закай не був когеном. А те, що написано в «Сіфрей» (і в Тосефті) «що зробили мої руки», означає, що зробили за його вказівками. І цим Тосафот пояснюють версію, наведену далі, — що ця історія була з Гілелем га-Закеном, і «Сіфрей» додає: «але він не міг сказати, що зробили і чому служили мої руки», і причина цього в тому, що в його дні не спалювали корову, а не в тому, що він сам був когеном.

Гемара [7] розповідає, що коли рабі Йоханан бен Закай помирав, до нього увійшли учні провідати його і побачили, що він плаче; коли вони запитали його про це, він відповів їм, що «переді мною два шляхи: один до Ган Едену, а другий до Геїнома, і я не знаю, яким мене поведуть». У вченні хасидуту є кілька пояснень цього місця Гемари, адже рабі Йоханан бен Закай усі свої дні займався вивченням і викладанням Тори і не проходив чотирьох ам без тфілін, — як же він побоювався, що його поведуть до Геїнома? Поряд із поясненнями у вченні хасидуту (через свою скромність він не знав, де перебувають його внутрішні сили, та інші) вирізняється пояснення Ребе в маамарі «Ло тігьє мешакела» 5712, де пояснюється, що рабі Йоханан усі свої дні був занурений у виконання своєї місії в цьому світі і тому не мав часу подивитися, який стан його внутрішніх сил.


Примітки

  1. ^ Трактат Брахот.
  2. ^ «Гітін» 56б.
  3. ^ «Торат Менахем», 5717 рік, частина перша, бесіда в середу, 7 тішрея 5717 (12 вересня 1956).
  4. ^ 34а, у коментарі, що починається словами «Тормусі трума».
  5. ^ Розділ 4, 4. І подібне до цього в Тосефті «Огалот», розділ 16, 4. «Сіфрей», «Хукат», розділ 1.
  6. ^ Трактат «Менахот», 21б.
  7. ^ Трактат «Брахот», 28б.

‏

Раббан Йоханан бен Закай згадується ще в 39 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7853396000

Повідомити про помилку на цій сторінці