Єгуда Шмоткін
| Єгуда Шмоткін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | ав 5670 (серпень–вересень 1910) |
| Місце народження | Варшава |
| Дата смерті | 14 швата 5742 (7 лютого 1982) |
| Місце проживання | Петах-Тіква, Тель-Авів |
| Рід діяльності | книготорговець |
| Освіта | «Торат емет» в Єрусалимі |
| Посада | довірена особа Ребе Раяца у справах Любавицької бібліотеки у Святій Землі |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Шмоткін (Варшава) |
| Мати | Лея-Рейзл |
| Дружина | Фейгл |
| Діти | Моше-Ар'є-Лейб-Єрахміель Шмоткін, Ісраель Шмоткін, Лея-Райзл, Рівка, Хеня |
| Родовід | |
Рав Єгуда Шмоткін (ав 5670 (серпень–вересень 1910) — 14 швата 5742 (7 лютого 1982)) був хабадським хасидом, мешканцем Тель-Авіва, який займався книжковою торгівлею, і був довіреною особою Ребе Раяца в усьому, що стосувалося Любавицької бібліотеки у Святій Землі
Біографія
נולד בורשה שבפולין לרב שניאור זלמן שמוטקין, ולאמו לאה רייזיל (שהייתה נכדת הבעש״ט הקדוש (כנראה דרך ר ברוך ממעזיבוז) והרוזינער והרמ״א ועוד) שהיה סוחר ספרים אמיד שניהל את סניף ישיבת תומכי תמימים ורשה.
Замолоду переселився до Святої Землі 5680 року (1919/1920) разом зі своїм дідом, равом Дов-Бером-Моше Шмоткіним, і вступив на навчання до єшиви «Торат емет» в Єрусалимі; згодом почав працювати заради заробітку в цитрусових садах поблизу Тель-Авіва, причому в той період жив у свого дядька, р. Йосефа Шмоткіна, який мешкав у Тель-Авіві. Щоночі, повернувшись з роботи, він поспішав лягти спати, вставав о другій годині ночі й сидів у синагозі в Нахалат-Біньяміні, вивчаючи хасидут до часу молитви, а після молитви виходив на роботу.
במכתבי הרבנית שטערנא שרה שניאורסון אם אדמו"ר הריי"צ הייתה כותבת לר' יהודה "שאר בשרי" (דרך סבתו אשת הרה״צ ר משה יהודה מרגליות, שהיתה נכדת ר' יחיאל מיכל דראהבטשער חתן ר מוטעלע).
Книготорговець
Після одруження зі своєю дружиною Фейгл[1], донькою рава Моше-Ар'є-Лейба Капілевича, недовго жив у Петах-Тікві і почав цікавитися книжковою справою, яку успадкував від батька. У ті часи зав'язався близький зв'язок між ним і хасидом р. Аврагамом Парізом, який передавав йому гроші, на які він купував старовинні святі книжки й рідкісні видання єврейських книжок і відсилав їх до бібліотеки Адмора Раяца.
Адмор Раяц зі свого боку високо цінував його зусилля з придбання книжок та їх відсилання і дякував йому довгими та змістовними листами-подяками. Листи, адресовані йому, з часом стали наріжним каменем хасидського настанування, а деякі з них навіть процитував Ребе у своїй книзі календарі «Гайом йом». Так, наприклад, вислів, наведений під датою 21 швата: «Обов'язок дружин і доньок хасидів, хай живуть вони, — стояти в першому ряду в кожному починанні зі зміцнення релігії та єврейства загалом», — це фраза з листа Адмора Раяца, адресованого йому, в якому Ребе підбадьорює його у справі об'єднання доньок хасидів у Святій Землі загалом і в місті його проживання Петах-Тікві зокрема, щоб читати святі сіхот та історії про хасидів[2].
Під час проживання в Петах-Тікві Адмор Раяц вказав йому стати членом міської хевра кадіша, але не брати участі безпосередньо в похованні.
Тель-Авівський період
5697 року (1936/1937) переїхав до Тель-Авіва і відкрив крамницю на вулиці Алленбі, а згодом і сам переїхав жити поруч із нею на тій самій вулиці. У відповідь на його повідомлення Адморові Раяцу у зв'язку з відкриттям крамниці Адмор Раяц надіслав йому вітального листа, в якому знову дякував йому за турботу про відсилання книжок і відозв до Любавицької бібліотеки та благословив його заробітком у достатку й великому розмаї[3]
Унаслідок прохання Адмора Раяца 5708 року (1947/1948), щоб книжкове видавництво «Кегот» зайнялося перевиданням серії «Сдей хемед», до нього від імені Ребе звернулися представники видавництва як до того, хто успадкував права на видання від свого батька, який купив їх за повну ціну. Коли дозвіл було надано, редакція «Кегот» узялася до підготовки нового видання серії, а після його завершення рав Шмоткін отримав подяку Ребе за свою згоду й отримав права на розповсюдження у Святій Землі, причому від імені видавництва «Кегот» йому було вручено повний комплект.
5712 року (1951/1952) був серед тих, хто займався перевезенням тіла брата Ребе, рава Ісраеля-Ар'є-Лейба Шнеєрсона, з Ліверпуля в Англії на єврейське кладовище в Цфаті. Після завершення цього проєкту Ребе подякував йому за його участь і попросив повідомити, яку суму грошей він витратив на цю справу, щоб відшкодувати йому його клопоти.
У наступні роки Ребе заохочував його розширювати й розвивати свою справу в галузі книжкової торгівлі і писав йому: «Дивно, що він не розширює справу згідно з вказівками фахівців»[4].
Паралельно з торгівлею багато займався поширенням джерел учення хасидуту по всій країні, і в «Бітаон Хабад» з'являються численні повідомлення про його поїздки до різних населених пунктів і відвідини залів єшив по всій країні, де він проводив фарбрейнгени й доносив ідеї хасидуту до широкого загалу.
Помер 14 швата 5742 (7 лютого 1982).
Родина
- Його син, тамім Моше-Ар'є-Лейб-Єрахміель Шмоткін — помер 23 тевета 5728 (24 січня 1968)
- Його син, рав Ісраель Шмоткін, шаліах Ребе в Мілуокі, Вісконсин, Сполучені Штати, і директор установ Хабаду на місці
- Його донька, пані Лея-Рейзл, дружина р. Реувена Гельмана — Кфар-Хабад — померла 30 адара I 5779 (7 березня 2019)
- Його донька, пані Рівка, дружина рава Ельазара Ліфша, Кфар-Хабад
- Його донька, пані Геня, дружина рава Іцхака-Меїра Ерентроя — померла 28 кислева 5730 (8 грудня 1969)
Зовнішні посилання
- «Мі-дор ле-дор», «Тшура» Рівак-Лісон, 13 сівана 5785 (9 червня 2025)
- Листи, які він отримав від Ребе, у тшурі з весілля його нащадків, Гартман — Ерентрой, менахем-ав 5781 (липень–серпень 2021)
Примітки
- ^ Померла 14 сівана 5725 (14 червня 1965).
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Раяца, частина 4, лист 873.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Раяца, частина 4, лист 885.
- ^ «Мікдаш мелех», том 3, сторінка 66.
Код особи: № 5104844900