«Томхей Тмімім» Монреаль

Єшиву «Томхей Тмімім» Монреаль у Канаді було засновано Ребе Раяцом 3 хешвана 5702 (24 жовтня 1941).
Історія єшиви
Заснування єшиви
Ребе Раяц звернувся до канадського уряду, щоб той зволив дати візи учням «Томхей Тмімім» Шанхай. Уряд Канади справді відгукнувся, і з вісімдесяти віз, розданих усім учням єшив, що перебували тоді в Шанхаї, єшива отримала дев'ять віз; 2 хешвана 5702 (23 жовтня 1941) було відправлено дев'ятьох тмімім, що отримали візи, а саме Йосефа Радаля, Ар'є-Лейба Крамера, Йосефа-Менахема-Мендла Тененбойма, Менахема-Зеєва Грингласа, Моше-Еліягу Герліцького, Іцхака Генделя, Йосефа Вайнберга, Йосефа-Цві Котлярського і Шмуеля Штейна, з метою зміцнити громаду й заснувати в ній єшиву «Томхей Тмімім» — єшиву «Томхей Тмімім» Монреаль. (Ці дев'ятеро юнаків до навчання в Шанхаї були учнями єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк).
Вони здолали шлях на кораблі з Шанхая до Сан-Франциско, Каліфорнія, а звідти поїхали до міста Монреаль потягом.
Наступного дня після їхнього прибуття до міста єшива відкрилася; її директором відтоді й до свого відходу з життя був рав Ар'є-Лейб Крамер. На чолі єшиви стояв рав Іцхак га-Коген Гендель;
Вказівки Ребе Раяца учням
Приблизно через тиждень, 9 хешвана, Ребе Раяц надсилає тмімім довгого листа, в якому докладно викладає свої святі вказівки про те, як їм діяти в місті, а також особливі вказівки щодо учнів нової єшиви[1]:
- Щоночі на святий Шабат двоє учнів повторюватимуть хасидут у двох хабадських синагогах міста, і так само робитимуть між Мінхою і Маарівом у святий Шабат; щоразу повторюватиме інший учень, а решта слухатимуть.
- Обидві трапези святого Шабату всі учні їстимуть разом, і під час трапези неквапливо співатимуть любавицьких нігунів. Один з учнів повторюватиме хасидут, і розповідатимуть якісь історії.
- Оскільки в Канаді в неділю вихідний, бажано, щоб публічно повторювали маамар хасидуту (можна й той, який уже виголошували в Шабат), і неодмінно маамар «авода».
- Наближати анаш, яких течія «великих вод» захопила у світське життя, вдихнути в них дух життя.
- Наближати молодь усіма можливими способами — «шукайте найретельнішим пошуком, із трудом і великим зусиллям, розслідуючи й розпитуючи» — і вводити їх до єшиви.
- Намагатися відвідувати синагоги, також і ті, що не належать анаш, передавати вітання від наших братів за морем, докладно розповідати про їхні страждання й пробуджувати до того, що треба допомогти їм і визволити їх звідти через роботу з викупу полонених, яка перебуває під керівництвом Ребе.
- Відвідувати рабинів і говорити з ними про справи Тори: «Скромність відкладіть убік, добре заглибтеся в якісь сугії, обговорюйте їх у пілпулі між собою і говоріть про це з рабинами, шліта, щоб усунути лихослів'я, ніби в єшивах „Томхей Тмімім“ не вивчають нігле або що знання в нігле там слабкі».
Розвиток єшиви
Протягом місяця хешван Ребе Раяц надіслав видатного машпіа рава Шмуеля Левітіна, щоб той допоміг у заснуванні єшиви на перших її кроках; потім Ребе вказує створити виконавчий комітет правління «Томхей Тмімім Любавич», який оберуть анаш міста. Очолити комітет Ребе вказав призначити р. Єгуду Альберта — вочевидь, громадського діяча, який багато допомагав єшиві й підтримував її. Рав Левітін залишив єшиву невдовзі після 10 кислева 5702 (30 листопада 1941), приблизно через місяць після того, як прибув до єшиви.
Менш ніж через місяць після відкриття єшиви дев'ятеро учнів провели велику агітацію серед євреїв міста й зібрали в синагогах двадцять чотири юних учні з місцевих жителів, для яких відкрили два класи єшиви, що дістала назву «Ахей Тмімім», тимчасово в хабадській синагозі нусаха Арі на вулиці Дю-Парк.
Ребе Раяц не був задоволений успіхом і приблизно через тиждень надіслав листа равові Левітіну, в якому нарікав на те, що зібрали «лише» двадцять чотири учні; він дав практичні вказівки, як зібрати більше учнів; у межах агітації учні протягом року випускали газету «Дер хавер», що закликала молодих батьків віддавати дітей до єшиви.
Тим часом юнаків, які виїхали з Німеччини до Англії, оскільки вони говорили німецькою, було заарештовано за підозрою в шпигунстві на користь німців; цих юнаків відправили до табору для інтернованих у Нью-Брансвіку, Канада; після того як Ребе Раяц домігся їхнього звільнення через рава Левітіна, на Песах 5702 (2 квітня 1942) вони приєдналися до єшиви, серед них Агарон Кляйн, Єгуда Шпуц, Реувен-Цві-Єгуда Фейгельшток, які завдяки цьому порятунку наблизилися до хасидизму Хабад.
Через рік, у 5703 році (1942/1943), у єшиві було понад двісті учнів; Ребе Раяц надіслав листа, що, дякувати Б-гові, після великих зусиль, які докладають учні, в ній мало б бути щонайменше п'ятсот учнів.
У 5710 році (1949/1950) рава Єгуду Хітріка було призначено духовним керівником єшиви; 15 швата 5712 (11 лютого 1952) Ребе вказав йому заснувати «Ігуд талмідей га-єшивот».

19 кислева 5716 (4 грудня 1955) єшива разом із п'ятьмастами учнями відсвяткувала перше свято сміхи, визнане в Канаді; вражаючий вечір відбувся в «Янг Ізраел» за участі всіх євреїв міста; учні складали іспити в рава Гіршгорна — головного рабина Монреаля; Ребе вказав зробити з цього велику урочистість, було запрошено й мера міста, було запрошено конгресменів; Ребе надіслав особливого посланця представляти його — рава Шломо Гехта, який здійснив велике освячення Імені Всевишнього.
Будівля єшиви
Із розширенням єшиви стала видна потреба в облаштованому й великому місці для єшиви. Тоді відповідальні за єшиву почали планувати купівлю великого й розкішного будинку, який умістив би всіх учнів із простором. Але доки цей план не було здійснено, єшива розмістилася в місцевому сирітському будинку, де отримала кілька кімнат, у яких можна було вести єшиву.
Одночасно Ребе Раяц став вимагати від анаш і громадських діячів Монреаля подбати про купівлю нової й просторої будівлі для єшиви. Ребе надсилав листи громадським діячам, які багато допомагали єшиві, — щоб вони не шкодували своїх грошей і подбали про належну будівлю для єшиви, а Святий, благословенний Він, віддячить їм.
І справді, посеред літа того ж року вдалося купити велику й придатну будівлю для єшиви. До новосілля, яке відбулося 15 кислева 5704 (12 грудня 1943), Ребе Раяц надіслав листа учням єшиви, в якому благословив їх і всю громаду, і рабинів на її чолі, з нагоди придбання будівлі благословенням «мазл тов». Сама урочистість відбулася з великою пишністю й величчю за участі рабинів міста й приїжджих рабинів, на чолі з Рашагом — зятем Ребе Раяца і виконавчим директором єшиви «Томхей Тмімім», що прибув до Монреаля.
Лист Ребе Раяца, в якому він обсипає рідкісними похвалами учнів, що заснували єшиву в Монреалі:
«З допомогою Всевишнього, благословенний Він, самопожертвою, величезними зусиллями й у поті чола свого вони заснували, дякувати Б-гові, єшиву в місті Монреалі, хай захистить його Всевишній, амінь, яке було — як і інші міста — позбавлене всякої вологи Тори й без і т. д. і т. ін.; і з милості Всевишнього, благословенний Він, учням-тмімім удалося збудувати на смітниках Монреаля вежу світла Тори»»[2].
З роками будівля стала тісною, щоб уміщати; пані Хая Блумберг узяла на себе меценатство, і 19 елула 5720 (11 вересня 1960) було закладено наріжний камінь, а 23 іяра 5722 (27 травня 1962) було відкрито нову будівлю єшиви на вулиці Вестбері, 6405.
Після відходу з життя рава Переца Мочкіна єшива розширилася за рахунок його будинку (будівлі, що прилягає до єшиви) — будинку номер 6355, доки 19 кислева,5760 (28 листопада 1999) у цьому будинку, в одній із кімнат, не спалахнула пожежа, тоді як юнаки були посеред фарбрейнгену з нагоди 19 кислева.
26 сівана 5767 (12 червня 2007) було відкрито нову й розкішну будівлю на 6355, куди перейшов зал єшиви гдола, а в прилеглій будівлі — 6405 — було надбудовано четвертий поверх для учнів хедера, де також розташовані міква й синагога громади.
(У місяці іяр 5769 (квітень–травень 2009) персонал єшиви скликав збори, на яких повідомив про фінансові труднощі; але зрештою, ціною багатьох зусиль, єшиву було збережено.)
Станом на 5784 рік у єшиві навчаються близько сорока юнаків.
Вказівки Ребе учням
- Після поїздки до Ребе учні мають поділитися своїми враженнями від фарбрейнгену з Ребе перед машпіа єшиви равом Менахемом-Зеєвом Грингласом; на рава Грингласа покладено використати цю нагоду, щоб пробуджувати їх і зміцнювати в служінні Всевишньому[3].
- Кожної п'ятниці по закінченні розпорядку єшиви слід проводити фізкультуру[4].
Система приміток
Основна стаття – «Гаарот га-тмімім ве-анаш» — Монреаль
У 5733 році (1972/1973) в єшиві відкрилася редакція «Гаарот». Перша збірка побачила світ до Шабату тижневої глави «Ноах».
Персонал єшиви
- Рав Шмуель-Мордехай Крамер, член правління
- Рав Ар'є-Лейб Каплан, нинішній голова єшиви
- Рав Шалом-Бер Коген, рам, машпіа в єшиві
- Рав Іцхак-Меїр Гурарі, головний машпіа
- Рав Цві-Гірш Гурарі, машпіа в єшиві
- Рав Моше-Аба Штерн, рам і член правління єшиви
- Рав Мордехай Венгер, машгіах і духовний керівник
- Рав Ісраель Каплан машпіа і духовний керівник
Колишній склад єшиви
- Рав Іцхак га-Коген Гендель, голова єшиви й машгіах
- Рав Ар'є-Лейб Крамер, голова єшиви
- Рав Менахем-Зеєв Гринглас, машпіа єшиви
- Рав Меїр-Хаїм Хайкін, магід шіур
- Рав Єрахміель Беньямінсон, магід шіур
- Рав Айзік Шві, голова єшиви
- Рав Йосеф га-Коген Радаль, голова єшиви
- Рав Єгуда Хітрік, духовний керівник
- Рав Хаїм-Еліезер Ашкеназі, носе ве-нотен в єшиві
- Рав Єгуда Шпуц, член правління
- Рав Реувен-Цві-Єгуда Фейгельшток, член правління
- Рав Йосеф-Іцхак Шпуц, директор
- Рав Агарон-Еліезер Цейтлін, меламед
Випускники єшиви

Серед випускників єшиви:
- Рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі, рабин, голова рабинського суду Кфар-Хабада.
- Рав Леві Бистрицький, рабин міста Цфат.
- Рав Моше-Еліягу Герліцький, машпіа і габай синагоги в Монреалі.
- Рав Агарон-Яаков Шві, член рабинського суду Краун-Гайтс.
- Рав Хаїм-Шнеур-Залман Морозов, машпіа в Монреалі.
- Рав Шмуель Лоу, шаліах Ребе в Лондоні
- Рав Йосеф-Менахем-Мендл Тененбойм, директор «Томхей Тмімім» Оушен-Парквей.
- Рав Шалом-Дов-Бер Стамблер, шаліах Ребе у Варшаві, у Польщі
- Рав Аврагам Аздаба, член рабинського суду в Краун-Гайтс.
- Рав Ісраель-Йосеф Гендель, рабин громади і машгіах єшиви «Томхей Тмімім» Мігдаль-га-Емек.
- Рав Аврагам-Шмуель Букієт, машпіа в єшиві «Ор Сімха», Кфар-Хабад.
- Рав Агарон-Еліезер Цейтлін, один із видатних анаш і машпіїм громади в Цфаті.
- Рав Іцхак-Яаков Розеншейн, рам у малій єшиві «Торат емет», Єрусалим.
- Рав Ашер Фаркаш, машпіа хабадської єшиви в Буенос-Айресі, Аргентина.
- Рав Шнеур-Залман Фаркаш, машпіа в хабадській єшиві, Аргентина
- Рав Елімелех Фаркаш, носе ве-нотен в єшиві «Торат емет».
- Рав Шломо-Хананія Мамон, директор талмуд-тори «Тіферет Менахем», Бейтар-Іліт.
Зовнішні посилання
- [rabbinicalcollege.ca на сайт єшиви]
- 66 років від дня заснування єшиви «Томхей Тмімім» у Монреалі — на сайті
3 хешвана 5768 (15 жовтня 2007) - Монреаль відзначає 80 років від дня відкриття єшиви «Томхей Тмімім»

Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяца), т. 6, с. 48
- ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяца), ч. 7, с. 383.
- ^ «Ігрот кодеш» т. 8, лист 2408.
- ^ Свідчення рава Нісана Мангеля, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2056, с. 146.