Кемп «Ган Ісраель»


Кемп «Ган Ісраель» — літній табір для дітей, заснований хасидами Хабаду в Нью-Йорку у 5716 році (1956) і названий на честь Бааль-Шем-Това[1]. З роками табори під цією назвою були створені шлухім і хасидами Хабаду по всьому світу за підтримки Ребе.
Ребе відвідав табір тричі і щороку надсилав лист із благословенням до відкриття кемпу. У пізніші роки діти кемпу щороку приїжджали з візитом до 770 до Ребе 20 менахем-ава з нагоди дня відходу з життя батька Ребе, рава Леві-Іцхака Шнеєрсона, де для них проводилося особливе зібрання, і Ребе виголошував перед ними сіху.
Передісторія

Літні табори були вперше створені у Сполучених Штатах, щоб зміцнити єврейське виховання у дітей, які не були виховані в його дусі, а також щоб зберегти виховання дітей протягом канікул, з огляду на слова Ребе про небезпеки цього періоду, і за вказівкою Ребе табір було названо «Ган Ісраель»[1], на честь Бааль-Шем-Това. Оскільки мета кемпу полягала в тому, щоб зміцнити єврейське виховання, він приймав і дітей із хабадських родин, і дітей, які не дотримувалися Тори й заповідей та навчалися в загальноосвітніх школах, щоб ці останні мали приклад того, як поводиться єврейська дитина.
Ребе висловився[2], що успіх кемпу в тому, що діти проводять тривалий безперервний період «у володінні Ребе»:
І для цього було засновано табір «Ган Ісраель», де діти перебувають не у володінні батьків, а у володінні Ребе, і в низці деталей успіх тоді більший, ніж у стінах єшиви, оскільки в стінах єшиви після занять дитина йде додому, тоді як у «Ган Ісраель» вона перебуває кілька тижнів поспіль без перерви у володінні Ребе
Заснування табору

У 5716 році (1955/1956) з ініціативи «Мерказ ле-іньоней хінух» було створено літній табір «Ган Ісраель»[3]. Коли рав Моше Лазар і рав Йосеф Вайнбойм (які були тоді учнями Центральної єшиви «Томхей Тмімім» 770) увійшли на єхідут до Ребе і представили йому ідею, Ребе схвалив створення кемпу і навіть виписав чек на суму три тисячі доларів як участь у початку роботи. Коли вони увійшли на єхідут після цього, Ребе велів їм залучити рава Кегата Вайса, щоб він допомагав їм у створенні кемпу та управлінні ним. Рав Вайс за вказівкою Ребе створив комітет для потреб кемпу, до якого увійшли секретар рав Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков, рав Шломо-Агарон Казарновський, рав Яаков-Єгуда Гехт і адвокат пан Айзік Штраль, який мав подбати про те, щоб кемп працював за законом. Після створення комітету Ребе попросив, щоб усі його члени увійшли до нього разом на єхідут, на якому вони отримали докладні вказівки, зокрема щодо всього, що стосується організації табору та управління ним, і, серед іншого, що першого разу не варто купувати ділянку, тому треба постаратися знайти відповідне місце для оренди.
Потім організатори ще кілька разів входили на єхідут, щоб отримати від Ребе докладні вказівки щодо кемпу. Лише за кілька тижнів рав Яаков-Єгуда Гехт зумів орендувати відповідне місце в місті Елленвілл у штаті Нью-Йорк, де попереднього року діяв кемп під назвою «Ізраель».
Табір було названо за вказівкою Ребе «Ган Ісраель» на честь Бааль-Шем-Това[1]. На фарбрейнгені свята Шавуот 5716 року (16 травня 1956) Ребе торкнувся назви «Ган Ісраель» і сказав, що слово «Ган» натякає на те, що написано в Зогарі, що є 53 порядки розуміння в Торі, і оскільки кожен єврей має літеру в Торі, кемп називається «Ган Ісраель».
У 5718 році (1957/1958) було засновано «Ган Ісраель» Монреаль. А в 5721 році (1960/1961) було засновано ще один «Ган Ісраель» у Детройті, що існує донині.
Відвідини Ребе в таборі
Основна стаття – «Бі-неот деше»

- 5716 — Коли рав Моше Лазар повернувся в день відкриття кемпу до 770, секретар рав Єгуда-Лейб Гронер запитав його, скільки часу триває поїздка до табору, і рав Лазар відповів, що від двох до двох з половиною годин. Через двадцять хвилин рав Гронер повернувся до нього і повідомив, що Ребе хоче провести фарбрейнген у таборі. І так Ребе прибув до табору і провів у ньому фарбрейнген з нагоди освячення дому[4].
- 5717 — Наприкінці фарбрейнгену 12 тамуза цього року Ребе розповів, що продовження фарбрейнгену буде в кемпі, і справді, 15 тамуза він прибув з візитом до табору. Наприкінці фарбрейнгену Ребе роздав дітям табору сидур, що містить молитви мінха і маарів. Наприкінці візиту, за мить до того, як Ребе сів у машину, він обернувся до рава Лазара і сказав йому їдишем: «Я не уявляв собі такого багатства»[4].
- 5720 — Протягом 3 років Ребе не відвідував кемп; у 5720 році (1959/1960) Ребе оголосив, що і цього року хоче поїхати до кемпу[5], особливо у зв'язку з 200-річчям відходу Бешта, на честь якого названо кемп; Ребе висловився, що хоча він не має звичаю виїжджати з Брукліна, кемп вважається частиною центру 770; на фарбрейнгені, який він провів, Ребе говорив про назву кемпу — на честь Бешта, потім Ребе роздав «кос шель браха» і «Мінха-Маарів» дітям і персоналу кемпу[6].
Під час одного зі своїх візитів до табору «Ган Ісраель» Ребе висловився, що хоча він має звичай зовсім не виїжджати з Нью-Йорка, він виїжджає відвідати кемп, оскільки кемп — частина 770[7]. Ребе також висловився, що кемп — це «ковадло, на якому виробляють хасидів»[8].
Ставлення Ребе
Під час свого візиту до кемпу в 5716 році (1955/1956) Ребе сказав, що суть літнього табору — оздоровити тіло, і в ту мить, коли це робиться, щоб служити Всевишньому, це частина служіння Всевишньому, і це ще більшою мірою стосується дітей до віку бар-міцви, у яких важлива тільки дія, і тому в ту мить, коли роблять заради Небес, це частина їхнього служіння Всевишньому. І завдяки цьому оздоровиться дух тих, хто перебуває в кемпі, не лише в матеріальному, а й, головним чином, у духовному — тим, що, повернувшись додому після кемпу, вони просунуть усю свою родину у виконанні Тори й заповідей[9].
Оскільки дитина перебуває протягом двадцяти чотирьох годин у тому самому середовищі та під тим самим впливом, вона чує одне й те саме формулювання і відчуває ту саму твердість, яка має бути у вірі, і в Торі, і в заповідях, як уранці, так і протягом дня, і вночі, і впродовж усієї доби. І це те, що «немає лиха без добра»: у тому, що йдуть з єшив (у літній час), є добрий бік, [аби тільки використали його повною мірою]; і це те, що можна послати дитину саме в такий кемп, який гідний своєї назви, (тобто) щоб по тих, хто там перебуває, було видно, що вони «насіння, благословенне Гаває», чи то хлопчики, чи дівчатка, так щоб літо було використане для справжнього зміцнення в юдаїзмі, у Торі й заповідях.
І все це починається в цей період, який, як сказано вище, можна використати саме на боці святості, подібно до того, як кажуть, що бааль тшува може досягти набагато більшого, ніж завершений праведник; так само можна досягти в цей час — коли не перебувають в єшиві, — якщо тільки посилають дитину в кемп, гідний своєї назви, набагато більшого, ніж досягають у час, коли перебувають в єшиві
І як уже бачили на ділі в попередні роки, що ті, хто наполягав, щоб їхні діти ходили саме в такий кемп, де юдаїзм улітку ще сильніший (у них), ніж юдаїзм у них узимку вдома, мали потім справжній нахес від дітей, коли ті повернулися з кемпу додому, нахес не лише в духовному, а й у матеріальному, бо, як сказано вище, в євреїв матеріальне йде разом із духовним— Фарбрейнген 12 тамуза 5724 (22 червня 1964) / вільний переклад
Ребе зазначив, що часом поблажливе та дбайливе ставлення батьків до дітей заважає їм просуватися належним чином, і це одна з переваг літнього табору — дитина віддалена від такого підходу, і це дає їй змогу зростати належним чином[10].
У сіхі, яку Ребе виголосив на «Параді» у 5743 році (1982/1983), що діти мають просити батьків записати їх до літнього табору, а потім Ребе звернувся до батьків і сказав, що звертається до них із проханням від імені Рашбі записати своїх дітей до літнього табору, і сказав, що в цій справі є також заповідь агават Ісраель[11].
У сіхі Шабату тижневої глави «Шміні» 5745 року (1984/1985) Ребе висловився про перевагу літнього табору над школою в тому, що після закінчення занять у школі щодня діти повертаються додому й зазнають впливу атмосфери, що панує вдома; на відміну від цього, у літньому таборі діти протягом певного періоду перебувають увесь день у літньому таборі, в атмосфері святості та юдаїзму; також Ребе пояснив перевагу денного літнього табору, в якому діти щодня повертаються додому, в тому, що на відміну від школи, до якої діти ходять з необхідності, до літнього табору вони ходять з власного бажання та в атмосфері насолоди[12].
Щороку Ребе надсилав лист із благословенням з нагоди відкриття кемпу.
Коли директор кемпу «Ган Ісраель» Детройт був на єхідуті в Ребе, Ребе сказав йому з усмішкою на святому обличчі: «Іх об гехерт, аз шабес ін кемп із азой ві Сімхес-Тойре [= я чув, що Шабат у кемпі — як Сімхат Тора]»[13].
Гімни
Основна стаття – Гімн
Під час кемпу заведено співати гімни; гімни покликані виражати зміст, пов'язаний із хасидутом, гіткашрут, «Бсорат га-Геула» і темами Геули й Мошіаха.
Рав Залман Гопін висловився про перевагу гімнів: «„Нігуни, які співають у кемпі, передають дітям чітке і ясне послання, кожна пісня передає своє особливе послання, і слова добре передають відповідне послання навіть більше, ніж нігуни без слів“.»
Про гімни, які склав р. Іцхак-Хаїм Мартон (для кемпу «Ган Ісраель» Кфар-Хабад і кемпу «Ган Ісраель» Свята Земля), він висловився: «„Ці пісні стосуються не лише солдатів „Цівос Гашем“ — ми на фарбрейнгенах співаємо його пісні“»[14].
Рав Пінхас Мартон стверджує, що припасування нігуну 92 із «Сефер га-нігуним» до слів гімну «Бе-ір рехока», зроблене його братом р. Іцхаком-Хаїмом Мартоном, було новаторським і стало прототипом припасування до пісні оповіді з мораллю та хасидським почуттям, і слідом за цим припасуванням вожаті й керівники кемпів почали припасовувати в такий спосіб, не задовольняючись припасуванням уривків оповіді без передання почуття[14].
Суперечка машпіїм про вибір мелодій для гімнів
Рав Меїр Вільшанський стверджує, що для гімнів кемпів треба обирати мелодію з мелодій хабадських нігунів; він стверджує, що саме через нігун можна найкраще виразити зміст кемпу[15].
Натомість рав Залман Гопін стверджує, що для гімнів кемпів треба обирати мелодію, яка не є хабадським нігуном; причина цього — святість і внутрішній зміст нігуну, а також побоювання, що нігун у цій формі зі словами кемпу закарбується в пам'яті вихованців кемпу і потім заважатиме їм зосередитися на змісті нігуну.[потрібне джерело]
Також на думку рава Вільшанського, після кемпу не слід продовжувати використовувати гімн, і нігун треба співати лише в його первісній формі.
Р. Єгошуа Мондшайн також заперечував проти включення мелодій хабадських нігунів у гімни кемпів через слова Ребе про те, що слова нігуну обмежують його[16], і через побоювання, що нігун у формі зі словами кемпу закарбується в пам'яті вихованців кемпу і потім заважатиме їм зосередитися на змісті нігуну[17].
Постановки

Основна стаття – «Ой, Ребе» (альбом)
Диск «Ой, Ребе» — OH RABBI вийшов спочатку англійською мовою, а потім був перекладений також івритом і французькою.
На атмосферу в літніх таборах, що відбувалися в 5752–5754 роках (1991–1994), лягла тінь від стану здоров'я Ребе і від того, що не завжди вдавалося побачити Ребе, почути сіхот і отримати заохочення.
Працівники літніх таборів висловили свої почуття гіткашрут до Ребе, перетворивши традиційну «війну кольорів», яка проводилася в кемпі, на прищеплення цінностей самовіддачі та гіткашрут до Ребе, з молитвою і схвильованим проханням про повну Геулу.
Ці пісні, попри те що вони дитячі, здобули велику любов серед хасидів, а деякі з них навіть співали в присутності Ребе.
Частину пісень (переважно пісні кемпу «Ган Ісраель» Монреаль) було зібрано, і вони вийшли платівкою під назвою «Ой, Ребе» (Oh Rebbe).
Див. також
- Мережа літніх таборів «Ган Ісраель» у Святій Землі
- Мережа літніх таборів «Ган Ісраель» Свята Земля
- «Махане Емуна»
Додаткова література
- «Бі-неот деше» — альбом, що оглядає візити Ребе до кемпу, «Кегот», 5753
- Рав Ісраель Ельфенбейн, Духовний вплив у літньому таборі — у рубриці «Хаєй Рабі»,
випуск 1865, с. 30 - Шалом Магідман, Ребе захопив нас із першої миті, розлоге інтерв'ю із засновником і директором першого кемпу «Ган Ісраель»,
випуск 1867, с. 29 - Десять фактів про хабадські кемпи,
випуск 1221, с. 41 - «Відпочивай у кемпі для дівчат»,
випуск 2118, с. 18 (рубрика «Мі-бейт га-малхут») - Менді Куртес, «Візьми і собі», розлоге інтерв'ю з равом Йосефом-Іцхаком Ходаковим, головним вожатим у кемпі «Ган Ісраель»,
випуск 2121, с. 44
Зовнішні посилання
- Літній табір добірка сіхот і відповідей про важливість запису дітей до літніх таборів, тшура з регіонального з'їзду шлухім Франції, 5779
- «Бі-неот деше» — візити Любавицького Ребе (шліта) до літніх таборів «Ган Ісраель» і «Емуна», «Кегот», 5753
- Ставлення Ребе до літнього часу і до таборів «Ган Ісраель», із журналу «А хасідішер дерхер»
(англійською) - Мітка: кемп «Ган Ісраель», на сайті «Хабад Лайв»

- Медіа
- Візити Ребе до кемпу «Ган Ісраель»
із журналу «Торат хаїм», тамуз 5780 (червень–липень 2020) - Засновник кемпу рав Моше Лазар дає інтерв'ю компанії jem: Коли координатор знепритомнів випуск «Га-сіпур шелі»; Як було засновано «Ган Ісраель»? із програми «Моя зустріч»
- Ребе відвідує кемп, відео візиту Ребе до кемпу «Ган Ісраель» у Суон-Лейку в штаті Нью-Йорк, літо 5717

- Рідкісний візит Ребе до «Ган Ісраель» і сіха, яку він виголосив перед дітьми під час його візиту 15 тамуза 5720 (10 липня 1960)

- Ребе відвідує кемп, кольорове відео візиту Ребе до кемпу
- Ребе відвідує кемп «Ган Ісраель» • галерея

- Відео одного зі зібрань дітей кемпу в Ребе, 20 менахем-ава 5749 (21 серпня 1989), із щотижневого відеожурналу jem
- Ексклюзив: рідкісна галерея — Ребе відвідує кемп «Ган Ісраель», на сайті «Хабад Лайв»

- З архіву секретаря рава Ходакова: запис фарбрейнгену Ребе в кемпі

Примітки
- ^ 1 2 3 Див. у сіхі Ребе для дітей кемпу, 15 тамуза 5720 (10 липня 1960).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах» 5719 (наприкінці).
- ^ Сьогодні це кемп «Ган Ісраель» Парксвілл.
- ^ 1 2 Як було засновано «Ган Ісраель»? – засновник кемпу рав Лазар дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» компанії jem
- ^ В інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад» (випуск 1867) директор кемпу рав Лазар стверджував, що візит Ребе до кемпу був пов'язаний з тим, що Ребе не здійснював кідушин на його весіллі, оскільки він був однією з перших пар, для яких Ребе не здійснював кідушин, і в цьому було своєрідне відшкодування.
- ^ Див. «Бейт Мошіах», випуск 234, с. 39.
- ^ «Бі-неот деше».
- ^ На єхідуті раву Еліягу Ліпскеру. Наведено в «Бі-неот деше», с. 81.
- ^ «Торат Менахем» 5716, частина 3 (17), с. 109
- ^ Перевага нічного табору
, за «Торат Менахем», частина 28, с. 162.
- ^ «Торат Менахем» 5743 частина 2, с. 1436
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5745, частина 4, с. 1912.
- ^ Азой ві Сімхес-Тойре! Шабат і переддень Шабату в «Ган Ісраель» Свята Земля
16 ава 5785 (10 серпня 2025). Дехто зазвичай каже, що тільки той, хто бачив радість, яка панує по всьому містечку «Ган Ісраель» під час субот, зрозуміє слова Ребе повною мірою[потрібне джерело].
- ^ 1 2 *Д. Ліпкін, Де голос, що об'єднував серця, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2119, с. 46 (5785)
- ^ Коротко і ясно: чи доречно співати пісні кемпів на хабадські нігуни?
.
- ^ «Що мовлення обмежує спів. Тобто пісня гнучкіша і містить часом, найчастіше, кілька тлумачень, яких жоден текст не може вмістити». «Ігрот кодеш» частина 18, с. 157.
- ^ Нотатка з побіжними роздумами «Нігун і спів, шаліах ціббур і хазан», надрукована в «Пардес Хабад», випуск 5, нісан 5758 (березень–квітень 1998). Надрукована також у збірнику пам'яті «Асара маамарот», с. 44.