Перейти до вмісту

Еліягу-Хаїм Мейзель

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Еліягу-Хаїм Мейзель
Рабин міста Лодзь
Основна інформація
Дата народження9 сівана 5581 (9 червня 1821)
Місце народженняГородок, округ Воложин
Дата смерті14 іяра 5672 (1 травня 1912)
Місце смертіЛодзь
Місце похованняЛодзь
КраїнаРосійська імперія[В]
Місце діяльностіПольща
Рід діяльностірабин[В]
ОсвітаВоложинська єшива, єшива в Ейшишках
Посадарабин Городка, рабин Дрогичина, рабин Пружан, рабин Ломжі, рабин Лодзі
Сім'я
Батькор. Моше Мейзель
Матиребецн Хая, дочка рава Еліезер Грейбер
Дружинадочка багатія з Пінська (перший шлюб), дочка р. Нахума Мейзеля з Любчі (другий шлюб)
Дітир. Натан Мейзель, дочка — дружина р. Гавріеля Сегаля
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Еліягу-Хаїм Мейзель (підписувався Мейзліш[1]; 9 сівана 5581 (9 червня 1821) — 14 іяра 5672 (1 травня 1912)) був рабином у місті Лодзь.

Біографія

Народився 9 сівана 5581 (9 червня 1821) у місті Городок, округ Воложин (Віленська губернія), у батька р. Моше Мейзеля й матері ребецн Хаї, доньки рава Еліезера Грейбера.

У дитинстві прославився як «ілуй», і у 8 років був прийнятий до мехіни у Воложинській єшиві, де навчався разом із равом Йосефом-Довом Соловейчиком і равом Іцхаком-Ельхананом Спектором.

Деякий час навчався в єшиві в Ейшишках[2].

У віці близько тринадцяти років заручився з донькою відомого багатія з Пінська, і тесть привіз його до р. Яакова з Карліна, щоб отримати від нього сміху.

Через короткий час розлучився з першою дружиною і взяв другим шлюбом доньку свого брата р. Нахума Мейзеля з Любчі.

У віці дев'ятнадцяти років був призначений рабином у своєму місті, а приблизно через два роки залишив посаду.

У 5621 році (1860/1861) був призначений рабином у місті Дрогичин, а в 5624 році (1863/1864) перейшов на рабинську посаду в місті Пружани. У 5627 році (1866/1867) був прийнятий рабином у місті Ломжа, а в 5633 році (1872/1873) був прийнятий рабином у місті Лодзь, де посів місце рава Моше Ліпшица.

Дуже сильно протистояв сіоністському руху.

Помер 14 іяра 5672 (1 травня 1912) у місті Лодзь, де й спочиває.

Зв'язки з Хабадом

Р. Еліягу-Хаїм був племінником р. Залмана Рейзеса і р. Іссера Кісеса, з великих хасидів Алтер Ребе. Його двоюрідним братом був рав Яаков-Кулі Слонім, чоловік ребецн Менухи-Рахелі, доньки Мітлер Ребе.

Під час одного з візитів р. Єгуди-Лейба Слоніма до Любавичів йому випало бути в Польщі, і він відвідав свого родича р. Еліягу-Хаїма в Лодзі, (той був відомий своєю великою щедрістю, і коли його запитали, адже мудреці сказали: хай не роздає більше п'ятої частини, відповів, що згідно з тим, що роз'яснюється в «Танії» в «Ігерет га-тшува», — для спокути дозволено, і оскільки він одного разу схибив і дав більше п'ятої частини, виходить, що він завжди зобов'язаний виправляти свій гріх — попереднє розтрачання...), він прийняв його привітно, а при розставанні провів його до залізничної станції, і коли рабі Єгуда-Лейб сів у потяг, він сунув руку в кишеню й знайшов там грошову суму в розмірі п'ятисот рублів[3].

Ребе Рашаб листувався з ним кількома листами щодо громадських справ[4].

Коли р. Леві-Іцхак (батько Ребе) навчався, щоб отримати сміху на рабинство, він вирішив поїхати скласти іспит і отримати сміху в кількох великих мудреців Ізраїлю, серед них у рава Мейзеля[5].

Його аскама міститься в Агаді з коментарем «Цуф амарім» разом з аскамот р. Леві-Іцхака, р. Зеєва з Бриська, р. Залмана Шнеєрсона з Гомеля і р. Агарона Томаркіна.

Родина

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Див., наприклад, тут.
  2. ^ «Хевель Йосеф», сторінка 4.
  3. ^ «Сефер га-цеецаїм» сторінка 162.
  4. ^ Кунтрес «Ханох ла-наар» («Кегот», 5703) сторінка 10. У виданні 5751 сторінка 12.
  5. ^ Сіха 20 менахем-ава 5711 (22 серпня 1951) («Торат Менахем», т. 3, сторінка 257). Сіха 20 менахем-ава 5722 (20 серпня 1962) (там само, т. 34, сторінка 214). Свідоцтво про сміху було вилучене НКВС («Спогади ребецн Хани», брошура 1 сторінка 6).
Еліягу-Хаїм Мейзель згадується ще в 8 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1625595100

Повідомити про помилку на цій сторінці