Введення до «хедеру»

Введення в хедер — традиційна церемонія, що символізує початок вивчення Тори дитиною. Мета церемонії — виразити цінність і радість того, що дитина починає вчити Тору, і створити для неї позитивне й радісне переживання, яке дасть їй життєві сили продовжувати вчити Тору з радістю й насолодою.
Ребе Раяц висловився, що коли єврей віддає свою дитину вчити Тору, він робить те, що робив Первосвященник у Святая Святих[1].
Джерела звичаю
Уже в найдавніших джерелах трапляється звичай, що коли маля досягає віку виховання, його вводять у Тору «і роблять для нього коржі з чистого борошна... і мажуть корж медом і дають дітям облизувати»[2] з метою «на пам'ять і свідчення, щоб сповістити й оголосити, що вони вступили в Тору й прийняли на себе ярмо Тори»[3].
Спочатку було заведено дотримуватися цього звичаю в саме свято Шавуот[4], але з роками звичай змінився і церемонію введення дитини в Тору стали проводити в будні[5], коли дитину фактично вводили вчитися в «хедер».
У галахічній літературі трапляються обговорення різних деталей церемонії, коли її проводять у Шабат і свято[6], і деякі стверджують, що ці галахічні проблеми стали головною причиною того, що перестали проводити церемонію у свято Шавуот і почали проводити її в будні.
Звичаї введення в «хедер»

У громадах Хабаду заведено вводити дитину в «хедер» ближче до трирічного віку. Навіть коли дитина залишається ще на рік у яслах, у зв'язку з дотриманням звичаю стрижки після досягнення нею трьох років її заведено символічно вводити в «хедер».
Батько загортає дитину в таліт, коли вперше веде сина в «хедер», щоб уберегти його від лихого ока[7], а також щоб уберегти його очі від споглядання нечистих речей.
Коли приходять у «хедер», дитину садовлять за святковий стіл поруч із меламедом, який читає з нею літери абетки з першого аркуша книги «Танія»[8], а потім вона злизує мед, яким намащують для неї літери[9], а також дають їй у руки сувій Тори, написаний на папері, тощо[10].
Потім дитина роздає дітям монети для цдаки й обходить усіх зі скринькою, щоб вони дали цдаку.
Дехто має звичай давати дитині роздавати шматочки пирога, на якому написали вірш «Г-сподь Б-г дав мені язик учених, щоб уміти словом підкріпити втомленого; пробуджує Він щоранку, пробуджує мені вухо, щоб слухав я, як учені. Г-сподь Б-г відкрив мені вухо, і я не опирався, не відступив назад»[11].
Дитина їсть зварене круто яйце, на якому написано вірш «І сказав Він мені: сину людський, нагодуй черево твоє і наповни нутрощі твої цим сувоєм, який Я даю тобі; і я з'їв його, і було воно в моїх устах солодке, як мед»[12], а батько читає лист Ребе до введення в «хедер».
На підставі звичаю Алтер Ребе на дитину кидають цукерки й кажуть їй, що ці цукерки кинув на неї ангел Міхаель[13], а в кількох сіхот[14] роз'яснено, що це не тільки так їй кажуть, а так воно і є насправді.
У відповідь тому, хто написав Ребе про звичай введення в хедер і, описуючи введення, написав, що дитину вводять у дитячий садок переважно для ігор, Ребе роз'яснив, що дитячий садок — це «хедер», а введення — головним чином для того, щоб вимовляти благословення[15].
Вік введення в «хедер»
Щодо віку введення в «хедер» ми знаходимо відмінності у звичаях навіть у самих наших Ребе, провідників поколінь: деякі з них починали навчання в меламеда разом із церемонією введення в «хедер» ближче до трирічного віку, а деякі — лише пізніше, ближче до п'ятирічного віку.
Хасидам, які писали Ребе про введення в «хедер» свого сина ближче до п'ятирічного віку, Ребе у своєму листі з благословенням[16] згадував вислів мудреців у трактаті «Авот» «У п'ять років — до Писання», оскільки тоді початок навчання, але в більшості відповідей Ребе вказував проводити церемонію якомога ближче до святкування стрижки[17], навіть якщо дитина залишається в яслах тощо, оскільки починаючи з трьох років треба вчити її літер абетки[потрібне джерело]
У «Сефер га-зіхронот»[18] розповідається, що р. Шнеур-Залман Познер, дід Алтер Ребе, увів свого сина Баруха в «хедер» у віці 4 років.
У наших Ребе
Коли Алтер Ребе вводив Мітлер Ребе в «хедер», він покликав меламеда і сказав йому, що хоче обмінятися з ним заповіддю на заповідь. Меламед візьме на себе відповідальність виконати заповідь виховання його сина, Мітлер Ребе, а він візьме на себе заповідь меламеда — годувати свою родину. При цьому Алтер Ребе також пояснив, що літера алеф — це крапка вгорі, крапка внизу й посередині лінія[19].
Напередодні Рош га-Шана 5553 року (16 вересня 1792) виповнилося три роки від дня народження Ребе Цемах Цедека. Наступного дня після Рош га-Шана, у Піст Гдальї, померла його мати ребецн Двойра-Лея, а 11 тішрея відбулося його «введення в хедер» його дідом Алтер Ребе, який подбав кинути на нього цукерки так, щоб він не бачив, хто кидає, і сказав йому, що цукерки на нього кинув ангел Міхаель[20]. На тому самому зібранні Алтер Ребе звелів меламедові вчити з Цемах Цедеком книгу Ваїкра[21] згідно зі словами мудреців у Мідраші «Танхума»[22].
Введення в «хедер» Ребе Рашаба відбулося, коли йому було три з половиною роки[23], а в Ребе Раяца введення в «хедер» відбулося, коли йому було близько чотирьох років, у 5644 році (1883/1884)[24].
Додаткова література
- Добірка на тему введення дитини в хедер, тшура з церемонії введення в хедер солдата «Цівос Гашем» Менахема-Мендла Амара, 5776
- «Шмірат га-смахот», с. 99–104
Зовнішні посилання
| Події та обряди життєвого циклу в єврейській традиції | ||
|---|---|---|
| Дитинство і юність | Шолом захар · Вахнахт (ніч перед обрізанням) · Бріт-міла · Підйон га-бен · День народження · Перша стрижка (опшереніш) · Вступ до хедеру · Накладання тфілін · Бар-міцва / Бат-міцва | |
| Період весілля | Шідух · Ворт (легаїм) · Ойфруфеніш (Шабат нареченого) · Кабалат панім · Хупа · Кідушин · Шева брахот · Шлюб · Хедер їхуд | |
| Загальне | Новосілля (ханукат га-баїт) · Похорон · Шива (жалоба) · Ярцайт (день пам'яті) | |
Примітки
- ^ «Ле-шема озен», розділ Ребе Раяца, пункт 21, хасидові р. Пінхасу Альтгойзу. І там: «Що він зробив? Притягнув розкриття Б-жественності вниз».
- ^ Надруковано в книзі «Гаарот ле-махзор у-ле-мінгагім», надрукованій у 5077 році. І там написано: «А вранці встають рано до синагоги, бо Тору дано вранці . . і привчають хлопчиків до Тори — уже п'ятирічних, уже шестирічних, уже семирічних. І заведено приносити сина під своїм талітом перед молитвою. І пишуть їм напередодні свята на дошці абетку в порядку алеф-бет і абетку в порядку тав-шин-реш-куф, „І покликав Моше“... і роблять для нього коржі з чистого борошна... і пишуть на ньому абетку й вірші, що виражають любов до Тори, з причини „лахен лахма“, і пишуть на ньому: „Сину людський, нагодуй черево твоє . . Б-г дав мені язик учених“, і заведено варити куряче яйце напередодні свята, бо воно солодке й біле і напис на ньому помітний, а білизна — знак чистоти, як написано: „увесь обернувся на біле“, і написано: „як сніг побіліють“ . І хлопчики чисті й займуться чистим . І пишуть на яйці „Тора Г-спода досконала“ . . І мажуть корж і яйце медом, і хлопчики облизують його, після того як їм прочитують написане на дошці, на знак того, що це ввійде в їхнє серце, а після цього вони з'їдають корж і яйце тощо».
- ^ Формулювання Яавеца.
- ^ «Рокеах», розділ 296; рабі Ефраїм із Бонна; «Сефер га-асуфот»; «Мінгагей Магарам із Ротенбурга»; та інші.
- ^ «Елія раба», «Орах хаїм» 492, 3. «Кав га-яшар», глава 72.
- ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Звичай скасовує галаху?» у тижневику «Гіткашрут», номер 1174, на сайті
- ^ Згадано у сіхі дня Сімхат Тора 5720: «В усіх поколіннях сини Ізраїлю мали звичай загортати в таліт дитину, яку вводять у хедер, щоб не панувало над нею лихе око, не доведи Б-же».
- ^ «Лікутей сіхот», том 2, сторінка 476. «Сефер га-сіхот» 5749, том 2, сторінка 620. Роз'яснено також у «Гітваадуйот» 5743, том 2, сторінка 792, і в томі 3, сторінка 1501.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5747, том 1, сторінка 326.
- ^ «Сіхот кодеш» 5752, сторінка 343.
- ^ Єшаягу 50, 4–6.
- ^ Єхезкель 3, 3.
- ^ «Лікутей сіхот», том 16, сторінка 129.
- ^ Див., наприклад, сіху ночі Сімхат Тора 5720 і в «Сіхот кодеш» 5734, том 2, сторінка 291.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5743, с. 70-71.
- ^ Так написав Ребе в листі, надісланому раву Хаїму-Гілелю Азімову: Благословенний Всевишній, 4 елула 5710 (17 серпня 1950)
Рав-хасид, ветеран і хасид, богобоязна людина тощо
наш учитель рав Хаїм-Гілель, хай живе він, мир і благословення!
У відповідь на його лист про те, що в понеділок, Рош ходеш елул, його синові Шмуелю, хай живе він, виповниться п'ять років і його вводять у хедер Тори та богобоязливості: згідно з його проханням, я згадаю його на святій могилі його святості мого тестя, Адмора, нехай буду я спокутою за його ложе, у сприятливу годину, і надсилаю тут мої благословення, щоб вони удостоїлися виростити його для Тори, для хупи й для добрих справ у достатку. І згідно зі словами мішни «У п'ять років — до Писання», і як пояснено в «Лікутей Тора» («Біур де-ве-ло ташбіт»), що внутрішня частина Тори входить у поняття Писання (і див. також у «Законах вивчення Тори» Алтер Ребе, глава 2, кінець розділу 1), нехай виростять його для Тори й для «світла, що в Торі», тобто внутрішньої частини Тори, — а це вчення хасидуту Хабад, яке передали нам провідники Хабаду, а для нас особливо — наш провідник, його святість мій тесть, Адмор, нехай буду я спокутою за його ложе.
З благословенням «ктіва ве-хатіма това» йому й усім його домочадцям, хай живуть вони
Менахем Шнеєрсон. - ^ У відповідь тому, хто запитав Ребе, коли час введення, і зазначив у своєму листі звичай у Польщі вводити в 5 років, звичай у Росії, звичай Ребе Цемах Цедека і звичай у його місці вводити в 3 роки, Ребе вказав вводити в 3 роки й здивувався сумніву в цьому. «Лікут маанот кодеш» 5743, с. 70-71.
- ^ Глава 10. Святою мовою — сторінка 43.
- ^ Сіха 12 тамуза 5692 (16 липня 1932). Наведено й роз'яснено також у «Лікутей сіхот», том 2, сторінка 615 і далі.
- ^ «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца, літо 5700, с. 67.
- ^ «Лікутей сіхот», том 17, сторінка 1. І слід зазначити, що хоча із сіхи там випливає, що він почав учити його з початку книги, тому потім Цемах Цедек запитав, чому літера алеф у першому вірші — зменшена літера, у «Гітваадуйот» 5750, том 3, сторінка 179, Ребе згадав це й зазначив, що з ним починають учити ближче до кінця книги.
- ^ «Цав», 14: «Чому діти, що навчаються в учителя, починають учити з книги Ваїкра? Тому що всі жертвоприношення записані в ній, а вони досі чисті й не знають, що таке гріх і провина; тому сказав Святий, благословенний Він: нехай починають із порядку жертвоприношень. Прийдуть чисті й займуться справою чистих».
- ^ «Лікутей сіхот», том 5, сторінка 86.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5711, сторінка 168. «Сефер га-сіхот» 5691, сторінка 145.