Перейти до вмісту

Книга Царів

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: енциклопедичний стиль, перевести в минулий час.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: енциклопедичний стиль, перевести в минулий час.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Книга Мелахім — четверта книга в ряду книг Пророків, у якій описано період царів Юдеї та Ізраїлю, починаючи від царя Шломо і до зруйнування Першого Храму. Книга поділена на дві частини.

Зміст книги

Мелахім I

Книга відкривається описом царя Давида, який потребує зігрівання тіла; згідно з Гемарою[1] — оскільки він відрізав край одягу Шауля, він був покараний тим, що не матиме користі від одягу. Згідно з агадою[2] — від страху перед ангелом, якого він побачив у роки голоду в Ізраїлі. Книга продовжується описом невдалої спроби заколоту Адоніягу і воцаріння Шломо царем зусиллями його матері та пророка Натана. Перед відходом з життя Давид наказує своєму синові вбити Йоава бен Цруя і Шимі бен Гера.

Після нової спроби Адоніягу здобути царську владу шляхом одруження з Авішаг-шунамітянкою його страчено за наказом царя.

Потім описано мудрість Шломо, будівництво Першого Храму і його палацу, і освячення Храму (і прощення гріха їжі в Йом Кіпур під час святкування будівництва Храму[3]), візит цариці Савської, любов Шломо до чужоземних жінок і початок підриву його влади Рзоном бен Ельядою та Єровамом бен Наватом.

Після відходу з життя Шломо його син Рехавам, усупереч пораді старійшин, не приймає прохання народу Ізраїлю полегшити податки, які запровадив його батько, і втрачає свою владу над більшістю колін Ізраїлю на користь Єровама бен Навата, і в нього залишаються лише коліна Єгуда і Біньямін. Війну між ними зупинив пророк Шмая[4].

Єровам боявся заколоту свого народу, оскільки, коли вони будуть підніматися до Храму і побачать, що лише цар Юдеї сидить у дворі Храму, вони повстануть проти нього, і тому зробив двох золотих тельців і встановив свято в місяці хешвані. Пророк Ідо[5] викрив його, і рука царя Єровама всихає і повертається лише після прохання пророка. Потім пророка роздер лев після того, як той порушив слово Б-га не їсти в Бейт-Елі через фальшиве пророцтво іншого пророка.

Книга продовжується смертю Авії, сина Єровама, за пророцтвом Ахіягу і звісткою про винищення всієї царської родини. Водночас і в Юдеї служать ідолам, і в покарання за це цар Шішак приходить і грабує скарбниці царя і Храму.

Аса царює після свого батька Авіяма, служить Б-гові й виходить з облоги завдяки тому, що віддав Шішакові, цареві Єгипту, частину начиння Храму. Аса помирає від хвороби ніг. Надав царює два роки над Ізраїлем замість свого батька і вбитий Баашею бен Ахією, який винищує всю царську родину Ізраїлю. Пророк Єгу бен Ханані пророкує про винищення всієї родини Бааші за те, що вони покинули шлях Б-га, і за царювання його сина Ели той був знищений Зімрі, начальником половини його колісниць, який потім винищив усю родину Бааші. Через тиждень Зімрі був спалений Омрі в царському домі, і Омрі після короткого періоду війни з Тівні бен Гінатом царює над Ізраїлем.

Омрі продовжує шлях Єровама бен Навата, а після його смерті його син Ахав продовжує його шлях.

Після смерті синів Хіеля з Бейт-Еля в покарання за те, що він відбудував Єрихон, пророк Еліягу приходить утішити родину і зупиняє дощ через те, що народ не робить тшуви. Еліягу змушений тікати до потоку Крит і живиться від воронів, а звідти продовжує шлях до Цідона, де творить чудо з борошном і олією для жінки, яка приймає його в себе, а після смерті її сина Еліягу відмовляється від посухи, щоб повернути її сина до життя[6].

Під час зустрічі з Ахавом Еліягу влаштовує випробування з жертовниками на горі Кармель, у якому пропонує, щоб Бааль збудував жертовник і він збудує жертовник, і жертовник, на який зійде вогонь з небес, — знак того, що той, хто його збудував, має рацію. Еліягу молиться Б-гові, і вогонь сходить на його жертовник; Еліягу вбиває пророків Бааля і зводить дощі на Ізраїль. Під час втечі від Ізевель їсть і йде 40 днів, отримує Б-жественне одкровення і призначає Хазаеля царем Араму, Єгу бен Німші — царем Ізраїлю і Елішу бен Шафата — пророком після себе.

Ахав під час облоги Бен-Адада, царя Араму, відмовляється віддати йому сувої Тори[7], і Міхаягу бен Їмла[8] перемагає за допомогою начальників областей за вказівкою пророка і готується до наступної битви за словами Міхаягу й перемагає, але після того як пощадив Бен-Адада, отримує пророцтво про загибель свого життя за те, що пощадив життя царя Араму.

Після вбивства Навота посланцями Ізевель і заволодіння виноградником Ахавом пророк Еліягу знову пророкує про його смерть і смерть усієї його родини, а після його каяття покарання відкладено до його сина.

Нааман убиває Ахава в бою[9], і його син Ахазіягу царює замість нього. Єгошафат царював після свого батька Аси, і, окрім використання бамот (після будівництва Храму заборонено приносити жертви Б-гові на бамот, лише в Храмі), царство Юдеї не служить ідолам.

Мелахім II

Ахазіягу падає з вікна і отримує пророцтво від Еліягу, що помре від падіння, і так і стається. Пророк Еліягу підноситься на небо, і Еліша отримує вдвоє від його духу.

Еліша творить такі чудеса: 1) переходить Йордан сам. 2) зцілює води Єрихона. 3) доставляє воду Єгорамові бен Ахаву, цареві Юдеї, цареві Ізраїлю і цареві Едому та їхнім військам на шляху до війни з царем Моаву. 4) чудо з олією для дружини Овадьї. 5) благословення шунамітянки сином і його оживлення. 6) зцілення смертельної отрути з казана за допомогою борошна. 7) зцілення Наамана від прокази. 8) видобування заліза з води за допомогою шматка дерева. 9) попередження царя Ізраїлю про засідки Араму і полонення його війська. 10) виконання його пророцтва воєначальникові, що «сеа тонкого борошна за шекель і дві сеа ячменю за шекель», «ти побачиш своїми очима, але їсти звідти не будеш». (Еліша помазує Хазаеля царем над Арамом.)

Єгорам царює після свого батька; після його смерті його син Ахазіягу царює над Юдеєю і через свій шлюб із родиною Ахава йде їхнім шляхом і поранений у бою проти Араму.

Єгу бен Німші помазаний на царство юнаком Еліші та за його вказівкою знищує Й(е)орама, царя Ізраїлю, Ізевель, усю родину Ахава, Ахазіягу, царя Юдеї, і служителів Бааля, і отримує обіцянку від Йони бен Амітая[10], що чотири покоління сидітимуть після нього царями.

Єгу продовжує гріхи Єровама бен Навата, а Хазаель починає уражати мешканців прикордоння. Після його смерті замість нього царює Єгоахаз.

У царстві Юдеї Аталья винищує все царське потомство, і лише Йоаша врятовано і сховано в Домі Б-га, у Святая Святих[11]. Коген Єгояда організовує знищення Атальї та воцаріння Йоаша. Йо(а)аш зміцнює ремонт Храму разом із когеном Єгоядою. Хазаель іде війною на нього, і той віддає йому всі свої скарби і скарби Храму, а Йоаша вбивають його слуги.

Єгоахаз бен Єгу царює після нього над Ізраїлем і після свого каяття виходить з-під влади Араму, а його син Йоаш царює після його смерті (і через свою скорботу через хворобу Еліші лише частково використав можливість знищити Арам і отримує пророцтво, що вразить їх 3 рази), а після його відходу з життя замість нього царює його син Єровам.

(Хазаель після багатьох утисків народу Ізраїлю помирає, і замість нього царює його син Бен-Адад.)

У Юдеї царює Азарія бен Амацья, доки не захворів на проказу, і його син Йотам царює за його життя і також після смерті батька. В Ізраїлі царює Захар'ягу бен Єровам і вбитий Шалумом бен Явешем, і так закінчується четверте покоління від Єгу. Шалум бен Явеш убитий через місяць Менахемом бен Гаді, і той дав хабар Пулові, цареві Ашшура, який пішов на нього війною; після його смерті його син Пкахья царює два роки і вбитий Пекахом бен Ремаль'ягу, який також продовжує служити ідолам і вбитий Гошеа бен Елою.

Ахаз царює після Йотама над Юдеєю і служить ідолам. Гошеа бен Ела ув'язнений царем Ашшура, і народ у Шомроні йде у вигнання. (Цар Ашшура приводить народи, і зі страху перед левами, що пожирають їх, вони бояться Б-га, але продовжують служити ідолам.)

Хізкіягу царює після свого батька Ахаза, служить Б-гові й досягає успіху; Санхерів облягає Єрусалим, і після сильної віри Хізкіягу в Б-га ангел уражає табір Ашшура, а Санхеріва вбивають у його країні його сини.

Хізкіягу зцілюється від хвороби і показує свої скарби посланцям царя Вавилону та отримує пророцтво, що його скарби підуть до Вавилону. Після його відходу з життя замість нього царює його син цар Менаше і чинить усупереч волі Б-га; після його смерті замість нього царює його син Амон, який теж служить ідолам і вбитий своїми слугами; народ країни вбиває вбивць і зводить на царство замість нього його сина Йошіягу; Йошіягу йде шляхом Б-га і ремонтує Храм, і знаходять сувій Тори, розгорнутий на місці про лиха для Ізраїлю, які збуваються після його смерті, і він очищає Юдею від ідолопоклонства і вбитий фараоном Нехо.

Народ країни зводить на царство Єгоахаза, і через три місяці його взято під варту фараоном Нехо. Фараон зводить на царство Ельякіма бен Йошіягу, змінює його ім'я на Єгоякім і накладає данину на мешканців. Коли і Єгоякім порушує волю Б-га, Навуходоносор іде на нього і підкорює його на 3 роки; після його відходу з життя його син Єгояхін царює три місяці, і коли Навуходоносор іде на нього, Єгояхін виходить до нього з усією своєю родиною і людьми, і той виводить їх у вигнання, а також 7000 воїнів і 1000 майстрів і ковалів.

Навуходоносор зводить на царство двоюрідного брата Єгояхіна Матанью і змінює його ім'я на Цідкіягу, який теж продовжує чинити зло в очах Б-га; після 9 років царювання, 10 тевета починається облога, і на 12-й рік його царювання в місті голод, місто проломлено, Цідкіягу втікає і схоплений, бачить, як убивають його синів, а потім йому осліплюють очі. Невузарадан спалює Храм 9 ава, виводить у вигнання частину народу і залишає небагатьох людей під владою Гдал'ягу бен Ахікама, якого вбив Ішмаель бен Нетанья. А Єгояхін виходить із в'язниці завдяки Евіл-Меродахові, цареві Вавилону, і отримує царську трапезу та інші умови від царя.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Брахот» 62б.
  2. ^ «Піркей де-рабі Еліезер», розділ 43.
  3. ^ «Моед катан» 9а.
  4. ^ Мелахім I, розділ 12, вірш 22.
  5. ^ Раші на Мелахім I, 13, 1.
  6. ^ «Сангедрін» 113а.
  7. ^ Танхума, Шмот 29, «Сангедрін» 102б.
  8. ^ Раші, Мелахім I, розділ 20, 13
  9. ^ Раші, 22, 34.
  10. ^ Радак, Мелахім II, розділ 10, вірш 30.
  11. ^ Раші, Мелахім II, розділ 2, 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці