Перейти до вмісту

Вічність Тори

Матеріал з Хабадпедії
13 основ віри Рамбама

1. Існування Б-га
2. Його єдність
3. Заперечення тілесності в Нього
4. Предвічність
5. Те, що лише Йому одному годиться служити
6. Пророцтво
7. Пророцтво Моше
8. Тора з Небес
9. Вічність Тори
10. Провидіння
11. Нагорода й покарання
12. Прихід Мошіаха
13. Воскресіння мертвих

Вічність Тори — це віра в те, що Тора, яку Всевишній дав Моше Рабейну під час Дарування Тори, залишиться вічною, і Всевишній не замінить її іншою, не додасть до неї і не відніме від неї. Ця віра — частина 13 основ віри, встановлених Рамбамом.

У ученні хасидуту роз'яснюється причина вічності Тори: вона в тому, що Святий, благословенний Він, вклав у Тору Самого Себе, тому, як Він вічний і до Нього не застосовна зміна, так і Тора вічна. Крім того, вчення хасидуту розширює значення вічності Тори тим, що кожна її подробиця, навіть така, що не може здійснюватися сьогодні в матеріальному (як оповіді Тори або заповіді, які не діють у наш час), має значення в духовному — як вказівка в нашому служінні Всевишньому.

Віра у вічність Тори та її джерела

Рамбам включив вічність Тори до числа основ віри[1]. У своїй книзі «Яд га-хазака» він докладно викладає і наводить її джерела:

Ясно й недвозначно сказано в Торі, що вона — заповідь, яка існує навіки і на віки вічні, у ній немає ні зміни, ні вилучення, ні додавання, як сказано: Усе, що я заповідаю вам, дотримуйтеся, щоб виконувати, не додавай до цього і не віднімай від цього[2]. І сказано: А відкрите — нам і синам нашим навіки, щоб виконувати всі слова цієї Тори[3]. Звідси ти дізнався, що всі слова Тори ми зобов'язані виконувати навіки. І так само він каже: Вічний закон для поколінь ваших[4]. І сказано: Не на небесах вона[5], звідси ти дізнався, що жоден пророк не має права запровадити щось нове відтепер.

— «Мішне Тора», Закони основ Тори, розділ 9, галаха 1

А в іншому місці він пише:

А суть справи така: у цієї Тори закони й установлення не змінюються навіки і на віки вічні, і до них не додають і від них не віднімають. А кожен, хто додає чи віднімає, або зухвало витлумачив Тору і вивів слова заповідей з їхнього простого змісту, — той, безсумнівно, нечестивець і апікорес.

— «Мішне Тора», Закони про царів та їхні війни і про Мелех га-Мошіаха, розділ 11, галаха 3 (з вилученнями цензури)

Ці слова Рамбама сформульовано також у тексті «Ані маамін»: «Ця Тора не буде замінена», і в піюті «Їгдаль Елокім хай»: «Не змінить Б-г і не замінить закону Свого навіки на інший» («Ло яхаліф га-Е-ль ве-ло ямір дато ле-оламім ле-зулато»)[6].

Незгодні думки

Рабі Йосеф Альбо у своїй книзі «Га-Ікарім» не погодився з Рамбамом, який встановив вічність Тори як основу віри. Його незгода — у двох пунктах:

а. Він тлумачить вірш «не додавай до цього і не віднімай від цього» так, що мається на увазі вносити зміни в самі заповіді, але додавання або скасування однієї із заповідей, на його думку, дозволені. Він доводить це тим, що мудреці додали сім заповідей, не записаних у Торі. б. На його думку, навіть якщо справді заборона «не додавай» стосується також додавання або скасування заповіді, а не лише внесення в неї змін, то це лише заборона для нас — тих, хто отримав Тору, — вносити в неї зміни, але не виключено, що Святий, благословенний Він, Який дав Тору, змінить її, коли Йому буде завгодно. Він порівнює Тору з їжею, яка змінюється залежно від віку того, хто їсть: немовля живиться молоком, а коли підростає, живиться хлібом, а потім м'ясом; так і в Торі можливі зміни залежно від стану тих, хто отримує (як ми знаходимо до Дарування Тори, що Адамові га-Рішону Святий, благословенний Він, заборонив їсти м'ясо[7], а Ноахові дозволив це[8])[9].

На першу незгоду і його заперечення від заповідей, встановлених мудрецями, відповів сам Рамбам[10]: «Усі ці заповіді, які були запроваджені, ми зобов'язані прийняти і дотримуватися, як сказано: „Не ухиляйся ні від чого з того“, і вони не є додаванням до заповідей Тори. А від чого застерегла Тора „не додавай до цього і не віднімай від цього“ — від того, щоб пророк не мав права запровадити щось нове і сказати, що Святий, благословенний Він, повелів йому додати цю заповідь до заповідей Тори або відняти одну з цих шестисот тринадцяти заповідей. Але якщо бейт дін разом із пророком, який буде в той час, додали заповідь у вигляді постанови, або у вигляді вказівки, або у вигляді заборони, — це не додавання. Адже вони не сказали, що Святий, благословенний Він, повелів зробити ерув або читати Мегілу в її час, а якби сказали так, то додали б до Тори. Але так ми кажемо: пророки разом із бейт діном постановили й повеліли читати Мегілу в її час, щоб згадувати хвалу Святого, благословенний Він, і спасіння, які Він учинив для нас, і що Він був близький до нашого волання, — щоб благословляти і прославляти Його, і щоб повідомити прийдешнім поколінням, що істинне те, що Він обіцяв нам у Торі: „Бо який великий народ, що Б-г близький до нього“[11]. І таким чином — кожна заповідь зі слів софрім, як заповідь-повеління, так і заповідь-заборона».

У другій незгоді «Га-Ікарім» Абарбанель захистив позицію Рамбама і пояснив, що вічність Тори необхідна внаслідок її дарування від Всевишнього, Який вічний, і, даючи її, Всевишній знав потреби тих, хто отримує, в усі часи; тому, як закони тіла та його природне харчування вічні, тим більше закони душі вічні[12].

Причина вічності Тори

Ребе пояснює слова Рамбама згідно з внутрішнім поясненням вічності Тори[13]: оскільки під час Дарування Тори Святий, благословенний Він, вклав Самого Себе в Тору[14], тому в ній неможлива зміна, бо як Він вічний і до Нього не застосовна зміна, так і Тора вічна[15]. Виходячи з цього, зрозуміло, що Тора не подібна до повелінь Адамові та Ноахові до Дарування Тори, у яких не було того нововведення, що Святий, благословенний Він, вклав у них Самого Себе[16]. І зрозуміло також, чому Рамбам зарахував вічність Тори до окремої основи, а не як частину пророцтва Моше, бо її вічність — унаслідок її переваги як Тори Всевишнього, яка вища за пророцтво[17].

Ребе роз'яснює, що є місце для обох думок — Рамбама і «Га-Ікарім», — і йдеться про два різні щаблі: з боку внутрішньої суті волі Святого, благословенний Він, до неї не застосовна жодна зміна — як вважає Рамбам; але з боку волі Святого, благословенний Він, як вона вбралася в Хохму, Тора — засіб для певної мети, і тому в ній можливі зміни — як вважає «Га-Ікарім»[18].

Підкреслення вічності в певних частинах Тори

Вічність Письмової Тори

На відміну від Усної Тори, святість якої — у розумінні змісту сказаного, Письмова Тора має святість самого письма. З цієї причини вічність Письмової Тори відрізняється тим, що кожна літера в ній вічна, на відміну від Усної Тори, в якій вічний лише зміст повелінь. Цим пояснюється прохання Естер до мудреців, щоб вони записали чудо Пуриму в Мегілат Естер (Сувій Естер): «Запишіть мене для поколінь»; цим вона домоглася того, що Мегілат Естер (Сувій Естер) залишиться вічним для поколінь, як Письмова Тора, — не лише за змістом, а й у самому письмі[19].

З цієї причини все, що згадано в Письмовій Торі, навіть як оповідь, а не як повеління, існує вічно — не лише його вплив чи можливість винести з нього урок, а сама оповідь існує вічно[20].

Вічність Тори порівняно з пророцтвом

Відмінність між Торою, пророцтвом і діврей каббала — також у їхній вічності: слова Тори, у які, як сказано, Святий, благословенний Він, вклав Самого Себе, — це Його сутнісна воля, а не лише засіб для певної мети. Тому слова Тори вічні назавжди. Слова ж пророків, які є словами Всевишнього до людини, для певного часу і становища, — тимчасові й не вічні[21].

Майбутні зміни в Торі

У джерелах мудреців описано низку змін, які мають відбутися в Торі в майбутньому. Рабі Йосеф Альбо в «Сефер га-ікарім» навів майбутні зміни як доказ своєї позиції — що не виключено, що Святий, благословенний Він, змінить Тору, коли Йому буде завгодно[22], а багато інших писали проти нього, що зміна в Торі неможлива, і давали різні пояснення описаним у мудреців змінам, які не суперечать вічності Тори[23].

Частина тлумачень деяких майбутніх змін пояснює, що йдеться про духовну зміну, але практичне виконання галахи збережеться. Так, наприклад, щодо заборони їсти свинину, про яку мудреці сказали, що свиня в майбутньому стане чистою, є ті, хто тлумачить, що йдеться про духовну зміну в суті свині, але матеріальна свиня залишиться забороненою[24]. Також щодо левітів нашого часу, про яких Арізаль[25] написав, що в майбутньому вони стануть когенами, Ребе пише, що ця зміна відбудеться в їхніх душах: ці душі в майбутньому народяться в родинах когенів і будуть когенами, але зміни в галахі не буде[26]. Також щодо скасування свят у прийдешньому майбутньому вчення хасидуту роз'яснює, що це не скасування в буквальному сенсі, не доведи Б-же, а те, що Б-жественне світло, яке розкривається у свята, не відчуватиметься порівняно зі світлом, яке світитиме в майбутньому[27].

Ребе торкається частини цих змін і встановлює, що їх буде здійснено після обговорення у Великому бейт діні, і завдяки новій глибині, яка розкриється в Торі в майбутньому, дійдуть до нових галахічних висновків у Торі згідно з правилами винесення галахічних рішень, — тому в цьому немає суперечності вічності Тори. Відповідно до цього Ребе пояснює дозвіл на шхіту Шор га-бара плавцями Левіатана до трапези Шор га-бара і Левіатана[28] і зміну в майбутньому у винесенні галахи за думкою дому Шамая замість дому Гілеля[29][30].

Скасування заповідей і вічність Тори

Основна стаття – Заповіді будуть скасовані в прийдешньому

Мудреці сказали[31], що «заповіді будуть скасовані в прийдешньому майбутньому», після воскресіння мертвих, і багато хто мав труднощі з тим, як узгодити це з вічністю Тори.

Є думка, що в цьому висловлюванні мудреці зовсім не говорили про певний період у майбутньому, а про час після смерті, коли померлий звільнений від заповідей[32]. Згідно з цією думкою, заповіді в майбутньому не будуть скасовані, і питання немає.

Ребе пояснює, що, хоча заповіді в майбутньому будуть скасовані, це не суперечить їхній вічності, бо скасоване буде лише повеління виконувати їх, але насправді сини Ізраїлю продовжуватимуть виконувати їх без повеління, самі собою, оскільки вони — вічна воля Святого, благословенний Він[33].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Коментар до Мішнайот, вступ до розділу «Хелек», дев'ята основа.
  2. ^ Дварім 13:1.
  3. ^ Дварім 29:28.
  4. ^ Ваїкра 3:17. І ще.
  5. ^ Дварім 30:12.
  6. ^ І див. також докладно у вступі Рамбама до Коментаря до Мішнайот
  7. ^ Берешит 1:29 і в Раші.
  8. ^ Берешит 9:13.
  9. ^ «Га-Ікарім», третій трактат, розділ 13 і далі.
  10. ^ Вступ до «Мішне Тора», наприкінці заповідей-заборон
  11. ^ Див. Дварім 4:7–8.
  12. ^ «Рош амана», розділ 13.
  13. ^ Так визначає це Ребе в «Лікутей сіхот», частина 5, с. 240.
  14. ^ Як висловлювання мудреців: «Анохі — Я Сам написав і дав» (Шабат 105а).
  15. ^ «Лікутей сіхот», частина 5, там само. Частина 19, с. 182. Частина 23, с. 33.
  16. ^ «Лікутей сіхот», частина 23, там само, примітка 12. І так само в «Рош амана», там само.
  17. ^ «Лікутей сіхот», частина 19, там само, примітка 47.
  18. ^ Кунтрес «Ілхот Тора ше-бе-аль пе ше-ейнан бтелін ле-олам», примітка 32.
  19. ^ Див. докладно «Лікутей сіхот», частина 26, сіха на Пурим — паршія «Захор» (с. 219 і далі).
  20. ^ «Лікутей сіхот», частина 5, там само, і в примітці 14. І див. лист Ребе кінця адара 5731 (лютий–березень 1971) раву Єгошуа Мондшайну у зв'язку з цією приміткою. «Лікутей сіхот», частина 8, с. 151.
  21. ^ «Лікутей сіхот», частина 19, там само. Гадран на Рамбама 5748, пункт 7.
  22. ^ «Га-Ікарім», третій трактат, розділ 16.
  23. ^ Див. «Рош амана», там само. Рабі Яаков бен Хавів у своєму коментарі («Га-Котев») — «Ейн Яаков», початок трактату «Мегіла». «Тіферет Ісраель» Магараля, розділ 52 і 53.
  24. ^ Див. статтю Свиня в майбутньому стане чистою#Тлумачення.
  25. ^ У «Лікутей Тора» і «Шаар га-псукім» до Єхезкеля.
  26. ^ «Лікутей сіхот», частина 34, с. 310.
  27. ^ Див. статтю Скасування свят у прийдешньому майбутньому#У хасидуті.
  28. ^ «Ваїкра раба» 13, 3.
  29. ^ Згідно зі словами Арізаля — див. «Мікдаш мелех» до «Зогару», частина 1, 17б. Наведено в «Лікутей Тора», «Корах» 54в.
  30. ^ Кунтрес про «Тора хадаша меіті теце» 5751, пункт 5 («Сефер га-сіхот», частина 2, с. 568) і далі.
  31. ^ Ніда 61б.
  32. ^ Рашба, Рітва і Ран, Ніда, там само.
  33. ^ Кунтрес «Ілхот Тора ше-бе-аль пе ше-ейнан бтелін ле-олам», пункт 5.

Повідомити про помилку на цій сторінці