Перейти до вмісту

Кишинів

Матеріал з Хабадпедії
Рав Залман-Товія Абельський веде урок для молоді в єшиві в Кишиневі.

Кишинів — столиця Республіки Молдова і найбільше місто країни з населенням понад пів мільйона осіб.

У місті існувала велика єврейська і хасидська громада, що постраждала від Кишинівського погрому і здебільшого була знищена під час Голокосту. Рештки громади протистояли гнобленню комуністичної влади аж до розпаду Радянського Союзу, коли в місті було засновано установи Хабаду, а центральна синагога знову стала центром єврейського життя в місті.

Історія

Уже на початку доби хасидизму, унаслідок посилення антисемітизму в Російській імперії та кращих економічних умов, місто Кишинів було важливим єврейським центром, і в ньому мешкало багато євреїв. У період проводу Ребе Рашаба близько половини мешканців Кишинева були євреями — один із найвищих відсотків у Європі на той час. У місті діяло близько сімдесяти синагог і вирувало єврейське життя.

У місті Кишиневі жив також рабі Аврагам Шнеєрсон, тесть Ребе Раяца[1]. Його могилу було заново віднайдено й відреставровано равом Менахемом-Мендлом Залмановим. У місяці тамуз 5701 року (червень–липень 1941) нацисти захопили місто і почали масове вбивство його євреїв за сприяння румунської армії. Вбивство євреїв здійснювали методом розстрільних ровів, який застосовували й у багатьох інших місцях Східної Європи. У місті було створено гетто, з якого відправляли партії по кілька сотень євреїв за раз, аж до їхнього знищення.

Червона армія звільнила Кишинів у місяці ав 5704 року (липень–серпень 1944). На євреїв, які пережили Голокост, чекало протистояння з жахами комуністичної влади, що придушувала будь-яку єврейську діяльність. На початку 5750 року (1989/1990) комуністичний режим упав, і Радянський Союз розпався на 15 незалежних держав, серед них Республіка Молдова. Після розпаду Радянського Союзу економічне становище в країні стало нестерпно тяжким. Багато євреїв теж потерпають від матеріальної скрути, а до цього додаються десятиліття духовного гноблення.

У 5750 році (1989/1990) за дорученням Ребе прибув перший зі шлухім до країн Радянського Союзу, що закріпився в місті Кишиневі та в державі Молдова, — рав Залман-Товія Абельський, головний рабин Молдови та її столиці Кишинева; він почав засновувати й відроджувати, навчати й наново започатковувати єврейську діяльність у місті та в країні. Засновник і директор «Хабад Любавич Молдова» рав Залман га-Коген Абельський, головний рабин Молдови, з великими зусиллями створив навчальні заклади, дитячі садки, школи, єврейську громаду та єврейські установи в Кишиневі. Крім того, по всій країні помітний глибокий слід рава рава Залмана Абельського, головного рабина Молдови та її столиці Кишинева: під його керівництвом було створено синагогу, мікву, навчальні заклади та центр добродійності на благо єврейських громад, туристів і відвідувачів Молдови, а також у містах регіону Придністров'я — Трансністрія.

Кишинівський погром

Кишинівський погром вибухнув на Песах 5663 (1903) року. Тоді Кишинів належав до Бессарабії, приєднаної до Російської імперії. Погромові передувала розгнуздана антисемітська пропаганда, яку протягом багатьох років поширювала в місті преса за заохочення губернатора Бессарабської губернії, місцевого військового й поліцейського начальства, а також представників центральної влади на чолі з міністром внутрішніх справ Росії.

Євреїв звинуватили у вбивстві хлопчика-християнина з релігійною метою, і в місті з'явилися громили, які кричали «Смерть євреям» і поширювали листівки, у яких ішлося, що цар Микола II дозволив нападати на євреїв міста на честь християнського свята Великодня. Погром почався з биття шибок і переріс у повсюдний напад на квартири та крамниці євреїв. Надвечір почалися й убивства. Кишинівський погром вирізнявся великою кількістю людських жертв і огидною жорстокістю погромників, які знущалися зі своїх жертв і піддавали їх усіляким тортурам. Там, де євреї намагалися захищатися, поліція заарештовувала тих, хто оборонявся, що заохочувало погромників.

Поліція не втручалася в дії погромників протягом двох днів, 6–8 квітня. На третій день надійшов наказ припинити погром, і життя повернулося у звичне русло. Загалом під час погрому було вбито 49 євреїв, близько 600 поранено, тисячі будинків і крамниць пограбовано та зруйновано. Цей жорстокий і винятковий для свого часу погром приголомшив євреїв усього світу.

Щороку єврейська громада Кишинева проводить головні пам'ятні заходи.

Діяльність Бейт Хабадів у місті

У місті Кишиневі є Бейт Хабад у центрі міста, у центральній синагозі. Центральна синагога «Хабад Любавич» розташована на вулиці Хабад Любавич; це єдина синагога, що вціліла після війни і діє донині. Поруч із синагогою, на вулиці «Хабад Любавич у місті Кишиневі, Молдова, шаліах рав Залман Абельський збудував розкішну мікву, якою користується єврейська громада.

. Вулиця Хабад Любавич отримала свою назву з ініціативи шаліаха рава Залмана Абельського, головного рабина Молдови та її столиці Кишинева, як і будівля мікви та інші установи Тори й добродійності.

Там діє організація «Бейт хам», яка надає продовольчу підтримку багатьом євреям і забезпечує три поживні гарячі трапези на день. До свят «Бейт хам» проводить широке роздавання продуктів.

У місті рав Залман Абельський відкрив єшиву «Томхей Тмімім Кишинів» Хабад Любавич силами голови єшиви рава Залмана га-Когена Абельського, шаліаха й головного рабина держави Молдова. Від часу свого прибуття туди випустив десятки дорослих учнів, які сьогодні служать шлухім, активістами Хабаду, викладають уроки, і єврейські родини, що дотримуються Тори й заповідей, для зустрічі нашого праведного Мошіаха.

Навчальні заклади

Рав Залман Абельський заснував дві єврейські школи Хабад Любавич, у яких упродовж багатьох років налічувалося близько 400 учнів, дитячі садки та ясла, у яких щороку було близько 200 дітей і в яких навчалися тисячі учнів. Ці установи давали єврейську хасидську освіту поряд із гарячим харчуванням і різноманітними освітніми програмами. У 5750 році (1989/1990) рав Залман га-Коген Абельський відкрив єшиву «Томхей Тмімім Кишинів» за згодою Ребе, де рав Залман Абельський підготував і навчив шлухім, рабинів і шойхетів для діяльності в місті Молдові, а потім для шліхуту в житті, що діють по всьому світу, і єврейські родини, які дотримуються Тори й заповідей.

  • Єшива «Томхей Тмімім» Хабад Любавич Кишинів, Молдова
  • Єврейська школа для хлопчиків і дівчаток із сотнями учнів.
  • Єврейські дитячі садки та ясла для малюків
  • Школа продовженого дня
  • Талмуд-тора в дусі святої чистоти
  • Клуби «Цівос Гашем» і діяльність для єврейської молоді
  • Дитячі табори «Ган Ісраель» Хабад Любавич, з яких вийшли тисячі випускників із відданим єврейським вихованням шаліаха рава Залмана Абельського, головного рабина Молдови та її столиці Кишинева.
  • Інститут «Хамеш» імені ребецн Хаї-Мушки — підготовка вчительок і семінарія для дівчат.
  • Колель «Тіферет Леві-Іцхак» для людей золотого віку
  • Клуб діяльності та уроків Тори для жінок імені ребецн Хани, матері царства, для жінок єврейської громади та «Жінок Хабаду» Кишинева
  • Семінари з юдаїзму та хасидуту для євреїв Кишинева та євреїв Молдови.
Міква

Рав Залман Абельський збудував розкішну мікву на подвір'ї синагоги, яку він відродив; на завершення будівництва мікви рав Залман Абельський вклав усі свої пенсійні гроші, отримані за керівництво школою в Кір'ят-Гаті, у завершення будівництва розкішної мікви на вулиці Хабад Любавич у Кишиневі, столиці Молдови.

Свята і пам'ятні дні Ізраїлю — широка діяльність і навчання в усіх установах, а також заходи й програми для громади та євреїв Кишинева і Молдови.

Слідом за єврейськими студентами з Ізраїлю, які приїхали навчатися в медичних університетах Кишинева, шаліах рав Залман га-Коген Абельський створив і заснував Бейт Хабад для студентів, що працює з ними цілий рік і у свята Ізраїлю.

У місті розташований офіс «Федерації єврейських громад Хабад — Молдова», яка дбає про матеріальні та духовні потреби євреїв Молдови, розпорошених по провінційних містах, і організовує регулярні постачання предметів культу та святкового приладдя до свят Ізраїлю. З ініціативи та за заснування рава Залмана Абельського, головного рабина Молдови та її столиці Кишинева.

У місті діє видавничий інститут, що щомісяця випускає газету «Маайнот га-хаїм», яка поширюється в Молдові та за її межами. Крім того, інститут випустив книжки з юдаїзму російською мовою — про життя Магараля з Праги і Шла, про справу шліхуту Любавицького Ребе і про Мелех га-Мошіаха. До кожного свята виходять роз'яснювальні матеріали про суть свята. Усе це й багато іншого — під редакцією шаліаха рава Залмана га-Когена Абельського, головного рабина Молдови та її столиці Кишинева, засновника й директора установ Хабаду Кишинева і Молдови.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Приблизно в 5762 році (2001/2002) його могилу було віднайдено на старому єврейському кладовищі Кишинева, а в 5772 році (2011/2012) відреставровано.
Кишинів згадується ще в 77 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці