Перейти до вмісту

Похорон

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Ребе на похороні ребецн. 22 швата 5748 (10 лютого 1988)

Похорон — остання заповідь, що виконується з тілом людини і після її смерті, і по суті це остання шана, яку віддають померлому.

Заповідь похорону

Її важливість

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Подробиці законів

Під час похорону першими за ношами йдуть діти померлого, і час від часу сини померлого кажуть кадиш (або, якщо в нього немає синів, — родичі і навіть інші).

Після прибуття на кладовище ноші з померлим ставлять у залі жалобних промов, де його оплакують члени родини і рабини. У Хабаді заведено взагалі не виголошувати надгробних промов, навіть про важливу людину[1].

Після жалобної промови померлого несуть до його могили, і дорогою кажуть розділ 91 Тегілім, що починається словами «Той, хто живе під покровом Всевишнього», доки не доходять до ділянки померлого, де опускають померлого в могилу і знімають таліт, що покривав його весь час похорону, кажуть молитву «Е-ль мале рахамім», а за бажання додають кілька слів, оплакуючи померлого і просячи пробачення; після цього засипають померлого землею, і це головне в заповіді поховання померлого, на відміну від несення нош, яке здебільшого виконують члени родини; після засипання члени родини вишиковуються в ряд, а ті, хто супроводжує, втішають їх відомою формулою, і люди розходяться по домівках.

Звичаї Хабаду

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У наших Ребе

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Ребе Рашаб

Похорони, в яких брав участь Ребе Рашаб:

Ребе Раяц

Коли помер машпіа р. Міхоель Блінер, Ребе Раяц був серед тих, хто ніс ноші.

Ребе

До 5731[2] року під час усіх похоронів, що відбувалися в Краун-Гайтс і проходили повз 770, Ребе мав звичай виходити до головного входу і проводжати поглядом похоронну процесію, причому багато разів Ребе йшов на чолі тих, хто супроводжував, до рогу вулиць Істерн-Парквей-Кінгстон[3], де зупинявся і продовжував проводжати труну поглядом, доки та не зникала з очей[4]; крім того, на особливих похоронах сам приєднувався до похоронної процесії та їхав на кладовище. З 5731 року (1970/1971) і далі рідко виходив на похорони, і разом із тим виходив на особливі похорони, наприклад на похорон юнака, вбитого під час заворушень літа 5751 року (1990/1991), на похорон пані Лапін, убитої за освячення Імені Всевишнього в 5752 році (1991/1992), першої дружини р. Агарона-Дова Гальперіна, та інші.

На похоронах членів родини дому Ребе постійно супроводжував до кладовища.

Разом із тим, наскільки відомо, лише на 2 похоронах Ребе сам брав участь у несенні труни: у рава Моше Шнеєрсона в місяці елулі 5719 року (1958/1959) і в рава Шнеура-Залмана Віленкіна (у якого Ребе навчався в дитинстві) в 5723 році (1962/1963). Ще один винятковий випадок стався 13 елула 5726 року (29 серпня 1966), коли помер боянський хасид рав Шломо Горнштейн, дружина якого була родичкою Ребе: після короткого шляху за ношами Ребе поїхав до бейт мідрашу Боянського адмора в Мангеттені й ішов разом з адмором під руку за ношами.

Нижче — частковий список особистостей, що не належать до родини дому Ребе, які удостоїлися того, щоб Ребе сам брав участь у похоронній процесії та їхав до кладовища:

Звичаї Ребе
  • Після похорону має звичай обмивати руки 4 рази на кожну руку по черзі[5]
  • Сам Ребе має звичай обмивати руки поза будівлею, але щодо інших, хто супроводжує, на цьому не треба наполягати[6].
  • Суворо стежить за тим, щоб не витирати руки[7].
  • Проказування «Ві-хі ноам» сидячи, не надворі, а саме в синагозі тощо[8].

Додаткова література

  • «Ці речі . . і похорон померлого», тижневик «Бейт Мошіах», 3 менахем-ава 5780 (24 липня 2020), сторінка 44

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. «Сіхот кодеш» 5737, с. 676: перед вечірньою молитвою в Ган Едені стояв р. ... (син гаона-хасида «Рамада» Рівкіна, глави єшиви «Тора ва-Даат») і говорив з Адмором шліта про поховання і похорон свого батька, праведної пам'яті; Адмор шліта сказав йому, щоб стояли з усією рішучістю, щоб про нього не виголошували надгробних промов, оскільки він був любавичером.
  2. ^ У тижневику «Бейт Мошіах» від 3 менахем-ава 5780 (24 липня 2020) зазначено, що цей звичай тривав до 5738 року (1977/1978).
  3. ^ На похороні пані Песі-Леї Лапін Ребе у винятковому порядку продовжив шлях до будівлі Цеірей Агудат Хабад (похоронна процесія повернула праворуч, у бік дому покійної), де зупинився і чекав десять хвилин, доки вся публіка не пройшла, а після цього повернувся до своєї кімнати.
  4. ^ За усним переказом.
  5. ^ «Маасе мелех».
  6. ^ Див. відповідь Ребе, надруковану в тижневику «Бейт Мошіах» від 3 менахем-ава 5780 (24 липня 2020), сторінка 12, про причину того, чому не виносити воду й обмивати руки поза будівлею, особливо коли йдеться про закони охорони тіла і душі, в яких «Береже простодушних Г-сподь».
  7. ^ Крім як після похорону Рашага, коли витер руки, на відміну від звичайного.
  8. ^ Див. відповідь у «Бейт Мошіах», зазначену вище.
Згадується також у статті «Кремація в юдаїзмі».

Повідомити про помилку на цій сторінці