Перейти до вмісту

Менахем-Зеєв Гринглас

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Менахем-Зеєв Гринглас
Основна інформація
Дата народження1 тевета 5677 (26 грудня 1916)
Дата смерті22 тевета 5771 (29 грудня 2010)
Місце похованняхабадська ділянка, Монреаль
КраїнаКанада
Місце діяльностіМонреаль
Рід діяльностімашпіа, каббаліст
Освіта«Томхей Тмімім» Лодзь, «Томхей Тмімім» Шанхай, «Томхей Тмімім» Отвоцьк
Посадамашпіа в єшиві «Томхей Тмімім» і в громаді Хабаду в Монреалі, один із редакторів «Сефер га-мінгагім»
УчителіМенахем-Мендл Розенмутер, Шнеур-Залман Шнеєрсон (з Веліжа, Лодзь), Ребе Раяц, та інші
УчніМордехай-Шмуель Ашкеназі, Леві Бистрицький, Агарон-Яаков Шві, Зуша Познер, Барух-Боаз Юркович, Нісан Мангель, Давид Мондшайн, та інші
Сім'я
БатькоАврагам-Єхіель
МатиІта-Хава
ДітиАврагам-Єхіель Гринглас, Йосеф Гринглас, та інші

Рабі Менахем-Зеєв (Вольф) га-Леві Гринглас (1 тевета 5677 (26 грудня 1916) — 22 тевета 5771 (29 грудня 2010)) був палким хасидом, відданим Ребе всім єством, який служив машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» і в громаді Хабаду в Монреалі, одним із редакторів «Сефер га-мінгагім» і каббалістом великого масштабу.

Біографія

Рав Гринглас у молодості
Один з численних листів Ребе до нього
«Га-машпіа», спогади рава Грингласа

Народився в рош ходеш тевета 5677 року (грудень 1916 – січень 1917) в батька, р. Аврагама-Єхіеля (народився в 5657, Лодзь), і матері Іти-Хави (народилася в 5654). Його батьки одружилися в 5676 році (1915/1916) в Лодзі в Польщі і були хасидами Александера з-поміж нащадків автора «Прі твуа»[1]

У молодості поїхав навчатися в Єрусалим[2], а коли повернувся до Польщі, якось побачив особливу молитву свого друга р. Моше-Еліягу Герлицького і вирішив, що хоче навчатися там, де вчать, як молитися, і перейшов навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Лодзь до рава Менахема-Мендла Розенмутера[3].

5695 року (1934/1935) Ребе Раяц надіслав до Лодзі сидур Бааль-Шем-Това, щоб показати його тому, хто дасть поважну пожертву єшиві «Томхей Тмімім» у місті. Ребе Раяц поставив для показу сидура дві умови: 1. Попередньо зануритися в мікву. 2. Щоб самі люди не торкалися сидура, а лише один із довірених осіб рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона (з Велижа, Лодзь) гортав сидур на очах у зацікавленого. Тим, кого обрали показувати сидур людям, був рав Гринглас, як він розповідав через багато років: «Я удостоївся бути тоді серед тих, хто показував сидур, упродовж приблизно двох тижнів». Іншим разом він розповідав, що «я перегорнув його від початку до кінця і побачив усі нововведення, які в ньому».

5699 року (1938/1939), з початком Другої світової війни, учні єшиви змушені були тікати звідти, і вони призначили рава Грингласа разом з равом Шмуелем-Давидом Райчиком посланцями єшиви, щоб отримати прощальне благословення від Ребе Раяца[4]. Частині учнів єшиви вдалося перейти кордон до Литви, де біженці знову відкрили єшиву.

Був учнем рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона (з Велижа, Лодзь), у якого також багато вивчав Каббалу. Унаслідок Другої світової війни єшива в Лодзі закрилася, і рав Гринглас перейшов навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Шанхай.

Через деякий час перейшов до єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк.

Рав Гринглас був людиною, яка випромінювала радість на своє оточення. Якось він отримав лист від Ребе Раяца, в якому той засуджував глузування і пояснював, як можна використати радість для святості. Ребе Раяц дуже наблизив рава Грингласа і в одному з листів навіть назвав його «мій учень». Рав Гринглас, який дуже дорожив цим листом, просив у своєму заповіті, щоб цей лист поклали йому в праву руку після його відходу. Коли він навчався в Отвоцьку, Ребе Раяц якось приїхав з візитом до єшиви, і перш ніж він поїхав, учні пішли його проводжати. Перед тим як вийти, Ребе Раяц благословив учнів і сказав їм: «Тмімім! Зутрей де-іт бехо мехає метім!» (= найменші серед вас оживляють мертвих), — перевірили і з'ясували, що рав Гринглас був наймолодшим у компанії.

У Монреалі

Був посланий Ребе Раяцом до Монреаля, де заснував єшиву «Томхей Тмімім» Монреаль і синагогу Хабаду в Монреалі.

Упродовж років служив машпіа в Монреалі і навчав тисячі бахурім. Своїм особливим шляхом він виховав багатьох бахурім до Тори і трепету перед Небесами. Один з його знаменитих висловів: «Я ніколи не „опускав“ бахура. Я тільки підносив його…»

Ребе дуже на нього покладався і разом з р. Єгудою-Лейбом Гронером доручив йому редагування «Сефер га-мінгагім» — Хабад. Рав Гринглас відредагував збірник «Лікутей диним у-мінгагім», який вийшов 5711 року (1950/1951) під коректурою Ребе.

У 5710-ті роки рав Гринглас підтримував тісне листування з каббалістом равом Єшаєю-Ашером-Зелігом Маргаліотом з Єрусалима. Ребе передавав раву Маргаліоту багато послань через рава Грингласа, серед іншого щодо питання голосування на виборах у Святій Землі.

Ребе кілька разів просив рава Грингласа записати історії та спогади, які він чув від хасидів в Отвоцьку та інших. В останні його роки учні уклали книжку «Лікутей сіпурей гітваадуйот», багату на історії та спогади, частину яких він сам переглянув і виправив. Насправді книжка вийшла після його відходу з життя, на початку 5772 року (2011/2012).

Його широкі знання в Каббалі були загальновідомі, завдяки чому він удостоївся того, що Ребе (на фарбрейнгені Сімхат бейт га-шоева 5718) назвав його «монреальський каббаліст» (їдиш)[5].

У рава Грингласа була величезна бібліотека, і з листів Ребе до нього випливає, що він «позичав» Ребе багато книжок.

Після 27 адара 5752 (2 березня або 1 квітня 1992) рав Гринглас віддався молитвам і діям для прискорення повного Визволення в одужанні Ребе, тимчасово залишивши свою посаду в єшиві. Лише після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) він повернувся навчати й наставляти учнів єшиви, знову й знову наголошуючи на повній вірі в Ребе і вічності його святих слів.

5766 року (2005/2006) впав під час молитви в синагозі, яку заснував, переніс кілька операцій і одужав. Через рік захворів на запалення легень і відтоді не повернувся до колишніх сил.

22 тевета 5771 (29 грудня 2010) помер і був похований на ділянці Хабаду в Монреалі, Канада. На його надгробку вміщено знімок святого рукопису Ребе про нього: «рав-хасид, машпіа в „Томхей Тмімім“, тамім».

Його нігуни

Родина

  • Його брат, р. Ісраель-Перец. 5679–5681, Лодзь.
  • Його брат, р. Еліягу-Хаїм. Народився 5682 року, Лодзь.
  • Його свояк р. Шнеур-Залман Балсофський
  • Його зять, рав Давид Коген — Монреаль, рабин синагоги «Бейт Менахем-Зеєв», яку він заснував на честь свого тестя рава Грингласа, сойфер стам і громадський діяч у хабадській громаді Монреаля.
  • Його син, рав Аврагам-Єхіель Гринглас — Монреаль.
  • Його син, рав Йосеф Гринглас — помер 28 тевета 5782 (1 січня 2022) у Монреалі.

Деякі з його учнів

Додаткова література

  • Рав Давид Коген, «Лікутей сіпурей гітваадуйот» — історія його життя і його фарбрейнгени, «Хазак», 5772
  • «Га-машпіа», спогади й розповіді про рава Грингласа та добірки з його висловлювань упродовж років, 5781 (англійською)
  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду по всьому світу, видавництво «Хазак», 5774
  • «Машпіїм ле-дорот» — рав Леві-Іцхак Гольцман і рав Менахем-Мендл Мішуловін, життєписи й життєві шляхи двадцяти величних постатей з-поміж машпіїм Хабаду[6]
  • Шнеур-Залман Бергер, «Каббаліст Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 772, с. 30 і далі.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Ще про його родинне коріння: його батько, р. Аврагам-Єхіель, був сином р. Іцхака та Естер-Зісл, з дому Пісарек. Батьки його батька одружилися в Лодзі в 5656 році (1895/1896). Його мати Іта-Хава, дочка р. Авігдора Боймгольда (помер у 5691 році (1930/1931), син р. Переца, сина р. Гавріеля з Варшави) і Прімет, з дому Кіршенберг. Батьки його матері одружилися в 5652 році (1891/1892) в Любартові. Його дід р. Іцхак народився в Бялі в 5629 році (1868/1869) в р. Аврагама (народився в 5592, Межиріч, син р. Іцхака і Фейги-Ліби) Грінгласа та Хені-Бейли, дочки р. Мордехая (сина р. Моше і Хани) Гімпеля та Естер, дочки р. Біньяміна (сина р. Овадьї) і Хани Аваді. Р. Аврагам і Хеня одружилися там у 5611 році (1850/1851). Р. Мордехай і Естер одружилися там у 5589 році (1828/1829). Батько його діда, р. Іцхак, помер у віці 67 років у 5628 році (1867/1868) в Межирічі, і він син р. Йоеля і Фрейди. Його дружина Фейга-Ліба померла в 5625 році (1864/1865) там само. Дід його діда р. Гавріель (син р. Яакова і Фейги, дочки р. Меїра) одружився з Ітою, дочкою р. Натана, сина р. Іцхака Плоцкера, зятя автора «Прі твуа». Дід його діда р. Перец одружився в 5621 році (1860/1861) з Хаєю-Гіндою, дочкою р. Бунема-Зеєва Мендельзона, онука «Хемдат Шломо», та Іти-Фейги (дочки р. Авігдора) і помер у 5652 році (1891/1892). На його надгробку написано, що він онук автора «Прі твуа».
  2. ^ У тшурі до бар-міцви Менахема-Мендла, хай живе він, Мондшайна, 5773, с. 129, надруковано лист рава Грингласа, в якому він розповідає, що його родина жила в Єрусалимі в 5687—5689 роках (1926–1929) і що він навчався в Єрусалимі в «Меа-Шеарім» і в «Ец хаїм» (там само, с. 134). Додаткові подробиці — в іншому вигляді — про його наближення див. у книжці «Лікутей сіпурей гітваадуйот», с. 30.
  3. ^ Додаткові подробиці — в іншому вигляді — про його наближення див. у книжці «Лікутей сіпурей гітваадуйот», с. 30.
  4. ^ У той період рав Гринглас одягався як місцеві, щоб не привертати уваги. Перш ніж він увійшов на єхідут, йому запропонували змінити одяг, однак він відмовився, сказавши: «Хай Ребе побачить мене таким, який я є!»
  5. ^ Аудіозапис на сайті «Штурем нет».
  6. ^ «Різнобічно обдарована людина», «Кі каров», випуск 118, с. 6.
Менахем-Зеєв Гринглас згадується ще в 54 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6068255300

Повідомити про помилку на цій сторінці