Перейти до вмісту

«Толдот Леві-Іцхак»

Матеріал з Хабадпедії
«Толдот Леві-Іцхак»

Книга «Толдот Леві-Іцхак» — книга, написана письменником равом Нафталі-Цві Готлібом про батька Ребе, рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона.

Книгу було написано також за діяльної допомоги рава Товії Блоя.

У 5737 році (1976/1977) уперше вийшла книга, що документує історію життя рабі Леві-Іцхака. Особливість книги в тому, що майже вся вона написана за свідченнями з перших рук: за щоденником ребецн, від хасидів — рава Яакова-Йосефа Раскіна і його синів, які були при ньому в Алма-Аті, а також за спогадами рава Баруха Шифріна та інших.

Видання книги

Ідея написання книги народилася наприкінці 5720-х років. Рав Готліб думав про написання книги і написав листа Ребе, в якому пише про свій план, але оскільки відповідь усе не надходила, ідею написання книги було відкладено.

«У місяці тішрей 5735 року (вересень–жовтень 1974) він уперше в житті приїхав до Ребе. Коли він проходив біля кос шель браха, Ребе раптом звернувся до нього, хоча не знав його й ніколи його не бачив, і сказав йому: „Адже ти обіцяв мені книгу про мого батька — де книга?“ Коли рав Готліб згадав, про що говорить Ребе, він одразу відповів, що, оскільки не отримав згоди, більше цим не займався. Ребе широко усміхнувся: „Що означає, на таку справу потрібна згода? — Владика світу має дати згоду“. Тут же Ребе додав і вказав: „Тепер, коли ти тут, займися збиранням матеріалу для книги“.

Редагування книги

Він почав шукати людей, які знали батька Ребе, але незабаром з'ясувалося, що лише небагато хасидів знали його особисто. Один із хасидів, почувши про цю справу, поспішив передати йому щоденник ребецн Хани, матері Ребе, яка була зі своїм чоловіком на засланні і в щоденнику якої було безліч розповідей про її видатного чоловіка. За щоденником і за ще кількома свідченнями, які він почув від людей з анаш, що знали його, він почав збирати відомості, з яких почав укладати книгу.

«Ставлення Ребе до укладання книги було рідкісним. Ребе весь час цікавився станом книги. Після того як рав Готліб закінчував писати главу, він одразу надсилав її Ребе на вичитку. Кілька разів йому телефонував секретар рав Ходаков, який диктував йому правки до глави... У його серці не було сумніву, що це правки Ребе, і це припущення зміцніло в нього після того, як він побачив знімок рукопису Ребе з правками, які йому зачитував рав Ходаков».

Ребе квапить з виданням

Підготовка книги не була легкою роботою для рава Готліба. Основна робота полягала в збиранні матеріалу, і оскільки джерела були скупі, робота тривала довгий час.

Одного разу рав Готліб отримав листа від Ребе, а наприкінці його Ребе додав своєю святою рукою:

«Вельми шкода, що так затягується стислий виклад [= головні положення] про справу [= про справу] мого пана, батька, вчителя й наставника [= мій пан, батько, вчитель і наставник] тощо, і доки? І, вочевидь, і до 11 нісана [= до 11 нісана] не вийде у світ [= виходить у світ]?!»

Друге видання

Коли книга вийшла у світ у 5737 році (1976/1977), Ребе був дуже задоволений, а згодом, коли рав Готліб знову відвідав Ребе, того ж дня його викликали до кімнати рава Ходакова, який сказав йому: «Знай, що велика заслуга випала на твою долю. Ребе сказав мені попросити тебе від його імені відвідати кількох хасидів, які знали його батька, серед них рава Йосефа Німотіна, рава Моше-Біньяміна Каплана, щоб почути від них розповіді про його батька, оскільки вони удостоїлися знати його особисто.

Рав Готліб виконав це прохання-вказівку, записав їхні розповіді й передав їх Ребе. Ребе вичитав матеріал і навіть виправив своєю святою рукою в кількох місцях. Наприкінці вказав повернути оригінальні аркуші, які він подав.

Під час написання книги про рабі Леві-Іцхака його відвідав один із хасидів і сказав йому, що він щойно був на єхідуті у Ребе і прийшов за дорученням Ребе сказати йому від його імені, щоб він, не дай Б-г, не нехтував жодною дрібницею і ставився й до дрібниць з належною та потрібною серйозністю.

Особлива прихильність

Книга удостоїлася особливої прихильності Ребе, який сказав, що вона «принесла велике задоволення». Ця прихильність виявилася не лише на етапах її підготовки, а й згодом, і про це свідчить наведений нижче ряд фактів:

  • Секретар рав Біньямін Кляйн розповідав, що відтоді, як книга вийшла у світ, вона лежала на столі Ребе довгі місяці...
  • Р. Йосеф Німотін зберігав у себе святий рукопис рабі Леві-Іцхака, який отримав від нього в подарунок. Після того як р. Йосефа схопили, слідчі КДБ виявили цей рукопис і в гніві на ім'я «Шнеєрсон» спалили його у вогні. Через багато років, коли він удостоївся приїхати до Ребе, р. Йосеф попросив у Ребе інший рукопис його батька замість спаленого рукопису. Ребе волів вручити йому книгу «Толдот Леві-Іцхак», у якій є різні знімки рукопису рабі Леві-Іцхака до книги «Зогар» і до «Танії», і, вказуючи на ці рукописи, сказав йому: «Я даю тобі цю книгу в подарунок. У ній кілька знімків рукопису мого батька, і хай це вважається в твоїх очах, ніби я дав тобі сам рукопис...»

Додаткові видання

З роками додалися ще три видання, а перлиною в короні стало останнє видання — що вийшло в трьох томах, — і його особливість у тому, що його було написано після падіння комуністичної завіси.

Рав Готліб не задовольнився літературною подорожжю слідами рабі Леві-Іцхака і вирішив сам поїхати також у місця, де перебував праведник і залишив там свій відбиток, насамперед у міста, де він був рабином, — Катеринослав (нині Дніпропетровськ) — і аж до місця його заслання в Чиїлі та Алма-Аті, де спочиває його прах. Завдяки його зусиллям він навіть отримав частину слідчих справ рабі Леві-Іцхака з рук керівників КДБ у Дніпропетровську — справ, які пролили нове світло на дивовижну історію його арешту...

У 5778 році (2017/2018), з додаванням матеріалів зі слідчих справ і зі спогадів ребецн Хани, книга вийшла у світ у новому виданні за редакцією рава Еліягу Вольфа.

До дня відходу з цього світу рабі Леві-Іцхака 20 менахем-ава 5779 року (21 серпня 2019) вийшла у світ брошура доповнень і поповнень до книги.

Зовнішні посилання

Повідомити про помилку на цій сторінці