Стрижка
Стрижка — це зістригання волосся голови, дія, з якою пов'язано багато законів і звичаїв.
Після стрижки необхідно обмити руки, як людина, що торкнулася закритих місць, і це навіть якщо вона не торкалася руками волосся[1].
Обережність зі збриванням пейсів голови
Через незнання багато хто помиляється і зрізає верхні пейси голови, місце яких — у трикутнику, що утворюється, коли проводять лінію вздовж голови від лінії чола до вуха. Щодо довжини волосся, досить залишити волосся завдовжки 5 міліметрів, а щоб пейси були помітні, волосся в цій ділянці має бути на 5 мм довшим за решту волосся голови.
Шабат і свята
У Шабат заборонено відокремлювати будь-що, з'єднане з тілом, наприклад волосся або частинки шкіри, навіть одну волосину.
Також у хол га-моед заборонено стригтися, а згідно із заповітом рабі Єгуди га-Хасида слід утримуватися від стрижки в Рош ходеш[2].
Натомість є заповідь стригтися на честь свята, а також на честь Шабату.
У мудреців наводиться заборона стригтися напередодні Шабату «близько до мінхи», а згідно з Каббалою Арізаля[3] слід стригтися до полудня, і Ребе навів цю поведінку як щось просте[4].
Перша стрижка
Основна стаття – Перша стрижка
Звичай першої стрижки, званий їдишем «опшерніш», а арабською «халаке», — церемонія, яку проводять для дитини після досягнення трьох років, під час якої їй уперше зістригають волосся голови, крім пейсів[1], які залишають. Цю церемонію зазвичай супроводжують додаткові звичаї, пов'язані з початком єврейського виховання дитини.
У Ребе
На початку проводу не було відомого нам постійного порядку часу стрижки в Ребе.
У пізніші роки Ребе стригся в четвер до заходу сонця, а після того як почав їздити до Огелю Ребе Раяца частіше, час стрижки було призначено на середу вночі, і, за свідченням секретаря р. Лейбла Гронера, Ребе постійно стригся саме вночі[5].
Ребе зазвичай стригся 3-4 рази на рік[6].
Крім того, Ребе підстригає трохи волосся щоразу напередодні Шабату[7].
Волосся пейсів Ребе закладає за вуха.
Після відходу з життя матері Ребе постригся через три місяці, в ніч на 15 кислева. Після відходу з життя дружини Ребе постригся через кілька днів після шлошім, у ніч на 28 адара[8].
Жалоба
Основна стаття – Жалоба
Людині, яка в жалобі за одним із семи близьких родичів, заборонено стригтися протягом часу жалоби, і щонайменше тридцять днів.
Після цього вона має й далі відрощувати волосся, доки не стане неохайною і «товариші не дорікнуть їй».
Назир і мецора
Основна стаття – Назир, заповідь гоління мецори
Людині, яка взяла на себе назирейство, заборонено пити вино, а також заборонено стригтися протягом усього часу назирейства.
Мінімальний термін назирейства — тридцять днів, і є також вид вічного назирейства.
Після закінчення терміну назирейства назир має принести особливу жертву до Храму.
Також мецора має збрити волосся голови, коли приходить очиститися.
У заміжньої жінки
У багатьох харедимних громадах заведено вказувати заміжній жінці повністю видаляти волосся голови після весілля[9].
Ребе наводить від одного з великих законовчителів попередніх поколінь, що жінці не слід збривати волосся голови повністю, оскільки це для неї спотворення, і жінці заборонено так чинити, щоб вона не стала непривабливою для чоловіка[10].
І див. у збірнику «Ягділь Тора»[11], що Ребе відповів, щоб не голили, а залишали півтефаха, а коли його запитали, чи це точна міра, Ребе відповів, що немає потреби бути точним «до міліметра»[12].
У царя
Мішна в трактаті «Таанит» установлює, що цар має стригтися щодня, а первосвященник — щоразу напередодні Шабату.
Це постановлено як галаху[13] у Рамбама: «Цар стрижеться щодня, упорядковує себе і прикрашається гарним і пишним одягом, як сказано: „Царя в красі його побачать очі твої“».
| Події та обряди життєвого циклу в єврейській традиції | ||
|---|---|---|
| Дитинство і юність | Шолом захар · Вахнахт (ніч перед обрізанням) · Бріт-міла · Підйон га-бен · День народження · Перша стрижка (опшереніш) · Вступ до хедеру · Накладання тфілін · Бар-міцва / Бат-міцва | |
| Період весілля | Шідух · Ворт (легаїм) · Ойфруфеніш (Шабат нареченого) · Кабалат панім · Хупа · Кідушин · Шева брахот · Шлюб · Хедер їхуд | |
| Загальне | Новосілля (ханукат га-баїт) · Похорон · Шива (жалоба) · Ярцайт (день пам'яті) | |
Примітки
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 4, пункт 19.
- ^ Див. «Мішна брура», розділ 260, підпункт 7. А звичай сефардів — полегшувати в цьому.
- ^ «Шаар га-міцвот», тижнева глава «Кдошім» (24, 1). «Таамей га-мінгагім» (кінець с. 122) від імені книги «Лехем мін га-шамаїм ле-Арізаль» (а вона від рава Яакова Цемаха, автора книг «Нагід у-мецаве» і приміток до писань Арізаля, з учнів «левенят» Арізаля)«Шаарей галаха у-мінгаг», «Орах хаїм», частина 1, розділ 130. «Каф га-хаїм», розділ 232, підпункт 15.
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот»' (34) 5722, частина 3, с. 320, примітка 66.
- ^ З'ясування галахи, рав Йосеф-Сімха Гінзбург, «Гіткашрут» 676: рав Міхаель-Агарон, хай живе він, Зелігсон з'ясував і написав мені, що зазвичай Ребе викликав перукаря в середу вночі.
- ^ «Маасе мелех», частина 1, розділ 27, пункт 5.
- ^ «Маасе мелех», частина 2, розділ 1, пункт 2.
- ^ «Маасе мелех», частина 1, розділ 26, пункт 40.
- ^ Згідно зі змістом слів Зогару (книга «Зогар», тижнева глава «Ахарей мот», аркуш 79, сторона 1, що починається словами «Тана май»), і постановою «Хатам софера» (хоча так чинили ще до нього). Причина подвійна: через скромність, щоб не виглядала навіть одна волосина з-під головного покриття, і щоб уникнути галахічних побоювань хаціци під час занурення. Деякі наводили для звичаю додаткові причини, наприклад щоб завадити жінці знімати головне покриття в себе вдома або серед неєвреїв, або щоб зробити доньок Ізраїлю огидними для неєвреїв, щоб ті не забажали осквернити їх
- ^ «Шаарей галаха у-мінгаг», частина 4, с. 141. І там: «Слід вказати на „Назир“ 28, 1 і там: і лише при голінні. І в „Шулхан арух“, „Йоре деа“, розділ 182, пункт 5 (через „не одягне вона прикраси чоловіка“). Але в Зогарі, частина 3, 268, 2. „Мікдаш мелех“ до Зогару, частина 3, 79, 1 — наведено в пізніх законовчителів як галаху — що і ножицями вона зістригає лише трохи...».
- ^ «Ягділь Тора» — нісан 5738 (квітень–травень 1978), с. 577.
- ^ Слова Ребе в оригіналі: «Гілуах нішт, нор зол зайн а галбн тефах» [=гоління не треба, а хай буде півтефаха]. А на запитання, чи має бути точно: «Ес муз нішт зайн ойфн міліметер» [=не обов'язково бути до міліметра].
- ^ Рамбам, Закони про царів 2, 5.