Ісраель Саба і Твуна
Ісраель Саба і Твуна — поняття, що вказує на єднання зовнішнього боку Хохми і Біни. Іноді це єднання називають також Нижніми Аба та Іма[1] (на відміну від єднання внутрішнього боку Хохми і Біни, що називається Вищими Аба та Іма), а іноді ситра де-ювла[2] і ситра де-Аба ілаа[3].
У душі
Їхнє місце
У відношенні мохін до мідот (до пробудження мідот у дії) є три ступені:
- а. Сама суть мохін – мудрість і розуміння за своєю суттю, яка зовсім не пов'язана з мідот і називається Аба ве-Іма (Аба та Іма) вищі.
- ב. הטיית השכל – נטייתו לחסד או לדין כלומר למסקנה מסויימת, ונקרא או"א (אבא ואמא) תתאין – ומייצג את פרצוף ישראל-סבא ותבונה (ראשי תיבות ישסו"ת).
- в. Суто інтелектуальне захоплення.
Їхня суть
Розум і почуття протилежні за своєю природою: розум холодний і вологий, і крім того він «для себе» (не потребує іншого). Почуття ж, навпаки, гаряче й сухе, і вся його суть — «поширення».
І оскільки між ними немає жодного зв'язку (і навіть так, що вони дві протилежності) — із самого вивчення й розуміння не народиться почуття. Щоб розум міг «спуститися» в серце (вплинути на нього й пробудити його), потрібно кілька етапів, які знизять розуміння до рівня, що має певний зв'язок із почуттям. Перші два етапи перебувають у самому розумі[4].
- Перший етап — це схиляння розуму до ствердження чи до заперечення. Тут ідеться вже не про саме розуміння предмета, а про висновок, що з нього випливає. Щоправда, це все ще «суто» інтелектуальний предмет, але тут розум уже «тягнеться» поза себе і набуває певного «відтінку» так/ ні, кошерне/ чисте тощо[5].
- Другий етап — це інтелектуальне захоплення. Коли людина розмірковує про значення висновку, в її розумі пробуджується певне захоплення, і це захоплення є «мідот, що в розумі» (які є коренем «розуму, що в мідот») [6].
У служінні[7]
Загальна суть Хохми — це двейкут і бітуль, а Біна — це розуміння і осягнення, а зокрема:
- Ісраель Саба (зовнішній бік мідот, що в Хохмі[8] — це твердість, яка походить від упевненості розуму[9], і сила винаходити способи, як донести інтелектуальний предмет до іншого.
- Твуна (зовнішній бік мідот, що в Біні) — це осягнення внутрішньої суті предмета, так що можна пояснити його кількома різними способами, і головне — знайти в кожному Б-жественному розумі, який вивчаєш, яка міда (почуття) має з цього вийти.
У сфірот[10]
Є два види єднань: одне полягає у виливанні шефа для існування світів (оновлювати лише старе – але в досконалості, щоб було як до гріха Дерева пізнання), а друге — у притягуванні цілком нового світла. Перше називається єднанням Вищих Аба та Іма[1] (Хохма і Біна), а друге — єднанням Нижніх Аба та Іма (Ісраель-Саба і Твуна). Під Нижніми Аба та Іма мається на увазі зовнішній бік мідот, що в Хохмі та Біні: Ісраель Саба — це НеГІ (Нецах-Год-Єсод), що в Хохмі, а Твуна — це НеГІ, що в Біні (і вони — 50 брам Біни – «брами», які відкриваються з мохін, щоб виливати в мідот).
Їхні імена
Ісраель Саба
Джерело імені — у «Зогарі»[11], який вказує на два вірші, що натякають на два різні аспекти в «Ісраелі»:
- «Хлопчиною був Ізраїль, і Я полюбив його[12]» натякає на мохін, що в мідот, і називається Ісраель зута.
- «Слухай, Ізраїлю: Г-сподь — Б-г наш, Г-сподь один[13]» натякає на мідот, що в мохін[14], і стосовно «Ісраеля зута» він називається «Ісраель Саба». А причина того, що він називається «Саба» (а не «Аба»), у тому, що його суть — мохін, що в Хохмі, а Хохма (стосовно мідот) називається «закен» — нотарикон «זה קנה חכמה»).
Твуна
Джерело імені Твуна теж у «Зогарі»[15], який пояснює, що твуна — це нотарикон «син і донька». Тобто споглядання, в якому є інтелектуальна схильність праворуч (син) або ліворуч (донька), і воно є першим інтелектуальним схилянням, услід за яким може прийти інтелектуальне захоплення, а воно (останнє) — корінь і джерело народження мідот хесед і гвура та їхніх відгалужень.
Примітки
- ^ 1 2 Аба та Іма, тобто — Хохма і Біна.
- ^ Бо «Йовель» сам по собі — це Біна, а «ситра» означає бік. Тобто ситра де-ювла — це «бік Біни», зовнішній бік Біни («Зогар», Ваєце, 151а, і наводиться в багатьох маамарах хасидуту).
- ^ «Сідур ім ДАХ», порядок суботніх трапез, 201г, і в багатьох місцях.
- ^ І є ще два аспекти, і вони в тому вигляді, в якому розум світить усередині самого почуття, і називаються Ісраель і Яаков, але тут не місце для цього.
- ^ «Дерех міцвотеха», 126.
- ^ «Кі каров елеха», Ніцавім 5681.
- ^ «Бе-шаа ше-гікдіму 5672», 135-137.
- ^ НеГІ (Нецах- Год- Єсод), що в Хохмі.
- ^ Навіть коли в нього немає пояснення цьому, і подібно до «Рав промовчав» (Бава батра, 62а) — що не знайшов причини й осягнення для заборони і тим не менш не міг погодитися дозволити.
- ^ «Пардес», брама 8, розд. 13, «Бе-шаа ше-гікдіму 5672», 134-137, «Сідур ім ДАХ», Псукей де-зімра, псалом 47. «Шаар га-тфілін», с. 22.
- ^ Частина 2, кінець глави Бо, 43а.
- ^ Гошеа 11, 1.
- ^ Дварім 6, 4.
- ^ І див. в абзаці Їхня суть у душі: мається на увазі не захоплення, що в мохін, а вище за це – інтелектуальне схиляння.
- ^ Частина 3, 290б, 291а.