Перейти до вмісту

Порес мапа у-мекадеш

Матеріал з Хабадпедії

«Порес мапа у-мекадеш» — це галахічне рішення для ситуації, коли перебувають посеред трапези в п'ятницю (наприклад, трапеза заповіді, святкова трапеза йом тову, що випав на переддень Шабату) і настає час обов'язку кідушу Шабату. Згідно з цим рішенням, не потрібно «згортати» трапезу, молитися Кабалат Шабат, починати суботню трапезу і робити кідуш. А можна розстелити скатертину на хали, зробити кідуш (посеред триваючої п'ятничної трапези) і продовжити трапезу. В історії Хабаду ми знаходимо думки і в той, і в інший бік — чи дотримуватися цього звичаю, чи ні. В Адморів Хабаду ми знаходимо загалом неприйняття цього звичаю. У Ребе в певні роки була вказівка все ж чинити так, але пізніше Ребе відкинув цей звичай.

Джерело

Джерело цієї назви — у законі, сказаному в Гемарі[1]: «Не вносять стіл (невеликий стіл, на якому лежить хліб), поки не зробили кідуш, а якщо внесли — розстеляє скатертину й робить кідуш». Цей закон стосується звичаю, поширеного в минулому, — ставити невеликий переносний стіл перед кожним з учасників трапези.

Подробиці законів

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У «Шулхан аруху», закони Шабату, розділ 271 (пункти 8–12), Алтер Ребе пише, що той, хто трапезує в п'ятницю і в кого настає час бейн га-шмашот, не повинен переривати свою трапезу, а накриє хліб, щоб показати, що він призначений для Шабату, зробить кідуш і продовжить трапезу.

Якщо вже пив вино під час трапези — не потрібно промовляти благословення «Боре при га-гафен» ні на вино кідушу, ні на вино, яке п'є потім; якщо робить кідуш на хліб — не потрібно знову промовляти «га-моці»; але якщо робить кідуш на вино — є суперечка, чи потрібно промовляти благословення «га-моці», а в сумніві щодо благословень — на полегшення.

І Алтер Ребе пише, що в будь-якому разі володар душі буде суворим до себе й не доведе до цього, і промовить Біркат га-мазон ще за світла.

У наших Ребе

У 5680 році (1919/1920) Сімхат Тора випала на п'ятницю, Ребе Рашаб був уже дуже хворий і слабкий, і рав Яаков Ланда переконав його зробити кідуш, як вимагається за галахою. Ребе Раяц заперечував проти цього, оскільки доти Ребе Рашаб так не чинив і навіть вказував йому утримуватися від цього, але Ребе Рашаб послав свого сина Ребе Раяца з кімнати щось принести; Ребе Раяц сховав вино, але рав Яаков Ланда знайшов вино в іншому місці й зробив кідуш, і коли Ребе Раяц повернувся до кімнати й побачив це, він захворів від великого засмучення.[2]

У 5704 році (1943/1944) Сімхат Тора також випала на переддень Шабату, і Ребе Раяц сказав, щоб вивчили закон «порес мапа», але сказав, що сам він у будь-якому разі не робитиме кідуш і щоб виконали цю галаху лише заради учасників трапези.

Запитали в Ребе, що казати раніше — «Рце» чи «Яале ве-яво». Ребе відповів, що слід казати у звичайному порядку й спочатку промовляти «Рце», а ангели вже розберуться, що потрібно раніше.

У Сімхат Тору 5717 року (1956/1957) Ребе звелів розстелити скатертину й зробити кідуш і сказав, що, оскільки Ребе Раяц не хотів так чинити з «відомих причин», є такі, хто не хоче так чинити, але що стосується спільноти — нехай один зробить кідуш, і вся спільнота виконає обов'язок.

У другий день Рош га-Шана 5744 року (9 вересня 1983) Ребе вказав присутнім розстелити скатертину й зробити кідуш і звелів оголосити подробиці законів у зв'язку з промовлянням «Рце» тощо[3] Однак оголошення габая було зроблене плутано, і Ребе виправив його посередині.[4] І справді, уже в Сімхат Тору того самого року Ребе відкинув цей звичай через плутанину, що була в Рош га-Шана щодо численних подробиць цього порядку.[5]

У Сімхат Тору 5748 року (1987/1988) на початку фарбрейнгену Ребе вказав оголосити, щоб остерігалися пити й їсти після заходу сонця, оскільки не прийнято розстеляти скатертину й робити кідуш, і Ребе навіть уточнив і сказав, що «не потрібно казати це від мого імені, бо це явний закон у „Шулхан аруху“, а в Хабаді перестали так чинити за постановою рабинів Хабаду»[6]

Сьогодні є громади анаш, які за настановою своїх рабинів і машпіїм чинять за законом «порес мапа у-мекадеш», стверджуючи, що вказівка Ребе стосувалася лише місця, де буває плутанина, тоді як у їхніх невеликих громадах є рабин, який наставляє і спрямовує, — і побоюватися плутанини не доводиться.[7][8]

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці