Книга Царів
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: енциклопедичний стиль, перевести в минулий час.
| ||
| Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: енциклопедичний стиль, перевести в минулий час. | |
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Книга Мелахім — четверта книга в ряду книг Пророків, у якій описано період царів Юдеї та Ізраїлю, починаючи від царя Шломо і до зруйнування Першого Храму. Книга поділена на дві частини.
Зміст книги
Мелахім I
Книга відкривається описом царя Давида, який потребує зігрівання тіла; згідно з Гемарою[1] — оскільки він відрізав край одягу Шауля, він був покараний тим, що не матиме користі від одягу. Згідно з агадою[2] — від страху перед ангелом, якого він побачив у роки голоду в Ізраїлі. Книга продовжується описом невдалої спроби заколоту Адоніягу і воцаріння Шломо царем зусиллями його матері та пророка Натана. Перед відходом з життя Давид наказує своєму синові вбити Йоава бен Цруя і Шимі бен Гера.
Після нової спроби Адоніягу здобути царську владу шляхом одруження з Авішаг-шунамітянкою його страчено за наказом царя.
Потім описано мудрість Шломо, будівництво Першого Храму і його палацу, і освячення Храму (і прощення гріха їжі в Йом Кіпур під час святкування будівництва Храму[3]), візит цариці Савської, любов Шломо до чужоземних жінок і початок підриву його влади Рзоном бен Ельядою та Єровамом бен Наватом.
Після відходу з життя Шломо його син Рехавам, усупереч пораді старійшин, не приймає прохання народу Ізраїлю полегшити податки, які запровадив його батько, і втрачає свою владу над більшістю колін Ізраїлю на користь Єровама бен Навата, і в нього залишаються лише коліна Єгуда і Біньямін. Війну між ними зупинив пророк Шмая[4].
Єровам боявся заколоту свого народу, оскільки, коли вони будуть підніматися до Храму і побачать, що лише цар Юдеї сидить у дворі Храму, вони повстануть проти нього, і тому зробив двох золотих тельців і встановив свято в місяці хешвані. Пророк Ідо[5] викрив його, і рука царя Єровама всихає і повертається лише після прохання пророка. Потім пророка роздер лев після того, як той порушив слово Б-га не їсти в Бейт-Елі через фальшиве пророцтво іншого пророка.
Книга продовжується смертю Авії, сина Єровама, за пророцтвом Ахіягу і звісткою про винищення всієї царської родини. Водночас і в Юдеї служать ідолам, і в покарання за це цар Шішак приходить і грабує скарбниці царя і Храму.
Аса царює після свого батька Авіяма, служить Б-гові й виходить з облоги завдяки тому, що віддав Шішакові, цареві Єгипту, частину начиння Храму. Аса помирає від хвороби ніг. Надав царює два роки над Ізраїлем замість свого батька і вбитий Баашею бен Ахією, який винищує всю царську родину Ізраїлю. Пророк Єгу бен Ханані пророкує про винищення всієї родини Бааші за те, що вони покинули шлях Б-га, і за царювання його сина Ели той був знищений Зімрі, начальником половини його колісниць, який потім винищив усю родину Бааші. Через тиждень Зімрі був спалений Омрі в царському домі, і Омрі після короткого періоду війни з Тівні бен Гінатом царює над Ізраїлем.
Омрі продовжує шлях Єровама бен Навата, а після його смерті його син Ахав продовжує його шлях.
Після смерті синів Хіеля з Бейт-Еля в покарання за те, що він відбудував Єрихон, пророк Еліягу приходить утішити родину і зупиняє дощ через те, що народ не робить тшуви. Еліягу змушений тікати до потоку Крит і живиться від воронів, а звідти продовжує шлях до Цідона, де творить чудо з борошном і олією для жінки, яка приймає його в себе, а після смерті її сина Еліягу відмовляється від посухи, щоб повернути її сина до життя[6].
Під час зустрічі з Ахавом Еліягу влаштовує випробування з жертовниками на горі Кармель, у якому пропонує, щоб Бааль збудував жертовник і він збудує жертовник, і жертовник, на який зійде вогонь з небес, — знак того, що той, хто його збудував, має рацію. Еліягу молиться Б-гові, і вогонь сходить на його жертовник; Еліягу вбиває пророків Бааля і зводить дощі на Ізраїль. Під час втечі від Ізевель їсть і йде 40 днів, отримує Б-жественне одкровення і призначає Хазаеля царем Араму, Єгу бен Німші — царем Ізраїлю і Елішу бен Шафата — пророком після себе.
Ахав під час облоги Бен-Адада, царя Араму, відмовляється віддати йому сувої Тори[7], і Міхаягу бен Їмла[8] перемагає за допомогою начальників областей за вказівкою пророка і готується до наступної битви за словами Міхаягу й перемагає, але після того як пощадив Бен-Адада, отримує пророцтво про загибель свого життя за те, що пощадив життя царя Араму.
Після вбивства Навота посланцями Ізевель і заволодіння виноградником Ахавом пророк Еліягу знову пророкує про його смерть і смерть усієї його родини, а після його каяття покарання відкладено до його сина.
Нааман убиває Ахава в бою[9], і його син Ахазіягу царює замість нього. Єгошафат царював після свого батька Аси, і, окрім використання бамот (після будівництва Храму заборонено приносити жертви Б-гові на бамот, лише в Храмі), царство Юдеї не служить ідолам.
Мелахім II
Ахазіягу падає з вікна і отримує пророцтво від Еліягу, що помре від падіння, і так і стається. Пророк Еліягу підноситься на небо, і Еліша отримує вдвоє від його духу.
Еліша творить такі чудеса: 1) переходить Йордан сам. 2) зцілює води Єрихона. 3) доставляє воду Єгорамові бен Ахаву, цареві Юдеї, цареві Ізраїлю і цареві Едому та їхнім військам на шляху до війни з царем Моаву. 4) чудо з олією для дружини Овадьї. 5) благословення шунамітянки сином і його оживлення. 6) зцілення смертельної отрути з казана за допомогою борошна. 7) зцілення Наамана від прокази. 8) видобування заліза з води за допомогою шматка дерева. 9) попередження царя Ізраїлю про засідки Араму і полонення його війська. 10) виконання його пророцтва воєначальникові, що «сеа тонкого борошна за шекель і дві сеа ячменю за шекель», «ти побачиш своїми очима, але їсти звідти не будеш». (Еліша помазує Хазаеля царем над Арамом.)
Єгорам царює після свого батька; після його смерті його син Ахазіягу царює над Юдеєю і через свій шлюб із родиною Ахава йде їхнім шляхом і поранений у бою проти Араму.
Єгу бен Німші помазаний на царство юнаком Еліші та за його вказівкою знищує Й(е)орама, царя Ізраїлю, Ізевель, усю родину Ахава, Ахазіягу, царя Юдеї, і служителів Бааля, і отримує обіцянку від Йони бен Амітая[10], що чотири покоління сидітимуть після нього царями.
Єгу продовжує гріхи Єровама бен Навата, а Хазаель починає уражати мешканців прикордоння. Після його смерті замість нього царює Єгоахаз.
У царстві Юдеї Аталья винищує все царське потомство, і лише Йоаша врятовано і сховано в Домі Б-га, у Святая Святих[11]. Коген Єгояда організовує знищення Атальї та воцаріння Йоаша. Йо(а)аш зміцнює ремонт Храму разом із когеном Єгоядою. Хазаель іде війною на нього, і той віддає йому всі свої скарби і скарби Храму, а Йоаша вбивають його слуги.
Єгоахаз бен Єгу царює після нього над Ізраїлем і після свого каяття виходить з-під влади Араму, а його син Йоаш царює після його смерті (і через свою скорботу через хворобу Еліші лише частково використав можливість знищити Арам і отримує пророцтво, що вразить їх 3 рази), а після його відходу з життя замість нього царює його син Єровам.
(Хазаель після багатьох утисків народу Ізраїлю помирає, і замість нього царює його син Бен-Адад.)
У Юдеї царює Азарія бен Амацья, доки не захворів на проказу, і його син Йотам царює за його життя і також після смерті батька. В Ізраїлі царює Захар'ягу бен Єровам і вбитий Шалумом бен Явешем, і так закінчується четверте покоління від Єгу. Шалум бен Явеш убитий через місяць Менахемом бен Гаді, і той дав хабар Пулові, цареві Ашшура, який пішов на нього війною; після його смерті його син Пкахья царює два роки і вбитий Пекахом бен Ремаль'ягу, який також продовжує служити ідолам і вбитий Гошеа бен Елою.
Ахаз царює після Йотама над Юдеєю і служить ідолам. Гошеа бен Ела ув'язнений царем Ашшура, і народ у Шомроні йде у вигнання. (Цар Ашшура приводить народи, і зі страху перед левами, що пожирають їх, вони бояться Б-га, але продовжують служити ідолам.)
Хізкіягу царює після свого батька Ахаза, служить Б-гові й досягає успіху; Санхерів облягає Єрусалим, і після сильної віри Хізкіягу в Б-га ангел уражає табір Ашшура, а Санхеріва вбивають у його країні його сини.
Хізкіягу зцілюється від хвороби і показує свої скарби посланцям царя Вавилону та отримує пророцтво, що його скарби підуть до Вавилону. Після його відходу з життя замість нього царює його син цар Менаше і чинить усупереч волі Б-га; після його смерті замість нього царює його син Амон, який теж служить ідолам і вбитий своїми слугами; народ країни вбиває вбивць і зводить на царство замість нього його сина Йошіягу; Йошіягу йде шляхом Б-га і ремонтує Храм, і знаходять сувій Тори, розгорнутий на місці про лиха для Ізраїлю, які збуваються після його смерті, і він очищає Юдею від ідолопоклонства і вбитий фараоном Нехо.
Народ країни зводить на царство Єгоахаза, і через три місяці його взято під варту фараоном Нехо. Фараон зводить на царство Ельякіма бен Йошіягу, змінює його ім'я на Єгоякім і накладає данину на мешканців. Коли і Єгоякім порушує волю Б-га, Навуходоносор іде на нього і підкорює його на 3 роки; після його відходу з життя його син Єгояхін царює три місяці, і коли Навуходоносор іде на нього, Єгояхін виходить до нього з усією своєю родиною і людьми, і той виводить їх у вигнання, а також 7000 воїнів і 1000 майстрів і ковалів.
Навуходоносор зводить на царство двоюрідного брата Єгояхіна Матанью і змінює його ім'я на Цідкіягу, який теж продовжує чинити зло в очах Б-га; після 9 років царювання, 10 тевета починається облога, і на 12-й рік його царювання в місті голод, місто проломлено, Цідкіягу втікає і схоплений, бачить, як убивають його синів, а потім йому осліплюють очі. Невузарадан спалює Храм 9 ава, виводить у вигнання частину народу і залишає небагатьох людей під владою Гдал'ягу бен Ахікама, якого вбив Ішмаель бен Нетанья. А Єгояхін виходить із в'язниці завдяки Евіл-Меродахові, цареві Вавилону, і отримує царську трапезу та інші умови від царя.
Зовнішні посилання
| Книги Танаху | ||
|---|---|---|
| Тора | Берешит • Шмот • Ваїкра • Бемідбар • Дварім | |
| Невіїм (Пророки) | Єгошуа • Шофтім • Книга Шмуеля • Млахім • Єшаягу • Ірміягу • Єхезкель •
Трей асар (Гошеа ⁃ Йоель ⁃ Амос ⁃ Овадья ⁃ Йона ⁃ Міха ⁃ Нахум ⁃ Хавакук ⁃ Цфанья ⁃ Хагай ⁃ Зхарья ⁃ Малахі) | |
| Ктувім (Писання) | Тегілім • Мішлей • Іов • Шір га-Ширім • Рут • Ейха • Когелет • Естер • Даніель • Езра і Нехемья • Діврей га-ямім | |
Примітки
- ^ «Брахот» 62б.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», розділ 43.
- ^ «Моед катан» 9а.
- ^ Мелахім I, розділ 12, вірш 22.
- ^ Раші на Мелахім I, 13, 1.
- ^ «Сангедрін» 113а.
- ^ Танхума, Шмот 29, «Сангедрін» 102б.
- ^ Раші, Мелахім I, розділ 20, 13
- ^ Раші, 22, 34.
- ^ Радак, Мелахім II, розділ 10, вірш 30.
- ^ Раші, Мелахім II, розділ 2, 2.