Лодзь


Лодзь (польською: Łódź) — третє за величиною місто Польщі, розташоване в центрі країни. У роки між Першою світовою війною і Другою єврейська громада Лодзі налічувала близько чверті мільйона осіб і здобула звання другої за величиною єврейської громади Польщі. У місті були великі громади гурського хасидизму, хасидизму Александрува і громада хасидів Хабаду. Під час Голокосту в Лодзі було створено перше гето, яке було також останнім ліквідованим.
Хасиди Хабаду в Лодзі
Громада Хабаду в Лодзі налічувала лише десятки родин. Центром громади був «штибл», що називався «Бейт га-хасидім Любавич». Штибл містився на вулиці Цегельняній, 25, і в ньому молилися і вивчали уроки з нігле та хасидуту.
Єшива «Томхей Тмімім» Лодзь
Основна стаття – «Томхей Тмімім» Лодзь (Польща)
Голови любавицької громади міста заснували 17 елула 5689 року (22 вересня 1929) єшиву «Томхей Тмімім». У перші роки (елул 5689 (вересень–жовтень 1929) — тевет 5692 (грудень 1931 – січень 1932)) єшива містилася на вулиці Полудневій, 25, а в швате 5692 року (1931/1932) перейшли до нової будівлі на вулиці Поморській, 41а, придбаної на пожертву р. Ельханана Штейншнайдера. Головою єшиви був рав гаон р. Шнеур-Залман Шнеєрсон, а сини допомагали йому в управлінні єшивою. Його син рав Дов-Бер-Іцхак був директором, і допомагали йому решта синів — р. Єгошуа-Яаков і р. Лейбл. У складі єшиви в перший період був рош-єшива з коцьких хасидів, машпіа був рав-хасид Барух Фрідман, а машгіахом — р. Товья Букчин.
На початку 5692 року (1931/1932) Ребе Раяц послав рава гаона Іцхака-Ар'є Мандельбойма бути рош-єшивою і проводити уроки з хасидуту.
У 5694 році (1933/1934) в єшиві було три класи («відділення»). Рош-єшивою був рав гаон Менахем-Мендл Розенмутер (зять р. Дов-Бера-Моше Шмоткіна). Другим рамом в єшиві був рав Ноах-Іцхак Мордковський. У третьому класі рамом був рав Хаїм-Давид Глазман. Машпіа був рав Дов-Бер-Іцхак Шнеєрсон. З часом машгіахом і тим, хто проводив уроки, був також рав Калман Мінковський, зять р. Шнеура-Залмана Шнеєрсона.
У 5698 — 5699 роках (1937–1939) єшивою керував рав Моше-Еліягу Герліцький.
Ребе Раяц займався розвитком єшиви, привозив рош-єшив і машпіїм, отримував звіти про стан учнів і навіть виділяв щомісячну підтримку на її утримання. Єшива розвивалася і процвітала, і за приблизно десять років її існування в ній навчалися сотні тмімім.
Під час Голокосту загинула більшість членів громади.
Візит Ребе Раяца
У 5691 році (1930/1931) євреї міста, і на чолі з ними хасиди Хабаду, удостоїлися візиту Ребе Раяца.
Зупинка під час виїзду з Росії
Частина хасидів, які виїхали з Росії під час виїзду з Росії 5706, прибула спершу до міста Лодзь, і деякий час хасиди Хабаду жили в Лодзі. Однак через антисемітизм, що спалахнув у Польщі, хасиди поспіхом покинули країну, просякнуту кров'ю вбитих євреїв, і виїхали до Чехії, а звідти до Німеччини, доки не розмістилися в таборах переміщених осіб, розкиданих по Австрії та Німеччині, а багато хасидів оселилися разом у великому таборі переміщених осіб Покінг.
Додаткова література
- Рав Шалом-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Полін», розділ 41, с. 224.
- «Сефер га-тмімім», частина 1, с. 272.
- Шнеур-Залман Бергер, Хабад під час Голокосту (серія),
тижневик «Бейт Мошіах» випуск № 498, с. 46–52
Зовнішні посилання
- Шнеур Бергер, «Бейт га-хасидім Любавич», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1400, сторінка 29
| Міста в Польщі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка у Франції |