Перейти до вмісту

Ворт

Матеріал з Хабадпедії

Ворт (його називають також трапезою заручин[1], трапезою укладення умов заручин, або лехаїм) — святкова урочистість у вузькому родинному колі, що відзначає згоду сторін нареченого і нареченої на шідух між ними.

Назва урочистості походить з їдиш і означає «слово»; її називають так за змістом — сторони дають своє слово й вирішують справити весілля.

У хасидів Хабаду урочистість здебільшого має характер фарбрейнгену, і заведено здійснювати кін'ян судар шляхом піднімання предмета (гартла, кипи тощо) нареченим, нареченою та їхніми батьками щодо весілля[2].

Ворт

Джерело ворту натяком міститься в церемонії шідуху Іцхака і Рівки, у вірші[3]: «І відповіли Лаван і Бетуель: від Г-спода вийшло це слово», а «слово» означає «мовлення» — ворт.

Ребе закликав не називати ворт «ерусін», а «ворт», або «тнаїм», або «урочистість шідуху» тощо, оскільки на «ворті» укладається виключно угода про матеріальні справи, і до весілля немає жодного елемента ерусін і кідушин[4].

Трапеза ворту

Після рішення про шідух збираються разом обидві родини, родина нареченого і родина нареченої, разом із друзями та знайомими, і влаштовують урочистість і фарбрейнген радості. Урочистість ворту слід проводити скромно і стримано в матеріальному плані, з невеликою кількістю запрошених, і не слід влаштовувати масове свято, пов'язане з великими витратами[5].

На думку Алтер Ребе, це трапеза заповіді, обов'язок якої можна виконати самими лише мезонот.

Заведено, щоб наречений повторював маамар хасидуту[6].

Є сенс сплатити винагороду свату на ворті, і в усякому разі не пізніше часу весілля.

Кін'ян

Під час урочистості заведено здійснювати «кін'ян» щодо матеріальних аспектів шідуху, тобто наречений, а також наречена, кожен окремо, піднімають судар, наприклад хустку, яку дає рав перед свідками, але угода укладається лише усно — «слово» (переклад слова «ворт» з їдиш), і не укладають тнаїм і не пишуть документа[7].

Те, що зобов'язання батьків набувають чинності, хоча вони лише домовилися про зобов'язання усно, без акта кін'яну, — це лише тоді, коли після цього справді «встали й уклали кідушин», як сказано в Гемарі; але й перш ніж вставали й укладали кідушин, було заведено після перемовин між сторонами здійснювати акт кін'яну, мета якого — висловити, що перемовини були серйозними і що сторони справді мають намір одружитися.

Цей звичай уперше згадується в «Трумат га-дешен»[8]: «Здійснили кін'ян судар про те, що одружаться одне з одним, — цілком імовірно, що їм ніколи й на думку не спадало завершити кідушин за допомогою халіфін, а здійснили кін'ян одне з одним, щоб не відступитися, як роблять багато разів, коли здійснюють одне з одним кін'ян за допомогою судара щодо речей, до яких кін'ян незастосовний . . зовсім не потрібен кін'ян, а роблять його, щоб дати знати, що те, що він сказав і взяв на себе зробити, — не жартома і не на глум». І так написав «Бейт Шмуель»[9]: «І слід сказати, що те, що здійснюють кін'ян у країні Польщі з боку учасників угоди, — лише для підтвердження слів».

Розбивання тарілки

А потім мати нареченого і мати нареченої розбивають тарілку[10], обгорнуту, зроблену з глини, і тоді вигукують «Мазл тов! Мазл тов!», і цим кін'яном вони беруть на себе одружитися одне з одним і призначають час весілля.

Серед причин розбивання:

а. Зменшити радість, на згадку про зруйнування Єрусалима.

б. Натякнути в момент після кін'яну, що як глиняна посудина не має виправлення після розбиття (тому розбивають саме глиняну посудину, а не скляну тощо), так і шідух — постійний стан, який приведе, з Б-жою допомогою, до шлюбу і до вічної будови.

в. Через лихе око[11].

г. Щоб налякати присутніх шумом розбивання, і тим самим їхня радість не буде повною, і подібно до причини а[12].

Примітки

  1. ^ Див. далі в статті під заголовком «Ворт» щодо цієї назви.
  2. ^ Слід остерігатися, щоб прийняття кін'яну було не про саме весілля, а про побічні речі, наприклад, про прибуття на весілля в місце і час, які будуть призначені, тощо. Щоб не надати галахічної сили зв'язку між нареченим і нареченою, відповідно до великої обережності, яку Ребе настановляє дотримувати в цей період, наприклад утримання від вручення цінних подарунків безпосередньо від нареченого нареченій, утримання від спільних фотографій тощо.
  3. ^ Берешит 24:50.
  4. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тіса» 5739. І в інших місцях. Водночас можна знайти кілька виняткових листів, у яких сам Ребе називає цю урочистість і її дію словом «ерусін», див., наприклад, лист від 5 хешвана 5716 (21 жовтня 1955), надрукований у додатку до кунтресу «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», 12 кислева 5781 (28 листопада 2020).
  5. ^ «Лікутей сіхот», частина 19, сторінка 510.
  6. ^ «Ігрот кодеш», частина 13, сторінка 135.
  7. ^ «Гіткашрут», випуск 70, «Ніцоцей Ребе». «Сімхат олам», сторінка 41.
  8. ^ Кінець розділу 207.
  9. ^ Розділ 51, сеїф катан 10.
  10. ^ Див. «Га-Нісуїн ке-гілхатам», частина 1, сторінка 102. «Гіткашрут» і «Сімхат олам» там само.
  11. ^ «Ісмах лев», сторінка 32.
  12. ^ «Сдей хемед», «Асіфат діним» 7, 12.

Повідомити про помилку на цій сторінці