Рафаель Вільшанський
| Рафаель Вільшанський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 хешвана 5685 (20 листопада 1924) |
| Дата смерті | 3 швата 5776 (13 січня 2016) |
| Місце проживання | Париж, Краун-Гайтс (з 5732 року) |
| Місце діяльності | Франція, Північна Африка, Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | секретар, машпіа |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Курську, Воронежі та Бердичеві, єшива в Кутаїсі |
| Посада | секретар Європейського бюро Любавич, машпіа в Краун-Гайтс, член правління «Купат Рабейну», член духовного правління «хедера» «Ор Менахем» Краун-Гайтс, «господар» держави Туніс (призначений Ребе в 5731 році) |
| Учителі | Шмуель Нотік, Нісан Неменов |
| Сім'я | |
| Батько | Бецалель Вільшанський |
| Дружина | Злата, дочка р. Олександр-Сендер Менкін, Хава Вільшанська |
| Діти | Шнеур-Залман Вільшанський, Йосеф-Іцхак Вільшанський, Хаїм-Еліягу, Двора Рейхер |
| Брати й сестри | Хаїм-Дов-Бер Вільшанський |
| Родовід | |
Рав Рафаель Вільшанський (23 хешвана 5685 (20 листопада 1924) — 3 швата 5776 (13 січня 2016)) протягом сімдесяти років служив секретарем Європейського бюро Любавич, спочатку у Франції, а потім у кварталі Краун-Гайтс, де служив також машпіа і членом духовного правління в місцевих навчальних закладах. Був членом ради «Купат Рабейну». Призначений Ребе в Шміні Ацерет 5731 «господарем»[1] держави Туніс.
Біографія


Народився в рава Бецалеля Вільшанського 23 хешвана 5685 року (20 листопада 1924). У його юності його батька переслідували комуністи, і вони блукали з місця на місце. Навчався в єшивах «Томхей Тмімім» у Курську, Воронежі і Бердичеві. Узимку 5698 року (1937/1938), під час навчання в Бердичеві, був заарештований разом з іншими учнями єшиви і просидів у в'язниці та в державних установах протягом кількох місяців.
Наприкінці зими він утік з установи, в якій його утримували. Він навчався в Кутаїсі, у Грузії, де був серед наближених голови єшиви рава Шмуеля Нотіка; протягом кількох років навчався в нього нігле і хасидуту, на уроках та індивідуально, і навіть спав із ним деякий час в одній кімнаті. Після закінчення Другої світової війни поїхав до Самарканда і був одним з учнів рава Нісана Неменова.
У 5706 році (1945/1946) поїхав до Львова і був одним із діячів відомої «Втечі» разом зі своїм братом Хаїмом-Бером. Він і сам також утік і після короткого перебування в Покінгу продовжив шлях до Парижа. Там він планував навчатися в єшиві «Томхей Тмімім» Брюнуа, але Ребе Раяц призначив його секретарем «Бюро допомоги біженцям та їх облаштування», яке перетворилося на Європейське бюро Любавич, під керівництвом рава Біньяміна Городецького. У цих рамках він багато років займався управлінням закладами Хабаду у Франції та в Північній Африці.
У 5732 році (1971/1972) переїхав до Нью-Йорка і служив машпіа в кварталі Краун-Гайтс, займався розвитком і розширенням кварталу та був одним із засновників «Комітету за честь рабинів». Водночас, за вказівкою Ребе йому, продовжував обіймати посаду секретаря «Бюро» і був залучений до його діяльності до останнього дня.
І після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) він продовжував з усією силою поширювати звістку про Визволення Ребе, Мелех га-Мошіаха і віру у вічність його життя, а також брав участь у зібранні для зустрічі Мошіаха, проведеному в Лінкольн-центрі.
Числився серед членів правління «Купат Рабейну» і членом духовного правління «хедера» «Ор Менахем» Краун-Гайтс.
Помер у поважній старості 3 швата 5776 року (13 січня 2016).
Господар держави Туніс

У свято Сукот 5731 року (15 жовтня 1970) відбулася конференція представників ООН, що тривала цілий тиждень і припала точно на дні свята Сукот — від першого дня свята і до Сімхат Тора.
Під час свята того року Ребе говорив про те, що коли народи світу збираються, євреї також мають збиратися разом і додавати в справах Тори і заповідей, щоб вплинути на представників народів світу, щоб ті не ухвалювали рішень, які можуть зашкодити синам Ізраїлю.
У Шміні Ацерет того року, під час четвертої гакафи, Ребе створив свою «ООН», у якій призначив представника для кожної країни, щоб він був «господарем» цієї країни згідно з Торою.
Рав Вільшанський удостоївся і був призначений на тому самому зібранні Ребе «господарем» держави Туніс, оскільки в силу своєї посади секретаря «Бюро» він відповідав за заклади Хабаду там.
Родина
- Його брат, рав Хаїм-Дов Вільшанський.
- Його першою дружиною була пані Злата, донька р. Александра-Сендера Менкіна, яка померла 13 адара 5714 року (16 лютого або 18 березня 1954). Другою його дружиною була пані Хава Вільшанська — померла в день свого народження, 29 адара 5785 (29 березня 2025) .
- Його сини від першого шлюбу
- Рав Шнеур-Залман Вільшанський — голова єшиви «Томхей Тмімім» Морристаун.
- Рав Йосеф-Іцхак Вільшанський — голова єшив «Хасидей Хабад Любавич» у Цфаті і в Хайфі.
- Р. Хаїм-Еліягу Вільшанський — Краун-Гайтс.
- Його донька від другого шлюбу
- Пані Двора Рейхер — Мельбурн, Австралія.
Зовнішні посилання
- «Що таке єврей» (сторінка 98 і далі) — щоденник, написаний равом Рафаелем Вільшанським у період його навчання в єшиві в Кутаїсі під час Другої світової війни, з тшури до весілля його онука
.
- Шнеур-Залман Левін, «Не стало хасида і праведника серед людей», стаття про особистість рава Вільшанського в тижневику «Бейт Мошіах»
Примітки
- ^ Докладніше див. у статті «Хасидська ООН»
Код особи: № 8111363800
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Рабини, що підписали псак дін про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах
- Випускники «Томхей Тмімім» у Курську
- Випускники «Томхей Тмімім» у Воронежі
- Випускники «Томхей Тмімім» у Бердичеві
- Машпіїм у хабадських громадах
- Особистості Краун-Гайтс
- Родина Вільшанських
- Члени «Хасидської ООН»
- Члени комітету «Купат рабейну»
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Особистості, що народилися в 5685 році (1924/1925)
- Особистості, що померли в 5776 році (2015/2016)
- Випускники «Томхей Тмімім» у Кутаїсі
- Родина Менкін