Перейти до вмісту

Житловий будинок

Матеріал з Хабадпедії

Житловий будинок — це споруда, призначена для потреб ночівлі та проживання, а також для особистих фізичних і емоційних потреб людини та її родини. У давнину люди жили поблизу джерела свого прожитку й харчувалися переважно плодами землі, тому більшість населених пунктів налічувала від десятків до сотень житлових будинків, які здебільшого були одноповерховими й будувалися, як правило, з дерева. З розвитком промислової революції більшість людей переселилася до міст, а самі житлові будівлі почали зводити ввись, і вони стали налічувати багато поверхів.

Як і в усьому житті єврея, щодо житлової споруди також існують різні положення в галасі та звичаї, наприклад встановлення й перевірка мезузи на входах до дому, освячення дому тощо. Також щодо вибору місця проживання є безліч вказівок і порад, які Ребе давав різним людям протягом багатьох років.

Історія

Основне призначення житлового будинку від зорі історії — для сну, а також для вирощування й виховання дітей, тоді як решту своїх потреб людина може задовольняти й поза домом. Дім дає укриття від примх погоди, захист від чужих і від диких звірів тощо. Крім того, більшість будинків слугують також для приготування їжі та їди, зберігання особистих речей людини тощо.

У минулому дім справді слугував майже виключно для проживання, при цьому й можливості будівництва були обмежені, а споруди були відносно тимчасовими. Крім того, багато дій, які сьогодні прийнято виконувати вдома, виконували на подвір'ї, біля річки чи в громадській будівлі (прання, миття тощо), а для частини дій треба було навіть виходити за межі міста, оскільки неможливо було облаштувати вбиральню з каналізацією.

Житлові споруди були здебільшого одноповерховими, іноді над будинками навіть надбудовували верхні приміщення, але вони призначалися переважно для зберігання або для різних тимчасових занять, а не для житла. У багатьох випадках споруди розташовувалися одна поруч з одною зі спільним переднім двором, який у мудреців називається «мавуй», користування яким спільне для всіх мешканців прилеглих до нього будинків.

У єврейській думці

Мудреці встановлюють, що «кожна людина, яка не має дому, — не людина»[1], а в хасидуті в багатьох місцях пояснюється, що дім пов'язаний із самою сутністю душі людини — з бажанням, джерело якого в Б-жественному бажанні, щоб у Нього була оселя в нижніх світах.

Крім того, Рамбам зазначає[2]. що природа людини — бути «суспільною» й прагнути жити в товаристві людей, і за своєю людською природою вона не може жити в самотності[3], а отже, і вона впливає на своє оточення й зазнає впливу свого оточення, і тому вона має зважити, де встановити місце свого проживання так, щоб це не зашкодило її богобоязливості, а навпаки — щоб вона впливала на своє оточення на краще[4].

Дім слугує в ученні хасидуту алегорією дальнього макіфа.

У галахі та звичаї

Багато законів прямо пов'язані з житловою спорудою, наприклад закон про те, що людина має уникати шкоди від погляду через будівництво, унаслідок якого вона зможе весь час дивитися на подвір'я свого товариша чи в його дім, затуляння сонячного світла своєму сусідові будівництвом ввись навпроти його вікна, обов'язок будувати огорожу на даху будинку й запобігати явним небезпекам у споруді тощо.

І після будівництва є закони, пов'язані зі встановленням мезузи, ерув хацерот та інші закони.

Додаткові теми Тори, пов'язані з житловою спорудою: проказа дому, закони про компаньйонів, коли один із них хоче змусити свого товариша виконати разом спільну дію на користь обом, тощо.


Стосунки з сусідами

У галасі обговорювалися різні питання, пов'язані з упорядкуванням стосунків між сусідами[5], наприклад шкода від погляду, а в книзі Мішлей цар Шломо звеличує чесноту доброго сусідства: «Краще сусід близький, ніж брат далекий»[6], і щоранку в ранкових благословеннях просять у молитві віддалитися від «лихого сусіда».

У листах Ребе можна знайти різні поради й відгуки, що стосуються сварок і конфліктів між сусідами[7].

Вказівки Ребе

Купувати, а не винаймати

Приватна відповідь Ребе, написана його святою рукою, про його думку, що віддає перевагу купівлі дому

Ребе в багатьох листах закликав, щоб людина намагалася придбати власну квартиру якомога раніше, наскільки це їй можливо, і писав, що шкода орендної плати, яку платять іншим, тоді як цими грошима можна сплачувати іпотеку[8] (листи й відповіді в подібному дусі Ребе надсилав також щодо шлухім, які винаймають приміщення для духовної діяльності в ньому[9]).

Вибір і зміна місця проживання

Протягом багатьох років Ребе давав різні поради й вказівки людям, які питали його про вибір місця проживання; далі — часткова добірка:

Після весілля
  • Місце проживання має бути в кварталі тих, хто дотримується Тори й заповідей і богобоязливих[10], особливо в період першого року після весілля[11].
  • Вибір місця проживання — за згодою з нареченою та її родиною[12], і так само після весілля все, що пов'язане з квартирою, має бути з урахуванням думки дружини та її бажання[13], і навіть якщо є обґрунтована й ясна причина вчинити інакше, треба знайти шлях, як задовольнити дружину, а не задовольнятися раціональними доводами[14].
  • У перший рік — поблизу батьків[15].
Додаткові вказівки
  • Варто обрати місце проживання, де ціни на квартири дешеві, і в усякому разі дешеві порівняно з іншими місцями[16].
  • Життя в новому оточенні потребує періоду адаптації, і не слід перейматися труднощами; а щоб полегшити їх, треба сповнитися упованням, що це тимчасова трудність, і заприятелювати з людьми свого віку, які живуть в околиці (а дружині — з жінками її віку)[17].
  • Той, хто працює в навчальному закладі, має жити поблизу закладу, на підставі галахи про те, що треба ретельно дотримуватися чесності у «веденні справ»[17].
  • Не варто змінювати місце проживання незадовго до початку навчального року[17].
  • Обережність у тому, щоб не мозолити очі, і щодо виникнення пересудів про джерело грошей на купівлю[18].

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Євамот, 63а.
  2. ^ «Море невухім», частина 2, розділ 40. І див. «Закони про риси характеру», початок розділу 6.
  3. ^ Аж до того, що це найтяжча кара за Торою — коли людину віддаляють та ізолюють поза табором.
  4. ^ Див. нижче докладно в розділі: Вказівки Ребе.
  5. ^ Обговорювалися переважно в другому розділі трактату «Бава батра», і головним чином на аркушах 17-25.
  6. ^ Мішлей 27, 10.
  7. ^ Зібрані в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1315, сторінка 47, з «Ігрот кодеш», листи 8099. 5164. 1906.
  8. ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», частина 17, лист 6215, частина 17, лист 6204.
  9. ^ Єхідут для багатих жертводавців, 8 тішрея 5749 (19 вересня 1988), рік будівництва.
  10. ^ «Ігрот кодеш», частина 28, сторінка 329.
  11. ^ Додаток до «Сіхот кодеш» 5739, частина 2. Див. також у статті Перший рік.
  12. ^ «Партизан», сторінка 335.
  13. ^ «Ігрот кодеш», частина 20, сторінка 165.
  14. ^ «Ігрот кодеш», частина 18, сторінка 525.
  15. ^ Відповідь Ребе від місяця елула 5751 (серпень–вересень 1991): «Відома моя думка, що після весілля треба близько року бути поблизу батьків, ш., зрозуміло».
  16. ^ «Ігрот кодеш», том 16, с. 203.
  17. ^ 1 2 3 Відповідь його святості Адмора шліта, надрукована в «Кфар-Хабад» 1873, с. 16.
  18. ^ «Так, щоб не впадало в око (їдиш), що він щойно приїхав і вже купує собі дім тощо, — купівля вельми доречна». «Лікут маанот кодеш», доповнення, частина 5, с. 46. «Щодо зміни квартири — якщо немає побоювань пересудів тощо (звідки взялися гроші) і „навіщо вам виставляти себе напоказ“, хай змінять її в добру й щасливу годину». Книжка «Торат емет», с. 392.

Повідомити про помилку на цій сторінці