Перейти до вмісту

Шмуель-Бен-Ціон Рабінович (Хайкін)

Матеріал з Хабадпедії
Шмуель-Бен-Ціон Рабінович
Один із видатних громадських діячів єврейсько-хасидської громади Єрусалима в період Ребе Раяца
Основна інформація
Дата народження15 адара II 5658 (9 березня 1898)
Місце народженняЄрусалим
Дата смерті5 елула 5710 (18 серпня 1950)
Місце похованняхабадська ділянка кладовища на Оливковій горі
Місце проживанняЄрусалим
Рід діяльностігромадський діяч, машгіах кашруту, шохет, перевіряльник СТАМ
Освітаталмуд-тора «Ец хаїм», єшива «Торат емет»
Посадаголовний машгіах на бійні в Єрусалимі, бааль коре в синагозі «Цемах Цедек»
УчителіЦві-Песах Франк, Шломо-Залман Гавлін та інші
Сім'я
БатькоГілель Хайкін (Рабінович)
Дід (по батькові)Дов-Бер Хайкін (Кременчук)
МатиХая-Сара
ДружинаМір'ям (Мірл), дочка р. Нахума Бергмана
ДітиНахум Рабінович (Єрусалим), Гілель Рабінович, Хаїм-Єгуда Рабінович, Моше-Ліпа Рабинович, Дов (Берл) Рабинович, Дов Рабінович
Брати й сестриЕліягу-Єгуда-Лейб Рабінович (Хайкін)
Родовід

Рав Шмуель-Бен-Ціон Рабінович (Хайкін) (15 адара II 5658 (9 березня 1898) — 5 елула 5710 (18 серпня 1950)) — один із визначних громадських діячів єврейсько-хасидської громади Єрусалима в період Ребе Раяца, який заробляв на життя посадою машгіаха на великій бійні міста.

Біографія

Народився в Єрусалимі 15 адара II 5658 року (9 березня 1898) в родині рава Гілеля Хайкіна і пані Хаї-Сари, і під час обрізання отримав ім'я Шмуель на честь Ребе Магараша.

У дитинстві навчався в талмуд-торі «Ец хаїм», а коли тяжко захворів, йому додали ім'я «Бен-Ціон» як сгулу для довголіття.

У 19 років осиротів, утративши матір, у розпал Першої світової війни, коли його батько перебував при дворі Ребе в Росії в рамках своїх поїздок як шадар на користь Колель Хабад, і він переїхав жити в дім дідуся й бабусі з боку матері — рава Алтера-Моше-Ліпи Шифмана.

У ті роки, слідом за зміною прізвища його батьком[1], він теж змінив своє прізвище на «Рабінович».

У юності навчався в єшиві «Торат емет» і був серед близьких учнів рава Цві-Песаха Франка, який служив у ті роки рамом у єшиві, а також машпіа рава Залмана Гавліна.

Те, що в єшиві навчалося багато учнів, які не належали до хасидських родин і приходили навчатися в єшиву лише через її добре ім'я та високий рівень занять, непокоїло його і його друга р. Іцхака Ліпшица, і разом вони діяли, щоб наблизити якісну групу з-поміж цих учнів і привести їх на шлях хасидуту, — усе це робилося спільно з машпіа р. Алтером Сімховичем, який присвячував довгі години фарбрейнгенам і настановам учасникам групи на шляхах хасидуту; слава про неї розійшлася по всьому Єрусалиму і призвела до освячення імені Любавичів.

Мав дар роз'яснення і суворо дотримувався повторення маамарів хасидуту по суботах, і наполегливо продовжував це також у воєнний час, коли було небезпечно виходити за поріг дому; цю його суворість продовжили і його нащадки.

Досягнувши шлюбного віку, одружився з Мір'ям (Мірл), дочкою р. Нахума Бергмана, онукою рава Моше-Нахума Валленштейна, рабина Єрусалима.

Після весілля жив у кварталі Батей-Махасе в Старому місті, приєднався до свого діда, рава Лібермана, як шойхет на бійні, і щодня, повертаючись з роботи, навчався в хевруті з головою каббалістів у єшиві каббалістів равом Шимоном Лідером, і за роки набув великої ерудиції в книгах Каббали.

Був постійним бааль коре в міньяні синагоги «Цемах Цедек», а також перевіряльником СТАМ, що прославився як прискіпливий знавець і фахівець.

З роками був призначений головним машгіахом на бійні і твердо стояв на сторожі кашруту, часом навіть ризикуючи життям перед арабами, які працювали на підприємстві, і перед різними зацікавленими особами, водночас діючи мудро і мирними шляхами, щоб примирити ворогуючі сторони, такі як люди Головного рабинату і «Еда гаредіт», у всьому, що стосується придатності шхіти, яка здійснюється на території бійні.

Приятелював з відомим громадським діячем р. Меїром Берліном і через нього діяв на благо мешканців Єврейського кварталу; а коли організація «Мізрахі» створила мережу установ «Міфааль га-Тора», йому запропонували очолити установу й керувати нею, але, попри економічну спокусу і громадський вплив, який можна було здобути завдяки цій посаді, він відмовився, стверджуючи, що це зашкодить вихованню його дітей.

Був одним із перших, хто приєднався до Всесвітнього товариства «Тегілім», заснованого Ребе Раяцем, і взяв на себе будити учасників міньяну на читання Тегілім і дбати про заміну в разі потреби, а також започаткував щорічний фарбрейнген, який проводить Колель Хабад у зв'язку з цим, у свято Шавуот.

Під час візиту Ребе Раяца до Святої Землі супроводжував почет Ребе протягом усього візиту, причому ще під час зустрічі, влаштованої Ребе на залізничній станції в Лоді, Ребе подивився на нього своїм проникливим поглядом і сказав: «Це справжній хасид». Особливе крісло, яким Ребе користувався під час візиту, спеціально замовлене на честь Ребе дідом, равом Ліберманом, зберігалося всі роки у вітальні дому р. Шмуеля.

Був активним у громадських справах, брав участь у створенні єшиви «Мідраш Шмуель» і в багатьох інших починаннях. Водночас утікав від пошани, і коли йому запропонували посаду рабина Стіни Плачу, відмовився її прийняти, і посаду було передано його другові, раву Іцхаку-Авігдору Орнштейну[2].

У ніч на понеділок, 1 елула, переніс інсульт і був терміново доставлений до лікарні «Шаарей Цедек», а через кілька днів помер у п'ятницю, 5 елула 5710 року (18 серпня 1950), у віці лише 52 років.

За звичаєм мешканців Єрусалима похорон відбувся того ж дня, щоб не залишати померлого на ніч, і його тимчасово поховали в Шейх-Бадрі з умовою, що згодом його можна буде перенести на Оливкову гору, а після Шестиденної війни члени родини перенесли його могилу на ділянку Хабаду на кладовищі на Оливковій горі, поряд з його батьками та членами родини.

Родина

Додаткова література


Родовід Хайкіних

Загальна примітка: частину родоводу складено за книжкою «Дорот шель хасидім», що ґрунтується на дослідженнях і переказах; цей родовід не має на меті встановлювати факти, ніби все саме так, а лише відображає загальну картину.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Хаїм Хайкл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Моше з Кобрина[3]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
рав Йоель Хайкін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
рав Цві-Гірш Хайкін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рав Моше Хайкін
 
 
 
 
Рав Шмар'ягу Хайкін
 
 
 
 
 
 
рав Йоель-Меїр Хайкін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рав Дов-Бер Хайкін
 
 
 
 
 
 
рав Шнеур-Залман Хайкін
 
 
 
Рав Менахем-Мендл Хайкін
 
 
 
Рав Цадок Хайкін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рав Гілель Хайкін
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Зельда-Рахель
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рав Еліягу Рабінович
 
 
 
 
Рав Шмуель-Бенціон Рабінович
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Шалом-Шломо
 
 
Рабі Шмуель
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нахум Рабінович
 
Моше-Ліпа Рабінович
 
Хаїм-Єгуда Рабінович
 
Гілель Рабінович
 
 
Ребе
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
Дов-Бер
 
 
Зельда Мішковскі
 
Менахем-Мендл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гіла Нафталін[4]
 
Шмуель-Бенціон Рабінович
 
Аврагам-Меїр Рабінович
 
Шимон Рабінович
 
 
 
 
 
 
Далія Ройтман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ^ З метою ухилитися від служби в російській армії під час Першої світової війни.
  2. ^ Через багато років на цю посаду було призначено його онука, названого на його честь, рава Шмуеля-Бен-Ціона Рабіновича.
  3. ^ Зять рабі Хаїма Хайкла і брат рабі Агарона з Карліна
  4. ^ Дружина р. Шауля Нафталіна
Шмуель-Бен-Ціон Рабінович згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451785301

Повідомити про помилку на цій сторінці