Їхуд ахор бе-ахор
Їхуд ахор бе-ахор — це поєднання і вплив зовнішнього боку давача на зовнішній бік отримувача, і він символізує зв'язок лише на зовнішньому рівні, без внутрішньої волі й насолоди. Попри недолік цього їхуду, який є лише зовнішнім, він становить необхідну підготовку і передумову до їхуду паним бе-паним, який є досконалістю їхуду.
Сенс їхуду
Суть кожного їхуду — поєднання між давачем і отримувачем.
У кожному «давачеві» й «отримувачеві» є аспект обличчя – подібно до того, як у людині переднім боком людина може виразити свою волю і свою насолоду і видно її життєвість, а на противагу цьому є задній бік, у якому не так видно життєвість і насолоду і який виражає переважно зовнішній бік і дію на ділі[1].
У способі дії їхуду давача й отримувача є кілька способів, причому найпіднесеніший спосіб — «їхуд паним бе-паним», коли внутрішній бік давача проникає у внутрішній бік отримувача, і це досягається тим, що дія здійснюється з повним наміром, а не лише зовні. На противагу цьому найнижчий спосіб — коли вплив лише зовнішній, що виражається в тому, що давач не дивиться на отримувача і дає йому лише мимохідь, і так само з боку отримувача – він отримує це лише своїм зовнішнім боком, «заднім» боком[2].
На початку творіння «давач» і «отримувач» – Адам і його дружина – були створені в одному тілі, оберненими потилицею одне до одного, що виражає той факт, що початок служіння — у режимі їхуду «ахор бе-ахор», і це підготовка, яка приводить і здійснює внутрішній їхуд «паним бе-паним», згідно з порядком у всякому впливі, що зовнішній вплив і близькість є передумовою і підготовкою до внутрішнього впливу й близькості[3].
Б-жественний вплив під час вигнання — у режимі «ахор бе-ахор», коли у світ сходить лише зовнішній бік Б-жественного світла, і навіть те, що все-таки проникає у світ, проникає лише зовнішньо, але не вбирається в нього внутрішньо, і лише в прийдешньому майбутньому розкриється внутрішній бік Б-жественності, який проникне у внутрішній бік створінь[4].
У служінні Всевишньому
Сенс цього їхуду в служінні Всевишньому — виконання заповідей, коли людина, яка є «отримувачем», виконує зовнішніми силами в дії на ділі волю Всевишнього і тим самим пов'язується із «зовнішнім боком» волі Святого, благословенний Він, на відміну від вивчення Тори, яке є внутрішнім їхудом, а докладніше — виконання заповідей із зовнішніх причин, без бажання виконати повеління Всевишнього, а з інших причин[5], і робить він це без прагнення, лише як заповідь, завчену людьми[6].
Коли їхуд лише зовнішній, в аспекті «ахор бе-ахор», ще залишається місце для гріха, і тому мета — саме досконалість їхуду в режимі паним бе-паним[7].
Необхідність попереднього зовнішнього їхуду
У хасидуті наводиться кілька притч, що пояснюють необхідність попереднього зовнішнього їхуду і впливу як підготовки до внутрішнього їхуду, наприклад зв'язок між батьком і його маленьким сином: щоб батько міг забавлятися з ним і впливати на нього внутрішньою насолодою, він мусить спершу нахилитися до сина й підняти його до себе, причому початкова дія наближення лише зовнішня, і саме через неї може прийти внутрішнє наближення.
Так само між учителем і учнем: щоб учень наблизився до вчителя, мудреці мали звичай починати мову з мільта де-бдіхута, що є зовнішнім наближенням, і саме завдяки тому, що відбувалося наближення, — учні сиділи перед ними у внутрішньому страху й трепеті та приймали їхні слова Тори внутрішньо.
Сам факт, що зовнішній їхуд є передумовою до внутрішнього впливу, вчить того, що його джерело вище і він пов'язаний з аспектом макіфа, і він діє на дії всього їхуду, щоб той відбувався піднесенішим чином[8].
У літерах абетки
У літерах абетки форма літер натякає на їхній духовний зміст, і так само співвідношення між літерами в порядку, в якому вони розташовані одна за одною.
Форма літери гімел — обличчям до літери далет, але літера далет обертає свою потилицю – задній бік — до літери гімел, що виражає той факт, що вони не «дивляться» одна на одну, і вплив між ними здійснюється в режимі «ахор бе-ахор»[9].
Як пояснено раніше, зовнішній їхуд «ахор бе-ахор» є передумовою до внутрішнього їхуду «паним бе-паним», і це також виражається в порядку літер: після зовнішнього їхуду «ахор бе-ахор» у літері далет приходить літера гей, у формі якої – літера йуд обернена до «обличчя» літери, а «обличчя» літери обернене до літери йуд – їхуд паним бе-паним[10].
Подібно до літери далет, так само й у самій літері цаді, форма якої складається з літери нун і перевернутої літери йуд[11], яка теж символізує спосіб їхуду «ахор бе-ахор»[12], коли давач і отримувач не обернені обличчям одне до одного[13].
Див. також
Додаткова література
- «Кунтрес у-маайан», маамар 2, 7.
- «Дерех міцвотеха», корінь заповіді про сідничний нерв.
Примітки
- ^ Маамар, що починається словами «Баті ле-гані» 5737, пункт 6.
- ^ Між цими двома аспектами є також проміжні щаблі їхуду «паним бе-ахор», від внутрішнього боку давача до зовнішнього боку отримувача, за якого, хоча отримувач не удостоюється того, щоб світло проникло в нього внутрішньо, – це піднесене світло з аспекту обличчя, і воно здатне зрештою прийти й проникнути всередину, а нижче від цього — «їхуд ахор бе-паним», від зовнішнього боку давача до внутрішнього боку отримувача, за якого, хоча отримувач удостоюється того, щоб світло проникло в нього внутрішньо, це світло низького щабля, лише з аспекту ахораїм («Ец хаїм» 11, 7). Але в «Толдот Яаков Йосеф», тижнева глава «Насо», пункт 1, пояснено навпаки, що «ахор бе-паним» вище, ніж «паним бе-ахор».
- ^ «Торат Шмуель» 5627, сторінка 121. І ще.
- ^ Маамар, що починається словами «Баті ле-гані» 5737, пункт 13 (і див. там пункт 7). «Маамарей Мітлер Ребе», Ганахот 5577, сторінка 286.
- ^ «Торат Шмуель» 5640, частина 2, сторінка 894.
- ^ «Торат Шмуель» 5631, частина 1, сторінка 219.
- ^ Маамар, що починається словами «Ва-їках Корах» 5717.
- ^ Маамар, що починається словами «Леха доді», Шабат тижневої глави «Кі теце» 5714.
- ^ Подібно до нареченої, яка соромиться нареченого, оскільки літера далет, пізніша в порядку літер, є аспектом отримувача від літери гімел перед нею, причому саме літера далет — та, що обертає потилицю. Хоча літера гімел обертає своє обличчя до літери далет, і точний вираз цього в каббалі — «паним бе-ахор», – це входить до загальнішого визначення «ахор бе-ахор», оскільки все, що не є зовнішнім їхудом в аспекті «паним бе-паним», є зовнішнім їхудом тією чи іншою мірою і називається «ахор бе-ахор».
- ^ «Торат Шмуель» 5633, частина 1, сторінка 153.
- ^ За формою письма, яку вказав Арізаль.
- ^ Докладніше: літера йуд вказує на Хохму (це найменша літера, форма якої схожа на крапку, на зразок «крапки Хохми», а у формі письма СТАМ кожна літера починається з написання літери йуд, на зразок Хохми, яка є початком сходження сил душі), а літера нун вказує на Біну, і співвідношення між Хохмою і Біною називається в хасидуті «батько й мати» (розділ 3 у «Танії» та ін.), і коли йуд і нун (батько й мати) обернені потилицею одне до одного, це вважається їхудом ахор бе-ахор.
- ^ Гемшех «Баті ле-гані» Ребе Раяца, пункт 8, і в маамарах, які його пояснюють, – маамар, що починається словами «Баті ле-гані» 5718, перший, ніч святого Шабату тижневої глави «Бешалах», 11 швата.