Перейти до вмісту

Їхуд Аба ве-Іма

Матеріал з Хабадпедії

Їхуд Аба ве-Іма (єднання батька й матері. Називається також їхуд йуд-гей) є поєднанням і єднанням між Хохмою і Біною, які в каббалі називаються «Батько» і «Мати». У вищих світах їхуд Аба ве-Іма є єднанням між сфірот Хохма і Біна світу Ацилут; а в душі людини їхуд Аба ве-Іма є поєднанням між мозком Хохми і мозком Біни — так що точка розуму, яка перебуває в мозку Хохми у вигляді осяяння і лише точки, розвивається і сходить до подробиць у мозку Біни, і так добре осягається і засвоюється в осягненні людини[1].

Від цього поєднання, подібно до зівугу між батьком і матір'ю в матеріальному, походять породження — душі й ангели. За ними це поєднання називається також зівуг нешикін, оскільки зв'язок між Аба ве-Іма та їхніми породженнями є зв'язком духовним і внутрішнім (на відміну від породжень, що народжуються від їхуду Зеїр Анпіна і Нукви, який є тілесним зівугом, де зв'язок зовнішній).

Його сутність

Основна стаття – Ісраель Саба і Твуна

Аба ве-Іма є абревіатурою слів: батько й мати. Це прийнята назва в ученні каббали і хасидуту для сфіри Хохма і сфіри Біна; ці сфірот є «батьком і матір'ю» — щодо вищих мідот, і на них натякають літери йуд-гей Імені Гаває, при зівугу і поєднанні яких — сфіра Хохма виливає вплив у сфіру Біна, і вони породжують вищі мідот, як-от міда Хесед або міда Гвура; через цей зівуг вплив приходить у світ.

Вплив сфіри Хохма в сфірі Біна — спричиняє скасування «я» перед світлом Ейн Соф, благословенний Він, аж до скасування буття; приклад такого бітулю є в словах Моше Рабейну — «А ми що»[2], які вказують на повний бітуль, оскільки Хохма є аспектом аїн, як написано: «А мудрість із нічого здобувається», і «Хохма» є нотариконом «коах — ма», тобто сила бітулю, тоді як Біна є аспектом єш, суть якого — осягнення і розуміння розуму, що є певним буттям, подібно до осягнення Б-жественності душами в Ган Едені, про яке сказано «Щоб дати тим, хто любить Мене, у спадок єш», і завдяки цьому їхуд Аба ве-Іма, які є Хохма і Біна, стає їхудом аїн і єш — коли єш скасовується перед аїн — щоб було розкриття аспекту аїн у єш[1].

Цей процес їхуду Хохми і Біни — діє у вищих сфірот світу Ацилут і в усіх духовних світах, і подібно до цього також у силах душі людини.

Породження їхуду Аба ве-Іма

Як правило, пояснюється, що від їхуду Аба ве-Іма народжуються ангели, а душі народжуються від їхуду Зеїр Анпіна і Нукви. Тому їхуд Аба ве-Іма називається «зівуг нешикін», оскільки життєвість, що виливається від Аба ве-Іма їхнім породженням, — життєвість духовна і внутрішня, подібно до поняття поцілунку, на відміну від їхуду Зеїр Анпіна і Нукви, який називається «тілесним зівугом», оскільки життєвість, що виливається від Зеїр Анпіна і Нукви їхнім породженням, — життєвість зовнішня й обмежена. Матеріальний приклад різниці між цими двома видами впливу — різниця між передаванням інтелектуальної ідеї від її кореня в мозку та виливом краплі сім'я, корінь якої теж у мозку. В інтелектуальній ідеї притягується життєвість духовна і внутрішня, тоді як у краплі притягується життєвість зовнішня й обмежена. Однак є перевага в життєвості, що в тілесному зівугу (подібно до життєвості, що в краплі), — саме вона здатна породити нову сутність, яка буде цілком подібна до розуму, що її породив. Тому є перевага в душ — які «за образом Нашим, за подобою Нашою», подібні до Самого Святого, благословенний Він, — перед ангелами[3].

Однак іноді пояснюється докладніше, що від самого їхуду Аба ве-Іма (а також від самого їхуду Зеїр Анпіна і Нукви) народжуються і душі, і ангели:

Душі, що народжуються від їхуду Аба ве-Іма, — це душі, які називаються в аспекті «Левіатан», що є високими душами, які у світі Ацилут (на відміну від душ, що народжуються від їхуду Зеїр Анпіна і Нукви, — які називаються в аспекті «Шор га-бар», душі, створені у світі Брія, або нижчі душі, що в Ацилуті).

Ангели, що народжуються від їхуду Аба ве-Іма, — це ангели, які називаються в аспекті «птах», що здатні підніматися вище (на відміну від ангелів, які називаються в аспекті «худоба», що не здатні підніматися так високо, але сила їхня більша, і вони можуть підіймати Престол)[4].

Різниця між їхудом Аба ве-Іма та їхудом Зеїр Анпіна і Нукви

Їхуд Аба ве-Іма вищий за їхуд Зеїр Анпіна і Нукви, оскільки їхуд Аба ве-Іма вищий за осягнення, тоді як їхуд Зеїр Анпіна і Нукви належить до осягнення людини. Водночас через служіння людини в їхуді Зеїр Анпіна і Нукви вона отримує причетність також до їхуду Аба ве-Іма, який вищий за її осягнення, бо в їхуді Зеїр Анпіна і Нукви, розкритому людині, є «свідчення» про їхуд Аба ве-Іма, прихований від неї[5].

Особливість зівугу Аба ве-Іма порівняно із зівугом Зеїр Анпіна і Нукви (захар і нуква — вищі мідот і сфіра Малхут) у тому, що зівуг Аба ве-Іма є постійним зівугом, і в «Зогарі» вони називаються — «Трейн реін де-ла мітпаршин» (два друзі, які ніколи не розлучаються), тоді як у Зеїр Анпіна і Нукви — зівуг буває лише час від часу.

Тому від зівугу Зеїр Анпіна і Нукви може бути також живлення зовнішніх сил (кліпот), чого немає в їхуді Аба ве-Іма — аспекті йуд-гей — неможливо, щоб було живлення зовнішніх сил, не доведи Б-же.

Поняття, пов'язані з їхудом Аба ве-Іма

  • Шма Ісраель: вірш «Шма Ісраель» належить до служіння Всевишньому у вигляді їхуду Аба ве-Іма, оскільки в ньому людина досягає бітулю самопожертви, який вищий за осягнення (на відміну від вірша «Ве-агавта», в якому любов відчувається в бутті людини і який належить до їхуду Зеїр Анпіна і Нукви)[1].
  • Заповіді-заборони: заповіді-заборони належать до служіння Всевишньому у вигляді їхуду Аба ве-Іма, оскільки в цих заповідях притягується Б-жественне світло, настільки високе, що його неможливо притягнути через позитивну дію, — служіння людини є лише усуненням приховування для світла, а світло притягується саме собою, подібно до осягнення розумом у вигляді знання заперечення (на відміну від заповідей-повелінь, у яких притягується світло, що належить до дії людини, і які належать до їхуду Зеїр Анпіна і Нукви)[6].

Див. також

Примітки

  1. ^ 1 2 3 Див. «Лікутей Тора», Пкудей 6б і далі.
  2. ^ Шмот 16, 4
  3. ^ «Сідур ім ДАХ», «Шаар га-ткіот», 245, кінець сторінки б і далі. А докладно — у гемшеху маамарім 5672 із Шабату тижневої глави «Берешит» і далі («Сефер га-маамарім» 5672, с. 37 і далі).
  4. ^ «Лікутей Тора», Шміні 18г і далі.
  5. ^ «Лікутей Тора», Пкудей 4б.
  6. ^ «Лікутей Тора», Пкудей 6г.

Повідомити про помилку на цій сторінці