Хаїм-Еліезер Красік
| Хаїм-Еліезер Красік | |
|---|---|
Рабин хабадської громади в Тель-Авіві | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | тевет 5658 (грудень 1897 – січень 1898) |
| Дата смерті | 5 нісана 5720 (2 квітня 1960) |
| Країна | Росія, Ізраїль |
| Місце проживання | Ленінград, Тель-Авів |
| Місце діяльності | Щедрин, Новосокольники, Тель-Авів |
| Рід діяльності | рабин, громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | рабин містечка Щедрин, рабин Новосокольників, рабин хабадської громади Тель-Авіва, голова «Агудат хасидей Хабад» в Ізраїлі, засновник і керівник єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Шмуель Красик |
| Мати | Хая-Сара Красик |
| Дружина | Лея Красик |
| Діти | Двора Ашкеназі, Шейна-Тема Гурарі, Рівка Хітрик |
| Родовід | |
Рав Хаїм-Еліезер Красік (тевет 5658 (грудень 1897 – січень 1898) – 5 нісана 5720 (2 квітня 1960)) — рабин хабадської громади в Тель-Авіві, голова «Агудат хасидей Хабад» в Ізраїлі, засновник і керівник єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів, один із засновників Кфар-Хабада, уповноважений наших Ребе, провідників поколінь, в установах Хабаду.
Біографія



Рав Еліезер Красік народився в містечку Лапичі в Білорусі в сім'ї р. Мордехая-Шмуеля і Хаї-Сари Красік у місяці тевет 5658 року (грудень 1897 – січень 1898), а в юності навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах. Роки свого навчання він описав у статтях, опублікованих у «Бітаон Хабад».
Весілля рава Красіка та його дружини ребецн Леї, дочки рава Натана Гурарі, відбулося 12 тішрея 5682 року (14 жовтня 1921) у Ростові-на-Дону. Через комуністичну революцію, що відбувалася в ті дні в Росії, побоювалися, що на весілля прийде мало запрошених, і тому Ребе Раяц сказав хасидам, що піти на весілля — заповідь. Сам Ребе був присутній на прийомі, виголосив сіху і провів кідушин.
Рабин у містечках Росії
Рав Красік служив рабином у містечку Щедрин у 5685-5692 роках (1924–1932). На його місце було призначено його брата рава Менахема (Нахе) Красіка, який служив у 5692-5696 роках (1931–1936).
У наступний період рав Еліезер Красік служив рабином у містечку Новосокольники. У подальші роки жив у Ленінграді.
Рабин хабадської громади Тель-Авіва
За вказівкою Ребе Раяца 17 іяра 5695 року (20 травня 1935) здійснив алію до Святої Землі і невдовзі був призначений рабином хабадської громади в Тель-Авіві за підтримки Ребе Раяца.
Це сталося після того, як рав Шломо-Йосеф Зевін залишив Тель-Авів; було висунуто кількох кандидатів, і Ребе Раяц попросив рава Дов-Бера Хаскінда подбати про те, щоб рабином громади обрали рава Красіка, що й було зроблено.
Посаду рабина хабадської громади в Тель-Авіві він обіймав близько чверті століття; у цей період він давав уроки Тори в хабадській синагозі на вулиці Нахалат-Біньямін, опікувався громадськими потребами, створював навчальні заклади і робив спроби збудувати нову величну хабадську синагогу за вказівкою Ребе Раяца.
Уповноважений і керівник «Ахей Тмімім» Тель-Авів
5696 року (1935/1936) заснував хедер «Бней Тмімім» Тель-Авів, а за вказівкою Ребе Раяца 5698 року (1937/1938) заснував єшиву «Ахей Тмімім» Тель-Авів; під час заснування єшиви хедер і єшива об'єдналися під керівництвом рава Красіка. Протягом зимових місяців 5698 року (1937/1938) тривали марафонські обговорення за участі керівників Хабаду в Тель-Авіві і Рамат-Гані, і зрештою було вирішено запитати Ребе Раяца, чи варто створювати єшиву. Ребе Раяцу надіслали спеціального листа з цього питання, і він відповів, що в Тель-Авіві слід створити єшиву, а його уповноваженим у «хедері» та єшиві буде рав Еліезер Красік.
Багато років він обіймав посаду голови «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі. У межах цієї посади він дбав про бюджети для установ Хабаду, про зв'язки в урядових міністерствах, створював і зміцнював хабадські установи та організації, був одним із засновників хабадського поселення в Лоді та одним із засновників селища Кфар-Хабад. Його дім на вулиці Ротшильда, 82 у Тель-Авіві був у ті дні центром діяльності Хабаду в Святій Землі. Там відбувалися установчі збори установ Хабаду в Святій Землі, там відбувалися збори, присвячені хабадській єшиві та хабадській громаді Тель-Авіва, там проводилися важливі фарбрейнгени і там ухвалювалися доленосні рішення про подальший розвиток Хабаду в Святій Землі.
Прийняття проводу
Рав Красік, який удостоївся зв'язку з Ребе ще до того, як той прийняв провід, багато діяв у справі прийняття проводу Ребе і відтоді був символом і взірцем хасида, пов'язаного з Ребе, який діяв у силу своїх посад і понад те, щоб утілювати вказівки Ребе в розвитку Хабаду в Святій Землі, і всю свою роботу заради Ребе виконував самовіддано і цілком безоплатно[1].
У неділю, 11 швата 5710 року (29 січня 1950), через кілька годин після того, як стало відомо про відхід Ребе Раяца, у домі рабина громади і голови «Агудат хасидей Хабад» рава Еліезера Красіка відбулася зустріч видатних хасидів. У домі були присутні великі й видатні хасиди Тель-Авіва, які всі удостоїлися перебувати під покровом Ребе Рашаба і Ребе Раяца: рав Шауль-Дов-Бер Зіслін, рав Александр-Сендер Юдасін, р. Шмерл Гурарі, р. Моше Гурарі і р. Піня Альтгойз.
Сльози лилися, як вода, і все ж почалися розмови про наступний етап, і всі одностайно дійшли рішення: необхідно проголосити «Рамаша» Ребе. З рішенням проголосити Ребе всі попрямували до синагоги «Нахалат Біньямін», яка вже була переповнена скорботними хасидами Хабаду. Спершу провели обряд «кріа» і близько пів години сиділи на землі. Після вечірньої молитви почалися надзвичайні збори за участі рабинів, машпіїм, членів «Агудат хасидей Хабад» і багатьох хасидів Хабаду з Тель-Авіва та околиць. Потрясіння було велике, важке почуття наповнювало повітря. Деякі з хасидів знали Рамаша, тобто Ребе, ще з того часу, коли жили в Радянському Союзі, а інші зустрічалися з ним, коли в останні роки їздили до Нью-Йорка до Ребе Раяца. Однак у ці хвилини говорити було важко. Раптом із натовпу підвівся р. Аврагам Паріз і привселюдно оголосив, що знає Ребе і що всі мають із ним зв'язатися.
Ці збори стали відправною точкою численних і складних дій, ужитих у наступні місяці, щоб пов'язати всіх хасидів Хабаду в Святій Землі з Ребе, і в цих діях провідну роль відігравали видатні парафіяни хабадської синагоги на Нахалат-Біньямін[2], а на чолі з ними — рав Еліезер Красік, який діяв у найрізноманітніших сферах, щоб досягти прийняття проводу Ребе, і 18 елула 5710 року (31 серпня 1950) «Агудат хасидей Хабад» на чолі з равом Красіком організувала з'їзд прийняття проводу в єшиві «Томхей Тмімім» Лод[3].
Діяльність на посаді голови «Агудат хасидей Хабад»
Рав Еліезер Красік як голова «Агудат хасидей Хабад» разом із двома іншими керівниками, равом Моше Гурарі і равом Пінхасом Альтгойзом, отримували — разом і кожен окремо — численні вказівки від Ребе, як і в який спосіб діяти в межах «Агудат хасидей Хабад» та серед установ і громад Хабаду по всій Святій Землі, і в подальші роки здійснили переворот у розширенні Кфар-Хабада та у створенні й розвитку нових установ, заснованих Ребе: «Цеірей Хабад», «Жінки Хабаду» і мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», а паралельно багато діяли заради єшив «Томхей Тмімім» у Лоді та Кфар-Хабаді, єшиви «Торат емет» та інших хабадських єшив і установ, а також хабадських громад по всій Святій Землі [4].
Паралельно в «Агудат хасидей Хабад» за вказівками Ребе займалися налагодженням зв'язків у вищих колах — з міністрами уряду й керівниками Єврейського агентства, серед них із паном Залманом Шазаром. Завдяки цим зв'язкам вони допомагали установам Хабаду по всій Святій Землі[5].
Крім того, «Агудат хасидей Хабад» на чолі з равом Красіком зосередилася на загальній діяльності:
- Зміцнення і представництво установ, громад і синагог.
- Турбота про робочі місця для анашу та інші їхні потреби.
- Допомога в розвитку Кфар-Хабада
- Використання зв'язків для отримання бюджетів і будівель для єшив і шкіл
Ініціатор і один із засновників Кфар-Хабада
Основна стаття – Кфар-Хабад
У 5704 році (1943/1944) рав Еліезер Красік, голова «Агудат хасидей Хабад», уперше запропонував Ребе Раяцу створити хабадське поселення у Святій Землі[6].
Пропозиція стала здійсненною після Другої світової війни, коли хасиди Хабаду масово виїхали з Росії; керівники «Агудат хасидей Хабад» рав Еліезер Красік і рав Моше Гурарі їздили до таборів переміщених осіб у Європі й з'ясовували настрої щодо наступного притулку хасидів; з Європи керівники «Агудат хасидей Хабад» продовжили шлях і прибули до «770», і протягом місяця тішрей 5708 року (вересень–жовтень 1947) обидва багато разів входили до Ребе Раяца на «єхідут» і виклали план[7], а після них на єхідут до Ребе Раяца увійшов пан Залман Шазар. Єхідут тривав довго, і під час нього Ребе Раяц з'ясував у нього всі можливості для створення хабадського поселення в Землі Ізраїлю. У результаті цих бесід Ребе Раяц дійшов висновку, що пропозиція серйозна і здійсненна, і повідомив про своє рішення керівникам Хабаду у Святій Землі[8].
У наступний період британці покинули Святу Землю, вибухнула Війна за незалежність, і водночас почалася масова репатріація, і так ідея стала здійсненною на практиці.
19 кислева 5709 року (21 грудня 1948), коли пан Шазар прийшов на фарбрейнген до хабадської синагоги на вулиці Нахалат-Біньямін у Тель-Авіві, керівники «Агудат хасидей Хабад» говорили з ним про створення поселення та про його сільськогосподарський характер. Після цієї бесіди, за допомогою Шазара, керівники «Агудат хасидей Хабад» зустрілися з паном Аврагамом Герцфельдом і ще кількома високопосадовцями в Єврейському агентстві та урядових міністерствах, щоб обговорити це питання. Керівники «Агудат хасидей Хабад» весь час діяли під проводом Ребе Раяца, який прислав рава Шмар'ягу Гурарі, зятя Ребе Раяца, і рава Біньяміна Городецького, щоб ті їм допомогли[9]. 25 адара Ребе Раяц дав свою остаточну згоду[10]. У ті самі дні хасиди, які перебували в Європі, отримали від Ребе Раяца різні вказівки щодо їхнього облаштування в майбутньому. Частині з них було звелено їхати до Сполучених Штатів, частині — до Святої Землі, а інші отримали вказівку оселитися у Франції та в інших країнах[11]. Напередодні репатріації хасидів до Святої Землі Ребе Раяц заснував комітет з облаштування біженців, що складався з чотирьох членів «Агудат хасидей Хабад»: рава Еліезера Красіка, рава Шауля-Дов-Бера Зісліна, рава Моше Гурарі і рава Пінхаса Альтгойза. Офіційна назва комітету була: «Канцелярія його святості Адмора рава р. Йосефа-Іцхака Шнеєрсона, шліта, з Любавичів. Відділ допомоги біженцям та їхнього облаштування. Відділення у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена». Цей комітет діяв заради репатріантів і заради заснування «хабадського мошаву», клопочучи перед громадськими діячами[12].
У наступний період в «Агудат хасидей Хабад» на чолі з равом Красіком діяли заради створення Кфар-Хабада, його розвитку і зміцнення, водночас багато займаючись створенням навчальних закладів у Кфар-Хабаді.
Уповноважений і ревізор
Ребе призначив його на важливі громадські посади:
- Ревізор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак»
- Ревізор і член правління єшиви «Томхей Тмімім» Лод
- Уповноважений Ребе в ремісничій школі в Кфар-Хабаді.
Загальні вказівки установам і хасидам Хабаду
У томах «Ігрот кодеш» є численні листи Ребе до рава Красіка, і в них численні й особливі вказівки, зокрема відповідно до його численних посад.
Після прийняття проводу Ребе він кілька разів їздив до Ребе і як голова «Агудат хасидей Хабад» отримував на «єхідуйот» загальні вказівки щодо установ Хабаду та хасидів Хабаду в Святій Землі.
Відхід з життя
У ніч на Шабат, 5 нісана 5720 року (2 квітня 1960), рав Красік проводив у вітальні дому суботню трапезу, під час якої багато співав хасидських нігунів. Після суботньої трапези він сказав своєму онукові Хаїму Ашкеназі[13]: «Тепер у тебе канікули, зможемо разом учити Гмару». Закінчивши читати «двічі текст і один раз переклад», він ліг у ліжко, а вночі в нього стався тяжкий серцевий напад. Лікаря, який жив по сусідству, терміново викликали, і він намагався стабілізувати його стан, але марно. Рав Красік підняв руки вгору і за короткий час повернув душу Творцеві.
Його онук, рав Хаїм Ашкеназі, був єдиним із нащадків, хто перебував поруч із ним у момент відходу з життя; через 47 років він посів його місце в рабинаті Тель-Авіва.
Незадовго до відходу з життя один із родичів рава Красіка побував у Ребе і розповів йому про майбутню поїздку до Святої Землі. Ребе запитав: «Хто тобі там допоможе?» Той відповів: «Мій дядько, Лейзер Красік». Ребе здивовано відреагував: «Лейзер Красік? Він же вже літній! Чи є в тебе ще хтось?» Це було, коли раву Красіку було трохи більше шістдесяти років.
Після його відходу з життя за вказівкою Ребе його зять рав Моше Ашкеназі повернувся до Святої Землі і посів його місце як рабин хабадської громади в Тель-Авіві, член «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі і член правління «Томхей Тмімім» Лод.
Родина
- Його дружина, ребецн Лея Красік, дочка рава Натана Гурарі з Кременчука, сестра рабинів із родини Гурарі: рава Єхіеля-Цві Гурарі, рава Хаїма-Шмар'ягу Гурарі, рава Моше Гурарі і рава Шнеура-Залмана Гурарі.
- Його брат, рав Яаков-Барух Красік — машгіах в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах.
- Його брат, р. Нахе Красік — останній рабин Щедрина.
- Його брат, рав Єгуда-Лейб Красік — машпіа хабадських громад у Москві і Невелі.
- Його дочка, ребецн Двора, дружина рава Моше Ашкеназі, який служив рабином хабадської громади в Тель-Авіві.
- Його дочка, пані Шейна-Тема Гурарі, дружина свого двоюрідного брата рава Натана Гурарі, сина рава Хаїма-Шмар'ягу Гурарі.
- Його дочка, пані Рівка, дружина рава Цві-Гірша Хітрика.
Онуки
- Рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі — рабин Кфар-Хабада
- Рав Хаїм Ашкеназі, машпіа хабадської громади Тель-Авіва
- Посланниця Ребе в Цфаті пані Малка, дружина рава Йосефа-Іцхака Вільшанського, голови хабадських єшив у Цфаті
- Пані Сара, директорка «Махон Хана» у Краун-Гайтс, дружина рава Шнеура-Залмана Лабковського — голови єшиви Центральна «Томхей Тмімім»
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі — член Рабинського суду Хабаду і рабин Холона
- Рав Йосеф-Іцхак Хітрик, один із шлухім Ребе в Цфаті
Правнуки
- Рав Меїр Ашкеназі, рабин Кфар-Хабада
- Рав Шломо Гальперн, рабин хабадської громади в Тель-Авіві
- Рав Менахем-Мендл Вільшанський, голова хабадської єшиви в Хайфі
- Рав Давид Лабковський, шаліах і море цедек в Окленді, Каліфорнія
Додаткова література
- Шнеур-Залман Бергер, «Евед Аврагам анохі», історія життя рава Еліезера Красіка, інститут «Огалей Шем», 5772[14].
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистості та хасидське вчення машпіїм Хабаду в Святій Землі, видавництво «Хазак», 5772
- Спогади про роки перебування в «Томхей Тмімім» у Любавичах, опубліковані 5712 року (1951/1952) у «Бітаон Хабад».
- Зуша Вольф, «Ємей тмімім», 5764-5771.
Зовнішні посилання
- Ребе вдався до допомоги рава Еліезера Красіка, щоб зупинити кризу в шліхуті, на сайті «Хабад Лайв»

- Розквіт Хабаду в Святій Землі в новій книжці — огляд книжки «Евед Аврагам анохі»
- Відхід з життя єдиного у своєму роді — огляд «Хабад Інфо» про відхід з життя рава Красіка
- Його лист про прийняття проводу в літаку, що згорів
- Ребе: зустрітися з головою Понєвезької єшиви — добірка листів Ребе до рава Красіка
- Рав Красік клопочеться про отримання дозволу на ввезення калабрійських етрогів, прийнятих у Хабаді
- Член рабинського суду з перенесення могили Ребе Рашаба
- Мати хабадських єшив — «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві під керівництвом Красіка
- Огляд заснування єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів
- Рав Красік доповідає Ребе про поховання р. Ісраеля-Ар'є-Лейба Шнеєрсона, і огляд участі рава Красіка в прийнятті проводу Ребе в Святій Землі
Галахічні питання і відповіді
- Галахічне листування рава Красіка і рава Шломо-Йосефа Зевіна
- Його лист раву Іцхаку-Айзіку га-Леві Герцогу про вичинку пергаменту для написання сувою Тори
- Визначення закону про зневіру у відомій темі «зневіра без відома»
| Попередній: Шауль-Дов-Бер Зіслін |
Голова «Агудат хасидей Хабад» ? — 5720 |
Наступний: Ефраїм Вольф |
Примітки
- ^ «Евед Аврагам анохі»
- ^ «Евед Аврагам анохі», сторінка 220
- ^ «Евед Аврагам анохі», 221-224
- ^ «Ігрот кодеш», «Евед Аврагам анохі»
- ^ «Ігрот кодеш», «Насі ве-хасид», «Евед Аврагам анохі»
- ^ Пропозицію в подібному дусі було оприлюднено в ті самі роки і в газетах, що виходили у Святій Землі, хабадським громадським діячем р. Еліягу-Цві Донхіном, громадський діяч, який за роки до заснування селища закликав: створімо хабадський кібуц!
- ^ Заснування села — коротка історія на офіційному сайті Кфар-Хабада.
- ^ Шмуель Краус, «Насі ве-хасид», с. 83.
- ^ З листа до Ребе Раяца від 20 тевета 5708 (2 січня 1948)[потрібне джерело]
- ^ Шмуель Краус, «Насі ве-хасид», с. 93.
- ^ «Насі ве-хасид», розділ «Ідея створення хабадського мошаву».
- ^ Вторгнення глибокої ночі на сайті
з книги «Евед Аврагам анохі»
- ^ Який жив у їхньому домі з 11 років, коли повернувся з Бразилії, щоб навчатися в Землі Ізраїлю
- ^ Розділи з книжки в тшурі з весілля його нащадків.
Код особи: № 4440455400
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хабадпедія: статті, що потребують доповнення
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Члени «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Рабини Хабаду в період Любавицького Ребе
- Рабини Хабаду періоду Ребе Раяца
- Особистості в Тель-Авіві
- Викладачі єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві
- Засновники Кфар-Хабада
- Родина Гурарі
- Родина Красик
- Особистості, поховані на кладовищі в Тверії
- Особистості, що померли 5720 року (1959/1960)
- Рабини синагог
- Особистості, що народилися в 5658 році (1897/1898)
- Рабини містечок і мошавів
- Персоналії Щедрина
- Засновники єшив